Рішення № 31353119, 22.05.2013, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді Собіни І.М.

Суддів: Бондаренко Н.В., Ковальчук Н.М.

Секретар судових засідань Приходько Л.В.

З участю позивачки її представника та представника органу опіки і піклування Острозької РДА,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Острозького районного суду від 12 квітня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - орган опіки і піклування Острозької районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини,

в с т а н о в и л а:

В липні 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаними вимогами.

Рішенням Острозького районного суду від 12 квітня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивачка вказувала на неповне з"ясування судом всіх обставин у справі, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Суд на її думку дійшов помилкового висновку про відсутність між сторонами у справі спору щодо місця проживання неповнолітньої дитини та не взяв до уваги положень ст. 160 СК України, якою передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Справа № 22ц/787/999/2013 Головуючий у 1-й інстанції Василевич О.В.

Суддя-доповідач Собіна І.М.

Відповідач не має постійного, стабільного доходу, у зв"язку з чим змушений виїздити на заробітки за кордон.

На відміну від відповідача вона не тільки має стабільний постійний дохід але й спроможна надавати дитині належне утримання духовний та фізичний догляд і виховання.

Просила оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити у справі нове рішення про задоволення її вимог.

До початку судового засідання відповідач подав апеляційному суду нотаріально посвідчену заяву, в якій вказав, що він повністю визнає позовні вимоги ОСОБА_2 і просив справу розглянути у його відсутності.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 304 ЦПК України справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.

Частиною 4 ст. 174 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що визнання відповідачем позову не суперечить законові і не порушує нічиїх прав, свобод і інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 28 жовтня 2006 року по 28 березня 2012 року.

Від шлюбу у них народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Після розірвання шлюбу, тобто 28 березня 2012 року дитина проживає за місцем реєстрації свого батька ОСОБА_3 у с. Верхів Острозького району, з бабою та дідом оскільки, батько дитини перебуває на заробітках за кордоном.

Позивачка має роботу і постійний дохід та належні умови для проживання і виховання малолітньої дитини.

Ухвалюючи рішення апеляційний суд керується принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, яким проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлученою зі своєю матір"ю.

Виходячи з наведеного та керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, ч. 4 ст. 309, ст.ст. 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Острозького районного суду від 12 квітня 2013 року скасувати, позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визначити місце проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 з його матір"ю ОСОБА_2.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено сторонами в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів починаючи з дня набрання ним законної сили.

Судді: І.М.Собіна Н.В.Бондаренко Н.М.Ковальчук