Рішення № 31335030, 15.05.2013, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1012/13-ц

Провадження №2/541/520/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 травня 2013 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сидоренка Ю.В.

при секретарі - Кійченко Т.Г.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Гарант-2005» про визнання недійсним договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

11 квітня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ПСП «Гарант-2005» про визнання недійсним договору оренди землі, який укладений між нею та відповідачем та зареєстрований в Управлінні Держземагентства в Миргородському районі 25.12.2012 року, з тих підстав, що він містить грубі порушення діючого законодавства України, а саме: акт про передачу та прийом земельної ділянки не містить дати передачі земельної ділянки, розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки вказаний без врахування коефіцієнту збільшення 1,756, пункт спірного договору щодо розміру орендної плати містить суперечливі умови, умови збереження стану об'єкта оренди не відповідають вимогам чинного законодавства, не зазначені існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, в договорі відсутня істотна умова - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Таким чином, договір не містить всіх істотних умов договору оренди землі, передбачених ч.1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», в зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним. Також просила стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності (а.с.15), позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ПСП «Гарант-2005» свого представника в судове засідання не направив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.13).

Позивачка та її представник не заперечували проти заочного розгляду справи. За таких обставин, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення, відповідно до ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності з ч.ч.1, 2 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом на підставі наданих доказів встановлено, що позивачка на підставі державного акту ПЛ № 073349 від 1 жовтня 2004 року є власником земельної ділянки площею 4,52 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Вовнянської сільської ради Миргородського району Полтавської області (а.с.7, 8). Між позивачкою та відповідачем укладено договір оренди землі, який зареєстрований в Управлінні Держземагентства в Миргородському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.12.2012 р. за № 532320004003383 (а.с.4-5).

Відповідно до ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Ч.1 ст.215 ЦК України встановлено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою недійсності правочину.

Згідно до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Законом, який регулює дані правовідносини, є Закон України «Про оренду землі».

Відповідно до ст.18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі», в редакції, що діяла на час набрання ним чинності, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю, умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частиною 2 ст.15 Закону України «Про оренду землі» установлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї із істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Як вбачається з наданої позивачкою копії договору оренди землі (а.с.4-5), у ньому не вказаний кадастровий номер земельної ділянки, не зазначений конкретний розмір орендної плати (3514,33 грн. чи 5%) та порядок її внесення, не вказано, чи існують обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, відсутні умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Таким чином у ньому відсутні частково або повністю декілька істотних умов, передбачених ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Сам факт відсутності у договорі оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі» є підставою для визнання недійсним такого договору відповідно до ч.2 цієї статті, отже позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 294 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 792 ЦК України, ст.ст. 124, 152 ЗК України, Законом України «Про оренду землі», суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством «Гарант-2005», зареєстрований в Управлінні Держземагентства в Миргородському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.12.2012 р. за № 532320004003383.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства „Гарант-2005" (смт. Велика Багачка Полтавської області, вул.Жовтнева,2, код ЄДРПОУ 32548393) на користь ОСОБА_1 229,40 грн. (двісті двадцять дев'ять гривень 40 коп.) у відшкодування витрат на сплату судового збору.

Відповідач може подати до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області заяву про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Ю. В. Сидоренко