Рішення № 31346321, 21.05.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/2173/12

пр. № 2/759/228/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючої судді : Т.О. Величко

при секретарі: Н.В. Ткаченко

В.О. Оберемко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Кузнецовського ВАТ «Енерговисотспецбуд», про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення, внесення змін до трудової книжки та стягнення моральної шкоди, суд

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа позовом ОСОБА_2, про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення, внесення змін до трудової книжки та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, він з червня 2000 року по день подачі позову до суду працює на посаді електрослюсаря 5 розряду в Кузнецовського ВАТ «Енерговисотспецбуд» по обслуговуванню і ремонту баштових кранів, які експлуатуються різними будівельними компаніями м. Києва. Позивач зазначав що у 2000 році написав заяву про зарахування його на роботу та віддав заяву та свою трудову книжку головному механіку гр.ОСОБА_3 та приступив до виконання своїх службових обов»язків. Позивач зазначав, що з часу прийняття його на роботу з червня 2000 року по червень 2011 року він отримував заробітну плату в еквіваленті 200 доларів США та з 2009 року по 2011 рік його заробітна плата збільшилася до 3000 грн., а з червня 2011 року 1500 грн. Позивач зазначав, що заробітну плату він отримував у гр. ОСОБА_3, крім часу коли отримував заробітну плату по платіжній картці. Позивач зазначав, що за весь час роботи у відповідача був у відпустці 59 днів. Позивач зазначав, що на початку жовтня 2011 року в телефонному режимі із гр. ОСОБА_3 він дізнався що його фактичний період у трудовій книжці відображено невірно, а саме роком прийняття на роботу зазначено 2004 рік, та дізнався,що звільнено з посади та запропонував забрати трудову книжку. Позивач зазначав, що гр.ОСОБА_3 продовжував його викликати на об»єкти будівництва та надавати обсяг роботи яку він виконував та отримував заробітну плату, іноді отримував із затримками. Позивач зазначав, що заяви про звільнення його із займаної посади на адресу відповідача не писав, відповідач у 2009 році не повідомляв його про наявність наказу про звільнення із займаної посади та повідомив про це лише у жовтні 2011 року, з наказом про звільнення не ознайомив, трудову книжку не повернув, а тому позивач продовжував виконувати свої обов»язки та отримувати обсяг роботи від безпосереднього керівника ОСОБА_3 що можуть підтвердити свідки не знаючи про своє звільнення. Позивач зазначав, що після отримання усної інформації від гр. ОСОБА_3,про його звільнення він у листопаді 2011 року почав збирати докази та готувався до захисту свого порушеного права у суді, а тому просить суд позов задовольнити.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтвердили суду заявлені позовні вимоги, з посиланням на письмові докази долучені до матеріалів справи та просили суд позов задовольнити.

Відповідач, в особі ліквідатора Кузнецовського АТВТ «Енерговисотспецбуд» ОСОБА_4 належним чином повідомлений у судове засідання не з»явився, подав до суду письмові заперечення проти позову (а.с.157,201 т.1, 104,105 т.2) просив розглядати справу за його відсутності, у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, у тому числі, як свідка, дослідивши матеріали справи, пояснення свідків, заперечення проти позову відповідача, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ст.59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Судом встановлено, що строк позовної давності позивачем не пропущено.

Судом встановлено, що згідно Постанови Господарського суду Рівненської області №4\30 від 23.10.2012 року (а.с.108-112 т.1) Кузнецовського АТ ВТ «Енерговисотспецбуд» визнано банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора ОСОБА_4

Судом встановлено, що згідно Акту приймання передачі документації від 07.11.2012 року ( а.с.110 т.2) ліквідатору від Кузнецовського АТ ВТ «Енерговисотспецбуд» передано книги наказів по особовому складу за 1980 -2010 рр),особові рахунки по нарахуванню заробітної плати за період з 1981 року по 30.06.2000 року, Статут товариства та установчі документи, первинні бухгалтерські документи.

Судом встановлено, що згідно Акту зберігання та знищення первинної документації (а.с.111 т.2) по Кузнецовському АТ ВТ «Енерговисотспецбуд» від 20.02.2010 року, окрім книги наказів по особовому складу за 1980 -2010 рр),особових рахунки по нарахуванню заробітної плати за період з 1981 року по 30.06.2000 року, Статуту товариства та установчих документів, первинних бухгалтерських документва, решта документації була знищена,перелік документації відсутній.

Судом встановлено, що згідно наказу №153\к від 01.11.2004 року позивача ОСОБА_2 було зараховано на посаду електрослюсаря 5 р з 01.11.2004 року, розмір окладу не вказаний.( а.с.106-107 т.2).

В судовому засіданні позивач зазначав, що через гр.ОСОБА_3 у червні 2000 року ним було написано заяву про зарахування на роботу та передано для передачі керівництво,що він отримував заробітну плату за виконану роботу, що можуть підтвердити свідки.

Судом встановлено, що згідно відомостей ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 30.01.2012 року ( а.с.31-36) та податок із доходів позивача відраховувався із 01.01.2005 року, а не з 01.11.2004 року.

Судом встановлено,що згідно довідки форми ОК-5 ( а.с.25 т.1) податок з доходів позивача до Пенсійного фонду України відраховувався із листопада 2004 року.

У судовому засіданні було допитано свідків ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7,ОСОБА_8,ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_11, ОСОБА_12. які повідомили суду, що знайомі із позивачем по роботі, що він дійсно працював електрослюсарем баштового крану у 2000-2011рр, назву установи за якою рахувався позивач вони не знають, але зі слів ОСОБА_2 знають що він працював у від Кузнецовського АТ ВТ «Енерговисотспецбуд», що також знають його керівника гр. ОСОБА_3, який надавав позивачу обсяг роботи, та впізнали на фотокарках ( а.с.86) осіб, які працювали разом із позивачем.

Судом встановлено, що позивач не довів суду належними та допустимими доказами свій період роботи у відповідач за період з червня 2000 року по жовтень 2004 року., а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що згідно наказу Кузнецовського АТ ВТ «Енерговисотспецбуд», (а.с.171-173 т.1) від 01.06.2009 року №22\к позивача був відряджений у м. Москву АТ МСУ «ЕВСБ» та з цього ж числа звільнено із займаної посади електрослюсаря Кузнецовського АТ ВТ «Енерговисотспецбуд».

У судовому засіданні позивач повідомив суду, що не писав заяви про звільнення за угодою сторін, а також таке питання щодо його звільнення із ним керівництво не узгоджувало і що він дізнався по своє звільнення у жовтні 2011 року, чим був здивований оскільки його керівництво продовжувало надавати йому обсяги роботи, що підтверджено письмовими доказами, за що він отримував заробітну плату( а.с.29,30,62-67 т.1), та що підтверджено свідками у судовому засіданні.

Позивач зазначав що у березні 2012 року звертався до відповідача письмово із заявою про видачу трудової книжки ( а.с.76-78 т.1), але відповідач трудову книжку не видав та не повідомив про причини.

У судовому засіданні позивач у справі був допитаний у якості свідка та повідомив суду обставин справи, та зазначив, що його безпосередній керівник гр.ОСОБА_3, який також викликався до суду у якості свідка, але не з»явився, і інформація про вручення йому повістки до суду не повернулася, перед подачею ним позову до суду пропонував позивачу вирішити питання щодо обставин його звільнення та пропонував матеріальне відшкодування 10 000 грн., але позивач зазначав, що збирає документи для оформлення пенсії, що йому необхідна трудова книжка для підтвердження стажу роботи і така пропозиція гр. ОСОБА_3 його не влаштовує і він буде збирати документи та подавати позов до суду.

Судом встановлено, що згідно довідки про заробітну плату (а.с.170 т.1) позивачу проводилось нарахування заробітної плати за період листопад 2004 року по травнь 2009 року включно.

Відповідач у справі, в особі ліквідатора Кузнецовського АТ ВТ «Енерговисотспецбуд», (а.с.104-105 т.2) просив суд у задоволенні позову позивачу відмовити, оскільки позов необґрунтований, відповідача було звільнений з займаної посади з 01.06.2009 року на підставі заяви позивача за ст. 36 п.1КЗпП України, в решті заявлених позовних вимог заперечень не подав, посилаючись на відсутність доказів, які не були йому передані та знищення, перелік яких також відсутній.

Судом встановлено, що позивач у справі не був належним чином повідомлений про звільнення із займаної посади, не отримав трудову книжку, вказані твердження позивача не спростовані доказами відповідача, а також не повідомлено про підстави звільнення від доказування.

Судом встановлено, що заява позивача розглядається більше одного року з вини відповідача, який не з»являвся у судове засідання, не повідомив суд про розпочату процедуру банкрутства Кузнецовського АТ ВТ «Енерговисотспецбуд», що у свою чергу збільшило час розгляду справи та збирання доказів

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.У разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст. 237-1. відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що внаслідок неправомірних дій відповідача, які виявилися у безпідставному звільнення із займаної посади електрослюсаря ОСОБА_2 Кузнецовського АТ ВТ «Енерговисотспецбуд», неотримання ним трудової книжки, що призвело до моральних страждань, порушення нормальних життєвих зв»язків, позивачу завдано моральну шкоду, а тому суд прийшов до висновку що моральна шкода підлягає відшкодуванню, у розмірі 1000 грн.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору,він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст.235,237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 208-209, 212-218, 294,367 ЦПК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 зі змінами та доповненнями «Про практику розгляду судами трудових спорів», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконними дії відповідача Кузнецовського АТ ВАТ «Енерговисотспецбуд» щодо безпідставного звільнення ОСОБА_2 з посади електрослюсаря з 01 червня 2009 року.

Скасувати наказ Кузнецовського АТ ВАТ «Енерговисотспецбуд» про звільнення №22\к від 01.06.2009 року, в частині звільнення ОСОБА_2 з посади електрослюсаря з 01 червня 2009 року за ст. 36 п. 1 КЗпП України. Внести відповідні зміни до трудової книжки ОСОБА_2.

Поновити ОСОБА_2 на роботі Кузнецовського АТ ВАТ «Енерговисотспецбуд» на посаді електрослюсаря з 01 червня 2009 року.

Кузнецовському АТ ВАТ «Енерговисотспецбуд» виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 червня 2009 року по 21 травня 2013 року.

Кузнецовському АТ ВАТ «Енерговисотспецбуд» виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за час затримки видачі трудової книжки.

Стягнути з Кузнецовського АТ ВАТ «Енерговисотспецбуд» (Рівненська обл. м. Кузнецовськ, промислова зона РАЕС, ідентифікаційний код 13978210 на користь ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 моральну шкоду у розмірі 1000 ( одна тисяча) грн.00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Кузнецовського АТ ВАТ «Енерговисотспецбуд» (Рівненська обл. м. Кузнецовськ, промислова зона РАЕС, ідентифікаційний код 13978210 на користь держави судові витрати у розмірі 229 (двісті двадцять дев»ять) грн.40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Святошинський районний суд м. Києва, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з часу проголошення, у разі відсутності осіб, протягом десяти днів з часу отримання копії рішення суду.

Суддя: Т.О. Величко