Постанова № 31339672, 16.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2013 р. справа № 2а-0870/2070/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Новоженін І. Є.

за участю представників:

позивача: - Білюшов В. М. (дов. від 03.01.13)

Денисюк О. С. (дов. від 24.01.11)

Литвиненко Ж. М. (дов. від 24.01.11)

відповідача-1: - не з'явився

відповідача-2: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя та Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року

у справі № 2а-0870/2070/11

за позовом Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя та Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

Запорізьке державне підприємство «Радіоприлад» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя та Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 15.03.2011 № 0000032302 та стягнути з Державного бюджету України на користь ЗДП «Радіоприлад» суму 2033546,00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість згідно декларації з ПДВ за жовтень 2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю та необґрунтованістю висновків у акті перевірки №99/2302/14313317 від 22.02.2011 щодо порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість» при віднесенні до податкового кредиту суми податку на додану вартість 1950687,00 грн., сплаченої при придбанні товарів у ТОВ НВФ "Енергосфера", внаслідок чого є неправомірними дії відповідача-1 по зменшенню суми бюджетного відшкодування на 1950687,00 грн. оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31.05.2011 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.03.2011 №0000032302. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (т.2 а.с.34), в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить змінити постанову суду та задовольнити позов у повному обсязі. Позивач зазначає, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості, оскільки ненадання відповідачем-1 висновку відповідачу-2 підтверджує невиконання відповідачем-1 своїх обов'язків, передбачених законом, що і призвело до порушення прав позивача.

Не погодившись із постановою суду, відповідач-1 подав апеляційну скаргу (т.2 а.с. 24), в якій просить скасувати постанову суду в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Відповідач-1 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи. В якості обґрунтувань вимог апеляційної скарги відповідач-1 наводить обставини, встановлені під час перевірки Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» з питань достовірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість за квітень 2009 року - січень 2010 року.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в своїй апеляційній скарзі. Проти задоволення апеляційної скарги відповідача-1 - заперечують.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання відповідачі повідомлені судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню частково з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем-1 прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.03.2011 № 0000032302, яким ЗДП "Радіоприлад" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1950687,00 грн. за жовтень 2010 року.

Підставою для прийняття означеного податкового повідомлення-рішення стали висновки, зроблені відповідачем-1 в ході проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ЗДП "Радіоприлад" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в грудні 2009 року, серпні 2010 року (акт перевірки від 22.02.2011 №99/2302/14313317).

За висновками відповідача-1 за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену підприємством суму бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року в повному обсязі, що пов'язано з ненадходженням відповідей на запити ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя.

На порушення пп.1.8 ст.1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, за жовтень 2010 року на суму 1950687,00 грн.

Такі висновки податкового органу ґрунтуються на наступних обставинах.

Згідно з поданою позивачем 17.12.2010 до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 31.01.2011, від 07.02.2011, підприємством заявлено суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок платника у банка в загальному розмірі 2033546,00 грн.

За даними розрахунку суми бюджетного відшкодування залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, складає 4808645 грн.; частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), складає 2033546 грн.; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, становить 2033546 грн.

Згідно довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (рядок 24 податкової декларації звітного податкового періоду) складається із сум податку на додану вартість, які виникли в звітних періодах: січень, травень, серпень, жовтень 2008 року - березень 2009 року, травень, червень, серпень 2009 року - травень, серпень, вересень 2010 року.

За наслідками проведеної податковим органом перевірки достовірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість за квітень 2009 року - січень 2010 року встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2009 року на суму 1950687 грн. та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за грудень 2010 року на суму 1950687 грн. через включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ НВФ "Енергосфера" на поставку радіостанцій Р-173М, в розмірі 1950687,20 грн.

Як встановлено судом, відповідно до договору від 25.10.2009 № 774/2009 та додаткових угод до нього позивачем придбано у ТОВ НВФ "Енергосфера" (постачальник) радіостанції Р-173М на загальну суму 11704123,20 грн., в т. ч. ПДВ - 1950687,20 грн.

Факт поставки товару підтверджений видатковими накладними № ЕН-0000035 від 15.12.2009, № ЕН-0000039 від 29.12.2009, товарно-транспортними накладними № 0001 від 15.12.2009, № 0002 від 29.12.2009.

По факту поставки постачальником виписані податкові накладні на загальну суму11704123,20 грн., в т.ч. ПДВ - 1950687,20 грн., № 42 від 13.11.2009, №63 від 24.12.2009, № 55 від 25.12.2009, № 65 від 29.12.2009.

Оплата за придбаний товар здійснена позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 13.11.2009 № 666 на суму 3344418,00 грн., від 24.12.2009 № 2001 на суму 1000000,00 грн., від 16.03.2010 № 1726 на суму 1750000,00 грн., від 19.03.2010 на суму 1305000,00 грн., від 16.08.2009 № 2599 на суму 4304705,20 грн.

Загальна сума податку на додану вартість, сплачена позивачем його контрагенту - ТОВ НВФ "Енергосфера", складає 1950687,20 грн.

Висновок про безпідставне віднесення позивачем суми податку на додану вартість в загальному розмірі 1950687,20 грн. до складу податкового кредиту зроблений відповідачем-1, виходячи з факту поставки радіостанцій Р-173М ТОВ НВФ "Енергосфера" (посередником) по ланцюгу поставки ПП "КП "Парадігма"

Стосовно директора ПП "КФ "Парадигма" ОСОБА_5 винесено вирок Ленінського районного суду м. Луганська (вступив в законну силу 21.10.2010), яким останнього визнано винним у скоєному злочині, передбаченого ч. 1, ч.3 ст. 358, ч.2 ст. 27, ст.205 Кримінального Кодексу України.

За результатами проведеної перевірки ТОВ НВФ "Енергосфера" (акт перевірки від 02.03.2011) встановлено, що господарські зобов'язання між ТОВ НВФ "Енергосфера" та ПП "КФ "Парадигма" вчинено з метою ухилення від сплати податків, відмивання грошових коштів через здійснення фіктивного підприємництва, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок. У зв'язку з тим, о діяльність ПП "КФ "Парадигма" не спричиняє реального настання правових наслідків, угода між ТОВ НВФ "Енергосфера" та ПП "КФ "Парадигма" про придбанню-продажу радіостанцій Р-173М є нікчемною.

Також податковим органом на підставі даних, отриманих від Запорізької та Луганської філій державного підприємства Український державний центр радіочастот, встановлено, що ТОВ НВФ "Енергосфера" та ПП "КФ "Парадигма" не отримували дозволи на реалізацію радіостанцій.

Виходячи з наведених обставин, податковим органом зазначено, що податок на додану вартість, віднесений позивачем до складу податкового кредиту у сумі 1950687,20 грн. у зв'язку з придбанням у ТОВ НВФ "Енергосфера" радіостанцій Р-173М, не підтверджений фактичною поставкою товарів та фактичною сплатою податку на додану вартість до бюджету.

З огляду на фактичні обставини справи та норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про безпідставність такого висновку відповідача-1, оскільки такий висновок базується на помилковому тлумаченні чинного законодавства України.

В даному випадку відомості про контрагента постачальника позивача (ПП "КФ "Парадигма") не впливають і не спростовують факт здійснення господарських операцій між позивачем і його постачальником ТОВ НВФ "Енергосфера".

Факт отримання позивачем товару від ТОВ НВФ "Енергосфера" в межах укладеного договору від 25.10.2009 № 774/2009 підтверджений відповідними первинними документами.

В матеріалах справи також містяться документи, що підтверджують факт використання позивачем придбаного товару - радіостанцій Р-173М у власність господарській діяльності, а саме: договір комісії від 28.04.2008 № РОЕ-30.20-112-D/К-08 з Державним зовнішньоторговельним та інвестиційним підприємством «Промоборонтекспорт», митні декларації, згідно яких придбаний товар проданий на експорт, вивезений за межі митної території України.

Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти щодо порушення норм податкового законодавства безпосереднім контрагентом позивача ТОВ НВФ "Енергосфера" та був обов'язковим для застосування на всій території України, відповідачем-1 не наведений, в матеріалах справи відсутній.

Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що фактичні дії позивача під час укладення договору поставки від 25.10.2009 № 774/2009, його виконання та відображення відповідних господарських операцій в податковому обліку не свідчать про протиправність дій позивача, наявність у нього мети, яка б суперечила інтересам держави та суспільства, була спрямована на порушення публічного порядку.

Наведені відповідачем обставини щодо ПП "КФ "Парадигма" - контрагента по ланцюгу постачання не є законодавчо встановленими підставами для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування.

Судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги посилання відповідача-1 на вирок суду Ленінського району м. Луганська стосовно директора ПП "КФ "Парадигма" ОСОБА_5 Вказаним вироком не встановлено фактів та обставин протиправної (злочинної) діяльності посадових осіб ПП "КФ "Парадігма" по господарським операціям з ТОВ НВФ "Енергосфера".

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

В даному випадку встановлені вироком суду діяння директора ПП "КФ "Парадигма" (контрагента постачальника позивача) ніяким чином не створюють правових наслідків для позивача. Наведені відповідачем обставини щодо ПП "КФ "Парадигма" не є законодавчо встановленими підставами для позбавлення позивача права на віднесення суми податку на додану вартість в ціні отриманого позивачем товару до складу податкового кредиту.

В будь-якому випадку порушення контрагентами, у тому числі за ланцюгом постачання, податкового законодавства за загальним правилом не може призводити до недійсності всіх угод до кінцевого отримувача товару, оскільки відносини між попереднім постачальником у ланцюгу поставок не позбавляють правового значення належним чином оформлених первинних документів та не впливають на реальність господарських операцій, вчинених між кінцевим отримувачем товарів та його безпосереднім контрагентом.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений між позивачем та ТОВ НВФ "Енергосфера" договір від 25.10.2009 № 774/2009 не визнаний судом недійсним і його недійсність прямо не встановлена законом, до того ж на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій безпосередній контрагент позивача ТОВ НВФ "Енергосфера" був зареєстрований уповноваженими органами як суб'єкт господарювання, у встановленому порядку цивільної дієздатності не позбавлений, перебував на обліку в податковому органі як платник податку на додану вартість.

Факт поставки товару за вказаним договором підтверджений належним чином складеними документами, виходячи із змісту яких вони мають всі законодавчо передбачені реквізити, відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які ставляться до первинних документів, є такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

Стосовно посилання відповідача-1 щодо відсутності у ТОВ НВФ "Енергосфера" та ПП "КФ "Парадігма" дозволів на реалізацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції.

Правова основа користування радіочастотним ресурсом України, визначення повноважень держави щодо умов користування радіочастотним ресурсом України, права, обов'язки і відповідальність органів державної влади, що здійснюють управління і регулювання в цій сфері, та фізичних і юридичних осіб, які користуються та/або мають намір користуватися радіочастотним ресурсом України встановлено Законом України "Про радіочастотний ресурс України".

Відповідно до ч. 1 ст. 29 вказаного Закону реалізація та експлуатація радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв здійснюється в України на дозвільній основі. Відповідні дозволи надаються УДЦР на платній основі у порядку, встановленому НКРЗ.

Статтею 58 цього ж Закону встановлена відповідальність за порушення законодавства про радіочастотний ресурс України, згідної якої юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про радіочастотний ресурс України, несуть відповідальність у порядку, визначеними законами України.

Відповідно до ст.227 Цивільного кодексу України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Таким чином, сама по собі відсутність дозволу на реалізацію радіоелектронних засобів не є обставиною, яка підтверджує відсутність товару у підприємств ТОВ НВФ "Енергосфера" та ПП "КФ "Парадігма" та фіктивність господарської операцій з поставки позивачу радіостанцій Р-173М.

Згідно п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» забороняє включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Порядок складення та видачі податкових накладних визначений п.7.2 ст.7 цього ж Закону. Порядок заповнення податкової накладної затверджений наказом ДПА України від 30.05.97 № 165.

Згідно пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Пункт 5 Порядку заповнення податкової накладної визначає, коли податкова накладна вважається недійсною, а саме: у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість).

Відповідачем доказів анулювання свідоцтва про реєстрацію ТОВ НВФ "Енергосфера" в якості платника податку на додану вартість, виключення його з реєстру платників податку на додану вартість не надано, податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені ТОВ НВФ "Енергосфера" у відповідності до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначається, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.

За правилами пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає від'ємне значення у тому випадку, якщо сума податку на додану вартість у відповідному розмірі сплачена отримувачем товару у попередніх періодах постачальникам таких товарів.

Вказана норма закону, окрім умови сплати податку на додану вартість отримувачем (покупцем) товару саме постачальникові (продавцеві) товару, не ставить додаткових умов для отримання покупцем бюджетного відшкодування від'ємного значення, зокрема, не передбачає таку умову, як сплата податку на додану вартість постачальником товару до бюджету.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно яким ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст. 19 Конституції України).

Згідно з положеннями наведених вище правових норм в їх сукупності, вбачається, що сума податку на додану вартість, включена до складу ціни товару, послуги, є податковим зобов'язанням продавця товару (послуги), а отже саме він і несе відповідальність по сплаті цього податку до бюджету.

Законодавство, діюче на момент виникнення спірних правовідносин, зокрема, Закон України «Про податок на додану вартість», не встановлює зобов'язання покупця сплачувати податок на додану вартість і до бюджету, якщо такий податок не був (не буде) сплачений продавцем, не передбачає відповідальності платника податку за порушення його контрагентом, тим більше, контрагентами продавця податкового законодавства.

Таким чином, бюджетному відшкодуванню підлягає від'ємне значення у тому випадку, якщо сума податку на додану вартість у відповідному розмірі сплачена отримувачем товару у попередніх періодах постачальникам таких товарів.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем виконані всі умови для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у відповідних (податкових) періодах, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що відповідачем-1 не доведено в установленому порядку правомірність зменшення суми бюджетного відшкодуванні податку на додану вартість на 1950687,00 грн.

Разом з тим, дослідивши передумови для отримання позивачем бюджетного відшкодування, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги щодо стягнення відповідної суми податку на додану вартість згідно декларації за жовтень 2010 року з Державного бюджету України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», з 01.01.2011 - ст.200 Податкового кодексу України.

Відповідно до наведених норм процедура бюджетного відшкодування встановлює обов'язок податкового органу подати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, до Держказначейства, яке протягом 5 операційних днів після отримання висновку перераховує таку суму на рахунок платника.

Згідно Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України 02.07.97 209/72, який втратив чинність згідно з наказом ДПА України, Державного казначейства України від 21.12.2010 № 960/495, бюджетною заборгованістю з податку на додану вартість є суми, не відшкодовані платнику протягом визначених законодавством термінів відшкодування.

Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначених у розділі 3 цього Порядку термінів, п. п. 6.1, 6.2, вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Відповідно до п.200.23 ст.200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

За приписами ст.200 Податкового кодексу України податковий орган протягом 30 календарних днів після закінчення граничного терміну подання декларації проводить камеральну перевірку заявленої інформації. За наявності достатніх підстав, які свідчать про порушення, податківці мають право провести документальну позапланову виїзну перевірку протягом 30 календарних днів після закінчення терміну проведення камеральної перевірки (п.п. 200.10, 200.11 ПК України).

Після закінчення перевірки податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк подати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, до Держказначейства, яке протягом 5 операційних днів після отримання висновку перераховує таку суму на рахунок платника (п.п. 200.12, 200.13 ПК України).

Відповідно до п.200.15 ст.200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як встановлено судом, відповідно до даних поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, загальна сума, заявлена позивачем до бюджетного відшкодування шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок платника у банка, визначена в загальному розмірі 2033546,00 грн.

Актом перевірки засвідчено факт завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на 1950687,00 грн., про що винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Щодо решти заявленої позивачем суми 82859,00 грн. висновки щодо неправомірності дій позивача в акті перевірки від 22.02.2011 №99/2302/14313317 відсутні, проте на час вирішення спору в суді вказана сума позивачеві з Державного бюджету України не відшкодована. Докази здійснення відповідачами відповідних дій, направлених на відшкодування вказаної суми, в матеріалах справи відсутні.

Виходячи з вищенаведеного, а також приймаючи до уваги, що позивачем виконані всі передбачені законодавством умови та вимоги щодо відображення суми податку на додану вартість 1950687,00 грн. в податковому обліку, визначення суми бюджетного відшкодування в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року в загальному розмірі 2033546,00 грн., колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми 2033546,00 грн. є обґрунтованими, та, враховуючи, що позивачем обраний спосіб захисту його інтересів відповідає вимогам чинного законодавства, підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині, внаслідок чого, керуючись положеннями ст.202 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми 2033546,00 грн.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року у справі № 2а-0870/2070/11 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, прийняти нову постанову в цій частині.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» суму 2 033 546,00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість згідно декларації з ПДВ за жовтень 2010 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко