Ухвала суду № 31342123, 22.05.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

22 травня 2013 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Ігнатюк Б.Ю.

суддів - Собослоя Г.Г., Павліченка С.В.

при секретарі - Савариній Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою Лумшорського дочірнього підприємства лікувально-оздоровчого комплексу «Полонина» на рішення Великоберезнянського районного суду від 1 березня 2013 року по справі позовом Лумшорського дочірнього підприємства лікувально-оздоровчого комплексу «Полонина» Приватного акціонерного товариства «Закарпаттурист» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, ОСОБА_5 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними,-

в с т а н о в и л а :

Позивач Лумшорське ДП ЛОК "Полонина" ПАТ "Закарпаттурист" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_5, про визнання недійсними тринадцяти договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомості, належних Лумшорському ДП ЛОК "Полонина", а саме:

1) договору купівлі-продажу будівлі овочесховища, вартістю 14158 грн., яке розташовано в АДРЕСА_1, від 30.10.2009 року, укладеного між Лумшорським ДП ЛОК «Полонина» в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_6;

2) договору купівлі-продажу щитового двохсекційного будиночку, вартістю 4 848 грн., який розташований в АДРЕСА_1 від 30.10.2009 року, укладеного між Лумшорським ДП ЛОК «Полонина» в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_2;

3) договору купівлі-продажу будівлі службового житлового будиночку - секція щитового спареного будиночка, сходи, вбиральня, вартістю - 9 832 грн., який розташований в АДРЕСА_1 від 30.10.2009 року, укладеного між Лумшорським ДП ЛОК «Полонина» в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_7;

4) договору купівлі-продажу будівлі сауни, вартістю 4077 грн., яка розташована в АДРЕСА_2 від 30.10.2009 року, укладеного між Лумшорським ДП ЛОК «Полонина» в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_2;

5) договору купівлі-продажу щитового двохсекційного будиночку вартістю 4 952 грн., який розташований в АДРЕСА_3 від 03.11.2009 року, підписаний між Лумшорським ДП ЛОК «Полонина» в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_3;

6) договору купівлі-продажу будівлі складу ГСМ вартістю 3200 грн., яка розташована в АДРЕСА_4 від 03.11.2009 року, укладеного між Лумшорським ДП ЛОК «Полонина» в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_2;

7) договору купівлі-продажу щитового двохсекційного будиночку вартістю 4858 грн., який розташований в АДРЕСА_3 від 03.11.2009 року, укладеного між Лумшорським ДП ЛОК «Полонина» в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_3;

8) договору купівлі-продажу будівлі лікувального корпусу № 2 вартістю 32 400 грн., яка розташована в АДРЕСА_5, від 30.10.2009 року, укладеного між Лумшорським ДП ЛОК «Полонина» в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_2;

9) договору купівлі-продажу будівлі адмінбудинку вартістю 9777 грн. - секція щитового спареного будиночка, яка розташована в АДРЕСА_6 від 30.10.2009 року, укладеного між Лумшорським ДП ЛОК «Полонина» в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_6;

10) договору купівлі-продажу будівлі кафе «Опришки», вимощення, огорожі, сходів вартістю 78093 грн., які розташовані в АДРЕСА_7 від 03.11.2009 року, підписаний між Лумшорським ДП ЛОК «Полонина» в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_3;

11) договору купівлі-продажу будівлі їдальні, вимощення вартістю 38 645 грн., яка розташована в АДРЕСА_8 від 03.11.2009 року, укладеного між Лумшорським ДП ЛОК «Полонина» в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_3;

12) договору купівлі-продажу щитового двохсекційного будиночку вартістю 4954 грн., який розташований в АДРЕСА_9 від 03.11.2009 року укладеного між Лумшорським ДП ЛОК «Полонина» в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_3;

13) договору купівлі-продажу комплексу будівель лижного підйомника (моторна, система бугільного лижебуксира Вл-300, 3 альтанки, туалет, роздягальня) вартістю 17 605 грн., які розташовані в АДРЕСА_10 від 30.10.2009 року, підписаний між Лумшорським ДП ЛОК «Полонина» в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відчуження майна Лумшорського ДП ЛОК "Полонина" 30.10.2009 року та 03.11.2009 року відбулося шляхом неправомірного укладення вказаних вище тринадцяти договорів купівлі-продажу колишнім директором підприємства ОСОБА_5, оскільки останній відповідно до п.п. 3.1.2. та 3.2.1. Статуту Лумшорського ДП ЛОК "Полонина" ПАТ "Закарпаттурист" від 27.04.2009 року мав повноваження приймати рішення щодо здійснення фінансових витрат, укладання договорів купівлі-продажу, міни, застави, про спільну та інвестиційну діяльність, в тому числі зовнішньоекономічних, проведення будь-яких операцій щодо переміщення активів підприємства, обтяження чи обмеження права власності підприємства на суму до 5 тисяч гривень лише виключно за рішенням правління Товариства, а для зазначених фінансових операцій на суму більше 5 тис. грн. повинен був отримати на це згоду Наглядової ради Товариства. Рішення Товариства та згоди Наглядової ради товариства на укладення зазначених договорів купівлі-продажу не було, а тому, відповідно, ці договори є недійсними.

Крім зазначеного, вказує на те, що грошові кошти на підставі спірних договорів в касу або на розрахункові рахунки Лумшорського ДП ЛОК "Полонина" не поступали, що підтверджується бухгалтерією підприємства та актом перевірки Ужгородської МДПІ № 522/23-1/02649377 від 16.06.2011 року.

Рішенням суду в задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погодився з цим рішенням, порушив питання про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення його вимог.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

В судовому засіданні представник апелянта скаргу з наведених підстав підтримав.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та третя особа ОСОБА_5 та їхні представники вважали, що підстав для задоволення скарги немає.

Заслухавши доповідача, осіб, які приймали участь у судовому засіданні та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статуту підприємства його директор - в даному випадку ОСОБА_5- мав право укладати зазначені договори і повноваження його на це підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рішенням Перечинського районного суду від 3012.2011р, ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 16.02.2012 р. та ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 21.05.2012 р.

Доводи апеляційної скарги є аналогічними обґрунтуванню позовної заяви, а саме: ОСОБА_5 як директор ДП ЛОК «Полонина» не мав повноважень на укладення зазначених вище договорів купівлі-продажу і гроші по цих договорах до каси підприємства не поступили.

Однак вказані твердження є безпідставними на підставі наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Перечинського районного суду від 30 грудня 2011 р. по справі за позовом ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_5 до ПрАТ по туризму та екскурсіях «Закарпаттурист» про визнання наказу про звільнення незаконним та трудового контракту діючим встановлено, що з ОСОБА_5 було укладено контракт відповідно до Статуту підприємства від 2003 р. і цей контракт укладено 27 січня 2010 р. Цим рішенням не прийнято до уваги твердження позивача наявності Статуту підприємства 2009 р., яким обмежувались права директора підприємства по причині відсутності оригіналу цього Статуту. Це рішення ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 16 лютого 2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ залишено без змін. /а.с.100-111 т.1/. Тому, виконуючи вимоги зазначеної вище норми ЦПК України, колегія суддів констатує, що твердження апелянта порушень Статуту підприємства від 2009 р. шляхом укладення вказаних договорів купівлі-продажу по причині перевищення повноважень директора підприємства є безпідставним: при укладенні цих договорів директор ОСОБА_5 діяв в межах повноважень, визначених Статутом підприємства 2003 р., який яких-небудь обмежень повноважень директора підприємства не встановлював.

Більш цього при розгляді даної справи в суді апеляційної інстанції представнику апелянта було запропоновано надати оригінал Статуту підприємства для огляду, але цим представником повідомлено про відсутність оригінала Статуту.

Що ж такого доводу апеляційної скарги як ненадходження до підприємства грошей по укладеним договорам купівлі-продажу, то слід зазначити наступне.

Позивачем ставиться питання про визнання цих договорів недійсними на підставі ст.638 ЦК України, якою це питання не регулюється: вказана стаття знаходиться в главі, якою регулюються питання укладення, зміни і розірвання договору, що не стосується визнання договору недійсним.

Визнання недійсними договорів регулюється загальними нормами ЦК України щодо визнання недійними правочинів, а саме параграфом 2 глави 16 розділу 4 книги 1 ЦК України. Позовні вимоги не містять обґрунтування недійсності договорів купівлі-продажу, які передбачені нормами вказаного параграфу ЦК України, а лише у випадку доведеності порушення вказаних норм ЦК України правочини визнаються недійсними. Інших підстав визнання правочинів недійсними законодавством не передбачено. Тому посилання апелянта на не поступлення грошей від укладених договорів купівлі-продажу до підприємства є таким, що не відповідає нормам законодавства, якими встановлено визнання таких договорів недійсними і тому цей довід також не може бути підставою для задоволення позову.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

З врахуванням наведеного, колегія суддів констатує, що доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Керуючись ст.ст.307, 308, 314 ЦПК України, судова колегія

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Лумшорського дочірнього підприємства лікувально-оздоровчого комплексу «Полонина» відхилити.

Рішення Великоберезнянського районного суду від 1 березня 2013 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді :