Рішення № 31347228, 16.05.2013, Хрустальний міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснолуцький міський суд Луганської області)

Справа № 1211/2-2824/11

Провадження № 2/413/16/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 травня 2013 року м. Красний Луч

Краснолуцький міський суд Луганської області в складі

головуючого судді Янцовської Т.М.,

при секретарі Несмашної Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красному Лучі справу за позовом ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, АСК «Оранта - Лугань» про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з заявою про стягнення страхового відшкодування, посилаючись на те, що 18.05.2009 р. ОСОБА_1 на 41 км а/д «Золотоноша - Смила» скоїв зіткнення з транспортним засобом «Сканія» д/н НОМЕР_1, якому заподіяв механічні пошкодження, тим самим скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України. Пошкоджений з вини ОСОБА_1 автомобіль «Сканія» під керуванням ОСОБА_3 застрахований ЗАТ «УАСК АСКА» (на теперішній час ПрАТ «УАСК АСКА») відповідно до договору страхування транспортних засобів № 7288792. Випадок визнано страховим, та на рахунок страхувальника перераховано страхове відшкодування в розмірі 49329,72 гривні. Розрахунок страхового відшкодування зроблено на підставі висновку спеціаліста № 22-05-09 від 19.06.2009 р. Цивільна відповідальність ОСОБА_1 застрахована в АСК «Оранта - Лугань». Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної з заподіяний збиток. Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує встановлену Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи. Згідно ст. ст. 9, 12 зазначеного Закону обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих 25500,00 гривень, а розмір франшизи не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика. В зв'язку з чим позивач просить стягнути заборгованість з АСК «Оранта -Лугань» на користь ПрАТ «УАСК АСКА» у розмірі 24990,00 гривень, з ОСОБА_1 у розмірі 24339,72 гривні.

У судовому засіданні за клопотанням представника позивача в якості співвідповідача залучена ОСОБА_2

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в ньому.

Представник відповідача ОСОБА_1 позов не визнав та пояснив, що оскільки ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ОСОБА_2, яка на відповідних юридичних підставах володіє джерелом підвищеної безпеки, та дорожньо-транспортна пригода сталась під час виконання трудових відносин ОСОБА_1, останній не повинен відповідати за позовом, а є неналежним відповідачем.

Представник відповідача АСК «Ортанта - Лугань» позов не визнав та пояснив, що звіт № 22-05-09 на підтвердження розміру матеріального збитку, наданий позивачем не може служити належним та допустимим доказом з тих підстав, що даний звіт не відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. В даному випадку звіт складений ОСОБА_4, а печатка ОСОБА_5 ПП ОСОБА_5 не входить до числа сертифікованих користувачів програмного комплексу «Аудатекс». З метою підтвердження вищезазначеного факту ПАТ «СК «Оранта - Лугань» звернулось з запитом до ТОВ «Аудатекс Україна». У відповідь на запит від останнього надійшов лист про відсутність офіційних відносин з ПП ОСОБА_5, а також про відсутність його в переліку офіційних користувачів продукту «Аудатекс». В звіті відсутній контрольний лист, що свідчить про використання неліцензійного програмного продукту «Аудатекс». Фотофіксація пошкоджених складових транспортного засобу «Scania» є малоінформативною. Також в звіті вказані неперекладені на російську мову найменування запчастин, які підлягають заміні та перелік робіт, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, у зв'язку з чим неможливо встановити, які саме деталі підлягають заміні та які саме необхідно провести роботи, не зазначені каталожні нмери запчастин, які підлягають заміні. Крім того, vin код автомобіля, зазначений в технічному паспорті на автомобіль, в звіті та договорі СТД № 7288792 страхування транспортних засобів від 20.06.2008 не співпадають з одним. Тому у задоволенні позову просять відмовити за необґрунтованістю.

Представник відповідачки ОСОБА_2 позов не визнав з тих підстав, що сума страхового відшкодування позивачем не обґрунтована, оскільки експертиза проведена без законних підстав.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 18.05.2009 р. о 12 год. 00 хв. на 41 км а/д «Золотоноша - Смила» мало місце зіткнення двох транспортних засобів ДАФ д/н НОМЕР_2 з участю водія ОСОБА_1 та «Сканія» д/н НОМЕР_1 з участю водія ОСОБА_3

Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок того, що водій ОСОБА_1, який керував транспортним засобом ДАФ д/н НОМЕР_2, не вибрав небезпечний інтервал руху, скоїв зіткнення з автомобілем «Сканія» д/н НОМЕР_1, якому заподіяв механічні пошкодження.

Обставини дорожньо-транспортної пригоди підтверджені постановою Краснолуцького міського суду Луганської області від 12.06.2009 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України. Вказана постанова суду не скасована та на даний час набрала законної сили.

Як убачається зі свідоцтва НОМЕР_3 про реєстрацію транспортного засобу «Сканія», держномер НОМЕР_1, 2005 року випуску, власником зазначеного автомобіля є ТОВ «Торгівельно-транспортна компанія».

З свідоцтва НОМЕР_4 про реєстрацію транспортного засобу ДАФ д/н НОМЕР_2, 2001 року випуску, власником зазначеного автомобіля є ОСОБА_2

Відповідно до договору страхування автотранспортних засобів № 7288792 від 20.06.2008 року, який укладений між ЗАТ «УАСК АСКА» та ТОВ «Торгівельно-транспортна компанія», останній застрахував автомобіль «Сканія» д/н НОМЕР_1 строком з 20.06.2008р. по 19.06.2009 р.

Відповідно до полісу № ВС/0032989 від 26.06.2008 року, який укладений між АСК «Оранта - Лугань» та ОСОБА_2, остання застрахувала цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу - ДАФ д/н НОМЕР_2 за шкоду заподіяну третій особі.

Як убачається з трудового договору між працівником і фізичною особою № 12070900174 від 21.04.2009 р. між суб'єктом підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму працівників ОСОБА_2 та працівником ОСОБА_1 укладений безстроковий трудовий договір.

Згідно висновку № 22-05-2009 від 19.06.2009 р. про вартість шкоди, причиненої володільцю дорожнього транспортного засобу, який проведено суб'єктом оцінювальної діяльності ПП ОСОБА_5, вартість ремонтно-відновних робіт транспортного засобу «Сканія» д/н НОМЕР_1 складає 61235,66 гривень, матеріальна шкода, завдана володільцю зазначеного автомобіля в результаті дорожньо-транспортної пригоди, складає 27778,62 гривень.

Як убачається з страхового акту № 3815 від 20.07.2009 року дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 18.05.2009 року, визнана страховим випадком, та визначено розмір страхового відшкодування у сумі 49329,72 гривень.

Відповідно до платіжних доручень від 14.09.2009 р., 02.10.2009 р., 05.10.2009 р., 06.10.2009 р., 07.10.2009 р. ТОВ «Торгівельно-транспортної компанії» перераховано страхового відшкодування на загальну суму 49329,72 гривні.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач для підтвердження розміру шкоди надав висновок № 22-05-2009 від 19.06.2009 р. про вартість шкоди, причиненої володільцю дорожнього транспортного засобу, який проведено суб'єктом оцінювальної діяльності ПП ОСОБА_5 Представники відповідачів у судовому засіданні заперечували проти такого висновку спеціаліста, посилаючись на його неналежність, але не надали ніяких доказів на підтвердження своїх заперечень, тому суд відповідно до вимог ст. ст. 212, 213 ЦПК України ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач у порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України ухилився від доведення обставин, на які посилався.

Суд вважає, що розмір шкоди, завданої автомобілю «Сканія» д/н НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди підтверджується висновком № 22-05-2009 від 19.06.2009 р. який проведено суб'єктом оцінювальної діяльності ПП ОСОБА_5, оскільки відповідачами не спростований. Позивач надав суду докази щодо розміру шкоди, які не спростовано відповідачами, і сумнівів у доказах у суду не виникло.

Згідно з ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим, не є належним відповідачем у справі, а тому у задоволенні вимог про стягнення з нього збитків необхідно відмовити.

Оскільки відповідачка ОСОБА_2 як власник автомобіля, яким керував відповідач ОСОБА_1, із вини якого сталося ДТП, має відповідати за дії своїх працівників, на підставі полісу застрахувало свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами у страховика - АСК «Оранта-Лугань», тому згідно з вимогами ст. ст. 3, 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідальність із відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, слід покласти на страхувальника, з якого й підлягає стягненню на користь позивача завдана матеріальна шкода.

Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У відповідності до п.22.1., п.22.2 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Отже, володілець джерела підвищеної небезпеки - ОСОБА_2 має відшкодувати позивачу вартість відновлювального ремонту, що перевищує ліміт відповідальності страховика, франшизу.

Так, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, відповідно до полісу № ВС/0032989 від 26.06.2008 року, який укладений між АСК «Оранта - Лугань» та ОСОБА_2, складає 25500 гривень, франшиза - 510 гривень. Тому сума, яку необхідно стягнути з відповідача АСК «Оранта-Лугань» складає 24990 гривень (25500 гривень - 510 гривень). З відповідачки ОСОБА_2 підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, а саме 24339,72 гривень (49329,72 гривень - 24990 гривень).

На підставі викладеного суд вважає, що вимоги, пред'явлені до ОСОБА_2, АСК «Оранта - Лугань» є обґрунтованими та такими, о підлягають задоволенню. Позовні вимоги, пред'явлені до ОСОБА_1 задоволенню не підлягають за необґрунтованістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6, ст. ст. 993, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» до ОСОБА_2, АСК «Оранта - Лугань» про стягнення страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з АСК «Оранта - Лугань» на користь ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» страхове відшкодування у розмірі 24990 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» страхове відшкодування у розмірі 24339,72 гривень.

Стягнути у солідарному порядку з АСК «Оранта - Лугань», ОСОБА_2 на користь ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» судовий збір у розмірі 493,30 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

У задоволенні позову ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: