Постанова № 31338038, 23.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2012 р.

справа № 2а-10709/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Пасічник Т. В.

за участю представників:

позивача: - не з’явився

відповідача: - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛОНІЯ»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року

у справі № 2а-10709/10/0870

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛОНІЯ»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

про визнання дій неправомірними, скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛОНІЯ» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя, в якому просило визнати дії відповідача з невизнання поданої ТОВ «ПОЛОНІЯ» податкової декларації з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2010 року неправомірними та визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2010 року податковою звітністю та визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 14.12.10 № 0095301600/0 за штрафними санкціями у розмірі 340,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем своєчасно подано податкову звітність з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2010 року, як того вимагає діюче законодавство. Податкова звітність містить всі обов’язкові реквізити, а податок на додану вартість своєчасно перерахований та сплачений до бюджету, відтак дії відповідача по неприйняттю податкової звітності є неправомірними, а податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.03.2011 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі з тих підстав, що подання позивачем податкових декларацій в заламінованому вигляді порушує норми Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, а також перешкоджає реалізації органам державної податкової служби норм ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Також подана податкова звітність за вересень та жовтень 2010 року заповнена з порушенням вимог щодо наявності обов’язкових реквізитів. Виходячи з наведених обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що дії відповідача з приводу не прийняття податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ "ПОЛОНІЯ" за вересень та жовтень 2010 року та додатків до них через невірно зазначений обов’язковий реквізит є обґрунтованими.

Оскільки позивач не подав у строки, встановлені нормами Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, податкові декларації з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2010 року та додатки до них, відповідач, як контролюючий орган, обґрунтовано застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції у сумі 340,00 грн.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду та постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. Апеляційна скарга фактично мотивована доводами, викладеними в адміністративному позові.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої складено акт №908/16-22143875 від 03.12.2010.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем абз. «а» п.п.4.1.4 п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: не подано (не своєчасно подано) податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року та податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0095301600/0 від 14 грудня 2010 року, яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 340,00 грн. на підставі пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не погоджується з судом першої інстанції про правомірність дій податкового органу, зважаючи на наступне.

19.10.2010 позивачем на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення разом з супроводжувальним листом від 19.10.2010 № 679 направлено податкову звітність: декларацію по податку на додану вартість за вересень 2010 року з додатками (отримано відповідачем 26.10.2010) – а.с.32-50.

29.10.2010 листом №6410/10/28-410 відповідач повідомив позивача, що подана декларація з податку на додану вартість з додатками не може бути зареєстрованою та вважається неприйнятою у зв’язку з її заламінуванням (а.с.11). Одночасно запропоновано надати податкову звітність, оформлену належним чином.

23.11.2010 позивачем на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення направлено податкову звітність, в тому числі, декларацію по податку на додану вартість за вересень 2010 рік, а також розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за вересень 2010 року, реєстр отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2010 року та дискета з реєстрами отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2010 року. Відповідач отримав вказаний лист 25.11.2010, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.53).

18.11.2010 позивачем на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення разом з супроводжувальним листом від 18.11.2010 № 752 направлено податкову звітність: декларацію по податку на додану вартість за жовтень 2010 року з додатками (отримано відповідачем 24.11.2010) – а.с.15-31.

25.11.2010 листом №9378/10/28-110 відповідач з посиланням на п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» повідомив позивача про відмову у прийнятті декларації по податку на додану вартість за жовтень 2010 року у зв’язку з невірним зазначенням обов’язкового реквізиту. А саме: в розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість зазначено звітний податковий період, за який виправляються помилки, який заповнюється у разі подання уточнюючого розрахунку.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, вважає такі дії відповідача протиправними.

У відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість» зареєстрований платник податків подає податкову звітність у порядку та строки, що визначені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що платник податків подає податкову декларацію з податку на додану вартість щомісяця у строк до 20 числа поточного місяця за попередній звітний.

Відповідно до пп.4.1.2 п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності підтверджено, що позивачем застосовано всі передбачені законодавцем заходи для подання податкової звітності, але відповідачем в порушення ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відмовлено у визнанні звіту податковою декларацією за вересень та жовтень 2010 року.

Наведений в пп. 4.1.2. п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» перелік підстав, за яких податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, є вичерпним і наведені відповідачем обставини не підпадають під вимоги цієї норми.

Крім того, за правилами, встановленими, п.1.3 Порядку заповнення податкової звітності, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 166, податкова декларація складається із вступної частини, службових полів чотирьох розділів та обов'язкових додатків, з них платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації).

Порядок заповнення декларації окремо за кожним розділом наведений в розділі 5 цього Порядку.

Пунктом 3.1 вказаного Порядку передбачено, що декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти E-mail; поштовими відправленнями.

Декларація заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк (пп. 3.3 Порядку).

Одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком (пп. 4.2 Порядку).

Як вбачається з податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2010 року, вони містять всі обов’язкові реквізити, які визначені в Законі України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та зазначеному вище Порядку заповнення податкової звітності.

Зазначений Порядок не регламентує правила заповнення графи 03 декларації з податку на додану вартість, тому колегія суддів вважає, що платник податку не може заповнити дану графу всупереч правилам, визначеним Порядком.

Наказ Державної податкової адміністрації України від 15.04.08 № 827, на який посилається відповідач, не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, носить рекомендаційний, роз’яснювальний та інформаційний характер та не є обов’язковим для платників податків.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає дії відповідача щодо відмови у прийнятті поданої позивачем податкової звітності за вересень та жовтень 2010 року протиправними.

Приймаючи до уваги приписи наведених вище приписів Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», колегія суддів вважає, що податкова звітність за вересень та жовтень 2010 року надіслана позивачем податковому органу поштою в межах законодавчо встановлених строків, у зв’язку з чим правові підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача - задоволенню, оскільки доводи апеляційної скарги спростовують досліджені у справі докази, а отже є підставою для скасування постанови суду відповідно до ст.202 КАС України.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛОНІЯ» задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року у справі № 2а-10709/10/0870 скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя з невизнання поданої товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛОНІЯ» податкової декларації з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2010 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 14.12.2010 № 0095301600/0.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко