Ухвала суду № 3135183, 22.04.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2008 року № К-38126/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.11.2006 р.

та постанову господарського суду Полтавської області від 02.03.2006 р.

у справі № 17/228 господарського суду Полтавської області

за позовом Закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

за участю Прокуратури Полтавської області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2005 року позивач - Закрите акціонерне товариство транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (далі в тексті - АТ «Укртатнафта») звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою (з урахуванням заяви від 26.01.2006 р. про зміну позовних вимог) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області від 08.08.2005 р. № 0000451702/2/2358, від 21.10.2005 р. № 0000451702/3/4058, якими визначено суму податкового зобов'язання з прибуткового податку в розмірі 396 258,21 грн., у тому числі: 132 086,07 грн. - основний платіж та 264 172,14 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Постановою господарського суду Полтавської області від 02.03.2006 р., залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.11.2006 р., позовні вимоги задоволені повністю.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що суми, які перераховані АТ «Укртатнафта» за проживання співробітників СПМО «Титан» ГУ МВС у м. Києві є такими, що не охоплюються поняттям сукупного оподатковуваного доходу або додаткового блага та не повинні оподатковуватись прибутковим податком з громадян та податком на доходи фізичних осіб. Щодо оплати підприємством охорони його посадових осіб, то судами зазначено, що остання не може розглядатись як фінансування особистих потреб фізичної особи та не є персоніфікованою виплатою у вигляді матеріальних або соціальних благ, оскільки надання охорони не пов'язане з особистими потребами громадянина - фізичної особи керівника підприємства позивача, а покликане забезпечити безпеку та нормальну діяльність саме господарюючого суб'єкта та його органів.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Полтавської області від 02.03.2006 р. та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.11.2006 р. і прийняти нове судове рішення, яким в позові АТ «Укртатнафта» відмовити.

Позивач в запереченні на касаційну скаргу просить залишити постановлені у справі судові рішення без змін, а скаргу податкової інспекції - без задоволення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на слідуюче.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ була проведена позапланова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Закритим акціонерним товариством транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії «Укртатнафта» за період з 01.01.2003 р. по 30.09.2004 р., за результатами якої складено акт перевірки від 17.03.2005 р. № 168/23-120/00152307.

На підставі висновків акту перевірки та відповідно до пп. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-ІV, п. 2 ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.03.2005 р. № 0000451702/0/17-215/657, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з прибуткового податку у розмірі 401 734,83 грн., у тому числі: основний платіж - 133 911,61 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 267 823,22 грн.

За наслідками адміністративного оскарження платником вказаного податкового повідомлення-рішення до Кременчуцької ОДПІ, останнє було скасовано в частині визначення податкових зобов'язань за поминальні обіди на суму 6 886,14 грн. та прийнято нове повідомлення-рішення № 0000451702/1/1528 від 20.05.2005 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 394 848,69 грн.

За результатами розгляду скарги підприємства ДПА у Полтавській області сума податкових зобов'язань була збільшена на 1 409,52 грн., в результаті чого відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000451702/2/2358 від 08.08.2005 р., яким АТ «Укртатнафта» визначено податкове зобов'язання на суму 396 258,21 грн.

Рішенням ДПА України скарга АТ «Укртатнафта» залишена без задоволення, а сума нарахованого податкового зобов'язання - без змін, в результаті чого Кременчуцькою ОДПІ було винесено нове податкове повідомлення-рішення № 0000451702/3/4058 від 21.10.2005 р., яким до АТ «Укртатнафта» був доведений новий строк сплати податкового зобов'язання за платежем «прибутковий податок з робітників і службовців, включаючи членів їх сімей».

Судами також встановлені наступні фактичні обставини справи.

23.08.2001 року між АТ «Укртатнафта» та спеціальним підрозділом міліції охорони (СПМО) «Титан» Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в м. Києві укладений договір № 775/10/2101 на забезпечення особистої безпеки фізичної особи підрозділами державної служби охорони при МВС України.

Пунктом 5 розділу ІІ вказаного договору було передбачено, що підписанням додаткової угоди до цього договору сторони погоджують відшкодування «Замовником» «Охороні» витрат на: харчування, забезпечення проїзду та проживання особового складу наряду «Охорони» при виконанні ними своїх обов'язків поза місцем дислокації підрозділу.

На виконання п. 5 зазначеного договору, між сторонами була укладена додаткова угода від 30.08.2001 р., пунктом 1 якої передбачено, що при виконанні обов'язків в службовому відрядженні по забезпеченню особистої безпеки представників «Замовника», останній забезпечує наряд охорони: трьохразовим харчуванням та місцем проживання, квитками або транспортом для проїзду (зворотного проїзду) у найкоротший термін до місця виконання заходів безпеки (дислокації підрозділу).

На виконання умов договору та додаткової угоди в період з 01.10.2003 р. по 30.09.2004 р. АТ «Укртатнафта» перерахувало на рахунок Готельного комплексу «Онтаріо» кошти за проживання громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які є співробітниками СПМО «Титан» і знаходились у службовому відрядженні при виконанні обов'язків по забезпеченню особистої безпеки посадових осіб АТ «Укртатнафта».

Податковий орган вважає перераховані на рахунок ГК «Онтаріо» кошти особистим доходом співробітників СПМО «Титан» ОСОБА_1 і ОСОБА_2, який підлягає оподаткуванню на підставі ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» як доходи, отримані не за місцем основної роботи, в тому числі за сумісництвом, за виконання разових та інших робіт, здійснюваних на основі договорів підряду та інших договорів цивільно-правового характеру.

Не погодившись з даним висновком податкового органу, суди попередніх інстанцій обґрунтували свою правову позицію слідуючим.

Статтею 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (який підлягає застосуванню до спірних відносин у період з 01 жовтня 2003 р. по 31 грудня 2003 р.) встановлено, що оподатковуваними прибутковим податком доходами, одержаними за місцем основної роботи (служби, навчання), вважаються доходи, одержані від підприємств, установ і організацій усіх форм власності, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, з якими громадянин має трудові відносини, за умови обов'язкового ведення в цьому місці трудової книжки і провадження відрахувань до фонду соціального страхування.

До сукупного оподатковуваного доходу включаються одержані за місцем основної роботи (служби, навчання) доходи за виконання трудових обов'язків, у тому числі за сумісництвом, за виконання робіт за договорами підряду, а також інші доходи, що утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності своїм працівникам матеріальних і соціальних благ у грошовій і натуральній формі.

Підпунктом «г» п. 1 ст. 5 Декрету «Про прибутковий податок з громадян» встановлено, що не включаються до складу оподатковуваного доходу компенсаційні виплати в грошовій і натуральній формі у межах норм, передбачених чинним законодавством.

Згідно ч. 2 ст. 121 Кодексу законів про працю України до компенсаційних виплат належать добові, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення.

Крім того, суди послались на положення Інструкції «Про прибутковий податок з громадян», що затверджена наказом Головної Державної податкової інспекції України 21.04.1993 р. № 12, та згідно ст. 23 Декрету «Про прибутковий податок з громадян» визначає порядок його застосування.

Пунктом 2.1 вказаної Інструкції передбачено, що до сукупного місячного (одержаного протягом календарного місяця) оподатковуваного доходу включаються доходи, одержані громадянами в будь-якій формі і за будь-яких умов незалежно від джерела, крім переліку доходів, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу, наведеного у пункті 5 цієї Інструкції.

До сукупного оподатковуваного доходу не включаються компенсаційні виплати в грошовій і натуральній формі у межах норм, передбачених чинним законодавством.

До компенсаційних виплат, що не включаються до місячного сукупного оподатковуваного доходу в розмірі фактичних витрат, відносяться: вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму житлового приміщення при відрядженні (п. 5 Інструкції).

Проаналізувавши вказані правові норми, суди дійшли до вірного висновку, що сума коштів, яка перерахована АТ «Укртатнафта» в оплату найму жилого приміщення працівниками СПМО «Титан» ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є компенсаційними виплатами, що не включаються до їх місячного сукупного оподатковуваного доходу.

У період з 01 січня 2004 р. по 30 вересня 2004 р. до спірних відносин підлягає застосуванню Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб», стаття 1 якого дає визначення поняттю доход.

Під доходом розуміється сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь.

Статтею 1 також встановлено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку.

Як встановлено судами, суми, перераховані АТ «Укртатнафта» на рахунок ГК «Онтаріо» не є такими, що нараховані на користь або одержані у власність громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а є саме компенсаційними виплатами і не охоплюються поняттям сукупного оподатковуваного доходу або додаткового блага та не повинні оподатковуватись прибутковим податком з громадян та податком на доходи фізичних осіб.

Стосовно нарахування позивачу контролюючим органом прибуткового податку з громадян за період з 01 жовтня 2003 р. по 31 грудня 2003 р. та податку з доходів фізичних осіб за період з 01 січня 2004 р. по 30 вересня 2004 р. згідно з договором № М-3/Ц71(275/10/3100) від 12.02.2003 р. на суму коштів, перерахованих СПМО «Титан» в Одеській області на забезпечення особистої безпеки посадових осіб АТ «Укртатнафта», то судами встановлені слідуючі обставини справи.

Між представниками власника (Спостережною Радою) та керівниками АТ «Укртатнафта» укладені трудові контракти, однією з умов яких є вживання необхідних заходів для забезпечення охорони життя та діяльності Керівника, як за місцем проведення роботи, так і за місцем проживання.

Відповідно до п. 7.2 розділу VІІ Контракту з Головою Правління від 06.02.2003 р., АТ «Укртатнафта» зобов'язується забезпечити цілодобову охорону Голови Правління підприємства.

На виконання вказаних вимог, 12.02.2003 р. між АТ «Укртатнафта» («Замовник») та Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Одеській області («Охорона») укладено договір № М-3/Ц71(275/10/3100), пунктом 1.1 якого визначено, що «Охорона» надає охоронні послуги з метою забезпечення особистої безпеки «Особи» (додаток № 1 «Відомості про «Особу»).

На виконання умов договору АТ «Укртатнафта» за період з 01 жовтня 2003 р. по 30 вересня 2004 р. перерахувало кошти СПМО «Титан» в Одеській області за забезпечення особистої безпеки фізичної особи.

Податковий орган, посилаючись на ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», стверджує, що вказані кошти є об'єктом оподаткування керівників АТ «Укртатнафта», як доходи громадян, одержувані ними від підприємств, установ, організацій і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності не за місцем основної роботи, в тому числі за сумісництвом, за виконання разових та інших робіт, здійснюваних на основі договорів підряду та інших договорів цивільно-правового характеру. В зв'язку з цим, Кременчуцькою ОДПІ за період з 01 жовтня 2003 р. по 31 грудня 2003 р. донараховано АТ «Укртатнафта» прибуткового податку з громадян за ставкою 20% на загальну суму 15,4 тис. грн.

За період з 01 січня 2004 р. по 30 вересня 2004 р., вважаючи оплату за забезпечення особистої безпеки керівників підприємства оподатковуваним доходом вказаних осіб та посилаючись на вимоги п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Кременчуцькою ОДПІ донараховано позивачу податок на доходи фізичних осіб в розмірі 44,3 тис. грн.

Суди як першої, так і апеляційної інстанції оцінили вказані донарахування контролюючим органом позивачу як необґрунтовані на законі та послались на положення Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» та Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», які вказані вище.

Зокрема, судами вірно зазначено, що оплата підприємством охорони його посадових осіб не може розглядатись як фінансування особистих потреб фізичної особи та не є персоніфікованою виплатою у вигляді матеріальних або соціальних благ, оскільки надання охорони не пов'язане з особистими потребами громадянина - фізичної особи керівника підприємства, а покликане забезпечити безпеку та нормальну діяльність саме господарюючого суб'єкта та його органів.

За таких обставин, висновок судів, що суми, перераховані позивачем в оплату договору на забезпечення особистої безпеки посадових осіб АТ «Укртатнафта» не є сукупним оподатковуваним доходом таких осіб в розумінні Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» та Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» узгоджується з обставинами справи та відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій правильно вирішили спір, ухвалені ними по справі судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому передбачені законом підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, а тому не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.11.2006 р. та постанову господарського суду Полтавської області від 02.03.2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий (підпис) Рибченко А.О.

Судді (підпис) Брайко А.І.

(підпис) Голубєва Г.К.

(підпис) Карась О.В.

(підпис) Федоров М.О.