Ухвала суду № 31338156, 20.03.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2012 р.справа № 2а-1296/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Семененка Я.В. Бишевської Н.А.

при секретарі судового засідання: Шкуропадська В. М.

за участю представників:

позивача: - Шмаріна А.О. дов від 01.03.2012

Циплухін Р.М. дов від 01.03.2012

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2009 року

у справі № 2а-1296/09/0870

за позовом Запорізького комунального автотранспортного підприємства «Комунсантрансекологія»

до Державно податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Запорізьке комунальне автотранспортне підприємство «Комунсантрансекологія» звернулася до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя від 09.02.09: № 0000162301/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 302880,00 грн., в т.ч. 201920,00 грн. - основний платіж, 100960,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000172301/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 241741,50 грн., в т.ч. 161161,00 грн. - основний платіж, 80580,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при проведенні перевірки допущено ряд порушень, у зв'язку з чим складений за результатами проведеної перевірки акт не може бути підставою для прийняття відповідних податкових повідомлень-рішень. Щодо виявлених перевіркою порушень вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивач зазначає, що податковим органом зроблений помилковий висновок, що вартість виконаних робіт відповідно до складених актів в складі комісії, затверджені керівником підприємства, на суму 805810 грн. на підставі пп.11.3.1 п. 1.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" повинна бути відображена у валовому доході підприємства за 4-й квартал 2006. За твердженням позивача підприємство, здійснюючи роботи з прибирання звалищ сміття на території міста, при відображені валового доходу має керуватися положеннями пп. 11.3.5 п. 11.3 ст.11 вказаного Закону. Щодо виявлених під час перевірки порушень Закону України "Про податок на додану вартість" позивач також зазначає, що податковий орган дійшов помилкового висновку про порушення підприємством вимог п. 4.2 ст. 4 цього Закону, оскільки вказана норма лише визначає, що є базою оподаткування, та не регулює, яким чином обчислюється податок на додану вартість. Підприємство при нарахуванні податку на додану вартість керується п. 1.11 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", застосовуючи касовий метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань, визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківських рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.04.2009 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

Представники позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечують, просять залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведена планова виїзна перевірка Запорізького комунального автотранспортного підприємства «Комунсантрансекологія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2005 по 30.09.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 30.09.2008, за результатами якої складено акт № 7/23-2/03345685 від 02.02.2009.

В ході перевірки встановлено порушення:

- пп. 3.1.1 ст. 3, п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в розмірі 161161,00 грн. в т.ч. по періодах: жовтень 2006 р. - 53833,00 грн., грудень 2006 р. - 106940,00 грн., січень 2007 р. - 388,00 грн.; завищено від'ємне значення, яке включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.2 Декларації); завищено залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 Декларації) у грудні 2006 р. у розмірі 388,00 грн.;

- п. 4.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток в розмірі 201920,00 грн. в т.ч. по періодах: 2006 рік - 201452,00 грн., І півріччя 2008 р. - 468,00 грн., 9 місяців 2008 р. - 468,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.02.09: № 0000162301/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 302880,00 грн., в т.ч. 201920,00 грн. - основний платіж, 100960,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000172301/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 241741,50 грн., в т.ч. 161161,00 грн. - основний платіж, 80580,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про безпідставність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Щодо дотримання відповідачем порядку проведення перевірки та оформлення її результатів колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що відповідачем в порушення приписів ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" перевищена законодавчо встановлена тривалість планової виїзної перевірки, яка не повинна перевищувати 20 робочих днів. Подовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 10 робочих днів.

Крім того, як вбачається з акту перевірки № 7/23-2/03345685 від 02.02.2009, термін проведення перевірки призупинявся згідно розпорядження від 16.12.2008 № 126-р. Перевірку поновлено з 22.12.2008 згідно розпорядження від 22.12.2008 № 128. Згідно розпорядження від 30.12.2008 № 134 перевірку призупинено. Перевірку поновлено з 12.01.20009 згідно розпорядження від 12.01.2009 № 2.

13.01.2009 відповідачем виданий наказ № 25 про продовження перевірки із зазначенням в наказі про продовження перевірки на 10 робочих днів з 14 січня 2009 року по 26 січня 2009 року.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив, що перевірка здійснювалася з 01.12.2008 по 26.01.2009, більш того, фактично перевірка була припинена, а потім розпочата знову.

При цьому ні Закон України "Про державну податкову службу в Україні", ні інші нормативно-правові акти не надають право органу державної податкової служби на призупинення перевірки.

Відповідно до п.1.9 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 27.05.2008 № 355, продовження терміну проведення планових виїзних перевірок здійснюється відповідно до Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 619, згідно з рішенням керівника відповідного органу ДПС, яке оформлюється наказом. Продовження термінів проведення перевірки розпочинається в перший робочий день за останнім робочим днем, зазначеним у направлені на перевірку. Після прийняття рішення (наказу) про продовження термінів проведення перевірки виписується нове направлення на перевірку (у 2 примірниках), перший примірник якого разом з копією наказу на продовження терміну проведення перевірки вручається платнику податків під розписку.

Щодо виявлених перевіркою порушень колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції.

Висновок про порушення позивачем пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зроблений з огляду на наступні обставини.

Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу встановлено його заниження у сумі 807684 грн., в т.ч. за 2006 рік - у сумі 805810,00 грн., І півріччя 2008 року - у сумі 1874 грн.

Підприємством до перевірки надано копії протоколів оперативних нарад за участю голів районних адміністрацій, керівників служб міста житлово-комунального направлення, протоколи-доручення щодо проведення міських свят, накази управління житлового господарства, розпорядження міського голови про забезпечення позивачем вивозу, утилізації побутового сміття, прибирання територій, вивезення листя та інші види робіт, пов'язаних з діяльністю підприємства.

Також до перевірки подані акти від 31.10.2006, від 30.11.2006, від 31.12.2006, складені підприємством в одноособовому порядку в складі комісії, затверджені керівником підприємства, на виконанні роботи щодо прибирання сміття, стихійних звалищ на території міста, на загальну суму 966972,2 грн., в т.ч. ПДВ 161162,03 грн.

Сума за виконані роботи розрахована згідно затверджених в установленому порядку (рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 31.08.2006 № 322) тарифів.

Як зазначено в акті перевірки, підприємством не надано до перевірки підтвердження щодо пред'явлення замовнику витрат для подальшої їх сплати. Підприємством не отримано кошти за виконані послуги в періоді, що перевірявся.

Посилаючись на п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідач дійшов висновку, що вартість виконаних робіт 805810,17 грн. повинна бути відображена у складі валового доходу за 4-й квартал 2006 року.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Підпункти 11.3.1 - 11.3.5 пункту 11.3 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", на яку посилається відповідач, встановлюють дату збільшення валового доходу.

Відповідно до пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 вказаного Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

В той же час, підпунктом 11.3.5 пункту 11.3 статті 11 цього ж Закону встановлено, що датою збільшення валового доходу в разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Судом встановлено, що роботи з прибирання звалищ сміття на території міста здійснювалися згідно з вимогами Запорізької міської ради (протокол від 26.09.2006, протокол від 09.10.2006).

Вказаним протоколом №31/06 від 09.10.2006 оперативної наради та протоколом-дорученням від 26.09.2006 (а.с.82-85) зобов'язано КП "Комунсантрансекологія" вжити заходи щодо ліквідації накопиченого сміття.

Положеннями п. 7.1 Статуту КП "Комунсантрансекологія" передбачено, що управління підприємством здійснюється відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та діючого статуту.

Статтею 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Таким чином в даному випадку роботи по прибиранню сміття, виконання яких засвідчено відповідними актами позивача від 31.10.2006, від 30.11.2006, від 31.12.2006, здійснено саме в межах правовідносин, які склались між позивачем та органом місцевого самоврядування - Запорізькою міською радою.

При цьому виходячи з наявних в матеріалах доказів в їх сукупності, колегія суддів погоджується з відповідачем про оплатний характер вказаних вище правовідносин, оскільки жодного документального підтвердження, що надання послуг Запорізькій міській раді з прибирання звалищ сміття на території міста є безкоштовним, позивачем не подано.

Тобто вартість виконаних робіт підлягає включенню до складу валових доходів з дотриманням приписів ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Разом з тим колегія судів вважає, що відсутність відповідного договору між позивачем та Запорізькою міською радою в розумінні глави 52 Цивільного кодексу України не є підставою для застосування пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідачем під час перевірки не спростовано, що правовідносини з виконання робіт по збиранню сміття, виникли саме між позивачем Запорізькою міською радою, наявність відповідних правовідносин з будь-якою іншою особою, під час перевірки податковим органом, розгляду справи в суді, не встановлена.

Таким чином, застосування відповідачем до вказаних відносин положень пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є помилковим, оскільки в даному випадку застосуванню підлягає спеціальна норма щодо порядку збільшення валового доходу - пп. 11.3.5 п. 11.3 ст. 11 вказаного Закону.

Враховуючи той факт, що обставини, з якими пп.11.3.5 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" пов'язує збільшення валового доходу у періоді, що перевірявся, не настали, то у позивача відсутні підстави для збільшення валового доходу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставним визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 201452 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 100726 грн.

Виходячи з наведених вище обставин, є помилковим і висновок відповідача про порушення позивачем п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 161161 грн., в тому числі по періодах: жовтень 2006 р. - 53833 грн., листопад 2006 р. - 53833 грн., грудень 2006 р - 53495 грн.

Колегія суддів вважає правильним застосування позивачем в даному випадку приписів пп. 7.3.5 п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану", яким встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Оскільки фактично обставини, з якими Закон України "Про податок на додану вартість" пов'язує збільшення податкових зобов'язань (п.7.3 ст.3 Закону), у періоді, що перевірявся, не настали, то у позивача відсутні підстави для включення до складу податкових зобов'язань відповідних податкових періодів суми податку на додану вартість 161161 грн.

Щодо висновку відповідача про порушення пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», заниження валового доходу на суму умовно нарахованих відсотків 1874,00 грн. колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В ході перевірки податковим органом встановлено, позивачем не спростовано, що відповідно до укладеного 01.06.2008 між позивачем та ТОВ «Ремондіс Запоріжжя» договору № 1 про надання безвідсоткової цільової позики позивачем у ІІ кварталі 2008 року отримано безвідсоткову цільову допомогу на суму 300000,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 1_6с020/28 від 12.06.2008.

Станом на 30.06.2008 сума в розмірі 300000,00 грн. не повернена. Фактично дана сума повернена в серпні 2008 року, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями.

За визначенням в пп.1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Згідно з пунктом 4.1 статті 4 цього Закону валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Відповідно до пп.1.22.1 цього ж Закону безповоротна фінансова допомога - це, в тому числі, сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Виходячи із змісту наведених правових норм в їх сукупності, колегія суддів вважає, що умовне нарахування процентів здійснюється лише на неповернену на кінець звітного періоду суму поворотної фінансової допомоги, тобто у разі невиконання позичальником свого обов'язку повернути отриману ним суму позики у визначений в договорі строк, і не пов'язано із звітним періодом, в якому ця поворотна фінансова допомога була отримана.

Факт порушення позивачем умов договору від 01.06.2008 № 1 щодо своєчасного повернення отриманої суми безвідсоткової цільової позики відповідачем під час перевірки не встановлений.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про задоволення позову в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, спростовуються доказами, наявними у справі, і не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2009 у справі № 2а-1296/09/0870 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська