Рішення № 31359090, 22.05.2013, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 812/8109/12

2/333/210/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Стоматова Е.Г., при секретарі Бойко О.О., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна.

В позовній заяві позивач зазначила, що з січня 2004 року проживала з відповідачем однією сім'єю в його АДРЕСА_1. Шлюб з відповідачем не реєстрували. З січня 2004 року по грудень 2011 року проживали з відповідачем як чоловік та жінка однією сім'єю, мали спільний бюджет. Зароблені кошти витрачали за взаємною згодою на придбання харчів, одягу, взуття, побутові товари, ліки, на відпочинок та інші цілі. Були пов'язані спільним побутом, надавали один одному допомогу у повсякденному житті, мали спільні інтереси, піклувались один про одного, разом відпочивали. Під час проживання однією сім'єю було нажите майно, а саме : двокімнатна АДРЕСА_2, жилою площею 27,8кв.м., придбана за сумісні гроші 27.02.2007 року, що підтверджується договором купівлі-продажу від 27.02.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №660, та дачний будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджується членським квитком садівничого товариства «Мрія», виданого на ім'я ОСОБА_3 16.11.2006 року. Згодом відповідачем на своє ім'я була приватизована земельна ділянка, на якій розташований вказаний дачний будинок. За взаємною згодою покупцем за договором купівлі-продажу квартири та дачного будинку було зазначено відповідача. Право власності на спірну квартиру було також зареєстровано за відповідачем. В придбаній квартирі не проживали, так як за рахунок спільних коштів, одразу ж після купівлі розпочали капітальній ремонт. Дачею користувалися постійно: разом з відповідачем наглядали за нею, посадили сад, город, приїжджали на вихідних відпочивати. Фактично шлюбні відносини з відповідачем тривали до грудня 2011 року. З грудня 2011 року сім'я з відповідачем припинила своє існування.

Просить суд встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка ОСОБА_3 та жінки ОСОБА_1 без шлюбу в період з січня 2004 року по грудень 2011 року, визнати спільною сумісною власністю майно, набуте за час спільного проживання однією сім'єю без шлюбу, а саме квартиру АДРЕСА_2, дачний будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_3, земельну ділянку що розташована за адресою: АДРЕСА_3., визнати за нею, ОСОБА_1 право власності на ? частину двокімнатної АДРЕСА_2, на ? частину дачного будинку та ? частину земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3.

В ході судового розгляду справи позивач надала суду уточнену позову заяву, в якій просить суд встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка ОСОБА_3 та жінки ОСОБА_1 без шлюбу в період з січня 2004 року по грудень 2011 року, визнати спільною сумісною власністю майно набуте за час спільного проживання однією сім'єю без шлюбу, а саме АДРЕСА_2, дачний будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_3, земельну ділянку що розташована за адресою : АДРЕСА_3, визнати за нею, ОСОБА_1 право власності на ? частину дачного будинку та ? частину земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просять задовольнити позовні вимоги, викладенні в уточненій позовній заяві, в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечує, позовні вимоги не визнав в повному обсязі, надав письмові заперечення на позов (а.с.53) та в судовому засіданні пояснив, що з позивачем однією сім'єю не проживав, спільним побутом вони не були пов'язані, кожен з них мав свій бюджет. Наміру створювати сім'ю не мав. Він тричі перебував у шлюбі. Перші два шлюби були укладені та офіційно зареєстровані, з третьою дружиною проживали без офіційної реєстрації шлюбу. Від кожного шлюбу має по дитині: ОСОБА_6, 1981 року народження, ОСОБА_7, 1991 року народження, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3. Маючи високі доходи від своєї роботи він забезпечує своїх дітей. 29.11.2011 року старшій дочці ОСОБА_6 подарував трикімнатну квартиру. Середній дочці ОСОБА_7 оплачує контракт за її навчання у Чорноморському державному університеті ім.Петра Могили. На початку 2007 року до нього звернулася його третя дружина ОСОБА_9 з проханням придбати квартиру для доньки - ОСОБА_8. При цьому ОСОБА_9 частину витрат на придбання квартири сплачувала зі своїх коштів, а решту грошей сплачував він. ОСОБА_9 в присутності свідків передала йому 60 тис.грн., про що він написав розписку. 27.02.2007 року він уклав договір купівлі-продажу двокімнатної АДРЕСА_2, загальною вартістю 166 тисяч 650грн. Після придбання квартири, він за свій власний рахунок став проводити в ній ремонт. Після закінчення ремонту, по домовленості з ОСОБА_9, він оформить квартиру як дарунок дочці, уклавши договір дарування. 29.08.2012 року він уклав нотаріально посвідчений договір дарування АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_8.

16.11.2006 року згідно протоколу №7 від 15.10.2006 року він став членом садового товариства «Мрія» Запорізького району. Йому у користування була виділена земельна ділянка НОМЕР_1. Вказана земельна ділянка була ним приватизована, право власності підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №696412 від 12 липня 2012 року.

З позивачем познайомився у січні 2003 року. У них склалися дружні стосунки. Через деякий час позивач попросила надати їй можливість пожити у нього у квартирі, пояснивши що має дорослу доньку, якій необхідно влаштовувати особисте життя, а вона не хоче їй заважати. Натомість обіцяла підтримувати його квартиру у відповідному стані, а за його відсутності - сплачувати рахунки, доглядати за квартирою. Під час проживання позивача у його квартирі спільного побуту вони з нею не вели, комунальні послуги та інші витрати на утримання квартири сплачувались за рахунок його коштів, які він надавав позивачеві. Відповідно до специфіки своєї роботи він знаходився у рейсі по 6-9 місяців на рік і лише 3-4 місяці перебував на суші, а дома - і того менше. Наміру створювати сім'ю не мав. Він мав високі доходи і міг собі дозволити будь-які витрати, не звертаючись за допомогою до третіх осіб. Просить у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача надав пояснення, аналогічні поясненням відповідача, просив в задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, свідків, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до матеріалів справи, наданих доказів, суд встановив, що позивач ОСОБА_1 оселилася в квартирі відповідача, за його згодою, в 2004 році та проживала до 2011 року. Ці обставини не заперечує і відповідач.

Пунктом 2 статті 3 СК України зазначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Тобто, крім спільного проживання, щоб бути сім'єю, необхідно мати спільний побут, взаємні права та обов'язки.

Надана позивачем, в якості доказу, копія медичної картки КУ «Центральна поліклініка Жовтневого району» м.Запоріжжя оціюється судом критично. Як вбачається з титульного листа картки (а.с.11), вона виписана на ім'я позивача за адресою АДРЕСА_1., при цьому місце роботи зазначено «ЧП «Инфоресурс», а як свідчить копія трудової книжки позивача (а.с.15-18), остання там ніколи не працювала. Крім того копія наданної медичної картки містить лише скорочений лист уточненних даних за 2004 - 2011роки. Штамп, печатка медичного закладу відсутні, підпис лікаря не розбірливий, даних про видачу лікарняних листів не має, лише в листі уточнення - раз на рік вписані дати зверненнь.

Також суд не оціюнє як доказ, на який посилається позивач, надану копію першої сторінки договору №012-0752-130511 від 13.05.2011 року на відкриття поточного рахунку в ПАТ «Дельта Банк»(а.с.22), в зв'язку з тим, що ніякої інформації по суті справи не надає, а тільки констатує факт відкриття позивачем поточного рахунку на своє ім'я.

Надані до справи копії фото з зображенням позивача та відповідача свідчать, що вони разом відпочивали, у дружньому колі зустрічали свята, але не містять дат, коли ці фото були виконані.

Наданий позивачем договір 01704 від 06.11.2008 року та додаток до нього від 02.03.2009 року про надання послуг мережі Internet (а.с.19-21), укладений позивачем за адресою АДРЕСА_1 оцінюється судом як належний доказ та підтвердження користування нею послугами Internet в квартирі відповідача.

Факт проживання позивача в АДРЕСА_1, що належала відповідачу підтверджують також свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13

Відповідач, працюючи капітаном корабля, за контрактом, знаходився в плаванні по 3,4,8,9, місяців на рік (а.с.69-80,87-125), приїздив до місця своєї реєстрації в м.Запоріжжі на 1-2 місяці на рік. Особисте життя його та позивача було скрите від сторонніх поглядів, за виключенням святкових днів, коли вони зустрічалися з друзями, сусідами.

Виходячи з матеріалів справи, суд війшов висновку, що позивач проживала у АДРЕСА_1, що належить відповідачу. Чи проживала вона постійно з 2004 року по 2011 рік доказів суду не надано, не надано також суду доказів, що позивач та відповідач були пов'язані спільним побутом, мали спільний бюджет, а також взаємні права та обов'язки, у відповідності до вимог ст.3 СК України. Сумісний відпочинок, святкування сімейних та державних свят у колі друзів, коли відповідач приходив з рейсу, не є підтвердженням сформованих сімейних відносин, пов'язаних спільним побутом, та виникнення взаємних прав та обов'язків.

Згідно до ст.21 СК України, проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Відповідно до вищевикладенного у суда немає законних підстав встановити факт фактичних шлюбних відносин між позивачем та відповідачем.

У відповідності зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Позовні вимоги щодо визнання спільною сумісною власністю квартири АДРЕСА_2 не підлягають задоволенню з таких підстав: відповідно до наданих в матеріали справи довідок про доходи сторін (т.1а.с.222-224, т.2 а.с.1-16,23-30), пояснень свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, а також наданої розписки від 15.02.2007 року (а.с.247) суд дійшов висновку, що спірна квартира була придбана за власні кошти відповідача та його колишньої цивільної дружини ОСОБА_14 Щодо виконання ремонту в зазначеній квартирі, позивач не надала жодного доказу про її участь в виконанні ремонту або сплати за його виконання.

Відсутні у суду підстави і для визнання сумісною власністю дачного будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3. Відповідно до матеріалів справи, наданих доказів, пояснення свідка ОСОБА_16 відповідач був прийнятий в члени садового товариства «Мрія» на підставі рішення (протокол №7 від 15.10.2006 року), йому надано у користування земельна ділянка НОМЕР_1. В матеріалах справи відсутні будь-які данні, що на зазначеній ділянці розташовано садовий будинок, крім того на запит суду реєстраційна служба Запорізького міського управління юстиції повідомила, що станом на 17.04.2013 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 - відомості відсутні. Тобто право власності на дачний будинок не оформлено, а тому не може бути предметом судового розгляду.

Відповідач є власником земельної ділянки площею 0,0448га, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ№696412, виданого 12 липня 2012 року.(а.с.173) Право власності на спірну земельну ділянку відповідач отримав у відповідності з діючим законодавством (ст.ст.116-118 ЗК України). Відповідач скористався своїм правом на приватизацію земельної ділянки, і як вважає суд, право на приватизовану відповідачем земельну ділянку у позивача не виникло.

Стаття 74 СК України регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю. Позивач не надав суду незаперечних доказів, які б переконали суд, що між ним та відповідачем склались саме такі відношення.

Згідно ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.6,8,208,209,212-215,256-259 ЦПК України, ст.ст.3,21,74 СК України суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Е.Г. Стоматов