Рішення № 31354562, 21.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6592/13 21.05.13За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БІКОР»

до публічного акціонерного товариства «Мостобуд»

про стягнення 208 297, 63 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: представник Власов Є.А. (довіреність № б/н від 22.08.2012 року)

представник Трофимчук О.П. (довіреність № б/н від 22.08.2012 року)

відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІКОР» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з публічного акціонерного товариства «Мостобуд» 208 297, 63 грн., у тому числі (177 543, 62 грн. - основного боргу та 30 754, 01 грн. - 3 % річних).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2013 року порушено провадження у справі № 910/6592/13 та призначено її розгляд на 23.04.2013 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням представника Відповідача розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання повторно не з'явився, однак через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав повторне клопотання про відкладення розгляду справи.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на необґрунтованість доводів Відповідача, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, 17.05.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник Відповідача подав клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору комунальне підприємство «Дирекція шляхово-транспортних споруд міста Києва».

Представник Позивача проти задоволення поданого клопотання заперечував, вважаючи, що рішення з даного спору не вплине на права та обов'язки останнього.

Суд відмовив у задоволенні поданого Відповідачем у зв'язку з його необґрунтованістю.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 21.05.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем в особі філії 18.11.2010 року укладено договір № МЗ-27/56, відповідно до якого Позивач зобов'язався надати послуги антикорозійного захисту поверхонь металоконструкцій прогонових будов естакади об'ємом 34 000 кв.м., а Відповідач сплати їх вартість.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до пункту 3.1 договору № МЗ-27/56 від 18.11.2010 року вартість робіт склала 7 483 424, 40 грн. та є орієнтовною, уточнюється при взаєморозрахунках за надані послуги з урахуванням фактично виконаних обсягів.

Виконання підрядних робіт Позивачем у грудні 2010 року підтверджено наданим суду актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № 1 від 30.12.2010 року (копія залучена до матеріалів справи), підписаний Відповідачем без заперечень та зауважень.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором № МЗ-27/56 від 18.11.2010 року на суму 1 477 546, 86 грн.

Пунктом 5.5 договору № МЗ-27/56 від 18.11.2010 року сторони погодили, що розрахунки і платежі по договору здійснюються Відповідачем протягом десяти календарних днів після підписання акта приймання-передачі послуг за умови отримання коштів від замовника робіт для фінансування таких послуг.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач повністю не сплатив вартість виконаних робіт, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 477 546, 86 грн.

Крім того, 17.07.2012 року Позивачем та Відповідачем в особі відокремленого структурного підрозділу (філії) укладено договір поставки № МЗ 27/160, відповідно до якого останній продав, а Позивач купив покриття для антикорозійного захисту вартістю 300 003, 24 грн.

Зазначена сума коштів врахована в погашення взаємної заборгованості, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 03.10.2012 року, який підписаний та скріплений печатками підприємств.

З урахуванням вищенаведеного, заборгованість Відповідача складає 177 543, 62 грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач 12.11.2012 року звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості, яка залишилася останнім без відповіді та без задоволення.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 511 Цивільного кодексу України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Частиною 2 статті 194 Господарського кодексу України передбачено, що неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Відповідно до частини першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

У разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати, а не приймати їх результати (Аналогічна позиція викладена в пункті 5 оглядового листа Вищого Господарського суду № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 року).

Оскільки факт виконання підрядних робіт підтверджується відповідним актом, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача 177 543, 62 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, вимога про стягнення 3 % річних у розмірі 30 754, 01 грн. за період з 10.01.2011 року по 29.09.2012 року (з урахуванням часткової оплати) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені товариством з обмеженою відповідальністю «БІКОР» вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Мостобуд» (01033, м. Київ, вулиця Паньківська, будинок 5; ідентифікаційний код 01386326) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІКОР» (01103, м. Київ, Печерський район, вулиця Остапа Вишні, 7, кв. 24, ідентифікаційний код 21637291) 177 43 (сто сімдесят сім тисяч п'ятсот сорок три) грн. 62 коп. - основного боргу, 30 754 (тридцять тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн. 01 коп. - 3 % річних та 4 165 (чотири тисячі сто шістдесят п'ять) грн. 95 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ.

Повне рішення складено: 23.05.2013 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.