Рішення № 31354373, 26.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7036/13 26.04.13За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Геопроект"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Катона"

Про стягнення 38 314,40 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Губаненко Ю.П. - представник (дов. № 13-ю від 24.11.2012)

Від відповідача не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Геопроект" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Катона" про стягнення 38 314,40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2013 було порушено провадження у справі № 910/7036/13 та призначено розгляд справи на 26.04..2013.

В судовому засіданні 26.04.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги та надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, а саме: просить стягнути з відповідача 33 314, 40грн..

В судовому засіданні 26.04.2013 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, вмотивованих заяв та клопотань до суду не направив.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97 № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.04.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

11.05.2012 між позивачем - ТОВ "Катона", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геопроект", як виконавцем, було укладено Договір № 118-12, який підписано представниками сторін і посвідчено печатками сторін, оригінал якого було досліджено в судовому засіданні ( належним чином засвідчена позивачем копія наявна в матеріалах справи).

Умовами вказаного договору сторони погодили, що виконавець приймає на себе розробку: "Інженерно-геологічні вишукування для будівництва житлових будинків по вул. Пушкіна в с. Гора, Бориспільського району Київської області" (проектно-вишукувальна продукція).

Розділом 2 договору сторони погодили вартість робіт і порядок розрахунку:

Відповідно до п. 2.1 договору за виготовлену проектно-вишукувальну продукцію відповідно до даного договору замовник перераховує виконавцеві у відповідності з кошторисом № 1 - 78 314, 40 грн. Виконання робіт проводиться після отримання попередньої оплати в розмірі 50 % вартості робіт з виготовлення проектно-вишукувальної продукції. (п. 2.2 договору)

Після закінчення робіт виконавець передає замовнику акт здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції, що є підставою для розрахунку за виконану роботу (п. 3.1 Договору)

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що строк дії договору з дня його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.

Відповідачем 16.05.2012 сплачено 38 000,00 грн. відповідно до виписки банк.

Виконання робіт підтверджується наявним в матеріалах справи актом, а саме:акт здавання -приймання випконаних робіт від 15.06.2012 до договору № 118-12 від 11.05.2012 на суму 40 314,40 грн.

Відповідно до виписки банку від 08.11.2012 за виконану проектну продукцію відповідачем на рахунок позивача сплачено 2 000 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 ст. 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 175 ч. 1 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 527 ЦК України визначає, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 38 314,40 грн. відповідач у встановлений Договором строк не виконав.

Однак, як вбачається з виписки банку по рахунку позивача, відповідач 16.04.2013 сплатив позивачу кошти в рахунок погашення заборгованості за договором. в сумі 5 000 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи 26.04.2013, заборгованість відповідача за договором становить 33 314,40 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.

Таким чином, оскільки відповідачем сплачено частково суму заборгованості в розмірі 5000,00грн. в процесі розгляду даної справи, та відсутністю в цій частині позовних вимог предмету спору, суд припиняє провадження у справі № 910/7036/13 в частині стягнення з відповідача частини основної заборгованості в розмірі 5 000,00 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи сума основної заборгованості що підлягає до стягнення становить 33 314, 40 грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 33 314,40 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Катона" (02091, м. Київ, Харківське шосе, 44-б, код ЄДРПОУ 21562715) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геопроект" (02660, м. Київ, вул.. Попудренка, 52, код ЄДРПОУ 30182409) 33 314 (тридцять три тисячі триста чотирнадцять) грн.. 40 коп. основної заборгованості, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять ) грн.. 50 коп. судового збору.

3. Припинити провадження у справі № 910/7036/13 в частині стягнення з відповідача частини основної заборгованості в розмірі 5 000,00 грн.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання повного рішення: 07.05.2013

Суддя Л.В. Прокопенко