Постанова № 31338035, 12.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р. справа № 2а-11834/10/0470 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Шкуропадська В. М.

за участю представників:

позивача: - Келембет І.М. дов від 01.03.2013

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Надєжда»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року

у справі № 2а-11834/10/0470

за позовом закритого акціонерного товариства «Надєжда»

до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

Закрите акціонерне товариство «Надєжда» звернулося до суду з позовом до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000342301/0 від 19.02.10 (№ 0000342301/1 від 15.04.10) про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі - 1547499,00 грн., у т.ч. основний платіж - 1031666,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 515833,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків податкового органу про порушення підприємством норм Закону України «Про податок на додану вартість» при відображенні в податковому обліку операцій з отримання маркетингових послуг, наданих ТОВ «Лесаффр Україна». Позивачем віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту витрати, які підтверджені первинними документами, оформленими належним чином у відповідності до чинного законодавства України, та які свідчать про те, що вони безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2011 у задоволенні адміністративного позову відмовлено з тих підстав, що надані позивачем до перевірки документи: акти виконаних послуг та комерційні звіти не мають юридичної сили та доказовості для проведення записів у бухгалтерському та податковому обліку та не дають можливості ув'язати їх між собою, так як показники в даних документах виражені у різних вимірниках. У зв'язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів, немає можливості встановити, що маркетингові послуги можуть вважатись пов'язаними з господарською діяльністю підприємства.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (т.2 а.с.138), в якій, посилаючись на неповне дослідження судом першої інстанції доказів, неправильну оцінку наявним в матеріалах справи доказам, просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. В судовому засіданні позивачем подано письмове клопотання про зміну назви позивача, а саме: публічне акціонерне товариство «Надєжда».

З огляду на подані позивачем на підтвердження такої зміни документи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання, зміни назви позивача з закритого акціонерного товариства «Надєжда» на публічне акціонерне товариство «Надєжда»

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем - Південною міжрайонною державною податковою інспекцією в м. Кривому Розі проведена планова виїзна перевірка ЗАТ «Надєжда» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.09.2009, за результатами якої складений акт № 71/231/00383295 від 30.01.2010 (т.1 а.с.17).

В ході перевірки виявлено порушення позивачем пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1261666,00 грн. за період вересень 2008 року - вересень 2009 року.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від №0000342301/0 від 19.02.10, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1547499,00,00 грн. (основний платіж - 1031666,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 515833,00 грн.).

За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від №0000342301/0 від 19.02.10 залишено без змін. Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення (№ 0000342301/1 від 15.04.10, яким не змінено суму визначеного до сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

До висновку про порушення позивачем пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" відповідач дійшов з огляду на наступні обставини.

Згідно укладеного 14.01.2008 між позивачем (завод) та ТОВ «Лесаффр Україна» (виконавець) договору доручення № 2/LU/NAD/2008 та додаткових угод до нього виконавець зобов'язався за винагороду виконати маркетингові послуги, а саме: здійснювати комерційний менеджмент, враховуючи вивчення ринків збуту готової продукції, пошук потенційних клієнтів-замовників продукції Заводу на території України і Білорусі, а також підбір та навчання спеціалістів; здійснювати перевірку їх ділової репутації та оцінку фінансового стану з потенційними клієнтами Заводу; надавати технологічну допомогу клієнтам Заводу, які є виробниками хлібобулочної продукції; здійснювати роботу з клієнтами Заводу з питань рекламації продукції, що виробляється, виявленню причин рекламацій та підготуванням рекомендацій для Заводу по проведенню профілактичних заходів; здійснювати необхідну роботу по ліквідації заборгованості клієнтів перед Заводом, у разі її виникнення; здійснювати інші необхідні дії по забезпеченню виробничої та комерційної діяльності Заводу у відповідності з договором та діючим законодавством України.

За умовами договору вартість послуг ТОВ «Лесаффр Україна» становить 9% від суми виручки від реалізації продукції заводу за попередній місяць з вирахуванням транспортних витрат.

Факт виконання обумовлених договором послуг позивач підтверджує наданими суду комерційними звітами, складеними ТОВ «Лесаффр Україна» за період з 01.07.2008 по 30.09.2009; актами виконаних послуг ТОВ «Лесаффр Україна» за період з 01.07.2008 по 30.09.2009; розрахунками суми вартості послуг за період з 01.07.2008 по 30.09.2009.

Відповідно до актів виконаних послуг вартість цих послуг складає за липень 2008 року - 243763,02 грн., в тому числі 40627,11 грн. ПДВ, за серпень 2008 року 209079,23 грн., в тому числі 34846,54 грн. ПДВ, за вересень 2008 року - 261530,10 грн., в тому числі 43588,35 грн. ПДВ, за жовтень 2008 року - 273244,80 грн., в тому числі 45540,80 грн. ПДВ, за листопад 2008 року - 276819,55 грн., в тому числі 46136,59 грн. ПДВ, за грудень 2008 року - 302826,49 грн., в тому числі 50471,08 грн. ПДВ, за січень 2009 року - 325839,46 грн., в тому числі 54306,58 грн. ПДВ, за лютий 2009 року - 279722,93 гри., в тому числі 46620,49 гри. ПДВ, за березень 2009 року - 290417,72 грн., в тому числі 48402,95 грн. ПДВ, за квітень 2009 року -345590,06 грн., в тому числі 57598,34 грн. ПДВ, за травень 2009 року - 496377,42 грн., в тому числі 82729,57 грн. ПДВ, за червень 2009 року - 362295,02 грн., в тому числі 60382,50 грн. ПДВ, за липень 2009 року - 318139,40 грн., в тому числі 53023,33 грн. ПДВ, за серпедь 2009 року -399042,38 грн., в тому числі 66507,06 грн. ПДВ, за вересень 2009 року - 422339,44 грн., в тому числі 70389,91 грн. ПДВ.

За фактом складення актів виконаних послуг ТОВ «Лесаффр Україна» виписані податкові накладні, на підставі яких суми податку на додану вартість в складі ціни цих послуг віднесені до податкового кредиту відповідних податкових (звітних) періодів.

В акті перевірки зазначено, що усі договори з покупцями укладались позивачем від власного імені і факт участі ТОВ «Лесаффр Україна» у підготовці та укладанні таких договорів відсутній. Акти виконаних послуг підписані ТОВ «Лесаффр Україна» та ЗАТ «Надєжда» в порушення ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не містять таких обов'язкових реквізитів як зміст, обсяг та одиниця виміру господарської операції, а також інформації щодо відпрацьованого напрямку маркетингових послуг, про загальний обсяг виконаних робіт та витрати по них.

Виходячи з наведеного, податковим органом зроблений висновок, що такі акти не мають юридичної сили та доказовості для проведення записів у бухгалтерському та податковому обліках. Надані ЗАТ «Надєжда» для перевірки комерційні звіти за період з 01.07.2008 по 30.09.2009 також оформлені з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: у звітах відсутні обсяги господарської операції, одиниці виміру господарської операції (відсутній вартісний вираз господарської операції).

Додаток №1 до комерційних звітів (замовлення) ведеться тільки у кількісному виразі, тоді як розрахунок вартості послуг та акт виконаних послуг складаються у вартісному виразі. В комерційних звітах вказані ті покупці та споживачі, з якими ЗАТ «Надєжда» за перевірений період або не мало взаємовідносин по теперішній час, або з якими працює тривалий час.

Крім того, податковим органом зазначено, що вказані маркетингові послуги не відшкодовуються покупцями, тобто не приймають участі у отриманні доходу від господарської діяльності, оскільки відсутній факт реалізації даних послуг іншим суб'єктам господарювання.

З огляду на фактичні обставин справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції щодо правильності висновку відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з зазначених вище операцій.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 вказаного Закону, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.

За приписами пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього ж Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Оскільки, як встановлено судом, на момент здійснення господарських операцій з придбання маркетингових послуг виконавець цих послуг (ТОВ «Лесаффр Україна») цивільної дієздатності та статусу платника податку на додану вартість позбавлений не був, податковий кредит у вказаний період підлягає визначенню позивачем за правилами ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, отриманих від особи, яка на момент їх видачі була належним чином зареєстрована платником податку на додану вартість.

Позивачем до апеляційного суду для огляду у судовому засіданні надані комерційні звіти, складені ТОВ «Лесаффр Україна» за період липень 2008 - вересень 2009 року про надання послуг згідно договору доручення № 2/LU/NAD/2008 від 14.01.2008, з додатками.

В результаті дослідження вказаних звітів та наявних в матеріалах справи документів в їх сукупності, а також враховуючи визначені основні види діяльності позивача (Статут ПАТ «Надєжда»), колегією суддів встановлено, що поданих позивачем документів достатньо для підтвердження факту отримання ним маркетингових послуг та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Складені позивачем та його контрагентом ТОВ «Лесаффр Україна» документи на підтвердження надання маркетингових послуг в повній мірі відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які ставляться до первинних документів, що фіксують факти здійснення господарських операцій і є підставою для бухгалтерського обліку.

Виходячи з правил ведення господарської діяльності, платник податків має право самостійно визначати обсяг послуг, який йому необхідний для забезпечення власної господарської діяльності. Характер наданих ТОВ «Лесаффр Україна» маркетингових послуг згідно комерційних звітів свідчить про безпосередній зв'язок наданих послуг із господарською діяльністю позивача.

Обумовлені договором № 2/LU/NAD/2008 від 14.01.2008 послуги безпосередньо спрямовані, в тому числі, на забезпечення попиту на продукцію позивача, збільшення обсягів продажу, отже спрямовані на забезпечення отримання позивачем доходів від його виробництва ним продукції.

Правові норми глави 63 Цивільного кодексу України, якою врегульований такий вид зобов'язань як послуги, не встановлюють ніяких правил і вимог до форми та змісту документів, що складаються на виконання договору про надання послуг.

Наведені вище правові норми, а також умови вказаного договору № 2/LU/NAD/2008 від 14.01.2008 не встановлюють обов'язку окремого документального підтвердження факту безпосередньої участі виконавця послуг (ТОВ «Лесаффр Україна») в укладенні позивачем договорів з відповідними контрагентами.

Таким чином, приймаючи до уваги, що факт надання ТОВ «Лесаффр Україна» маркетингових послуг підтверджений позивачем поданими суду первинними документами, право позивача на податковий кредит підтверджено належним чином оформленими податковими накладними, відповідач дійшов помилкового висновку про безпідставність віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість з вартості цих послуг.

З огляду на викладене, прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є неправомірним.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для вирішення справи, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Надєжда» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року у справі № 2а-11834/10/0470 - скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000342301/0 від 19.02.10 (№ 0000342301/1 від 15.04.10).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко