Рішення № 31341098, 13.05.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/1269/13 13.05.2013 13.05.2013 13.05.2013

Провадження №22-ц/784/1315/13 Головуючий у першій інстанції - Губанова В.М.

Категорія 46 Доповідач апеляційної інстанції - Крамаренко Т.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої: Кутової Т.З.,

суддів: Ямкової О.О., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання: Шпонарською О.Ю.,

за участю: позивачки - ОСОБА_3 її представника - ОСОБА_4, відповідача - ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Братського районного суду Миколаївської області від 15 лютого 2013 року по справі

за позовом

ОСОБА_3

до

ОСОБА_5

про розірвання шлюбу та поділ спільного сумісного майна подружжя , -

в с т а н о в и л а:

У червні 2011 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу та поділ спільного сумісного майна подружжя.

Позивачка зазначала, що з 30 серпня 1997 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від спільного життя мають двох малолітніх дітей. Подружні стосунки припинились у березні 2011 року через втрату поваги, розуміння та взаємного бажання підтримувати сімейні відносини. Спільне господарство не ведеться, збереження сім'ї не можливо.

У період шлюбу на ім'я відповідача було відкрито декілька депозитних рахунків у ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України» загальна сума коштів, що зберігаються на рахунках складає 629 290 грн. та є спільною сумісною власністю.

Посилаючись на викладене та на те, що відповідач добровільно поділити грошові накопичення не бажає, просила суд шлюб зареєстрований між нею та ОСОБА_5 розірвати та поділити майно, що є спільної сумісною власністю подружжя, виділивши їй 314 645 грн..

В подальшому позивачка збільшила позовні вимоги та просила поділити грошові кошти у сумі 1 880 427 грн., що знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_1 в ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України».

Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 15 лютого 2013 року позов задоволено частково. Шлюб зареєстрований 30 серпня 1997 року у відділі реєстрації одружень м. Миколаєва, актовий запис №735 між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 розірвано. У задоволенні позовних вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя відмовлено. Знято арешт накладений на депозитні рахунки в ПАТ «Державно експортно-імпортний банк України», Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ПАТ «Укрсоцбанк» на ім'я ОСОБА_5.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення суду в частині поділу майна скасувати та ухвалити нове, яким її позовні вимоги задовольнити.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, ОСОБА_5, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст.ст. 60, 69, 70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином, виникнення режиму спільної сумісної власності подружжя на все придбане за час шлюбу майно презюмується, доки інший з подружжя не довів іншого, тобто діє презумпція спільного майна подружжя.

Згідно до ч. 2 ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

У роз'ясненнях, викладених у пунктах 22, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК України. При цьому необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 30 серпня 1997 року у відділі реєстрації одружень м. Миколаєва зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, актовий запис № 735 (а.с.9).

Від подружнього життя сторони мають двох малолітніх дітей: сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10,11).

7 квітня 2010 року між Публічним акціонерним товариством «Державний експертно-імпортний банк України» та ОСОБА_5, як фізичною особою було укладено договір довгострокового банківського вкладу зі сплатою процентів щомісяця «Прибутковий» № 15127-10632 відповідно до умов якого банк відкрив вкладнику депозитний рахунок НОМЕР_1 на строк 1097 календарних днів, процентна ставка на вклад на період з 7 квітня 2010 року по 6 квітня 2011 року становить 20,7% річних. (а.с. 15-16).

Відповідно до вказаного договору на ім'я відповідача була видана ощадна книжка (а.с. 14).

За період з 7 квітня 2010 року по 1 червня 2011 року сума зарахувань на депозитному рахунку НОМЕР_1 складала 1 880 427 грн. (а.с.189).

Відмовляючи у задоволенні позову в частині щодо поділу спільного сумісного майна подружжя, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог, оскільки вказаний депозитний рахунок було відкрито для здійснення підприємницької діяльності, а майно фізичної особи - підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Однак, з таким висновком суду погодитися не можна.

Так, з 16 липня 2010 року ОСОБА_5 є фізичною особою-підприємцем. Займається посередництвом в торгівлі машинами «промисловим устаткуванням» та посередництвом в торгівлі товарами широкого профілю з 20 липня 2010 року узятий на облік в органах державної податкової служби (а.с.89-91).

1 квітня 2010 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, як фізичною особою було укладено договір доручення відповідно до умов якого ОСОБА_6 надає відповідачеві грошові кошти у сумі 1 800000, а останній від його імені придбає йому у власність сільськогосподарську техніку протягом трьох місяців з моменту підписання цього договору (а.с. 158-159).

Доказів на підтвердження зарахування саме ОСОБА_6 грошових коштів у сумі 1800000 грн. на рахунок ОСОБА_5 або внесення ОСОБА_5, як ФОП вказаної суми матеріали справи не містять.

Водночас, згідно витягу з депозитного рахунку, відкритого на ім'я відповідача, починаючи з 7 квітня 2010 року, тобто до зайняття останнім підприємницькою діяльністю по 24 травня 2011 року кошти надходили поступово та різними сумами.

Отже, встановлене свідчить, що кошти на депозитний рахунок на ім'я відповідача надходили з інших доходів, а не на виконання комерційного представництва.

Таким чином, висновок суду про те, що грошові кошти на депозитному рахунку використовувалися лише для здійснення підприємницької діяльності та не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя є помилковим.

Враховуючи ті обставини, що сторони проживали разом та вели спільне господарство до березня 2011 року, то поділу підлягають кошти, що були зараховані на депозитний рахунок у період з 7 квітня 2010 року по 1 березня 2011 року сума яких складає 1 443 473 грн., 1/2 частина становить 721 736, 50 грн.

Оскільки, грошові кошти, що знаходилися на депозитному рахунку відповідачем 7 червня 2011 року були зняті, що унеможливлює їх виділення, а тому з останнього на користь позивачки вони підлягають стягненню (а.с.155).

Іншого майно, що підлягає поділу, як повідомили сторони під час розгляду справи відсутнє.

За таких обставин, рішення суду в частині поділу майна на підставі п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення цих вимог, поділ спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 721 736, 50 грн.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1820 грн. (1700 грн. судового збору + 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи).

Рішення суду в частині задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу не оскаржувалося, а тому не було предметом апеляційного розгляду.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Братського районного суду Миколаївської області від 15 лютого 2013 року в частині поділу майна скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про поділ спільного сумісного майна подружжя задовольнити частково.

Поділити спільне сумісне майно подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_5.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 721 736 (сімсот двадцять одну тисячу сімсот тридцять шість гривень) 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього 1 820 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді: