Постанова № 31349053, 14.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2013 р. Справа №2а/0570/17001/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14год.30хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зеленова А.С.,

при секретарі Афанасьєві Д.Б.,

за участю:

представника позивача Нікішин Д.В.,

представників відповідача 1 Петрова А.Г., Середи Д.О.,

представника відповідача 2 не з'явився

представників відповідача 3 Сергієнко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, 83017, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, управління Державної казначейської служби у м. Донецьку Донецької області, про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 6 681 932, 00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

12.12.2012 ПрАТ «Донагроімпекс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 6 681 932, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що в результаті господарської діяльності на підставі договорів ЗАТ «Донагроімпекс» (далі - позивач, аз 21.04.2011р відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» - ЗАТ «Донагроімпекс» у зв'язку зі зміною найменування іменується ПрАТ «Донагроімпекс» і є правонаступником) придбавало продукцію у ТОВ «Зерноторгівельна компанія», ТОВ «Артемівський КХП», ПП «Максіма», ТОВ «Апекс груп - 7», ПП «АВВА» (ПДВ по деклараціям за березень 2009 р., серпень 2009 р., жовтень 2009 р., грудень 2009 р., січень 2010 р. становить 6 437 247, 00 грн.), які є посередниками відвантаженої продукції. Дані суми ПДВ були своєчасно включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрах покупок товарів, отриманих та виданих податкових накладних та відповідає даним податкових декларацій за відповідний період. Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі - відповідач 1) здійснила невиїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатами якої був складений акт № 692/23-3/25333903 від 09.04.2010р. У зв'язку з тим, що вищезазначені підприємства не є виробниками поставленої позивачу продукції, а перевірити ланцюг до кінцевого виробника з метою підтвердження факту сплати ними податку на додану вартість не є можливим, Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області відмовила позивачу у відшкодуванні бюджетної заборгованості з ПДВ за податковими деклараціями за березень 2009 р., серпень 2009 р., жовтень 2009 р., грудень 2009 р., січень 2010 р. на суму 6 437 247, 00 грн., визнала її як непідтверджену.

Внаслідок цього, Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001452340/0 від 23.04.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів, у розмірі 6 437 247, 00 грн.

Також представник позивача зазначає, що відповідачем 1 відмовлено у відшкодуванні бюджетного ПДВ за податковими деклараціями за березень 2008 р. - 20 645, 00 грн., квітень 2009 р. - 646 664, 00 грн., травень 2009 р. - 4 896, 00 грн., грудень 2009 р. - 87 731, 73 грн., посилаючись на нікчемність договорів укладених між позивачем та його контрагентом ТОВ «Донецькагро-маркет» та мотивуючи це тим, що за даними зустрічної перевірки не є можливим встановити фактичне походження, умови транспортування та зберігання товарно-матеріальних цінностей, що були реалізовані позивачу.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивачем було частково оскаржено податкове повідомлення-рішення № 0001452340/0 від 23.04.2010р. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2011 по справі № 2а/0570/6950/2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.08.2011, позов ЗАТ «Донагроімпекс» до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання податкового повідомлення-рішення № 0001452340/0 від 23.04.2010 частково недійсним - задоволено повністю, внаслідок чого, визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення в частині зменшення розміру бюджетного відшкодування на суму 6 681 932, 00 грн. і в частині донарахування штрафних санкцій в розмірі 33 118, 50 грн.

Позивач вважає, що на день звернення з позовом до суду сума бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню, становить 6 681 932, 00 грн.

Просив позов задовольнити /т. 1 а.с. 3-5/.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.2013 по справі № 2а/0570/17001/2012 було залучено у якості відповідача Управління Державної казначейської служби України в м. Донецьку Донецької області (далі - відповідач 3)/ том 12 а.с.38/.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, нажав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача 1 ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби у судовому засіданні надали письмові заперечення проти позову, в яких вказали, що в результаті проведеної позапланової виїзної перевірки підприємства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за спірний період встановлено завищення бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 6 707 473, 00 грн.

При цьому представники відповідача 1 зазначили, що податковий кредит позивача за спірний період сформований неправомірно у зв'язку з відсутністю підтвердження факту надмірної сплати ПДВ до бюджету за результатами зустрічних перевірок. Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби були отримані відповіді на запити, щодо проведення зустрічних перевірок попередніх звітних періодів, з яких вбачається, що контрагентами позивача є підприємства, у яких відсутні виробничі потужності, відсутні також: реєстри виданих та отриманих податкових накладних, довіреності на отримання продукції, відомості щодо транспортування товару, відомості розрахунків між підприємствами, інформація по постачальникам продукції; за юридичною адресою вони не знаходяться, виконують роль «транзитних» підприємств при оприбутковуванні ТМЦ від підприємств з ознаками «фіктивності» для штучного формування схем відшкодування податку на додану вартість.

Крім того представники відповідача 1 зазначили, що під час проведення перевірки встановлена відсутність товарно-транспортних накладних або будь-яких інших документів, що підтверджують транспортування пшениці та соняшника по ланцюгу від ТОВ «Донецькагро-маркет» до позивача. Також було встановлено, що у позивача відсутні документи, які би підтверджували відповідність отриманої від ТОВ «Донецькагро-маркет» сільськогосподарської продукції державним стандартам та іншим нормативним документам. У зв'язку з викладеним позивачу було відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ за березень 2008 р. у сумі 66 237, 00 грн., за квітень 2009 р. у сумі 29 598, 67 грн., за травень 2009 р. у сумі 86 658, 60 грн., за грудень 2009 р. у сумі 87 731, 73 грн. та за січень 2010 р. у розмірі 270 569, 50 грн.

На підставі викладеного, відповідачем 1 було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001452340/0 від 23.04.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 6 707 473, 00 грн. Питання щодо протиправності та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення вирішується в адміністративній справі № 2а/0570/6950/2011. На теперішній час ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.09.2011відкрито касаційне провадження по вказаній справі та остаточне рішення по справі не прийнято.

Просили суд відмовити у задоволенні позову /том 1 а.с.60-62/.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (далі - відповідач 2) у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача 3 Управління Державної казначейської служби України в м. Донецьку Донецької області надав суду письмові заперечення проти позову, в яких вказав, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 № 39 «Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок) у разі, коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України, підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає та зобов'язаний подати органові Державної казначейської служби висновок про суми відшкодування податку на додану вартість, в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України. Крім того, відповідно до п. 8 Порядку Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою. Орган Державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках.

Крім того, представник відповідача 3 зазначив, що ведення особових рахунків платників податків не входить в компетенцію Державної казначейської служби, тому органи Державної казначейської служби не мають законодавчої підстави для самостійного відшкодування податку з бюджету.

Просив суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач - приватне акціонерне товариство «Донагроімпекс» згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 715175 зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради 11.02.1998 за № 12661050013005994 та згідно свідоцтва № 07307479 НБ № 400564 від 27.02.1998 є платником податку на додану вартість, свою діяльність здійснює на підставі статуту.

Відповідач 1 - Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Відповідач 2 - Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області та відповідач 3 - Управління Державної казначейської служби України в м. Донецьку Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 12.10.2011 № 1280 «Про затвердження положень про територіальні органи Державної казначейської служби України» та Наказу Міністерства фінансів України від 12.10.2011 № 1280 про затвердження «Положення про управління (відділення) Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення» є юридичними особами публічного права та відповідно до покладених на них функцій та завдань реалізують державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в тому числі на підставі рішення суду.

На підставі направлення від 19.03.2010 № 147, виданого ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, згідно зі ст. 111 на підставі п. 9 ч. 6, ч. 12 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», підпункту 7.7.5 пункту 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та відповідно до наказу ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 19.03.2010 № 255 було проведено позапланову виїзну перевірку ЗАТ «Донагроімпекс» з питань підтвердження задекларованих показників в деклараціях з податку на додану вартість за серпень 2009 р., грудень 2009 р., січень 2010 р., за наслідками якої складено акт від 09.04.2010 № 692/23-3/25333903 /т. 11 а.с. 57-152/.

Згідно з висновком акту перевірки, позивачем на порушення п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, п. 3.4 п. 3, п.п. 5.3.3, 5.3.6 п. 5.3 п. 5 Наказу ДПА України від 30.05.1997 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» були занижені обсяги здійснених операцій з реалізації продукції за межами митної території України, що оподатковуються за ставкою 0% у січні 2010 р. у сумі 4 383, 00 грн. та завищені обсяги здійснених операцій з реалізації продукції за межами митної території України у грудні 2009 р. у сумі 5 882, 00 грн. Крім того, позивачем на порушення п.п. 5.12.4 п. 5.12 п. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, було завищено залишок суми від'ємного значення попереднього податкового періоду декларації за травень 2009 р. у сумі 262 320, 00 грн. На порушення п. 1.4, п. 1.7 ст.1, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР позивачем було завищено податковий кредит у січні 2010 р. у сумі 270 569, 00 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту у січні 2010 р. у сумі 270 569, 00 грн. На порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР позивачем було завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за березень 2008 р. у сумі 66 237, 00 грн. (відшкодовано платнику), за квітень 2009 р. у сумі 29 598, 67 грн., за травень 2009 р. у сумі 86 658, 60 грн. та за грудень 2009 р. на суму 87 731, 73 грн. На порушення п. 1.8 ст. 1, п. 7.7.1, п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР позивачем було завищено бюджетне відшкодування по деклараціям за березень 2009 р. на 20 645, 00 грн., за серпень 2009 р. на 646 664, 00 грн., за жовтень 2009 р. на 4 896, 00 грн., за грудень 2009 р. на 3 141 522, 00 грн. та за січень 2010 р. на суму 2 623 520, 00 грн.

23.04.2010 на підставі акту перевірки та відповідно до п.п. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001452340/0, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у загальному розмірі 6 707 473, 00 грн., з яких не відшкодовано на момент перевірки - 6 641 236, 00 грн., відшкодовано - 66 237, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 33 118, 50 грн. / том 11 а.с.56/

Позивачем зазначене податкове повідомлення-рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 6 681 932, 00 грн. і в частині донарахування штрафних санкцій у розмірі 33 118, 50 грн. було оскаржено до Донецького окружного адміністративного суду (справа № 2а/0570/6950/2011).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2011 у справі № 2а/0570/6950/2011 були задоволені позовні вимоги ЗАТ «Донагроімпекс», внаслідок чого визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення в частині зменшення розміру бюджетного відшкодування на суму 6 681 932, 00 грн. і в частині донарахування штрафних санкцій в розмірі 33 118, 50 грн./том.1 а.с.7-30/.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.08.2011 постанова Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2011 залишена без змін/том 1 а.с.31-48/.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Отже, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2011 у справі № 2а/0570/6950/2011 є такою, що набрала законної сили 23.08.2011.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.3 ст.14 КАС України невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Отже, суд вважає встановленими обставини щодо необґрунтованості зменшення ПрАТ «Донагроімпекс» відповідачем 1 бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 6 681 932, 00 грн. Тобто, є підтвердженим право позивача на отримання вказаної суми бюджетного відшкодування.

Разом із тим, вказана сума податку на додану вартість з бюджету відшкодована позивачу не була, у зв'язку із чим позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.

Правовідносини, з приводу яких виник спір, регулюються Законом України «Про податок на додану вартість», який втратив чинність з 01.01.2011 у зв'язку із прийняттям Податкового кодексу України, але діяв на момент виникнення в позивача права на бюджетне відшкодування, а також Податковим кодексом України.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 , пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сумою, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету, у зв'язку з надмірною сплатою є саме від'ємне значення за результатами звітного періоду. Від'ємне значення ПДВ є коштами платника податку, які він сплатив продавцям товару відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно п.п. 7.7.2, п.п 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем були дотримані вказані вимоги Закону, оскільки він подав до податкового органу податкові декларації, у яких зазначив суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню, додавши до декларацій заяви про повернення сум бюджетного відшкодування та розрахунки сум бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

У відповідності до п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Як встановлено судом вище, за наслідками проведеної перевірки платника податку податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001452340/0 від 23.04.2010, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у загальному розмірі 6 707 473, 00 грн., з яких не відшкодовано на момент перевірки - 6 641 236, 00 грн., відшкодовано - 66 237, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 33 118, 50 грн.

У відповідності до п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Разом із тим, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.20101 у справі № 2а/0570/6950/2011, якою скасовано податкове повідомлення-рішення на суму 6 681 932, 00грн. набрала законної сили згідно з ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.08.2011р, тобто у період, коли почали діяти положення Податкового кодексу України.

Згідно з п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства

України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України

висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Копію ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.08.2011 ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька отримала 13.09.2011 вх.№130911 /том 12 а.с. 99-107/.

Відповідно до п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України, на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Однак, відповідачем 1 у порушення зазначених вище приписів законодавства не було надано органу Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, у зв'язку із чим сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість не була перерахована органом Державного казначейства України на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, враховуючи, що позивачем виконані всі необхідні умови для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а відповідач 1 Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька не вчинила дій, спрямованих на перерахування позивачу бюджетної заборгованості, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» про стягнення з Державного бюджету України на його користь суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 6 681 932, 00 грн.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2 146, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 94, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, управління Державної казначейської служби у м. Донецьку Донецької області про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 6 681 932, 00 грн. - задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 6 681 932, 00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 146 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 14 травня 2013 р.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 18 травня 2013 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Зеленов А. С.