Постанова № 31354387, 23.05.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.05.2013 р. справа №908/398/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф.за участю представників сторін: від позивача: не з'явився від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької областівід28.03.2013 рокуу справі№ 908/398/13-г (суддя Мойсеєнко Т.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Електрик", м. Дніпропетровськдо Відкритого акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжяпро стягнення 55 630,40 грн.В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крафт Електрик", м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя суми заборгованості за отриманий товар у розмірі 55 630,40 грн., яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки № 20/2012/1036 від 08.05.2012 р.

Господарський суд Запорізької області рішенням від 28.03.2013 року у справі № 908/398/13-г позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, визнавши їх обґрунтованими та доведеними матеріалами справи.

Відкрите акціонерне товариство Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 28.03.2013 року у справі № 908/398/13-г скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник скарги вважає, що рішення господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню згідно із ст. 104 ГПК України, так як мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими.

Зокрема, господарським судом не в повному обсязі досліджені всі обставини справи та не враховані положення п.5.1 укладеного між сторонами договору поставки № 20/2012/1036 від 08.05.2012 р.; оскільки відповідач не отримав повний пакет документів: накладну, сертифікат якості, рахунок та податкову накладну, заявник скарги вважає, що для нього строк оплати за поставлену продукцію не настав.

Заявник скарги вважає, що судом не досліджений акт звірки розрахунків між сторонами за період 01.05.2012 року по 11.01.2013 року, згідно даних якого заборгованість у розмірі 55 630,40 грн. відсутня.

За даними звірки розрахунків відповідача заборгованість за поставлений товар складає 21761,76 грн.; за видатковими накладними: № РН-0000450 від 30.05.2012 р. - в сумі 3420,45 грн., № РН-0000595 від 19.07.2012р. - в сумі 13833,50грн., №РН-0000671 від 20.08.2012р. - в сумі 4507,80 грн. Інші видаткові накладні № РН-0000490 від 14.06.2012р., №РН-0000620 від 26.07.2012р. не були акцептовані відповідачем повністю, а видаткові накладні № РН-0000595 від 19.07.2012 р., №РН-0000671 від 20.08.2012 р. - акцептовані частково у зв'язку з поставкою позивачем неякісної продукції, у зв'язку з чим заявник скарги вважає, що у нього відсутні підстави для оплати неякісної продукції.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив. У запереченні на апеляційну скаргу зазначив, що вважає рішення господарського суду Запорізької області від 28.03.2013 року у справі № 908/398/13-г законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Заявник скарги у судове засідання свого представника не направив. У клопотанні № 11/2035617/НН від 20.05.2013 року заявник скарги просив відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку з участю представника у іншому судовому засіданні.

Колегія суддів не знайшла підстав для перенесення розгляду апеляційної скарги на іншу дату, оскільки заявником апеляційної скарги не подано документів та не наведено обставин, які б не досліджувались судом першої інстанції, відповідач не позбавлений права та можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, згідно з частинами 1-5 статті 28 ГПК, з числа як своїх представників так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами, неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника не доведена відповідачем суду на загальних підставах.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, враховуючи, що неявка представників сторін не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Відповідно до статей 4-4, 81-1Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крафт Електрик" (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (покупець) 08.05.2012 року укладено договір поставки № 20/2012/1036, за умовами якого постачальник зобов'язувався виготовити та поставити, а покупець - на умовах даного договору прийняти та оплатити продукцію, найменування (асортимент), ціна та орієнтовна кількість якого вказані у специфікації (-ях), яка (-і) є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 договору якість продукції має відповідати ГОСТу, ДСТУ, ТУ, вказаному у специфікації (-ях), зазначених у п. 1.1 даного договору. Підтвердженням якості продукції з боку постачальника є сертифікат якості заводу-виробника.

У специфікації № 1 до договору сторони узгодили, що поставці підлягає продукція (текстоліт, склотекстоліт, склолакотканина, лакотканина) на загальну суму 376888,16 грн. з ПДВ.

Пунктом 4.4 договору встановлено, що поставка продукції здійснюється протягом 15 днів з моменту направлення постачальнику письмової заявки покупця, підписаної уповноваженою посадовою особою. Кількість продукції, яка підлягає поставці, вказується у письмовій заявці покупця, яка направляється постачальнику. Заявка направляється за 10 днів до початку місяця поставки.

Відповідно до п. 3.1 договору орієнтовна сума даного договору складає 376888,16 грн. (з урахуванням ПДВ). Кінцева сума договору визначається шляхом підсумовування вартості продукції, вказаної у заявках покупця.

У п. 4.3 договору погоджено перелік товаросупроводжувальних документів: накладна; сертифікат якості; рахунок; податкова накладна. У транспортній накладній має бути присутній напис, кому належить вантаж, а також посилання на номер даного договору. Всі вказані в даному пункті документи надаються не пізніше 3-х банківських днів з моменту поставки. При цьому документи за всю фактично поставлену продукцію звітного місяця, а також за продукцію, строк поставки якої припадає на останні дні звітного місяця, надаються покупцю не пізніше 2-го числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 5.1 договору розрахунок здійснюється за фактично поставлену продукцію протягом 35-ти банківських днів з моменту поставки та приймання продукції у відповідності з розділом 6 на підставі наданих документів, вказаних у п. 4.3 даного договору. При відстуності вказаних документів строк розрахунків обчислюється з моменту отримання повного пакету документів.

У п. 11.2 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання та скріплення печатками обох сторін і діє до 31.03.3013 р. або його розірвання у встановленому порядку.

Відповідач направив позивачеві заявки 05.06.2012 р. № 17/2044292, від 18.06.2012р. № 17/2048375 на поставку в червні та липні 2012 р. продукції по договору № 20/2012/1036 від 08.05.2012 р.

Сторонами підписана специфікація № 1, яка є невід'ємною частиною договору № 20/2012/1036 від 08.05.2012 р., і в якій сторонами узгоджено найменування матеріалу, підлягаючого поставці, ГОСТ, ТУ, ДСТУ, одиниці виміру, кількість, ціна (грн., без ПДВ), сума (грн., без ПДВ).

Як вбачається з матеріалів справи позивач поставив відповідачеві продукцію за видатковими накладними № РН-0000450 від 30.05.2012 р. - на суму 14612,05 грн. з ПДВ; № РН-0000490 від 14.06.2012 р. - на суму 25391,32 грн. з ПДВ; № РН-0000507 від 19.06.2012 р. - на суму 174,24 грн. з ПДВ; № РН-0000595 від 19.07.2012 р. - на суму 26781,89 грн. з ПДВ; № РН-0000620 від 26.07.2012 р. - на суму 2282,88 грн. з ПДВ; № РН-0000671 від 20.08.2012 р. - на суму 23145,18 грн. з ПДВ.

Вищевказані накладні містять підпис уповноважених осіб відповідача, які діяли на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Позивачем виставлено відповідачеві рахунки-фактури № СФ-0000554 від 25.05.2012 р., СФ-0000614 від 14.06.2012 р., № СФ-0000633 від 19.06.2012 р., № СФ-0000748 від 18.07.2012р., № СФ-0000781 від 26.07.2012р., № СФ-0000850 від 17.08.2012р. на загальну суму 92387,56 грн., які відповідачем оплачені частково в сумі 36757,16 грн. наступними платежами: 12.07.2012 р. сплачено 10000,00 грн. (по рахунку № 614); 01.08.2012 р. сплачено 345,86 грн. (по рахунку № 554); 08.08.2012 р. сплачено 26411,30 грн. (по рахункам №№ 554, 614, 633).

Сума 55 630,40 грн. відповідачем не оплачена.

Відповідно до приписів статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п. 5.1 договору розрахунок здійснюється за фактично поставлену продукцію протягом 35-ти банківських днів з моменту поставки та приймання продукції у відповідності з розділом 6 на підставі наданих документів, вказаних у п. 4.3 даного договору.

Позивач надав до матеріалів справи пакет документів, необхідний для оплати товару відповідно до умов п. 4.3 договору (накладні, сертифікати якості, рахунки та податкові накладні). Згідно пояснень представника позивача вказані документи передавались відповідачу в момент поставки товару.

Відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідач при прийнятті товару не зазначив про фактичну відсутність будь-яких із супровідних документів на товар, визначених пунктом 4.3 договору.

У листі відповідача від 21.08.2012 р. № 17/2065950 на адресу ТОВ «Крафт Електрик» зазначається лише про неподання разом із вантажем, отриманим за видатковою накладною №РН-0000671 від 20.08.2012 р., паспорту заводу-виробника. Однак умовами договору не передбачено надання такого документу. Стосовно відсутності документів, передбачених пунктом 4.3 договору, відповідач актів не складав та будь-яких вимог до позивача про надання цих документів не пред'являв.

З наведеного слідує, що весь необхідний комплект документів для оплати товару відповідачу переданий.

В порушення умов п. 5.1 договору відповідач не здійснив повний розрахунок за фактично поставлену продукцію протягом 35-ти банківських днів з моменту поставки. Строк оплати останньої поставленої партії товару сплив 09.10.2012 р.

Статтею 530 ЦК України передбачено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, слід визнати, що на момент звернення позивача до суду з позовом строк оплати поставленого товару настав.

В матеріалах справи відсутні докази оплати отриманого відповідачем товару у повному обсязі.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що на момент звернення позивача до суду з позовом строк оплати поставленого товару настав, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає обґрунтованими позовні вимоги ТОВ "Крафт Електрик" про стягнення з ВАТ «Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" суми заборгованості за отриманий товар у розмірі 55 630,40 грн., яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки № 20/2012/1036 від 08.05.2012 року, про що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку.

Доводи заявника скарги про те, що у нього відсутні підстави для оплати неякісної продукції не підтверджені належними доказами і не визнаються підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Так, згідно з ч. 1 ст. 687 Цивільного кодексу України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що приймання продукції за фактичною якістю здійснюється відповідно до «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю» № П-7, яка затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. (далі - Інструкція П-7).

Згідно з пп. «а» п. 6 Інструкції П-7 при іногородній поставці приймання продукції за якістю та комплектністю здійснюється на складі покупця не пізніше 20 днів, а продукції, що швидко псується, - не пізніше 24 годин після видачі продукції органом транспорту або надходження її на склад покупця при доставці продукції постачальником або при вивозі продукції отримувачем.

У п. 10 Інструкції П-7 встановлено, що приймання вважається здійсненим своєчасно, якщо перевірка якості та комплектності продукції закінчена у встановлені строки.

Пунктом 14 Інструкції П-7 передбачено, що приймання продукції за якістю та комплектністю здійснюється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість та комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких із них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість та комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідно до п. 16 Інструкції П-7 при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що поступила, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, креслень, зразкам (еталонам) договору або даним, що вказані в маркуванні та супровідних документах, які засвідчують якість продукції (п. 14 цієї інструкції), отримувач зупиняє подальше приймання продукції та складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів. Отримувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що попереджають погіршення її якості та змішування з іншою однорідною продукцією.

Отримувач також зобов'язаний викликати для участі в продовжені приймання продукції та складення двостороннього акту представника іногороднього виробника (відправника), якщо це передбачено в Основних та Особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах або договорі.

Листи відповідача від 24.07.2012 р. № 17/2058390, від 07.08.2012 р. № 17/2062072, які надані ним на підтвердження факту виклику позивача для участі в прийманні продукції за якістю, подані без доказів їх надсилання або вручення позивачу. А тому дані листи не можуть бути доказами повідомлення позивача про здійснення такої прийомки.

За вимогами п. 22 Інструкції П-7 для участі в прийманні продукції мають направлятися особи, компетентні (за родом роботи, освітою, за досвідом трудової діяльності) у питаннях визначення якості та комплектності продукції, що підлягає прийомці.

У п. 29 Інструкції П-7 вказано, що за результатами приймання продукції за якістю та комплектністю за участю представників, вказаних у пп. 10 та 20 даної інструкції, складається акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції. Акт має бути складений в день закінчення приймання продукції за якістю та комплектністю.

Відповідач вказує, що видаткові накладні № РН-0000490 від 14.06.2012 р., №РН-0000620 від 26.07.2012 р. не були акцептовані відповідачем повністю, а видаткові накладні № РН-0000595 від 19.07.2012 р., №РН-0000671 від 20.08.2012 р. - акцептовані частково у зв'язку з поставкою позивачем неякісної продукції.

Приймання продукції за якістю оформлено відповідачем рекламаційним актом №17/2062578 від 08.08.2012 р. (по накладним № РН-0000490, № РН-0000595, №РН-0000620) та актом огляду без номеру від 20.08.2012 р. (по накладній №РН-0000671).

З дати складення цих актів вбачається, що приймання продукції за якістю здійснено відповідачем вже після завершення фактичного приймання продукції за видатковими накладними. Той факт, що акт від 20.08.2012 р. складено без участі представника позивача, також свідчить про те, що приймання продукції за якістю по останній накладній від 20.08.2012р. також здійснювалось вже після фактичного відвантаження продукції.

Примірники рахунків-фактур, на яких містяться відмітки відповідача про акцепт продукції, не відповідають примірникам рахунків-фактур, які залишились у позивача. Тобто відмітки про суму акцепту були проставлені відповідачем вже після приймання продукції на своїх примірниках рахунків-фактур. На видаткових накладних, тобто первинних документах, які всідчать про отримання відповідачем товару, такі відмітки відсутні.

Таким чином, вищенаведені обставини свідчать про те, що в момент приймання продукції за видатковими накладними відповідач не перевіряв якість та комплектність продукції, чим порушив умови п. 6.2 договору та вимоги Інструкції.

За приписами ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Надані відповідачем акти не відповідають по формі та змісту вимогам п. 29 Інструкції щодо актів, які складаються за результатами приймання продукції по якості та комплектності, а тому не визнаються належними доказами поставки неякісної продукції.

В порушення вимог п.22 та п.29 Інструкції повноваження та компетенція осіб Вакуленко та Мазурик, які підписали акт огляду від 20.08.2012 р., не підтверджені, як і не підтверджені повноваження членів комісії, які підписали рекламаційний акт №17/2062578 від 08.08.2012 р. (окрім Швець). Члени комісії Кравченко та Фартушная виклали свою окрему думку до цього акту про те, що вони не є спеціалістами з технічних вимог до текстоліту, а ЦЛК не атестована на право проведення механічних випробувань текстоліту і не має технічної можливості на їх виконання.

Враховуючи наведене, слід визнати, що відповідачем порушені умови договору та положення Інструкції в частині порядку приймання продукції за якістю, у зв'язку з чим надані відповідачем акти приймання продукції за якістю не визнаються належними та допустимими доказами, підтверджуючими факт поставки неякісної продукції.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивачем не доведений факт поставки неякісної продукції у встановленому чинним законодавством порядку, слід визнати, що продукція, яка поставлена за спірними видатковими накладними, підлягає оплаті в повному обсязі, про що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку.

Таким чином, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Запорізької області від 28.03.2013 року у справі № 908/398/13-г є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений при зверненні з апеляційною скаргою покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 28.03.2013 року у справі № 908/398/13-г залишити без змін.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим:

1 - позивачу

2 - відповідачу

3 - до справи

4 - гос. суду 5 - ДАГС