Ухвала суду № 31340183, 20.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2013 року м. Київ К/9991/52999/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012

та постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04.04.2012

у справі № 2а-607/12/2170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер-Лак»

до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімер-Лак» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби № 2147552301 від 19.12.2011.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 04.04.2012, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012, позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Полімер-Лак» щодо правомірності відображення податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Світ Імпекс» за період серпень 2011 року, складено акт № 311/23-020/19237456 від 15.12.2011, в якому зафіксовано порушення: ч. 1 ст. 201, ч. ч. 1-6 ст. 203, ст. ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: при придбанні товарів (послуг) в ТОВ «СВІТ ІМПЕКС» товар (послуги) фактично не були передані, в зв'язку з чим завищено податковий кредит в серпні 2011 року на 148 231,50 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 19.12.2011 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 2147552301 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 85 289,38 грн., в т.ч.: 148 231,50 грн. основного платежу та 37 057,88 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Донараховуючи спірним податковим повідомленням-рішенням суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, податковий орган виходив з того, що загальну чисельність працюючих контрагента позивача - ТОВ «Світ Імпекс» встановити неможливо, у зв'язку з відсутністю податкових декларацій з податку на доходи фізичних осіб цього підприємства за 2011 рік; остання декларація з ПДВ ТОВ «Світ Імпекс» надана за серпень 2011 року; податкова декларація з податку на прибуток підприємства надана востаннє за І півріччя 2011 року; у ТОВ відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг); в ході проведення заходів оперативними співробітниками ГВПМ ДПІ у м. Херсоні встановлено, що підприємство зареєстровано на громадянина ОСОБА_2 за винагороду, а сам ОСОБА_2 15.11.2011 надав пояснення ГВПМ ДПІ у м. Херсоні, що він не має відношення до фінансово-господарської діяльності товариства та не підписував жодних документів, свої контакти з контрагентами ТОВ «Світ Імпекс» заперечує.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податковий кредит по операціям з ТОВ «Світ Імпекс» на суму 148 231,5 грн. підтверджений належним чином оформленими первинними документами, до повноти та оформлення яких у ДПІ немає претензій; висновки ДПІ про нікчемність правочинів позивача із ТОВ «Світ Імпекс» не підтверджені належними доказами і не узгоджуються з положеннями ст. ст. 203, 204, 215 та 228 Цивільного кодексу України, оскільки недійсність таких правочинів прямо не встановлена законом, і ДПІ не посилається на наявність умислу посадових осіб позивача на вчинення зі сторони ТОВ «Світ Імпекс» нікчемних правочинів, що порушують публічний порядок; позивач та його постачальник були на момент вчинення поставок юридичними особами, платниками ПДВ; ДПІ не надано доказів скасування реєстрації та визнання недійсними установчих або реєстраційних документів ТОВ «Світ Імпекс»; податковим органом не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій крім посилань на відсутність основних фондів на балансі товариства та неподання звітності по податку з доходів фізичних осіб.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. а) п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, за встановлення в судовому порядку реального здійснення господарських операцій згідно договору, укладеного між ТОВ «Полімер-Лак» та ТОВ «Світ Імпекс», та правомірності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість в серпні 2011 року на основі податкових накладних, виданих контрагентом - ТОВ «Світ Імпекс» який був зареєстрований платником податку на додану вартість, суди дійшли вірного висновку про безпідставність донарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 та постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04.04.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний