Постанова № 31338136, 02.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2013 р. справа № 2а-6274/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Шкуропадська В. М.

за участю представників:

позивача: - Кузнєцов А.О. дов від 12.08.2010

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційні скарги приватного підприємства «Атлантіда С», Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року

у справі № 2а-6274/10/0870

за позовом приватного підприємства «Атлантіда С»

до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області

про визнання протиправним рішень,-

встановила:

Приватне підприємство «Атлантіда С» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області, в якому просило скасувати рішення Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області:

- № 00005523080/0 від 23.06.10 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 76091,15 грн. відповідно до Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»;

- № 0000542308/0 від 23.06.10 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 3949,75 грн. відповідно до п.4 ст.17, ст.21, 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

- № 0000532308/0 від 23.06.2010 про застосування фінансових санкцій в розмірі 5100,00 грн. відповідно до ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Позовні вимоги порушенням податковим органом порядку проведеної перевірки господарської одиниці позивача. Висновки податкового органу за результатами такої перевірки про порушення позивачем Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, є такими, що не відповідають фактичним обставинам, нормам діючого законодавства.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2011 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовані: рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.06.2010 №0000542308/0 в частині застосування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3907,00 грн. рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.06.2010 №0000532308/0 в частині застосування суми фінансової санкцій у розмірі 3400,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (а.с. 223), в якій, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду в частині відмовлених в задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (а. с. 247), в якій просить скасувати постанову суду в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Проти задоволення апеляційної краги відповідача заперечує.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги сторін підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, на підставі направлень від 05.06.2010 №080069 та №080070 та наказу від 02.06.2010 № 152 "Про проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності" посадовими особами ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області 08.06.2010 проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці - магазину, розташованому за адресою: вул. Космічна, 12-а, с. Володимирівське Запорізького району Запорізької області, що належить ПП "Атлантида С".

Наказ на проведення перевірки та направлення отримано особисто директором підприємства, про що свідчить її підпис від 08.06.2010 в корінцях направлень №080069 та №080070 (а.с.13-15).

За результатами перевірки складений акт від 08.06.2010 №37/08/08/23/35928644, у якому зафіксовані наступні порушення:

п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків №№ 1707, 1821, 1846-1849, 1953;

п. 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: реалізації не облікованих товарів - порушення порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання, відсутність на момент перевірки накладних на товар. Загальна вартість товару згідно відомості про результати перевірки ПП "Атлантида С" щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних запасів (товарно-матеріальних цінностей) - 760,00 грн.;

п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: виявлена невідповідність готівкових коштів сумі, яка зазначена в денному Х-звіті реєстратора розрахункових операцій, на суму 8,55 грн.

п.2.6 глави 2 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті України», затвердженого Постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004, а саме: не оприбуткування готівки у повній сумі її фактичного надходження у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних світних чеків за період з 01.10.2009 по 07.06.2010. Сума обігу від реалізації не записана в КОРО, куди підклеєні фіскальні z-звіти. У зв'язку з відсутністю у КОРО z-звітів за період з 01.10.2009 по 07.06.2010, обіг товарообігу визначений з 01.10.2009 по 31.05.2010 в розмірі 14480,68 грн. (до заперечення позивачем надано звіт фіскальної пам'яті з 01.10.2009 по 07.06.2010, згідно яких обіг готівки за вказаний період склав 15218,23 грн., у зв'язку із чим сума не оприбуткування готівкових коштів перерахована);

ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: на пляшці горілки "Хлібний Дар" ємкістю 0,5 л, яка знаходилась на вітрині за плішками у другому ряді разом з напівнаповненими пляшками горілки, відсутня акцизна марка встановленого зразка;

ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: відсутні довідки про внесення місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного реєстру.

Представник позивача з актом перевірки ознайомлений, не погодившись із висновками, викладеними в акті від 08.06.2010, позивачем 11.06.2010 надано до ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області заперечення, проте згідно листа відповідача від 16.06.2010 №6421/10/23/212 вказані заперечення залишені без задоволення.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті рішення :

№ 00005523080/0 від 23.06.10 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 76091,15 грн. відповідно до Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»;

№ 0000542308/0 від 23.06.10 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 3949,75 грн. відповідно до п.4 ст.17, ст.21, 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

№ 0000532308/0 від 23.06.2010 про застосування фінансових санкцій в розмірі 5100,00 грн. відповідно до ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність з боку відповідача порушень порядку проведення перевірки та оформлення її результатів.

Згідно із ст. 11? Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до позапланових перевірок віднесені перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», які не є Законами про оподаткування.

Відповідно до ст.11-2 названого Закону посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Таким чином, при здійсненні перевірок, передбачених Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», платнику податків мають бути надані під розписку направлення на перевірку та копія наказу про проведення позапланової перевірки.

Виходячи з наведених правових норм, фактичних обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач під час перевірки позивача діяв у межах наданих повноважень та згідно чинного законодавства України. Посадових осіб відповідача, що прибули на перевірку, було допущено до перевірки магазину, перевірка здійснена, про що свідчать складений акт перевірки акт від 08.06.2010 №37/08/08/23/35928644 і зафіксовані в ньому відомості, а також додані до акту перевірки документи на підтвердження виявлених порушень.

Судом встановлено, що визначені вказаними правовими нормами умови податковим органом дотримані, підстави для позбавлення складеного за результатами проведеної перевірки акту від 08.06.2010 №37/08/08/23/35928644 доказової сили відсутні.

По суті встановлених перевіркою порушень колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо застосування до позивача рішенням № 0000542308/0 від 23.06.2010 про застосування штрафних (фінансових) санкцій штрафу в загальному розмірі 3949,75 грн. за порушення п.п.9, 12, 13 ст.3 Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до Згідно п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Статтею 17 наведеного Закону встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Вказані норми вказують на необхідність забезпечення позивачем зберігання в книзі обліку розрахункових операцій таких звітів за кожний робочий день і невиконання цих вимог призводить до застосування штрафних санкцій за кожен такий випадок.

Виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, а саме: копії витягу з КОРО ПП "Атлантида С" від 09.10.2009 №0808000380, вбачається що на сторінках Книги обліку розрахункових операцій в розділі 1 «Фіскальні звітні чеки» вклеєні фіскальні Z-звіти №№ 1707, 1821, 1846-1849, 1953. При цьому, як правильно встановлено судом першої інстанції, нумерація та наявність фіскальних звітних чеків не порушена, фіскальні Z-звіти підклеєний до Книги обліку розрахункових операцій в порядку черговості, вказані звіти є нульовими, у зв'язку із чим роздруковані однією стрічкою з попередніми.

Наведені обставини відповідачем під час розгляду апеляційних скарг не спростовані, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем неправомірно застосовані до позивача штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 2380,00 грн. за порушення п.9 ч.3 Закону № 265/95-ВР.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, суть виявленого порушення полягає в тому, що при проведенні перевірки були зняті фактичні залишки товарів, при цьому первинні документи (накладні) на товар, який знаходився на реалізації, не були надані під час перевірки. Під час перевірки складена Відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (ТМЦ) станом на 07.06.2010, в якій зазначено, що на місці реалізації зберігаються товарно-матеріальні цінності на суму 760,00 грн. За поясненнями позивача усі товарні накладні на товар, що знаходиться в реалізації, у позивача є.

З огляду на фактичні обставин справи, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо безпідставності застосування до позивача штрафної санкції в розмірі 1520,00 грн.

Згідно ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 6 Закону №265/95-ВР встановлено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за N 751/4044, яке визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності, розроблена методологія та порядок визнання та первісної оцінки запасів, оцінки запасів на дату балансу та розкриття інформації про запаси в примітках до фінансової звітності.

Вказане Положення (стандарт) визначає що запаси - це активи, які, зокрема, і утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності. Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Разом з тим цим Положенням (стандартом) безпосередньо не регламентовано порядок організації та обліку запасів.

Згідно ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. При цьому самі господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

В контексті спірних правовідносин на законодавчому рівні встановлений обов'язок суб'єктів господарювання вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації, проте виконання цього обов'язку не можна пов'язувати з наявністю за місцем реалізації товару тих чи інших первинних документів. Закон не визначає обов'язку особи зберігати документи первинного обліку (накладні) саме за місцезнаходженням товару, оскільки їх наявність чи відсутність жодним чином не свідчить про ведення підприємством обліку товарних запасів за місцем їх продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, факт ведення позивачем обліку товарів з порушенням Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні під час перевірки податковим органом не встановлений, а твердження відповідача щодо відсутності у позивач товарних накладних на товар, перелічений у Відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів, спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Стосовно виявленого податковим органом порушення позивачем п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції про правомірність застосування штрафної санкції в розмірі 42,75 грн.

За даними акту перевірки від 08.06.2010, сума готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, - 122,75 грн., на місці проведення розрахунків - 131,30 грн., тобто невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі, яка зазначена у денному звіті РРО, складає 8,55 грн. До акту перевірки податковим органом додано складений представником позивача, в присутності якого проводилась перевірка, опис наявності готівкових коштів на місці проведення розрахунків, яким підтверджено, що загальна сума готівки на місці проведення розрахунків складає 131,30 грн.

Твердження продавця магазину, що грошові кошти у сумі 8,55 грн., які були виявлені під час перевірки, належали їй та знаходились не у реєстратора розрахункових операцій, а в коробці на полці поряд із товаром, правомірно судом першої інстанції не прийнято до уваги.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» місце проведення розрахунків, це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Враховуючи, що відповідно до п.1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637, каса - це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів, місце проведення розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій підпадає під визначення каси.

Згідно п.4.1 того ж Положення з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку.

Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється.

Відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.06 № 833 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Таким чином, виходячи з наведених вище правових норм, фактичних обставин справи, твердження позивача, що частина коштів є коштами іншої особи, колегія суддів не приймає, як недоведене у встановленому порядку. Матеріали справи не спростовують факту невідповідності суми грошових коштів та не підтверджують тієї обставини, що грошові кошти, які знаходились під час перевірки, належали іншій особі, які за правилами повинні бути відокремлені від загальної маси грошових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахункової операції.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000542308/0 від 23.06.2010 є протиправним та підлягає скасуванню в частині застосування суми штрафних санкцій в загальному розмірі 3907,00 грн.

Щодо правомірності прийняття відповідачем рішення № 00005523080/0 від 23.06.10 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 76091,15 грн. відповідно до Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Згідно з пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637, оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Книга обліку розрахункових операцій (КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються па підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідно до пункту 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Розроблений на виконання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України № 614 від 01.12.2000, передбачає при використанні книги ОРО, зареєстрованої на РРО, підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо (п.7.5 Порядку).

Виходячи з наведених норм вбачається, що процедура оприбуткування готівки в касах полягає в роздрукуванні фіскального звітного чеку та у здійсненні запису в книзі обліку розрахункових операцій на підставі відповідного Z-звіту.

В даному випадку встановлений під час перевірки факт не заповнення відповідного розділу Книги обліку розрахункових операцій, а саме: не внесення у КОРО записів про готівкові кошти, які надійшли до каси, відповідно до роздрукованих та підклеєних в КОРО фіскальних чеків, підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, позивачем не спростовано.

На підставі системного аналізу вищевказаних правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не здійснено відповідних, законодавчо визначених, дій по оприбуткуванню готівки з 01.10.2009 по 07.06.2010 на загальну суму з урахуванням наданого позивачем звіту фіскальної пам'яті за вказаний період 15218,23 грн., що є підставою для притягнення позивача до відповідальності відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» №436/95 від 12.06.1995 у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми готівки в сумі 76091,15 грн.

Стосовно правомірності прийнятого відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій № 0000532308/0 від 23.06.2010 відповідно до ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч.4 ст.11 Закону України № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» наявність марки акцизного збору на пляшці (упаковці) алкогольних напоїв та пачці (упаковці) тютюнових виробів є однією з умов для ввезення на митну територію України і реалізації їх споживачам.

Забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.

Стаття 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлює відповідальність за реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

Виходячи з встановлених в суді першої інстанції обставин, наявних в матеріалах справи доказів, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про недоведеність факту вчинення позивачем правопорушення, що стало підставою для притягнення позивача до відповідальності відповідно до вказаної норми Закону України № 481/95-ВР.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, в установленому порядку не доведені, суперечать наявним в матеріалах справи доказам.

Як встановлено судом, відповідачем не спростовано, пляшка горілки "Хлібний Дар" ємкістю 0,5 л, на якій була відсутня акцизна марка, зберігалась окремо від алкогольних напоїв, які підлягали продажу, на поличці, разом із іншим товаром, який був непридатним для реалізації. Вказана пляшка підготована позивачем для повернення постачальнику. Факт повернення ПП "Атлантида С" зазначеної пляшки горілки "Хлібний Дар" підтверджується накладною на повернення від 17.06.2010 №000536.

Стосовно застосування до позивача штрафної санкції в загальному розмірі 3400,0 грн. за зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру.

Статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

До заяви додаються нотаріально засвідчена копія ліцензії на відповідний вид діяльності, виданої заявнику, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Довідка про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру видається суб'єкту господарювання протягом семи календарних днів від дня подання заяви. Ведення Єдиного реєстру та видача довідок про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Органи влади забезпечують вільний доступ до відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі.

Статтею 17 цього Закону встановлено, що у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, застосовується фінансова санкція у вигляді штрафів -100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.

Внесення місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру здійснюється у порядку, визначеному наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 N 251 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2002 р. за №670/6958.

Наказом ДПА від 07 вересня 2009 року № 489 «Про затвердження Змін до Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.10.09 за № 924/16940, який набрав чинності з 23.10.09, передбачена реєстрація місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв та тютюнових виробів у Єдиному державному реєстрі.

Колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції, що виходячи з приписів наведеної норми, є правомірним застосування до позивача встановленої ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» фінансової санкції.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» розмежовує поняття місце торгівлі та місце зберігання.

Місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

При цьому роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Виходячи з визначеного Законом функціонального призначення, вимог, які ставляться до цих місць, роздрібна торгівля не може здійснюватися в приміщенні, призначеному для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, в тому числі для зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Таким чином, само по собі перебування відповідного товару в торговому приміщенні не може вважатися його зберіганням, оскільки такий товар фактично може знаходитись не на зберіганні, а бути виставленим на продаж.

В акті перевірки від 08.06.2010 не зафіксовано, де саме виявлено алкогольні напої та тютюнові вироби, не встановлено, що саме цей товар перебував у позивача на зберіганні.

Інші належні та допустимі докази, які б підтверджували вказаний факт, відповідачем не подані, в матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем у встановленому порядку не доведено правомірності прийнятого ним рішення про застосування фінансових санкцій № 0000532308/0 від 23.06.2010, як того вимагає ч.2 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи, зробив помилковий висновок про задоволення позовних вимог.

Зазначене вище відповідно до ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги сторін задовольнити частково.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги приватного підприємства «Атлантіда С» та Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року у справі № 2а-6274/10/0870- скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.06.2010 № 0000542308/0 в частині застосування суми штрафних санкцій в загальному розмірі 3907,00 грн.; рішення про застосування фінансових санкцій № 0000532308/0 від 23.06.2010.

В решті позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко