Вирок № 31346322, 22.05.2013, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/580/13-к

Номер провадження 1-кп/699/37/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.05.2013 м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Побережної Н.П.,

за участі секретаря судового засідання Могильної І.В.,

сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення - прокурора прокуратури Корсунь-Шевченківського району юриста 1 класу Павленка В.В.,

з боку захисту - обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсунь-Шевченківському кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.01.2013 року №12013250190000038, щодо обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не військовозобов'язаного, не одруженого, утриманців не маючого, паспорт серія НОМЕР_2, виданий 20.09.2011 року Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, раніше судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.ч.1,3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки с. Володимирівка Таращанського району Київської області, жительки АДРЕСА_3, громадянки Туркменістану, не працюючої, не одруженої, утриманців не маючої, не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.ч.1,3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, будучи раніше засудженим Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області 09.07.1999 року за ч. 2 ст. 145, 45 КК України (1960 р.) до 3 років позбавлення волі умовно з іспитовим строком 1 рік, постановою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 21.08.2000 іспитовий строк відмінено, 23.09.2000 взятий під варту та направлений для відбування покарання, 29.09.2003 звільнений по закінченню строку покарання; 15.09.2005 засуджений Амвросіївським районним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст.75 , ч. 1 ст. 76 КК України до позбавлення волі строком 5 років, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, 07.03.2006 року Амвросіївським районним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст.75 , ч. 1 ст. 71 КК України засуджений до позбавлення волі строком 5 років 6 місяців, 04.12.2009 звільнений від відбування покарання умовно-достроково на 1 рік 9 місяців та 6 днів на підставі ухвали Кіровського міського суду Донецької області від 26.11.2009 року, маючи не зняті та не погашені в законному порядку судимості, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний злочин.

Так, 27 січня 2012 року близько 05.45 години в АДРЕСА_2, ОСОБА_2, повторно, з урахуванням не знятої та не погашеної судимості за ст. 185 КК України, спільно з співмешканкою ОСОБА_3, попередньо домовившись про вчинення крадіжки чужого майна тюка сіна з території Переможинської філії ПрАТ НВФ «Урожай» в АДРЕСА_2, з метою використання сіна у власному господарстві, прийшов на територію молочно - товарних ферм Переможинської філії ПрАТ НВФ «Урожай» в АДРЕСА_2, яка огороджена огорожею, де разом із ОСОБА_3 з-під накриття викотив тюк сіна однорічних трав, вагою 250 кілограмів, вартістю 475 гривень, який прокотив до огорожі, далі перекинув тюк через огорожу, переліз через огорожу, за територію молочно - товарних ферм, де був затриманий працівником служби безпеки ПрАТ НВФ «Урожай», а тому не довів злочин до кінця, так як не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

27 січня 2012 року близько 05.45 години в АДРЕСА_2, ОСОБА_3, спільно з співмешканцем ОСОБА_2, попередньо домовившись про вчинення крадіжки чужого майна тюка сіна з території Переможинської філії ПрАТ НВФ «Урожай» в АДРЕСА_2, з метою використання сіна у власному господарстві, прийшла на територію молочно - товарних ферм Переможинської філії ПрАТ НВФ «Урожай» в АДРЕСА_2, яка огороджена огорожею, де разом із співмешканцем з-під накриття викотила тюк сіна однорічних трав, вагою 250 кілограмів, вартістю 475 гривень, який прокотила до огорожі, далі перекинула тюк через огорожу, перелізла через огорожу, за територію молочно - товарних ферм, де була затримана працівником служби безпеки ПрАТ НВФ «Урожай», а тому не довела злочин до кінця, так як не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Суд кваліфікує: діяння обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.ч.1,3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб; діяння обвинуваченої ОСОБА_3 за ч.ч.1,3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Допитаний під час досудового розслідування та в суді обвинувачений ОСОБА_2 в інкримінованому йому діянні свою вину визнав повністю та повідомив, що разом із співмешканкою вели спільне господарство: розводили кіз, але оскільки корму не було, можливості придбати корм також не було, тому, 26.01.2013 року він і співмешканка домовилися, що підуть на територію ферм Переможенської філії ПрАТ НВФ «Урожай» в с. Яблунівка, які знаходяться неподалік домоволодіння за місцем їх проживання, та викрадуть звідти тюк сіна, який прикотять додому, щоб було чим годувати кіз. Вранці, після 05.00 години, вони встали і приблизно о 05.45 прийшли до території ферм, яка відгороджена огорожею з металевої сітки, зайшли туди через прохід в огорожі та ішли до накриття, під яким зберігалися великі круглі тюки сіна. Один з них викотили з-під накриття, прикотили до огорожі, спробували перекинути через огорожу, але не змогли його відірвати від землі, так як тюк був тяжкий. Далі покотили тюк до купи гною, яка плавно підходила до огорожі, як підйом і покотили тюк через купу та дісталися до місця, де гній підходить до огорожі врівні. Перекинули тюк через огорожу, а далі самі перескочили через огорожу за територію, яка огороджена. Тюк лежав зовні на відстані близько 1 метра від огорожі. В цей час до забору, з зовнішнього боку, під'їхав автомобіль, з якого вийшов чоловік, який відрекомендувався працівником служби безпеки підприємства і сказав їм залишатися на місці до приїзду міліції.

Допитана під час досудового розслідування та в суді обвинувачена ОСОБА_3 в інкримінованому їй діянні свою вину визнала повністю та повідомила, що разом із співмешканцем тримали кіз. Ввечері, 26.01.2013 року вона із ОСОБА_2 вирішили піти на територію ферм Переможенської філії ПрАТ НВФ «Урожай» в с. Яблунівка, які знаходяться неподалік домоволодіння за місцем їх проживання, та викрасти звідти тюк сіна, який прикотити додому, щоб було чим годувати кіз. Вранці, після 05.00 години прокинулися і приблизно о 05.45 ми прийшли до території ферм, яка відгороджена огорожею з металевої сітки, зайшли туди через прохід в огорожі та ішли до накриття, під яким зберігалися великі круглі тюки сіна. Один з тюків викотили з-під накриття, прикотили до огорожі в одному місці, спробували перекинути через огорожу, але не змогли його підняти землі, так як тюк був тяжкий. Потім покотили тюк до купи гною, яка була на рівні з огорожею, а тому вони без особливих зусиль перекинули тюк через огорожу, а далі самі перескочили через огорожу за територію, яка огороджена. Тюк лежав зовні на відстані близько 1 метра від огорожі. В цей час до огорожі під'їхав автомобілем працівник служби безпеки підприємства і сказав їм залишатися на місці до приїзду міліції.

В суді встановлено, що обвинувачені повністю визнають свою вину у вчиненні інкримінованого їм органом досудового розслідування злочину, погоджуються з кваліфікацією вчиненого ними діяння, обвинувачені та прокурор не висловлюють жодних заперечень щодо встановлених обставин. Учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України суд вправі визнати недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Тому, суд з'ясувавши думку учасників судового провадження, та відсутність заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, допитавши обвинувачених та дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинувачених прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину доведена повністю.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який класифікується як злочин середньої тяжкості, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, посередню характеристику по місцю проживання обвинуваченого.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Суд виключає обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 вказану обвинуваченням як рецидив злочинів, оскільки така обставина є кваліфікуючою ознакою злочину.

З урахуванням всіх цих обставин суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства, шляхом призначення покарання у виді позбавлення волі та звільнення від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком, як необхідне й достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів та поклавши на нього обов'язки, передбачені п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_3, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який класифікується як злочин середньої тяжкості, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, посередню характеристику по місцю проживання обвинуваченої.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

З урахуванням всіх цих обставин суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_3 можливе без ізоляції її від суспільства, шляхом призначення покарання у виді обмеження волі та звільнення від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком, як необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів та поклавши на неї обов'язки, передбачені п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України.

Цивільний позов не заявлений.

Арешт на майно не накладався.

Речові докази відповідно до ч.6, 9 ст.100 КПК України, а саме: тюк сіна, який переданий на зберігання відповідальним особам Переможинської філії ПрАТ НВФ «Урожай» належить залишити у Переможинській філії ПрАТ НВФ «Урожай», дві пари гумових чобіт, які були надані як доказ 18.04.2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Корсунь-Шевченківського РВ УМВС України в Черкаській області належить знищити, оскільки обвинувачені не бажають їх забирати.

Процесуальні витрати за проведення трасологічних експертиз підлягають солідарному стягненню в дохід держави з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до ст.118, 124 КПК України в сумі 556,52 грн.

Захід забезпечення кримінального провадження щодо обвинувачених застосований у виді запобіжного заходу - особисте зобов'язання залишити до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України,

суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.ч.1,3 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік, який рахувати з часу проголошення вироку.

На підставі п.2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній - особисте зобов'язання.

Визнати винуватою ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч.ч.1,3 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_3 у виді обмеження волі на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік, який рахувати з часу проголошення вироку.

На підставі п.2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній - особисте зобов'язання.

Речові докази: тюк сіна, який переданий на зберігання відповідальним особам Переможинської філії ПрАТ НВФ «Урожай» залишити у Переможинській філії ПрАТ НВФ «Урожай», дві пари гумових чобіт, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Корсунь-Шевченківського РВ УМВС України в Черкаській області знищити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, не працюючого, паспорт серія НОМЕР_2, виданий 20.09.2011 року Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, інші відомості про особу суду не відомі, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки с. Володимирівка Таращанського району Київської області, жительки АДРЕСА_3, інші відомості про особу суду не відомі, в дохід держави в особі НДЕКЦ (отримувач коштів УДКСУ у м. Черкаси Черкаської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38031150, рахунок отримувача 31116115700002, банк одержувача ГУ ДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, код класифікації доходів бюджету 24060300) процесуальні витрати в сумі 556,52 грн. (п'ятсот п'ятдесят шість гривень 52 коп.).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Корсунь - Шевченківський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Оскарження в апеляційному порядку вироку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України не допускається.

Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий Побережна Н. П.