Постанова № 31339531, 13.05.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2013 р. Справа № 11/5007/78/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Бригинець Л.М.

суддів Демидюк О.О.

суддів Мельник О.В.

при секретарі судового засідання Дика А.І.

розглянувши апеляційні скарги Народицької селищної ради та Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України (м.Житомир) на рішення господарського суду Житомирської області від "15" листопада 2012 р. у справі № 11/5007/78/11 (суддя Шніт А.В. )

за позовом Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України

до відповідачів:

1) Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз";

2) Народицької селищної ради, смт. Народичі, Житомирської області;

3) Комунального підприємства "Коростенське міське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради.

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд державного майна України, м. Київ

за участю прокурора Житомирської області

про визнання недійсним рішень, визнання права власності, визнання недійсним договору

за участю представників :

від позивача - Зав"язун В.С. (довіреність від 13.08.2012р.)

від відповідача 1. - Остапчук В.П. (довіреність від 08.12.12р.)

від відповідача 2.- Грищенко П.А. (довіреність від 28.02.13р.)

від прокуратури - Гіліс І.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.11.2012р. ( суддя Шніт А.В.) позов Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз"; Народицької селищної ради, смт. Народичі, Житомирської області; Комунального підприємства "Коростенське міське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради про визнання недійсним рішень, визнання права власності, визнання недійсним договору задоволено частково.

Визнано недійсним рішення Народницької селищної ради (тринадцята сесія двадцять третього скликання) від 29.09.2000р. "Про внесення змін до переліку об'єктів, що перебувають у комунальній власності територіальних громад смт. Народичі, с.Старе Шарно". Визнано недійсним рішення Народницької селищної ради (дев'ятнадцята сесія четвертого скликання) від 30.11.2005р. "Про передачу майна", яким передано з комунальної власності смт. Народичі на баланс ВАТ "Житомиргаз" майно, розташоване за адресою: смт. Народичі, вул. Визволителів, 88 відповідно до переліку, який міститься у додатку до цього рішення, а саме: адміністративно-побутового корпусу загальною площею 436,7 кв.м, гаражу загальною площею 332,9 кв.м, гаражу загальною площею 240,1кв.м, склад загальною площею 39,7кв.м, огорожі з блоків, огорожі залізної, площадки асфальтної. Визнано недійсним рішення виконкому Народницької селищної ради від 10.02.2006р. №35 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб". В решті позову відмовлено. Стягнуто з Народицької селищної ради на користь Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України - 1073,00грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Народицька селищна рада (відповідач - 2) та Житомирська обласна організація Товариства сприяння обороні України (позивач) звернулись до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

Народицька селищна рада (відповідач-2) апелянт1) в апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 15.11.2012р. та прийняти нове рішення, яким відмовити Житомирській обласній організації Товариства сприяння обороні України в задоволенні позову.

Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт - 1 зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Житомирська обласна організація Товариства сприяння обороні України (позивач, апелянт-2) в апеляційній скарзі (з урахуванням уточнення) просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 15.11.2012р. в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України задовольнити повністю.

Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт -2 зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення.

Заступником прокурора Житомирської області надійшов відзив на апеляційні скарги Народицької селищної ради та Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України, в якому просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Від Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (відповідач -1) надійшов відзив на апеляційну скаргу Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України, в якому відповідач-1 просить скасувати оскаржуване рішення господарського суду Житомирської області та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України.

Від Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України надійшов відзив на апеляційну скаргу Народицької селищної ради, в якому позивач просить відмовити у задоволенні скарги відповідача-2.

Від Народицької селищної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України, в якому відповідач- 2 просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 15.11.2012р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України.

Фонд державного майна України (третя особа на стороні позивача) надіслав письмове заперечення на апеляційні скарги Народицької селищної ради та Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України, в якому просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Про час та місце розгляду апеляційної скарги всі учасники провадження повідомлені належним чином. Відповідач - 3 правом на участь в судовому засіданні не скористався, подав письмове клопотання про розгляд справи без участі представника.

Згідно статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як свідчать матеріали справи, в липні 2011р. Житомирська обласна організація Товариства сприяння обороні України звернулась до господарського суду Житомирської області з позовною заявою про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між Народицькою селищною радою та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз".

Ухвалою господарського суду від 06.10.2011р. залучено до участі у справі відповідача-2 Народицьку селищну раду.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 24.10.2011р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2012р., у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2012р. рішення господарського суду Житомирської області від 24.10.2011р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2012р. у справі №11/5007/78/11 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи судові акти суду першої та апеляційної інстанцій, Вищий господарський суд України зокрема зазначив, що суди:

- не надали правової оцінки обставинам щодо правонаступництва позивача на майно ДТСААФ УРСР, зокрема, щодо якого виник даний спір;

- у частині вимог про визнання права власності на майно попередні судові інстанції не враховували наявну законодавчу базу, що регулює правовий режим майна загальносоюзних громадських організацій, що перебуває на території України;

- судами не було належним чином з'ясовано правовий режим спірного в справі майна.

Статтею111-12 ГПК України передбачено, вказівки, що місяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 30.07.29012р. залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9).

22.08.2012р. позивачем подано заяву №1/284 про уточнення позовних вимог та додаткове їх обґрунтування, в якій просив суд:

- визнати недійсними рішення Народицької селищної ради (тринадцята сесія двадцять третього скликання) від 29.09.2000р. "Про внесення змін до переліку об'єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади смт. Народичі", яким включено до переліку об'єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади смт.Народичі, майно розташоване в смт. Народичі, вул. Визволителів, 88, згідно переліку, що додається, а саме: нежитлову будівлю двоповерхову, гараж, склад, огорожу з блоків, огорожу залізну, асфальтну площадку, гараж, та з передачею цього майна в тимчасове безоплатне користування Народицькій дільниці Коростенського УЕГГ;

- визнати недійсним рішення Народицької селищної ради (дев'ятнадцята сесія четвертого скликання) від 30.11.2005р. "Про передачу майна" яким передано з комунальної власності смт. Народичі на баланс ВАТ "Житомиргаз" майно, розташоване за адресою: смт. Народичі, вул. Визволителів, 88, відповідно до переліку, який міститься у додатку до цього рішення, а саме: адміністративно-побутового корпусу загальною площею 436,7кв.м, гараж загальною площею 332,9 кв.м, гараж загальною площею 240,1 кв.м, складу загальною площею 39,7 кв.м, складу з рампою загальною площею 39,7 кв.м, огорожі з блоків, огорожі залізної, площадки асфальтної;

- визнати недійсним рішення виконкому Народицької селищної ради від 10.02.2006р. №35 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб" на нежитлові будівлі: адміністративно-побутовий корпус загальною площею 436,7 кв.м, гараж загальною площею 240,1 кв.м, гараж загальною площею 332,9 кв.м, склад загальною площею 39,7 кв.м, склад з рампою загальною площею 67,2 кв.м по вул. Визволителів, 88 в смт. Народичі Житомирської області за Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню і газифікації "Житомиргаз", яким зобов'язано Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації видати свідоцтво про право власності;

- зобов'язати Комунальне підприємство "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради скасувати державну реєстрацію права власності за Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню і газифікації "Житомиргаз" на нежитлові будівлі: адміністративно-побутовий корпус загальною площею 436,7 кв.м, гараж загальною площею 240,1 кв.м, гараж загальною площею 332,9 кв.м, склад загальною площею 39,7 кв.м, склад з рампою загальною площею 67,2 кв.м по вул. Визволителів, 88 в смт. Народичі Житомирської області за Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню і газифікації "Житомиргаз";

- визнати право власності Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України на нежитлові будівлі: адміністративно-побутовий корпус загальною площею 436,7 кв.м, гараж загальною площею 240,1 кв.м, гараж загальною площею 332,9 кв.м, склад загальною площею 39,7кв.м, склад з рампою загальною площею 67,2 кв.м по вул. Визволителів, 88 в смт.Народичі Житомирської області;

- зобов'язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню і газифікації "Житомиргаз" повернути Житомирській обласній організації Товариства сприяння обороні України нежитлові будівлі: адміністративно-побутовий корпус загальною площею 436,7 кв.м, гараж загальною площею 240,1кв.м, гараж загальною площею 332,9 кв.м, склад загальною площею 39,7 кв.м, склад з рампою загальною площею 67,2 кв.м по вул. Визволителів, 88 в смт. Народичі Житомирської області;

- визнати недійсним договір оренди землі від 01.03.2008р., укладений між Народницькою селищною радою і Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" на земельну ділянку пл. 1,1635 га для розміщення будівель, розташованих по вул. Визволителів, 88 в смт. Народичі Житомирської області.

Згідно ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 11.09.2012р. прийнято до розгляду заяву №1/284 від 20.08.2012р. про збільшення позовних вимог (що відповідає вимогам ч.4 ст. 22 ГПК України), залучено до участі у справі третього відповідача Комунальне підприємство "Коростенське міське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради.

02.10.2012р. Прокуратурою Житомирської області подано заяву про вступ у розгляд справи в порядку представництва інтересів держави.

За результатами нового розгляду справи, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України частково. З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується, враховуючи наступне.

З врахуванням зауважень Вищого господарського суду України, що викладені в постанові від 11.07.2012р. суд першої інстанції встановив, що районна організація та спортивно-технічний клуб Добровільного товариства сприяння армії, авіації і флоту УРСР (далі -ДТСААФ) в смт. Народичі Житомирської області діяла до 1991р.

Відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 23.08.90 №228 "Про організацію виконання Постанови Верховної Ради УРСР "Про невідкладні заходи по захисту громадян України, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" бюро президії Житомирського обкому ДТСААФ (протокол №66 від 15.05.91) прийняло рішення про ліквідацію Народицького районного комітету та спортивно-технічного клубу ДТСААФ.

Майно позивача, яке знаходилося у зоні безумовного (обов'язкового) відселення внаслідок Чорнобильської катастрофи (смт. Народичі Житомирської області було віднесено вказаної зони. На підставі постанови КМ УРСР від 23.07.91 №106), згідно з наказом т.в.о. голови обкому ДТСААФ №88 від 11.04.91, постановою бюро президії Житомирського обкому ДТСААФ від 15.05.91, наказу №109 від 15.05.91 голови Житомирського обкому ДТСААФ щодо ліквідації Народицького РК ДТСААФ, майно Народицького РК ДТСААФ підлягало передачі на баланс відповідних організацій (у тому числі відповідних районних організацій ДТСААФ), у які вони мали б бути передані за накладними та передавальними актами.

Належність будівель і споруд Житомирській обласній організації ДТСААФ УРСР, правонаступником якої є позивач, за його доводами, підтверджується рішенням виконавчого комітету Народицької районної ради депутатів трудящих від 28.06.74 №164, яким затверджено акт державного приймання новозбудованого двоповерхового будинку військово-технічного навчання Народицького ДТСААФ загальною площею 418,6 м2, корисною площею 341,8 м2.

Рішенням виконавчого комітету Народицької районної ради народних депутатів №164 від 28.06.1974р. "Про затвердження акту Державної прийомки новозбудованого двоповерхового будинку військово-технічного навчання Народицького ДТСААФ" затверджено акт державної прийомки новозбудованого двоповерхового будинку військово-технічного навчання Народицького ДТСААФ загальною площею 418,6кв.м., корисною площею 341,8кв.м. (а.с. 17 том 1).

Позивачем та Коростенським управлінням осушувальних систем 22.12.92р. (дата підпису керівника орендодавця на договорі) укладено договір оренди, за яким позивач передав орендарю будівлю райкому, підстанцію, будівлі гаражів, будівлю дрібнокаліберного тиру, незавершене будівництво будівлі класів ЛПЗ по вул. Польовій, 120 терміном до 01.12.95. Цей договір переукладено відповідно до договору від 02.01.96 з терміном дії до 31.12.96. На період 1997 року Овруцьке управління осушувальних систем просило продовжити дію договору оренди, однак матеріали справи не містять письмових доказів його продовження.

14.08.1997р. рішенням №15 виконавчого комітету Народицької селищної ради "Про затвердження матеріалів по встановленню окружної межі земельної ділянки і виготовленню державного акта на право постійного користування землею, обласному комітету ТСО Україна (Народицького РК)" затверджено матеріали по встановленню окружної межі в натурі для виготовлення державного акта на право постійного користування землею і закріпити за обласним комітетом ТСО Україна (Народицького РК) земельну ділянку 1,8053 га по фактичному використанню (а.с. 141 том 1). Технічний звіт по встановленню меж і виготовленню державного акта на право постійного користування землею Житомирському обласному комітету товариства сприяння обороні України на території Народицької селищної ради залучено до матеріалів справи (а.с. 35-41 том 4).

15.01.1998р. Житомирсьому ОК ТСО України видано державний акт ЖТ-18-02000004 на право постійного користування землею серії загальною площею 1,8053 га (а.с. 31-33 том 1).

29.09.2000р. рішенням Народицької селищної ради Житомирської області 13 сесії 23 скликання (а.с. 57 том 1) "Про внесення змін до переліку об'єктів, що перебувають у комунальній власності територіальних громад смт. Народичі, с. Старе Шарно" включено до переліку об'єктів, що перебувають у комунальній власності територіальних громад смт. Народичі, с. Старе Шарно будівлю, гаражів, що розташовані за адресою смт. Народичі, вул. Визволителів, 88.

29.09.2000р. укладено договір між Народицькою селищною радою - "установа" та Коростенським УЕГГ ВАТ "Житомиргаз" - "користувач" про безоплатне користування нежитловими приміщеннями (а.с. 52,53 том 1).

Згідно п. 1 договору від 29.09.2000р. про безоплатне користування нежитловими приміщеннями, Народицька селищна рада передала Коростенському УЕГГ ВАТ "Житомиргаз" у безоплатне користування нежитлові приміщення та інше майно (двохповерхова будівля, гараж (червоний), гараж (на 5 машин), склад, огорожа з блоків, огорожа залізна, площадка асфальтна), що перебуває на балансі установи, розміщене за адресою: смт. Народичі, вул. Визволителів, 88, що підтверджується актом приймання-передачі №1 від 29.09.2000р. (а.с.54 том 1).

Листом Народицької селищної Ради від 06.12.2000р. за №198 на підставі листа Коростенського УЕГГ ВАТ "Житомиргаз" №3652 від 05.10.2000р. надано згоду на здійснення відновлювальних робіт (а.с. 59 том 1) по будівлях переданих Коростенському УЕГГ, розташованих за адресою: смт. Народичі, вул. Визволителів, 88 (а.с. 58 том 1).

31.10.2005р. Виконавчим комітетом Народицької селищної ради прийнято рішення №151 (а.с. 141 том 3), яким вирішено оформити право власності на нежитлові будівлі загальною площею 1116,6кв.м. по вул. Визволителів, 88 в смт. Народичі за територіальною громадою в особі Народицької селищної ради.

30.11.2005р. рішенням 19 сесії Народицької селищної ради Житомирської області 4 скликання (а.с. 60, 61 том 1) передано безоплатно з комунальної власності територіальної громади смт. Народичі у власність ВАТ "Житомиргаз" майно розташоване за адресою: смт. Народичі вул. Визволителів, 88, відповідно до переліку, який додається до рішення в додатку.

Згідно переліку, до вказаних об'єктів належить:

- адміністративно-побутовий корпус, загальною площею 436,7 м.кв.;

- гараж загальною площею 332,9 м.кв.

- гараж загальною площею 240,1 м.кв.;

- склад 39,7 м.кв.;

- склад з рампою загальною площею 67,2 м.кв;

- огорожа з блоків;

- огорожа залізна;

- площадка асфальтована.

На виконання вказаного рішення складений та підписаний акт приймання - передачі вказаного вище майна (а.с. 62 том 1).

Рішенням виконавчого комітету Народицької селищної ради від 10.02.2006р. №35 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб" (а.с. 63, 64 том 1) вирішено:

- оформити право власності на нежитлові будівлі:

- адміністративно-побутовий корпус загальною площею 436,7 м.кв.;

- гараж загальною площею 240,1 м.кв.;

- гараж загальною площею 332,9 м.кв. ;

- склад загальною площею 39,7 м.кв.;

- склад з рампою загальною площею 67,2 м.кв;

по вул. Визволителів, 88 в смт.Народичі Житомирської області за ВАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз";

- Коростенському міжміському бюро технічної інвентаризації видати свідоцтво на право власності.

10.03.2006р. Виконкомом Народицької селидної ради на виконання рішення Виконавчого комітету Народицької селищної ради від 10.02.2006р. №35 видано свідоцтво серії ЯЯЯ №365148 про право власності на нежитлові будівлі: адміністративно побутовий корпус загальною площею 436,7кв.м., гараж загальною площею 240,1 кв.м., гараж загальною площею 332,9 кв.м., склад загальною площею 39,7кв.м., склад з рампою загальною площею 67,2кв.м. (а.с. 55 том 1), Комунальним підприємством "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради здійснено реєстрацію права власності на нерухоме майно, що підтверджується витягом №10055527 (а.с. 56 том 1).

Вказане підтверджуються інвентарною справою №2056 на нежитлові будівлі по вул. Визволителів, 88 в смт. Народичі Житомирської області, наданою Коростенським міжміським бюро технічної інвентаризації, яка оглядалась в засіданні суду першої інстанції .

17.10.2007р. рішенням №166 шістнадцятої сесії 5 скликання Народицької селищної ради "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою" надано Коростенському управлінню по експлуатації газового господарства дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки, на якій розміщена Народицька дільниця управління орієнтованою площею 1,8053 га в смт. Народичі по вул. Визволителів 88 (а.с. 65 том 1).

05.03.2008р. рішенням №372 двадцятої сесії 5 скликання Народицької селищної ради "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ВАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" затвердженотехнічну документацію (а.с. 20 - 33 том 4) із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ВАТ "Житомиргаз" на території смт. Народичі по вул. Визволителів, 88 Народицької селищної ради по фактичному користуванню площею - 1,1635 га; передати в оренду ВАТ "Житомиргаз" земельну ділянку 1,1635 га для трубопроводного транспорту; ВАТ "Житомиргаз" заключити з селищною радою договір на строкове платне володіння і користування земельною ділянкою (а.с. 66 том 1).

01.03.2008р. між Народицькою селищною радою - орендодавець (відповідач 2 у справі) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" - орендар (відповідач 1 у справі) укладений договір оренди землі (а.с. 4-9 том 2).

Термін дії оренди земельної ділянки загальною площею 1,1635 га (смт. Народичі, вул. Визволителів, 88) - 49 років.

Згідно довідки позивача від 12.09.2011р. №1/360 (а.с. 50 том 1) станом на 12.09.2011р. на балансі Житомирської ОО ТСО України знаходиться будівля колишнього Народицького СТК ТСОУ у складі: будинок для тех. навчання, тир дрібнокаліберний, тир пневматичний, гараж, трансформаторна підстанція.

Доказів походження вказаного майна позивач суду першої інстанції та в подальшому суду апеляційної інстанції не надавав.

Відповідно до ст. 10 Конституції УРСР від 20.04.1978р. основу економічної системи України становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності. Соціалістичною власністю є також майно профспілкових та інших громадських організацій, необхідне їм для здійснення статутних завдань.

Згідно ст.89 ЦК УРСР державна власність - основна форма соціалістичної власності. Держава є єдиним власником всього державного майна.

Згідно п.4. ст. 48 Закону України "Про власність" у разі прийняття Українською РСР законодавчого акта, який припиняє права власності, держава відшкодовує власникові заподіяні збитки. Збитки відшкодовуються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент припинення права власності, включаючи й неодержані доходи.

Відповідно до ч. ст. 12 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" землі зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення виводяться з господарського обороту, відмежовуються від суміжних територій і переводяться до категорії радіаційно небезпечних земель.

Постановою КМ УРСР від 23.07.1991р. №106 "Про організацію виконання Постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію Законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" смт. Народичі, включене в перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Постановою Ради Міністрів Української РСР від 23.08.1990р. №228 "Про організацію виконання Постанови Верховної ради Української РСР "Про невідкладні заходи щодо захисту громадян України від наслідків Чорнобильської катастрофи" з метою реалізації передбачених на 1990-1992 Державною союзно-республіканською програмою невідкладних заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС зокрема постановлено прийняти пропозицію Міністерства охорони здоров'я УРСР, Укргідромету, Житомирського, Київського, Ровенського і Чернігівського облвиконкомів про переселення в 1991 році жителів населених пунктів згідно з додатком N1 у порядку і на умовах, передбачених пунктом 4 розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28.06.1989р., N224 та постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 21.05.1990 р. N115.

Керуючись постановою Ради Міністрів Української РСР від 23.08.1990р. №228 "Про організацію виконання постанови Верховної Ради Української РСР "Про невідкладні заходи щодо захисту громадян України від наслідків Чорнобильської катастрофи" постановою бюро президії Житомирського обкому ДТСААФ від 15.05.1991р. (а.с. 41, 42 том 1) та наказом №109 від 15.05.1991р. (а.с. 151, 152 том 1) голови Житомирського обкому ДТСААФ щодо ліквідації Народицького РК ДТСААФ вирішено питання передачі майна Народицького РК ДТСААФ на баланс відповідних районних організацій ДТСААФ по передавальним актам; Голові ОК ДТСААФ до 20.05.1991р. клопотати перед Житомирським облвиконкомом про відшкодування балансової вартості будівель, споруд і інших об'єктів Народицького РК ДТСААФ, які залишаються в зоні, постраждалій від наслідків Чорнобильської катастрофи за рахунок коштів Союзного бюджету, про рішення прийняте облвиконкомом доповісти на черговому засіданні бюро президії ОК ДТСААФ (п.4 постанови бюро президії Житомирського обкому ДТСААФ від 15.05.1991р.).

Враховуючи вимоги постанови Ради Міністрів Української РСР від 23.08.1990р. №228 "Про організацію виконання постанови Верховної Ради Української РСР "Про невідкладні заходи щодо захисту громадян України від наслідків Чорнобильської катастрофи", суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що зазначене вибуло з володіння позивача внаслідок аварії на ЧАЕС.

Згідно з приписами до ст.137 ЦК УРСР майно, яке не має власника або власник якого невідомий (безхазяйне майно), надходить у власність держави за рішенням виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів, винесеним за заявою фінансового органу. Заява про визнання майна безхазяйним може бути подана не раніш як через один рік після прийняття майна на облік відповідним фінансовим органом або виконавчим комітетом селищної, сільської Ради народних депутатів. Порядок виявлення та обліку безхазяйного майна визначається Міністерством фінансів Української РСР.

Відповідно до п.1 "Інструкції про порядок виявлення та обліку безхазяйного майна" Міністерства фінансів УРСР від 17.12.1987р. №112 обов'язки по виявленню та обліку безхазяйного майна, а також вжиття заходів до його охорони покладаються на фінансові органи.

Майно, яке не має власника або власник якого невідомий (безхазяйне майно), за винятком майна, переліченого у пункті 17 цієї Інструкції, надходить у власність держави за рішенням виконавчого комітету районної (міської) Ради народних депутатів, винесеним за заявою фінансового органу. Заява про визнання майна безхазяйним може бути подана не раніше як через один рік після прийняття майна на облік відповідним фінансовим органом або виконкомом сільської (селищної) Ради народних депутатів. Облік цього майна провадиться фінансовим органом і виконавчим комітетом сільської (селищної) Ради народних депутатів у порядку, встановленому цією Інструкцією. Після одержання повідомлення про наявність майна, яке не має власника або власник якого невідомий, фінансовий орган не пізніше наступного дня провадить необхідну перевірку щодо виявлення цього майна. При виявленні такого майна фінансовий орган за участю представників підприємств і організацій або осіб, які повідомили про наявність безхазяйного майна, в разі необхідності - представника міліції, а в сільській місцевості - сільської (селищної) Ради народних депутатів, складає акт опису майна з попередньою оцінкою за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції (п.2, п.4 Інструкції Мінфін УРСР від 17.12.1987 р. №112).

Акт обстеження будівлі, гаражів та прилеглої території по вул. Визволителів, 88 смт. Народичі, залучений до матеріалів справи, складений без дотримання вимог зазначеної інструкції щодо виявлення та обліку майна (а.с. 68 том 3).

Вказане є підставою визнання недійсним рішення Народницької селищної ради (тринадцята сесія двадцять третього скликання) від 29.09.2000р. "Про внесення змін до переліку об'єктів, що перебувають у комунальній власності територіальних громад смт. Народичі, с.Старе Шарно".

Виходячи з предмету та підстав позову, позовні вимоги щодо визнання недійсними рішення Народницької селищної ради (дев'ятнадцята сесія четвертого скликання) від 30.11.2005р. "Про передачу майна" та рішення виконкому Народницької селищної ради від 10.02.2006р. №35 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб" є похідними від вимоги про визнання недійсним рішення Народницької селищної ради (тринадцята сесія двадцять третього скликання) від 29.09.2000р., і їх розгляд залежить від результату цієї вимоги.

Оскільки господарський суд задовольнив позов в частині визнання недійсним рішення Народницької селищної ради (тринадцята сесія двадцять третього скликання) від 29.09.2000р., то підлягають задоволенню і позовні вимоги про визнання недійсними рішення Народницької селищної ради (дев'ятнадцята сесія четвертого скликання) від 30.11.2005р. "Про передачу майна" та рішення виконкому Народницької селищної ради від 10.02.2006р. №35 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб".

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Комунального підприємства "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради скасувати державну реєстрацію права власності за ВАТ по газопостачанню і газифікації "Житомиргаз" на нежитлові будівлі: адміністративно-побутовий корпус загальною площею 436,7 кв.м, гараж загальною площею 240,1 кв.м, гараж загальною площею 332,9 кв.м, склад загальною площею 39,7 кв.м, склад з рампою загальною площею 67,2 кв.м по вул. Визволителів, 88 в смт. Народичі Житомирської області за Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню і газифікації "Житомиргаз" слід зазначити.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно", затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5 визначають порядок проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації.

Частиною 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до ч. 5 ст.85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Отже, обов"язок скасувати державну реєстрацію права власності за Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню і газифікації "Житомиргаз" на нежитлові будівлі не виникає до набрання законної сили рішенням господарського суду.

Отже вимоги позивача до відповідача 3 (Комунального підприємства "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради) є передчасними.

Щодо позовних вимог про визнання права власності на нежитлові будівлі по вул. Визволителів, 88 в смт. Народичі, зазначається наступне.

Вищий господарський суд України в постанові від 11.07.2012р. зазначив, що попередні судові інстанції не врахували наявну законодавчу базу, що регулює правовий режим майна загальносоюзних громадських організацій, що перебуває на території України.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Обґрунтовуючи вимоги про визнання права власності на спірне майно, позивач (апелянт) посилається на фактичне створення ним нових об'єктів нерухомості та завершення їх будівництва ( гаражі на п"ять машино-місць, 50-ти метровий стрілецький тир, повністю заасфальтований двір, обладнаний автодром, класи лабораторно-практичних занять ( 80% готовності), внаслідок чого, ці об'єкти є новоствореним майном, а позивач - їх власником.

Водночас докази здійснення будівництва об"єктів нерухомості за рахунок власних коштів позивач суду не надавав.

Можливість існування права власності громадських організацій на майно закріплена в Конституції УРСР 1978 р., стаття 10 якої крім аналогічної норми, яка була закріплена Конституцією УРСР 1937 року про те, що основу економічної системи України становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності, містить нову норму, що соціалістичною власністю є також майно профспілкових та інших громадських організацій, необхідне їм для здійснення статутних завдань.

За змістом ст. 128 ЦК УРСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно ч.1 ст.19 Закону СРСР "Про власність в СРСР" від 06.03.1990 №1305 до державної власності належать загальносоюзна власність, власність союзних республік, власність автономних республік, автономних областей, автономних округів, власність адміністративно-територіальних утворень (комунальна власність).

Постановою Верховної Ради УРСР від 24.08.1991р. №1427-ХІІ "Про проголошення незалежності України" Україна проголошена незалежною демократичною державою. З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки її Конституція, закони, постанови Уряду та інші акти законодавства республіки. Цей акт набрав чинності з моменту його схвалення.

Главою VI Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990р. визначено, що весь економічний і науково-технічний потенціал, що створений на території України, є власністю її народу.

Глава 9 ЦК УРСР визначала, що профспілкові та інші громадські організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їх на праві власності, відповідно до їх статутів (положень).

Постановою Верховної Ради України "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" від 10.04.1992р. №2268-ХII встановлено, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, тимчасово передані Фонду державного майна України

Відповідно до пункту 1 постанови Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 04.02.1994р. №3943-ХІІ до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно тимчасово є загальнодержавною власністю.

Пунктом 3 цієї постанови передбачено до законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фонд державного майна України здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій (їх структурних підрозділів).

Постановою Верховної Ради УРСР від 15.10.1990 р. "Про управління державним майном Української РСР" встановлено, що з метою захисту майнових прав та інтересів республіки, ефективного використання й збереження державного майна в умовах переходу до ринкових відносин і різноманітності форм власності до прийняття Закону Української РСР про Раду Міністрів Української РСР покласти на Раду Міністрів УРСР здійснення функцій по управлінню державним майном Української РСР, що є у загальнореспубліканській власності.

Законом України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" №1540-XII від 10.09.1991р. передбачено, що рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форм власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року "Про проголошення незалежності України" без узгодження з відповідними органами управління, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.

Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" визначені основні засади передачі об'єктів права держаної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об'єктів комунальної власності у державну власність безоплатно або шляхом обміну.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що ініціатором щодо передачі об'єктів права державної власності може виступати лише відповідний орган уповноважений управляти майном.

З метою забезпечення ефективного управління майном, що є у загальнодержавній власності, Кабінет Міністрів України Декретом "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" №2116-XII від 14.02.1992р. поклав на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної - влади здійснення функцій по управлінню майном, що є у загальнодержавній власності, крім майнових комплексів підприємств, установ, організацій, управління якими здійснюють відповідні служби Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України згідно із законодавчими актами України (п. 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності"). На даний час це питання врегульовано Законом України "Про управління об'єктами державної власності" №185-V від 21.09.2006 р.

Поряд із цим, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про визначення органів управління майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 13.01.1995р. №18, визначено, що до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, на міністерства покладені повноваження органів управління цим майном.

Статтею 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України; згідно з Постановою Верховної Ради України від 10 квітня 1992 року № 2268-ХІІ до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, тимчасово передані Фонду державного майна України; відповідно до пункту першого Постанови Верховної Ради України від 4 лютого 1994 року № 3943-ХИ до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно тимчасово є загальнодержавною власністю.

Отже, уповноваженим органом, що здійснює державну політику у сфері врегулювання питання власності з боку України на спірні об'єкти нерухомості, є Фонд державного майна України.

Відповідно розпорядження Президент України від 24.05.1996р. №123/96-рп "Про заходи щодо майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" Кабінету Міністрів України зобов'язано: поінформувати у двотижневий строк Президента України про виконання постанов Верховної Ради України від 10 квітня 1992 року "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" та від 4 лютого 1994 року "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР"; підготувати та внести в місячний строк на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо законодавчого визначення суб'єктів права власності майна колишніх ДТСААФ СРСР на території України і ДТСААФ Української РСР.

Таким чином, суд вважає, що, що спірне нерухоме майно є державною власністю, а управляти цим майном уповноважено Фонд державного майна України.

Суттєве значення у справі мають фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими законодавство пов'язує перехід майнових прав та обов'язків, а саме: рішення власника (власників), підписання передаточного або розподільчого акта чи балансу.

Актом державного приймання будівлі, затвердженого рішенням виконкому Народицької районної ради депутатів трудящих №74 від 28.06.1974р., затверджено державний акт прийомки новозбудованого двоповерхового будинку військо-технічного навчання Народицького ДТСААФ, загальною площею 418,6кв.м., корисною площею 341,8кв.м. ( а.с. 17 том 1).

Відсутність акту приймання-передачі зазначеного нерухомого майна у зв'язку з ліквідацією Народицького РК ДТСААФ спростовує обставини, за яких Житомирська обласна організація ТСО України набула права власності на це нерухоме майно.

Статтею 4 Закону "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10 вересня 1991 року №1540-ХП визначено, що рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форм власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови Верховної Ради України "Про проголошення незалежності України" без узгодження з відповідними органами управління, визначеними КМУ, вважаються недійсними.

Пункт 1.4 Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі (затверджене наказом ФДМУ та Міністерством економіки України від 19.05.1999р. за №908/68) передбачає такі способи управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі: здійснення приватизації відповідно до Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про Державну програму приватизації" та інших нормативно-правових актів; передача майна в оренду відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна"; передача майна у комунальну власність у порядку, передбаченому Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності"; передача майна в управління центральних та місцевих органів виконавчої влади у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.98 N 1482; передача майна господарським товариствам на умовах відповідного договору безоплатного зберігання відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, тільки держава в особі Фонду державного майна України, яке виступає органом управління, має право вчиняти щодо вказаного вище державного майна будь-які дії.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Тобто, зазначені норми чинного законодавства вказують, що саме власник майна може звернутися до суду із позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння та усунення перешкод у користуванні майном для захисту свого права власності.

В роз'ясненнях Вищого Арбітражного Суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності" від 29.04.1994 зазначено, що не може вважатись доказом права власності юридичної особи на майно факт його перебування на її балансі, оскільки останній є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату і тому не визначає підстав перебування майна у власності (володінні) юридичної особи.

Будь-які документи, що підтверджували б право власності позивача на спірні будівлі чи докази звернення до відповідного органу для оформлення права власності на спірні будівлі в матеріалах справи відсутні.

Позивачем належними та допустимими доказами не доведено право власності на спірне майно, у зв"язку з чим у задоволенні позовних вимог в частині визнання права власності та витребовування майна з чужого незаконного володіння судом першої інстанції відмовлено правомірно.

Вимога позивача про визнання недійсним договору оренди землі від 01.03.2008р., укладений між Народицькою селищною радою і Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" на земельну ділянку пл. 1,1635га для розміщення будівель, розташовану по вул. Визволителів, 88 в смт. Народичі Житомирської області є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

01.03.2008р. між Народицькою селищною радою - орендодавець (відповідач 2 у справі) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" - орендар (відповідач 1 у справі) був укладений договір оренди землі (а.с. 4-9 том 2).

Відповідно до п. 1 та 2 зазначеного договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,1635 га для розміщення будівель яка знаходиться в смт. Народичі, вул. Визволителів, 88.

Позивач, як підставу недійсності договору від 01.03.2008р. зазначає, що договір оренди землі суперечить законодавству, укладений з порушенням встановленого порядку, оскільки: державний акт на право постійного користування землею серії ЖТ-18-02000004 від 15.01.1998р. загальною площею 1,8053 га, на якій розташовано зазначена нежитлова будівля з допоміжними спорудами, виданий Житомирській обласній організації ТСО України на підставі рішення Народицької селищної ради народних депутатів від 14.08.1997р.; цим договором в порушення вимог ч.5 ст.116 Земельного Кодексу України надано у користування ВАТ "Житомиргаз" земельну ділянку, яка перебуває у користуванні Житомирської обласної організації ТСО України без вилучення (викупу) цієї земельної ділянки у порядку, передбаченому цим Кодексом; встановлені ст.ст. 141,142 Земельного кодексу України обставини для припинення права користування Житомирської обласної організації ТСО України цією земельною ділянкою відсутні; це право також не втрачено Житомирською обласною організацією ТСО України, враховуючи визнання неконституційним п.6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України згідно рішення від 22.09.2005р. №5-рп/2005 Конституційного Суду України у справі №1-17/2005.

Згідно з приписами ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до п. "е" ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Внаслідок переходу права власності на об'єкт нерухомого майна, який знаходиться на земельній ділянці, на який отриманий акт постійного користування, право користування нею переходить до цієї особи

З аналізу ч.2 ст.120, п. "е" ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України слідує, що у зв'язку з переходом права власності на об'єкти нерухомості відбувається перехід до набувача прав на відповідну земельну ділянку.

Згідно ст.ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, виніс ухвалу з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для її скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарг у зв'язку з відмовою в їх задоволенні на підставі ст.49 ГПК України покладаються на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Житомирської обласної організації Товариства сприяння обороні України та Народицької селищної ради залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 15.11. 2012 р. у справі № 11/5007/78/11 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 11/5007/78/11 повернути до господарського суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Бригинець Л.М.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Мельник О.В.