Ухвала суду № 31339946, 15.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" травня 2013 р. м. Київ К/9991/73161/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Борисенко І.В., Приходько І.В.,

за участю секретаря Сватко А.О.

та представників сторін:

позивача - Левченка О.В.,

відповідача - не з'явились,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2011

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2012

у справі № 2а-7907/10/0470

за позовом публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (далі - Товариство)

до Дніпропетровської митниці

про скасування рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року Товариство звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення форми «Р» від 27.04.2010 № 134 та № 135.

Постановою названого суду від 08.04.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2012, позов задоволено повністю. У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з недоведеності митним органом факту заниження позивачем задекларованої ваги імпортованого вантажу під час його митного оформлення.

Посилаючись на невідповідність висновків судів, зокрема, положенням статей 41, 42, 76, 81, 86, 267 Митного кодексу України, Інструкції про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6, Дніпропетровська митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у задоволенні позову.

Товариством у відповідності до статті 216 Кодексу адміністративного судочинства України подано заперечення на касаційну скаргу, в якому заявник зазначає про законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень та просить залишити їх без змін.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Дніпропетровською митницею було проведено перевірку стану дотримання Товариством законодавства з питань митної справи за період з 01.01.2008 по 31.12.2009. За наслідками цієї перевірки відповідачем було складено акт від 22.03.2010 № 0006/0/113000000/00186520, та прийнято податкове повідомлення від 27.04.2010 № 134, згідно з яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з ввізного мита у розмірі 146 714,01 грн. (у тому числі 97809,34 грн. за основним платежем та 48904,67 грн. за штрафними санкціями), а також податкове повідомлення від 27.04.2010 № 135 про донарахування Товариству ПДВ у сумі 1 532 938,77 грн. (у тому числі 1 021 959,18 грн. за основним платежем та 510 979,59 грн. за штрафними санкціями).

Підставою для оспорюваних донарахувань став висновок відповідача про заниження позивачем ваги імпортованої сировини під час її декларування при митному оформленні з огляду на існування розбіжності у вагових показниках імпортованої Товариством продукції між даними залізничних накладних, на підставі яких зазначалась вага товару у вантажних митних деклараціях, та результатами внутрішнього вагового контролю на підприємстві, відображеними у прибуткових ордерах, журналі-ордері № 3 по сировині, картках складського обліку.

Відповідно до статті 141 Митного кодексу України при надходженні до митного контролю товарів, що перевозяться залізничним транспортом, працівники залізничної станції подають до митного органу: 1) передатну відомість (багажний список); 2) залізничні накладні; 3) інші документи, передбачені цим Кодексом, міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, та іншими законами України.

У пункті 2 Порядку здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 № 1989, визначено, що залізнична накладна - це основний перевізний документ установленої форми, що подається залізниці вантажовідправником разом з товаром (вантажем) і супроводжує товар (вантаж) на всьому шляху перевезення до станції призначення. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди про перевезення товару (вантажу), яка укладається між вантажовідправником і залізницею на користь третьої сторони - вантажоодержувача, та одночасно є договором на заставу товару (вантажу) для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.

Як встановили суди, вказана у вантажних митних деклараціях вага імпортованого позивачем товару була задекларована на підставі даних залізничних накладних виходячи з результатів зважування товару на спеціальних вагах.

Відповідно до пунктів 9, 10 названого Порядку посадові особи митного органу і прикордонної передавальної станції проводять перевірку кількості та номерів залізничних транспортних засобів, що надходять, цілісності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв, збереження товарів (вантажів) на відкритому рухомому складі в порядку і строки, встановлені технологічним процесом роботи станції, погодженим з відповідним митним органом, та здійснюють інші форми митного контролю, передбачені Митним кодексом України та іншими законодавчими актами з питань митної справи.

Посадова особа митного органу реєструє подані для здійснення митного контролю документи, перевіряє відповідність даних, зазначених у них, даним, що містяться в передатній відомості, а також комплектність необхідних товаросупровідних документів.

Таким чином, перевірка задекларованої ваги вантажу, що імпортується, здійснюється митним органом у рамках заходів митного контролю.

У розгляді цієї справи відповідачем не подано належних доказів на підтвердження факту надання Товариством неповної, недостовірної, неправдивої інформації митному органові при декларуванні спірних товарів. Під час пропуску спірного вантажу через митний кордон України митним органом не було виявлено підстав для коригування визначеної у ВМД ваги.

Доводи Дніпропетровської митниці про заявлення позивачем неправильних відомостей щодо кількості (ваги) імпортованої продукції під час її декларування ґрунтуються виключно на порівнянні даних товарно-супровідної документації та даних внутрішнього обліку товару на підприємстві.

Однак, як вірно зазначили суди, документи внутрішнього обліку товару не можуть слугувати беззаперечним свідченням недостовірності відомостей, вказаних відправником у товаросупровідних документах. Інших доказів протиправності дій імпортера (позивача у справі) відповідачем не представлено.

За таких обставин суди дійшли вмотивованого висновку щодо незаконності оспорюваних донарахувань та правомірно задовольнили позов.

Оскільки висновки судів відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам спору, установленим на підставі повного та об'єктивного дослідження доказів у справі, то процесуальних підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали окружного і апеляційного адміністративних судів зі спору не вбачається.

За таких обставин, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2012 у справі № 2а-7907/10/0470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.В. Борисенко І.В. Приходько