ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.05.13 Справа № 914/885/13-г
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Шувар", м.Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Техавто-Плюс", с.Андріївка Буського району Львівської області
про стягнення 35 166,40 грн.
За участю представників сторін:
від позивача Прохоренко О.І. - представник (довіреність б/н від 21.01.2013р.);
від відповідача не з'явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Шувар" подало позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техавто-Плюс" про стягнення 35 166,40 грн., з яких 30 249,00 грн. основного боргу, 1 845,33 грн. пені та 3 072,07 грн. 25% річних.
Ухвалою суду від 05.03.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 20.03.2013р. Ухвалою суду від 20.03.2013р. розгляд справи відкладено на 10.04.2013р. з підстав викладених в даній ухвалі. В судовому засіданні 10.04.2013р. судом оголошено перерву до 23.04.2013р. 23.04.2013р. розгляд справи не відбувся, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Сухович Ю.О. Ухвалою суду від 29.04.2013р. справу призначено до розгляду на 13.05.2013р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав наведених у позовній заяві.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду від 05.03.2013р, 20.03.2013р. та 29.04.2013р. не виконав, причин неявки представника та невиконання ним вимог ухвал суду не повідомив. Станом на 13.05.2013р. від відповідача не повернулось поштове повідомлення про вручення йому ухвали суду від 29.04.2013р.
Водночас, згідно п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011, № 18 із змінами та доповненнями, за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
З огляду на вищевикладене, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується реєстром № 568 на відправлення рекомендованої з повідомленням кореспонденції господарського суду Львівської області за 30.04.2013р. (адресат вказаний під №14).
Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Слід звернути увагу на той факт, що в судовому засіданні 10.04.2013р., яке відбулось за участю представника відповідача п.Савчина А.Р. на підставі поданого ним клопотання для надання можливості ознайомлення з матеріалами справи було оголошено перерву до 23.04.2013р. Представник відповідача 10.04.2013р. ознайомився з матеріалами справи, про що зазначив на поданій ним заяві від 09.04.2013р. (вх.№11597/13 від 10.04.2013р.).
Станом на 13.05.2013р. від відповідача через канцелярію суду не надходили ні відзив, ні заяви, ні клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-
встановив:
01.01.2012р. між ТзОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Шувар" (надалі - ОРСП) та ТзОВ "Техавто-Плюс" (оператор) було укладено договір № Р-202 (надалі - договір) відповідно до умов якого ОРСП зобов'язувався передати, а оператор зобов'язувався прийняти в строкове оплатне володіння і користування нежитлові приміщення (надалі - об'єкт), які вказані на схемі розміщення терміналу дрібно-гуртової торгівлі ОРСП (надалі - термінал) під позначкою 202. Загальна площа об'єкта 74 кв.м. Об'єкт знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Хуторівка, 4б.
Відповідно до п. 1.2. договору метою договору є використання об'єкта оператором для здійснення розміщення офісу оператора, що є цільовим призначенням об'єкта. Оператор не вправі самостійно змінювати призначення об'єкта без письмової згоди ОРСП.
Відповідно до п. 4.1. договору орендна плата за повний календарний місяць оренди становить 6 011,00 грн. за один місяць, в тому числі ПДВ (20%) - 1 001,83 грн. Орендна плата за використання об'єкта сплачується оператором шляхом внесення належної до оплати суми на банківський рахунок ОРСП або за згодою ОРСП іншим способом, не забороненим законодавством до 5 (п'ятого) числа місяця, за який вона сплачується. Розмір плати за використання пристосованої площі за кожний наступний місяць визначається шляхом зміни цієї суми з урахуванням індексу інфляції, визначеного державними органами України.
Відповідно до п. 5.2.2. договору оператор зобов'язувався своєчасно вносити плату за використання, утримання та обслуговування наданого йому об'єкта.
Відповідно до п. 7.1. договору у випадку несвоєчасної сплати грошових сум за цим договором оператор зобов'язаний відшкодувати завдані ОРСП збитки, а також сплатити за кожен день прострочення платежу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу. Крім того, керуючись нормами ч.2ст.625 ЦК України, сторони погодились у випадку несвоєчасної сплати грошових сум за цим договором, оператор зобов'язаний на вимогу ОРСП сплатити на користь останнього суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також 25% річних від простроченої суми за весь час заборгованості.
31.12.2012р. договір №Р-202 від 01.01.2012р. припинив свою дію, але відповідач не сплатив борг в сумі 24 044,00 грн. Отже, у відповідача перед позивачем існує грошове зобов'язання в сумі 24 044,00 грн. по сплаті орендної плати за договором №Р-202 від 01.01.2012р.
Відповідно до п. 7.1. договору за несвоєчасну сплату грошових сум за цим договором, позивач нарахував відповідачу пеню на суму 1 730,58 грн., а також 25% річних на суму 2 880,82 грн.
01.01.2013р. між ТзОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Шувар" (надалі - ОРСП) та ТзОВ "Техавто-Плюс" (оператор) було укладено договір № Р-202 (надалі - договір) відповідно до умов якого ОРСП зобов'язувався передати, а оператор зобов'язувався прийняти в строкове оплатне володіння і користування нежитлові приміщення (надалі - об'єкт), які вказані на схемі розміщення терміналу дрібно гуртової торгівлі ОРСП (надалі - термінал) під позначкою 202. Загальна площа об'єкта 74 кв.м. Об'єкт знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Хуторівка, 4б.
Відповідно до п. 4.1. договору орендна плата за повний календарний місяць оренди становить 6 205,00 грн. за один місяць, в тому числі ПДВ (20%) - 1 034,17 грн. Орендна плата за використання об'єкта сплачується оператором шляхом внесення належної до оплати суми на банківський рахунок ОРСП або за згодою ОРСП іншим способом, не забороненим законодавством до 5 (п'ятого) числа місяця, за який вона сплачується.
Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, заборгованість по сплаті за використання об'єкта у 2012р. не погасив, а також не сплачував орендну плату за використання об'єкта у 2013р., відтак сторони договору дійшли згоди припинити орендні відносини та розірвати договір №Р-202 від 01.01.2013р.
31.01.2013р. між ТзОВ "Ринок сільськогосподарської продукції "Шувар" (надалі - ОРСП) та ТзОВ "Техавто-Плюс" (оператор) було укладено угоду про розірвання договору № Р-202 від 01.01.2013р. (надалі - угода).
Відповідно до п.3 даної угоди сторони підтверджують, що на момент розірвання договору заборгованість оператора за використання, утримання та обслуговування наданого йому об'єкта за договором №Р-202 від 01.01.2013р. становить 6 205,00 грн. основного боргу.
Відповідно до п.4 угоди у зв'язку з розірванням договору оператор зобов'язується до 18.02.2013р. погасити існуючу заборгованість за договором, шляхом перерахування на поточний рахунок ОРСП коштів в сумі 6 205,00 грн. Інших претензій одна до одної у сторін договору №Р-202 від 01.01.2013р., крім зазначеної в п.2 цієї угоди, немає .
Згідно п.5 угоди, ця угода набирає чинності з моменту її підписання і становить невід'ємну частину договору №Р-202 від 01.01.2013р.
Відповідно до п.6 угоди у випадку несвоєчасної сплати оператором основного боргу згідно п.4 цієї угоди, ОРСП вправі застосувати до оператора штрафні санкції передбачені розділом 7 договору №Р-202 від 01.01.2013р.
Отже, у відповідача перед позивачем виникло грошове зобов'язання по сплаті орендної плати за договором №Р-202 від 01.01.2013р., в сумі 6 205,00 грн.
За несвоєчасну сплату грошових сум за цим договором, позивач нарахував відповідачу пеню на суму 114,75 грн., а також 25% річних на суму 191,25 грн.
Отже, позивач просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості 35 166,40 грн., з яких 30 249,00 грн. основного боргу (24 044,00 грн. + 6 205,00 грн.), 1 845,33 грн. пені (1 730,58 грн. + 114,75 грн.) та 3 072,07 грн. 25% річних (2 880,82 грн. + 191,25 грн.).
При прийнятті рішення суд виходить із наступного.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За умовами ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Укладений між сторонами 01.01.2012р. договір №Р-202 за своєю правовою природою є договором найму (оренди) нежитлових приміщень. Факт передачі позивачем відповідачу в оренду нежитлового приміщення загальною площею 74 кв.м, яке розташоване за адресою: м.Львів, вул.Хуторівка, 4б, позначеного на схемі розміщення ОРСП під номером (символом) 202, підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі приміщення від 01.01.2012р.
Між сторонами 01.01.2013р. було укладено договір оренди нежитлових приміщень №Р-202. Факт передачі позивачем відповідачу в оренду нежитлового приміщення загальною площею 74 кв.м, яке розташоване за адресою: м.Львів, вул.Хуторівка, 4б, позначеного на схемі розміщення ОРСП під номером (символом) 202, підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі приміщення від 01.01.2013р.
12.02.2013р. відповідач повернув об'єкт оренди, про що сторонами підписано акт приймання-передачі приміщення з оренди до договору №Р-202 від 01.01.2013р.
Згідно ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4.1. договору №Р-202 від 01.01.2012р. орендна плата за повний календарний місяць оренди становить 6 011,00 грн. за один місяць, в тому числі ПДВ (205) - 1 001,83 грн. Орендна плата за використання об'єкта сплачується оператором шляхом внесення належної до оплати суми на банківський рахунок ОРСП або за згодою ОРСП іншим способом, не забороненим законодавством до 5 (п'ятого) числа місяця, за який вона сплачується. Розмір плати за використання пристосованої площі за кожний наступний місяць визначається шляхом зміни цієї суми з урахуванням індексу інфляції, визначеного державними органами України.
Відповідно до п. 4.1. договору №Р-202 від 01.01.2013р. орендна плата за повний календарний місяць оренди становить 6 205,00 грн. за один місяць, в тому числі ПДВ (20%) - 1 034,17 грн. Орендна плата за використання об'єкта сплачується оператором шляхом внесення належної до оплати суми на банківський рахунок ОРСП або за згодою ОРСП іншим способом, не забороненим законодавством до 5 (п'ятого) числа місяця, за який вона сплачується.
Відповідно до п. п.4 угоди у зв'язку з розірванням договору оператор зобов'язується до 18.02.2013р. погасити існуючу заборгованість за договором, шляхом перерахування на поточний рахунок ОРСП коштів в сумі 6 205,00 грн.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України прийшов до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в загальній сумі 30 249,00 грн. (24 044,00 грн. по договору №Р-202 від 01.01.2012р. та 6 205,00 грн. по договору №Р-202 від 01.01.2013р.) є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 7.1. договору №Р-2020 від 01.01.2012р. передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати грошових сум за цим договором оператор зобов'язаний відшкодувати завдані ОРСП збитки, а також сплатити за кожен день прострочення платежу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу. Крім того, керуючись нормами ч.2ст.625 ЦК України, сторони погодились у випадку несвоєчасної сплати грошових сум за цим договором, оператор зобов'язаний на вимогу ОРСП сплатити на користь останнього суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також 25% річних від простроченої суми за весь час заборгованості.
Пунктом 7.8. договору №Р-2020 від 01.01.2012р. передбачено, що сторони погодились, що керуючись нормами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язань за цим договором, припиняється через три роки від дня коли зобов"язання мали бути виконані.
У п.7.7. договору №Р-2020 від 01.01.2012р. вказано, що сторони керуючись ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України, домовились, що стягнення неустойки (штрафу, пені) за цим договором, встановлюється строк позовної давності три роки.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В п.7.1. договору №Р-2020 від 01.01.2012р. сторони визначили інший розмір процентів річних, а саме 25%.
Відтак, з відповідача правомірно підлягає стягненню за договором №Р-202 від 2012р. пеня в розмірі 1 730,58 грн. та 25% річних в розмірі 2 880,82 грн., згідно поданого позивачем розрахунку.
Пунктом 7.1. договору №Р-2020 від 01.01.2013р. передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати грошових сум за цим договором оператор зобов'язаний відшкодувати завдані ОРСП збитки, а також сплатити за кожен день прострочення платежу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу.
Відтак, з відповідача правомірно підлягає стягненню за договором №Р-202 від 2013р. пеня в розмірі 114,75 грн., згідно поданого позивачем розрахунку.
Безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню є позовна вимога про стягнення з відповідача 25% річних в сумі 191,07 грн., оскільки згідно підписаного між сторонами договору №Р-202 від 01.01.2013р. у п.7.1, яким керувався позивач, нарахування 25% річних не передбачено.
Відтак, у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 191,25 грн. 25% річних слід відмовити.
З огляду на вищевикладене, позов підлягає до задоволення частково. Обгрунтованими, законними та такими, що підтверджені матеріалами справи є позовні вимоги про стягнення з відповідача 30 249,00 грн. основного боргу з яких 24 044,00 грн. по договору № Р-202 від 01.01.2012р. та 6 511,00 грн. по договору № Р2-2 від 01.01.2013р., 1 845,33 грн. пені, з яких 1 703,58 грн. по договору № Р-202 від 01.01.2012р. та 114,75 грн. по договору № Р-202 від 01.01.2013р., 2 880,82 грн. 25% річних по договору № Р-202 від 01.01.2012р.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Сплата судових витрат підтверджується платіжним дорученням №567 від 26.02.2013р. - 1 720,50 грн. судового збору.
Судовий збір, відповідно до вимог ст.49 ГПК України, слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 762, 759 ЦК України, ст.ст. 193, 230-232, 283 ГК України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техавто-Плюс" (80563, Львівська область, Буський район, с.Анріївка, вул.Нова, 823А; код ЄДРПОУ 32124223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Шувар" (79070, м.Львів, вул.Хуторівка, 4-Б; код ЄДРПОУ 33711331) 30 249,00 грн. основного боргу, 1 845,33 грн. пені, 2 880,82 грн. - 25% річних та 1 711,14 судового збору.
3. В частині позовних вимог про стягнення 191,28 грн. 25% річних відмовити.
4. Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Повний текст рішення
виготовлено 18.05.2013р.
Суддя Сухович Ю.О.
Судове рішення № 31349380, Господарський суд Львівської області було прийнято 13.05.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 914/885/13-г. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: