Ухвала суду № 3135843, 04.02.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                   Справа  №5/261/07-АП                                                                                                                         головуючий суддя у 1-й 

                категорія статобліку-2.11.3                                                                                                                   інстанції – Проскуряков К.В.

                                                                                                                                                                                     

УХВАЛА

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

04 лютого 2009 року                                                                                                            м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого      Коршуна А.О. (доповідач)суддів

при секретарі:

за участю представників:

позивача –

відповідача – Юхименко О.В., Добродняк І.Ю.

Гулая О.Г.  

Демченко І.В., довіреність від 02.02.2009р.

Зіменко І.А., довіреність №16416/10/10 від 04.11.2008р.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

Приватного підприємства «Фірма «Едем» та Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької  області

від 19.11.2007року у справі №5/261/07-АП

за  позовом:

Приватного підприємства «Фірма «Едем», м. Запоріжжя

до:

про:Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И Л А :

                03.09.2007р. Приватне підприємство «Фірма «Едем» (далі ПП «Фірма «Едем») звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя) про скасування податкового повідомлення-рішення.               

                Позовна заява була мотивована тим, що податкове повідомлення-рішення, яким ПП «Фірма «Едем» визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в загальній сумі 323316,00 грн., було прийнято за висновками акту перевірки від 11.12.2006р., які не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам діючого податкового законодавства, а тому позивач просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя №0001271702/0 від 21.12.2006р.

                Постановою Господарського суду Запорізької області від 19.11.2007р. у справі №5/261/07-АП позовні вимоги позивача задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя №0001271702/0 від 21.12.2006р. в частині визначення суми податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток: за основним платежем в частині 37700 грн., штрафними (фінансовими) санкціями – 18850,00 грн., усього на суму 56550,00 грн.; в іншій частині позову відмовлено /а.с. 102-106, т. 2/.

                Позивач – ПП «Фірма «Едем» – не погодившись з вищезазначеної постановою суду, подав апеляційну скаргу.

                Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, зроблені судом першої інстанції висновки в частині відмови в позові не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення судом рішення в цій частині з порушенням норм матеріального права, позивач просить постанову суду від 19.11.2007р. у справі №5/261/07-АП скасувати в частині відмови в позові та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі /а.с. 111-113, т. 2/.

                Відповідач – ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя – не погодившись з вищезазначеної постановою суду, подав апеляційну скаргу.

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що постанова суду від 19.11.2007р. у даній справі в частині задоволених позовних вимог не відповідає фактичним обставинам справи та прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову суду від 19.11.2007р. у даній адміністративній справі в частині задоволених позовних вимог ПП «Фірма «Едем» та прийняти нове рішення, яким у позовних вимогах відмовити у повному обсязі /а.с. 121-123, т. 2/.          

                Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідача посилаючись на те, що судом першої інстанції постановлене судом рішення у даній справі в частині задоволених позовних вимог прийнято відповідно до норм чинного податкового законодавства, просить апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення, постанову суду від 19.11.2007р. у даній справі в частині задоволених позовних вимог ПП «Фірма «Едем» – залишити без змін.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги ПП «Фірма «Едем» та доводи, викладені у запереченнях на апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, вважає оскаржувану постанову суду законною та обґрунтованою в частині задоволених позовних вимог, просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду від 19.11.2007р. у справі №5/261/07-АП скасувати в частині відмови в позові та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.    

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя та просив суд апеляційну скаргу відповідача задовольнити, постанову суду від 19.11.2007р. у даній справі скасувати в частині задоволених позовних вимог ПП «Фірма «Едем» та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову у повному обсязі.

                Заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

                Відповідачем – ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя – з 03.11.2006р. по 04.12.2006р. проведено виїзну планову комплексну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ПП «Фірма «Едем» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2003р. по 30.06.2006р.

                За результатами перевірки відповідачем було складено акт №785/23/19273806 від 11.12.2006р.

                Як вбачається з копії вищезазначеного акту, за результатами перевірки відповідачем було зроблено висновок про те, що позивачем в порушення п. 1.22 п. 1.32 ст. 1, пп. 4.1.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»:

- занижено податок на прибуток за період ІІ півріччя 2003р. – І півріччя 2006р. на загальну суму 217919,00 грн., у  тому числі по періодах:

IV квартал 2003р. – 19500,00 грн.;                                                           І квартал 2005р. – 7350,00 грн.;

І квартал 2004р. – 4575,00 грн.;                                                                ІІ квартал 2005р. – 27223,00 грн.;

ІІ квартал 2004р. – 41250,00 грн.;                                                             ІІІ квартал 2005р. – 26927,00 грн.;

ІІІ квартал 2004р. – 3675,00 грн.;                                                             IV квартал 2005р. – 13870,00 грн.;

IV квартал 2004р. – 64799,00 грн.;                                                           І квартал 2006р. – 8750,00 грн.

-      завищено податок на прибуток за ІІ квартал 2006р. на загальну суму 2375,00 грн.

                На підставі акту перевірки №785/23/19273806 від 11.12.2006р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001271702/0 від 21.12.2006р., яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у загальному розмірі 323316,00 грн., у тому числі за основним платежем – 215544,00 грн., штрафні (фінансові) санкції – 107772,00 грн. /а.с. 117, т. 1/.

Прийняте відповідачем рішення було оскаржене позивачем у порядку адміністративного оскарження та за результатами розгляду скарг позивача податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя №0001271702/0 від 21.12.2006р. залишено без змін, скарги – без задоволення.

                Відповідно до свідоцтва №021140 серії А01 від 13.05.1993р. ПП «Фірма «Едем» зареєстровано виконавчим комітетом Запорізької міської ради як юридична особа /а.с. 87, т. 2/.

                Згідно з довідкою Головного управління статистики у Запорізькій області №2103 від 20.06.2006р. ПП «Фірма «Едем»  внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України /а.с. 86, т. 2/.      

                Як вбачається з матеріалів акту перевірки відповідачем висновок щодо заниження підприємством скоригованого валового доходу у розмірі 575464,11 грн. було зроблено на підставі того, що позивачем у порушення вимог чинного податкового законодавства не включено до складу валового доходу дисконти з погашених векселів, емітованих ПП «Фірма «Едем» в рахунок погашення заборгованості за товари (роботи, послуги), які фактично є вартістю безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

                Під час розгляду справи судом було встановлено, що  позивачем у перевіряємому періоді в рахунок погашення заборгованості за відвантажену продукцію та надані роботи (послуги) були емітовані власні векселі, номінальна вартість яких відповідала розміру заборгованості перед постачальниками, та які передавались постачальнику в рахунок погашення заборгованості. У подальшому позивачем за домовленістю із постачальниками достроково погашалися вказані власні векселі, але за ціною нижче номінальної (з дисконтом), що підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які були надані позивачем під час проведення перевірки та копії яких містяться у матеріалах даної справи, а саме: прості векселі, акти прийому-передачі векселів, акти дострокового пред’явлення векселів до оплати, акти прийому-передачі погашених векселів, платіжними дорученнями, видатковими (податковими) накладними, бухгалтерськими довідками, актами здачі-прийому робіт та послуг.

                Таким чином, ПП «Фірма «Едем», здійснюючи вексельні розрахунки з постачальниками, фактично сплачувало за товари, роботи (послуги) меншу суму на розмір дисконту з векселів, а саме:

- за 2004р. сума отриманих дисконтів по взаєморозрахункам з постачальниками складає 189479,07 грн.;

- за 2005р. сума отриманих дисконтів по взаєморозрахункам з постачальниками складає 303985,04 грн;

- за І півріччя 2006р. сума отриманих дисконтів по взаєморозрахункам з постачальниками складає 82000,00 грн.

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» цінний папір – документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.

Зі змісту п. 16 Правил застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», затверджених постановою Верховної Ради України №247/95-ВР від 27.06.1995р. вбачається, що вексель є грошовим документом (цінним папером), який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Згідно із ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Абзацем 3 п. 14 Правил застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що дисконт – різниця між ціною в даний час і ціною на момент погашення або ціною номіналу цінного паперу.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход – загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно з пп. 4.1.6 вказаного пункту до складу валових доходів у тому числі, але не виключно, включається доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з п. 7.11 ст. 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у ч. 4 ст. 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Відповідно до п.п. 1.22.1 п. 1.22 цієї статті безповоротна фінансова допомога – це, зокрема, сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод.

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин справи дозволяє дійти до висновку про те, що за умови спільної домовленості між векселедавцем та векселедержателем, який погоджується прийняти визначену суму грошей за векселем до настання строку його платежу, про погашення боргу за векселем, зобов’язання емітента за цим векселем є припиненим, при цьому фактична не сплачена за домовленістю частина повної суми векселя (дисконт) є безповоротною фінансовою допомогою векселедавця, яка у відповідності до вимог чинного податкового законодавства відноситься до складу валових доходів платника податків, а тому, колегія суддів вважає, що відповідачем за висновками проведеної перевірки ПП «Фірма «Едем» обґрунтовано зроблено висновок стосовно заниження у відповідних звітних періодах валового доходу підприємства на суму отриманих дисконтів з векселів у загальному розмірі 575464,11 грн., а тому судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача у цій частині.

Стосовно висновку ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя щодо завищення позивачем валових витрат у розмірі 150700,00 грн. у зв’язку з віднесенням до складу валових витрат дисконтів з проданих векселів, які підприємство отримувало в рахунок погашення заборгованості за надані роботи та послуги, оскільки підприємство відповідно до вимог чинного податкового законодавства повинно було вести окремий податковий облік фінансових результатів з цінними паперами та переносити від’ємний фінансовий результат(дисконт) на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами майбутніх звітних періодів,  колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що  у перевіряємому періоді позивач в рахунок погашення заборгованості за надані послуги з будівельно-монтажних робіт отримував прості векселі та продавав їх АКБ «Індустріалбанк» за вартістю нижчою за номінальну (з дисконтом) згідно договорів купівлі-продажу векселів, при цьому ПП «Фірма «Едем» включало до складу валових витрат суми дисконтів за цими векселями на підставі бухгалтерських довідок з переліком векселів, які завірені головним бухгалтером, та копії яких містяться у матеріалах даної справи.  

Відповідно до п. 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність – будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 вказаного Закону платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.6.2 зазначеного пункту (в редакції, що була чинною на час здійснення операцій) під терміном «торгівля цінними паперами і деривативами» слід розуміти:

будь-які операції з придбання або продажу цінних паперів чи фондових деривативів торгівцями цінними паперами, чий статус встановлюється відповідним законодавством про цінні папери і фондовий ринок; будь-які операції з придбання або продажу товарних деривативів членами товарних бірж, чий статус встановлюється законодавством про товарні біржі; будь-які операції з купівлі та продажу цінних паперів особами, які не мають статусу торгівців цінними паперами.

Як вбачається з ст. 4 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (в редакції, що була чинною на час здійснення операцій) торгівля цінними паперами – здійснення цивільно-правових угод з цінними паперами, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів (брокерська діяльність) або від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу третім особам (ділерська діяльність), крім випадків, передбачених законодавством.

З огляду на вищевикладене, особи, яки не мають статусу торговців цінними паперами, ведуть окремий облік операцій тільки з тими цінними паперами, які були ними куплені, а потім продані, при цьому продаж векселя, отриманого в забезпечення заборгованості за виконані роботи (послуги), не відноситься до торгівлі цінними паперами і така операція не регулюється п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому позивачем у перевіряємому періоді у відповідності до вимог чинного податкового законодавства включено до складу валових витрат суму витрат у розмірі 150700,00 грн., понесених підприємством у зв’язку з продажем векселів з дисконтом на вказану суму, а тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок щодо безпідставності тверджень відповідача стосовно завищення ПП «Фірма «Едем» у І та ІІ кварталах 2004р. валових витрат на  суму дисконтів від продажу векселів, та обґрунтовано визнано позовні вимоги позивача у цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами, рішення суду про часткове задоволення позову, а саме про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя №0001271702/0 від 21.12.2006р. в частині донарахування податкового зобов’язання у розмірі 37700,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 18850,00 грн., та про відмову у решті позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду від 19.11.2007р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи, які викладені позивачем та відповідачем у апеляційних скаргах, суперечать зібраним по справі доказам та фактичним обставинам справи, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ПП «Фірма «Едем» та апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

                Апеляційні скарги:

- Приватного підприємства «Фірма «Едем»;

- Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

                залишити без задоволення.

         Постанову Господарського суду Запорізької області від 19.11.2007р. у справі №5/261/07-АП– залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено 10.02.2009р.

Головуючий:                                                                                                    А. О. Коршун

Судді:                                                                                                                 О. В. Юхименко

І. Ю. Добродняк