Рішення № 31352086, 22.05.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-2288/13

(№760/4944/13-ц)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді - Оксюти Т.Г.,

при секретарі - Ляш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київський завод реле та автоматики» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Київський завод реле та автоматики» та просив стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 14314,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він з 01.04.2008 року по 31.10.2012 року працював у ПАТ «Київський завод реле та автоматики».

Наказом №66-к від 31.10.2012 року позивача було звільнено за власним бажанням, відповідно до ст. 38 КЗпП України.

Зазначає, що за весь час роботи до жовтня 2010 року він вчасно отримував заробітну плату, проте починаючи з листопада 2010 року відповідач почав затримувати виплату заробітної плати.

На день звільнення розрахунок з позивачем проведено не було, довідку про стан заборгованості заробітної плати відповідач відмовляється видавати.

На підставі викладеного просив позов задовольнити.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 26.03.2008 року позивача ОСОБА_1 було прийнято на роботу у цех металообробки до ПАТ «Київський завод реле та автоматики» на посаду фрезерувальника по 6 розряду з відрядною оплатою праці із розрахунку тарифної ставки 630,2 грн. за годину з 01.04.2008 року з терміном випробування 1 місяць, що підтверджується копією наказу №47-к від 26.03.2008 року (а.с. 7).

Згідно наказу №66-к від 31.10.2012 року позивача було звільнено із займаної посади за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України (а.с. 8).

З довідки №б\н від 05.04.2013 року вбачається, що заборгованість з виплати заробітної плати ОСОБА_1 на час звільнення становить 14314,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки, факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем по виплаті заробітної плати підтверджується довідкою, яка міститься в матеріалах справи, з урахуванням визнання позовних вимог представником відповідача, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно п. 2 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 229,40 грн., відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 115, 116 КЗпП України, ст. ст. 10, 27-30, 57-60, 88, 174, 209, 212-214, 218, 367 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київський завод реле та автоматики» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київський завод реле та автоматики», код ЄДРПОУ 00214853, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, бул. І. Лепсе, 6 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, інша відома адреса: АДРЕСА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 14314,00 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київський завод реле та автоматики», код ЄДРПОУ 00214853, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, бул. І. Лепсе, 6 на користь держави суму судового збору в розмірі 229,40 грн.

Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня наступного після його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: