Рішення № 31352595, 22.05.2013, Київський районний суд м. Донецька

ЄУ № 0523/17650/2012

Провадження № 2/257/581/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2013 року Київський районний суд міста Донецька у складі:

головуючого судді - Попревича В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Полупан С.Ю.

представника позивача за основним позовом - Плотнікової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання кредитного договору № 1015/ад-12-07 від 2007 року недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2012 року позивача - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 11 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 1015/ад-12-07 (далі - Договір), згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 24 900.00 доларів США з розрахунку 9.80 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк до 09 грудня 2014 року.

30.06.2010 між ТОВ «Укрпромбанк», AT «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь AT «Дельта Банку», відповідно до п. 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, Укрпромбанк передає (відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно з п. 4.2 внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку прав вимоги до боржників. Дельта Банку переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечується порукою відповідно до укладеного Договору поруки № 1015/ад-12-07/Р від 11.12.2007 між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 (Поручитель), ОСОБА_4 (Боржник), згідно з яким Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань за кредитним договором № 1015/ад-12-07 від 11.12.2007. Відповідальність Поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов'язань за Договором. Поручитель і Боржник несуть перед Кредитором солідарну відповідальність, а Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору. Однак зобов'язання не виконуються, у зв'язку з чим, станом на 13.03.2012 утворилась заборгованість у сумі: 207 251,52 грн. з яких: тіло кредиту - 172 848,98 грн., відсотки - 27 346,86 грн., комісія за ведення кредиту - 7 055,68 грн.

ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання кредитного договору № 1015/ад-12-07 від 2007 року недійсним, посилаючись на те, що вказаний кредитний договір було укладено з визначенням його змісту на підставі стандартної форми, запропонований банком для всіх клієнтів, фізичних осіб. Крім того, кредит йому був наданий в іноземній валюті і на день укладання кредитного договору курс валюти за 1 долар США становив 5,05 грн., а не сьогоднішній день становить 1 долар США -7,993 грн. У зв'язку з підвищенням курсу іноземної валюти, сума боргу зросла, і ьому значно погіршився його майновий стан.

Представник позивача основний позов підтримала в повному обсязі, надала пояснення аналогічні позову, зустрічний позов не визнала, заперечувала проти його задоволення.

Відповідачі до суду не з'явилися. Про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Причин неявки суду не повідомили. Відповідно до вимог ст. 224 ч.2 ЦПК України судом ухвалено про заочний розгляд справи.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 11 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 1015/ад-12-07, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 24 900.00 доларів США з розрахунку 9.80 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк до 09 грудня 2014 року.

Відповідно до ст.ст. 512-519 ЦК України, ст. 92, 95 Закону України «Про банки та банківську діяльність», Постанови Правління НБУ №369 «Про затвердження Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства», 30.06.2010 між ТОВ «Укрпромбанк», AT «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь AT «Дельта Банку», відповідно до п. 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, Укрпромбанк передає (відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно з п. 4.2 внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку прав 4 вимоги до боржників. Дельта Банку переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором № 1015/ад-12-07 від 11.12.2007.

Відповідно до п. 2.4, 2.5 кредитного договору, повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами у розмірі не менш як 296,00 доларів США по 20 (двадцяте) число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання Кредиту. Шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку Позичальника та/або шляхом внесення готівки до каси банку.

Згідно п.1,5, 2.6, 2,7 Кредитного договору проценти за користування Кредитом нараховуються у валюті Кредиту за період з дня його надання до дня його повернення. Проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по Кредиту за період з першого по останній день кожного календарного місяця. Нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту по 20 (двадцяте) число (включно) кожного наступного місяця за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту шляхом внесення готівкових коштів у касу банку або шляхом безготівкового перерахування з поточного рахунку позичальника.

Згідно п. 1.7, п.2.10 Договору щомісячна комісія за управління кредитом складає 0,15 % від суми кредиту. Нарахування щомісячної комісії за управління кредитною лінією здійснюється щомісячно у валюті кредиту (для кредитів у національній валюті) або у гривневому еквіваленті по офіційному курсу НБУ на день нарахування (для кредитів в іноземній валюті). Нарахована комісія сплачується позичальником у національній валюті по 20 (двадцяте) число (включно) кожного наступного місяця, що слідує за місяцем її нарахування та одночасно з остаточним поверненням кредиту шляхом внесення готівкових коштів у касу Банку або шляхом безготівкового перерахування на рахунок Банку.

Відповідно до п. 6.2 кредитного договору Банк має право вимагати дострокового повного повернення Кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим Договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником та/або його поручителями (заставодавцями, гарантами, поручителями, майновими поручителями) умов цього Договору та/або договорів, укладених у забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором, а Позичальник зобов'язаний протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати надіслання Банком відповідної вимоги (а у випадку передбаченому п. 4.2.5. - не пізніше наступного робочого дня) повернути суму заборгованості по Кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції, інші платежі за цим Договором, а також відшкодувати збитки, завдані Банку, у випадках, передбачених пп. а - ж, в тому числі і в випадку порушення Позичальником строків платежів, що встановлені Договором.

Виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечується порукою відповідно до укладеного Договору поруки № 1015/ад-12-07/Р від 11.12.2007 між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 (Поручитель), ОСОБА_4 (Боржник), згідно з яким Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань за кредитним договором № 1015/ад-12-07 від 11.12.2007. Відповідальність Поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов'язань за Договором. Поручитель і Боржник несуть перед Кредитором солідарну відповідальність, а Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору. Однак зобов'язання не виконуються, у зв'язку з чим, станом на 13.03.2012 за Відповідачем наявна заборгованість у сумі: 207 251,52 грн., з яких: тіло кредиту - 172 848,98 грн.; відсотки - 27 346,86 грн.; комісія за ведення кредиту - 7 055,68 грн.

Відповідно зі ст. 1054 ЦК України, за договором кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодатель) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі і на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.

Згідно ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно зі ст. 1054 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

На підставі зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

У даному випадку мають місце правовідносини, що випливають з договору кредиту, у зв'язку з чим, з відповідачів підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором. Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання кредитного договору № 1015/ад-12-07 від 2007 року недійсним задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1, 3 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст.ст.6,627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Відповідно до ст.11 Закону України "про захист прав споживачів" договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

У наведеному Законі чітко прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації кредитодавцеві та споживачеві один про одного та щодо умов кредитування: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, форми його забезпечення, тип відсоткової ставки, сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, строк, на який кредит може бути одержаний, та варіанти його повернення. При цьому в разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену ст.ст. 15,23 цього Закону.

Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один із оригіналів якого передається споживачеві. Споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені в договорі.

Зі справи вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір, згідно якого позивач отримав кредит для споживчих потреб. Договір укладений у письмовій формі, підписаний сторонами.

Як вбачається зі змісту спірного договору, у ньому передбачено всі істотні умови такого виду договору відповідно до вимог чинного на той час цивільного законодавства та інших нормативно-правових актів. Укладаючи кредитний договір, сторони дійшли згоди щодо укладання договору за зазначених у ньому умовах, з власної ініціативи на момент отримання коштів сторони з власної волі на свій розсуд визначили для себе правила подальшої поведінки, зокрема щодо усіх ризиків, пов'язаних зі зміною обставин, з яких вони виходили при укладенні цього договору, в тому числі і щодо можливих економічних змін.

Вся необхідна інформація про умови отримання кредиту, тип відсоткової ставки, процедури виконання договору тощо, які передують укладенню договору була надана позичальнику, що вбачається з умов кредитного договору, зокрема: мету, для якої кредит може бути витрачений; форма його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями позичальника; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий: орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуг з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговування та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); строк, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяг; можливість дострокового повернення кредиту та його умови; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка була необхідною, ким вона здійснюється; податковий режим сплати відсотків, або відомості про те, від кого споживач може одержувати докладнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Що стосується доводів ОСОБА_2 щодо надання йому кредиту в доларах США, що є порушенням чинного законодавства, оскільки грошовою одиницею України є гривня, у зв'язку з чим грошове зобов'язання у договорі повинно бути виражено в національній валюті України, судом до уваги не приймається, оскільки не відповідає вимогам Закону, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про банки і банківьку діяльність" відносить до кредитних операцій, зазначених у пункті 3 частини першої та у пунктах 3 - 7 частини другої саттті 47 цього Закону, зокрема, розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Виходячи з викладеного, Банк як фінансова установа може здійснювати кредитування як валютну операцію, при наявності банківської ліцензії та письмового дозволу Національного банку України.

Як встановлено в судовому засіданні Банк станом на час укладання кредитного договору, мав видані Національним банком України банківську ліцензію №27 на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та п.п.5-11 частини другої ст. 47 Закону України "Про банки і банківьку діяльність", дозвіл №27-4 на право здійснення операцій, визначених п.п.1-4 частини другої та частиною четвертою ст. 47 Закону України "Про банки і банківьку діяльність".

Отже, Банк мав право здійснювати операції з валютними цінностями із розміщенням залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, тобто кредитування в іноземній валюті на підставі банківської ліцензії.

Банк мав право як укладати з ОСОБА_4 кредитний договір в іноземній валюті, так і надавати йому кредит в іноземній валюті.

Відповідно до п.11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5, в якому зазначено що, надання та одержання кредиту в іноземній валюті, сплата процентів за кредитом не потребують наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодної зі сторін кредитного договору.

Підписавши договір про отримання кредиту в доларах США, відповідач ОСОБА_2 виразив своє волевиявлення та погодився з його умовами, тому доводи щодо валюти кредитування не ґрунтуються на законі та положеннях договору кредиту.

Обставина, що в процесі дії кредитного договору змінилось матеріальне становище ОСОБА_2 і у нього виникли труднощі з виконання зобов'язань по погашенню кредиту, сплаті відсотків за користування кредитними коштами, не можуть бути підставою для визнання договору недійсним, оскільки виникли через певний час після укладання договору.

Таким чином, спірний кредитний договір відповідає вимогам Закону України, "про захист прав споживачів, Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ЦК України та інших актів цивільного законодавства. Тому підстав для визнання кредитного договору та договору поруки недійсним відповідно до вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України у справі не вбачається.

Відповідно до ч.3 ст.10, чч.1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлений цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, суд вважає за необхідним стягнути з відповідачів за основним позовом на користь позивача за основним позовом понесеним ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2072 (дві тисячі сімдесят дві) грн. 51 коп.

На підставі ст.ст. 203, 215, 216, 225, 509, 526, 553, 554, 1054 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 212, 213, 215,224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р 373980009) заборгованість за кредитним договором у розмірі 207 251 (двісті сім тисяч двісті п'ятдесят одна) грн. 52 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р 6499100199) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2072 (дві тисячі сімдесят дві) грн. 51 коп.

ОСОБА_2 в задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання кредитного договору № 1015/ад-12-07 від 2007 року недійсним - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя