Рішення № 31349100, 21.05.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.13 Справа №914/1322/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ

до відповідача: Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго», м. Червоноград Львівської області

про стягнення в сумі 14' 176' 508,64 грн.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Квик Т.І.

Представники:

від позивача: Мельник В.В.;

від відповідача: Ролюк В.П., Сковронський Т.С.

На розгляд господарського суду Львівської області Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» подало позов до Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго» про стягнення в сумі 14' 176' 508,64 грн.

Ухвалою суду від 05.04.2013р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 16.04.2013р. В судовому засіданні 16.04.2013р. було оголошено перерву до 21.05.2013р.

У судовому засіданні 21.05.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях, просить їх задоволити та стягнути з відповідача заборгованість у сумі 14' 176' 508,64 грн. (в т.ч. 12' 647' 528,50 грн. - основного боргу, 338' 943,21 грн. - пені, 67' 788,64 грн. - трьох відсотків річних за користування чужими коштами, 1' 079' 461,48 грн. - штрафу, 42' 786,80 грн. - інфляційних втрат) та судовий збір у розмірі 68' 820,00 грн. Проти надання судом відстрочки виконання рішення суду заперечив.

У судовому засіданні 21.05.2013р. представники відповідача позовні вимоги визнали, пояснили причини виникнення заборгованості, просять суд з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях, відстрочити виконання рішення суду на 3 місяці.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

30.09.2011р. між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (продавець, позивач у справі) та Комунальним підприємством «Червоноградтеплокомуненерго» (покупець, відповідач у справі) було укладено договір купівлі-продажу природного газу №14/2511/11 (надалі по тексту - договір).

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011р. до 31.12.2012р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості (п.11.1 договору).

Відповідно до п.1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (далі - газ) для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах договору.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки товару (п.6.1 договору).

На виконання своїх зобов'язань за договором, позивач передав, а відповідач прийняв газ на загальну суму 18' 219' 714,54 грн., що підтверджується наступними актами приймання-передачі природного газу: від 30.09.2012р. на суму 44' 766,66 грн., від 31.10.2012р. на суму 2' 750' 769,20 грн., від 30.11.2012р. на суму 6' 260' 002,86 грн., від 31.12.2012р. на суму 9' 164'175,82 грн. Відповідач здійснив оплату за газ у розмірі 5' 572' 186,04 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 12' 647'528,50 грн.

Відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання по оплаті товару, тому позивач, на підставі ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу інфляційні втрати у сумі 42' 786,80 грн. та три відсотки річних за користування чужими коштами у 67' 788,64 грн.

Відповідно до п.7.2 договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1 договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.

Згідно з вимогами ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 10.01.2002р. та п.7.2 договору позивач нарахував відповідачу 338' 943,21 грн. - пені (розрахунок наявний в матеріалах справи). Відповідно до вимог п.7.2 договору позивач нарахував відповідачу 1' 079' 461,48 грн. - штрафу.

З приводу одночасного нарахування пені та штрафу суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне. В Інформаційному листі Вищого господарського України від 13.07.2012р. № 01-06/908/2012 зазначено про те, що у випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (постанова від 27.04.2012 №06/5026/1052/2011). Таким чином, одночасне стягнення пені та штрафу не суперечить законодавству.

Доказів погашення заборгованості та штрафних санкцій станом на день розгляду справи відповідачем в суд не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до вимог ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

У статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем у власність відповідача газу, що, зокрема, вбачається з підписаних сторонами актів приймання-передачі газу, проте факт проведення відповідачем повної оплати вартості газу та штрафних санкцій, нарахованих у зв'язку з відсутністю повної оплати поставленого газу, підтверджений не був.

Виходячи зі змісту всього наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно п.7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» відстрочкою є відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення (7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Подані відповідачем докази підтверджують те, що він перебуває у складному фінансовому становищі. З огляду на той факт, що відповідач належить до комунальних підприємств, перебуває у важкому фінансовому становищі, пов'язаному із збитковістю та економічною нерентабельністю затвердженого тарифу та несвоєчасністю розрахунку споживачів за послуги з опалення та гарячого водопостачання, зважаючи на необхідність задоволення господарських інтересів обох сторін та не допущення можливих негативних наслідків примусового виконання рішення суду у встановлені законодавством строки, суд вважає за доцільне клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення задоволити частково та відстрочити виконання рішення до 01.08.2013р.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір, сплачений позивачем, покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст.ст. 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 610, 625, 655 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго» (80100, Львівська область, м.Червоноград, вул.Промислова, буд.1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23966248) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, буд.6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20077720) 12' 647' 528,50 грн. - основного боргу, 338' 943,21 грн. - пені, 67' 788,64 грн. - три відсотки річних за користування чужими коштами, 1' 079' 461,48 грн. - штрафу, 42' 786,80 грн. - інфляційних втрат та 68' 820,00 грн. - судового збору з відстрочкою платежу до 01.08.2013р.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

У судовому засіданні 21.05.2013р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 23.05.2013р.

Суддя Яворський Б.І.