Ухвала суду № 3136032, 15.05.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-10497/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“15”травня 2007 р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Федорова М.О.

Суддів Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

секретар судового засідання Гончаренко Р.С.

за участю представників згідно протоколу судового засіданні від 15.05.07р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.04.2005 року та на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.08.2005 року

у справі № 2-7/7371-2005

за позовом Компанії «NostraTerra(Overseas) Limited» в особі Представництва Компанії «NostraTerra(Overseas) Limited»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Компанія «NostraTerra(Overseas) Limited» в особі Представництва Компанії «NostraTerra(Overseas) Limited» звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.04.2005 року, яке залишено без змін Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.08.2005 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку. В своїй скарзі просить скасувати зазначені рішення та відмовити Компанії «NostraTerra(Overseas) Limited» в особі Представництва Компанії «NostraTerra(Overseas) Limited» в задоволені позову.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами попередніх інстанцій при вирішені спору у даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ДП НВК «Прогрес» задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі акту №222/23-3/25881533 від 23.03.2005 року перевірки дотримання вимог податкового законодавства Представництвом Компанії «NostraTerra(Overseas) Limited» за період з 01.04.2003 року по 01.10.2004 року, відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення № 00033523О3/0 від 24.03.2005 року, яким донарахував податкове зобов'язання з податку на прибуток за 2003 рік у сумі 17160,00 грн. та застосував штрафні санкції у сумі 8580,00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що шість угод укладених між позивачем та нерезидентами від 06.07.2003 року, від 02.09.2003, від 06.11.2003 року, від 29.11.2003 року, від 27.07.2004 року, від 25.09.2004 року є угодами фінансового кредиту, тому відповідно до підпункту 7.9.1 пункту 7.9 статті 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" кошти, залучені у зв'язку з отриманням вказаних кредитів не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню.

Такий висновок судова колегія Вищого адміністративного суду визнає обґрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" передбачено, що фінансовим кредитом є кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під певні проценти.

Підпунктом 1.11.1. пункту 1.11. статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" фінансовий кредит - кошти, які надаються банком - резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент.

Усі шість угод, які укладені між сторонами, містять такі істотні умови кредитного договору як предмет, сума, строк повернення, розмір процентів, цільовий характер кредитування, а відтак відповідають поняттю фінансового кредиту.

Відповідно до п.п.7.9.1. п.7.9.ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з отриманням платником податку фінансових кредитів від інших осіб -кредиторів, а також поверненням основної суми фінансових кредитів, наданих платником податку іншим особам -дебіторам.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність доводів відповідача про те, що оскільки стороною у договорах є Компанія «NostraTerra(Overseas) Limited», а кошти перераховувались на рахунок її представництва тому вони не є фінансовою допомогою, оскільки представництво Компанії «NostraTerra(Overseas) Limited» не є суб'єктом права, юридична особа наділяє його майном, цивільними правами, які належать юридичній особі. Представництво компанії відповідно п.1.17 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» має особливий статус. Під терміном постійне представництво розуміється постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України.

Отже, незалежно від того, що кредити отримані на рахунки представництва, стороною - позичальником - залишається юридична особа - Компанія «NostraTerra(Overseas) Limited».

Таким чином, представництво компанії формувало базу оподаткування податком на прибуток відповідно до цієї норми Закону, у зв'язку з чим є правомірним не включення сум отриманих фінансових кредитів до валового доходу Представництва.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у звязку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга Державної податкової інспекції у м. Сімферополі задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.04.2005 року та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.08.2005 року у справі № 2-7/7371-2005- залишаються без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.04.2005 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.08.2005 року у справі № 2-7/7371-2005-без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)Федоров М.О.Судді(підпис)Брайко А.І.(підпис)Голубєва Г.К.(підпис)Карась О.В.(підпис)Рибченко А.О.

З оригіналом згідно

Суддя Вищого адміністративного суду М.О.Федоров