Рішення № 31333698, 15.05.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Галичанського А. Д.

суддів: Перепелюк І.Б., Чупікової В.В.

секретаря Балацька-Геряк О.П.

за участю: ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, представника позивача Воронюк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 4 березня 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2012 року ПАТ "Родовід Банк" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Посилався на те, що відповідно до укладеної кредитної угоди № 276/АА-006.07.2 від 08 червня 2007 року ОСОБА_4 отримав у ПАТ "Родовід Банк" кредит у розмірі 23 367 доларів США строком по 08.06.2014 року.

02.03.2009 року до кредитного договору укладено Додатковий договір № 01 згідно якого сторони погодились на конвертацію валюти зобов»язання та відповідач зобов»язувався повернути 91 933, 17 грн. з процентною ставкою у розмірі 25 % річних.

________________

№ 22ц-628/2013 р. Головуючий у І інстанції Іщенко І.В.

Категорія: 19/27 Суддя-доповідач Галичанський А.Д.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості повинно здійснюватись відповідно до графіку погашення кредиту та процентів.

Зобов'язання за вказаним договором було забезпечено договором поруки від 08 червня 2007 року укладеного з поручителем - ОСОБА_1.

Крім того з метою забезпечення виконання кредитних зобов»язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_4 було укладено договір застави транспортного засобу.

Відповідач ОСОБА_4 належним чином свої зобов'язання за кредитним договором не виконував, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 111 892, 21 грн..

На повідомлення про наявність заборгованості та її розмір відповідачі ніяк не реагували, тому позивач просив постановити рішення про задоволення заявлених ним позовних вимог та стягнути солідарно з відповідачів на його користь несплачену заборгованість за кредитним договором в сумі 111 892, 21 грн..

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 4 березня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" заборгованість за кредитним договором в сумі 111 892, 21 грн..

Вирішено питання про сплату судового збору.

На дане рішення суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на предмет його скасування в частині стягнення солідарно з ОСОБА_1 заборгованості та постановлення в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду є незаконним та необґрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи та ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ "Родовід Банк" просить її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вважає, що воно ухвалене виходячи з обставин встановлених судом із дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позов про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів суд першої інстанції виходив з того, що порука ОСОБА_1 не припинилася на підставі ст. 559 ЦК України, оскільки у договорі поруки підписаним нею передбачено, що вона взяла на себе зобов'язання перед банком за виконання позичальником усіх зобов'язань по договору кредиту у повному обсязі, а також усіх додаткових угод, які можуть бути укладені до закінчення строку кредитного договору, що укладені між банком і позичальником.

Однак з таки висновком суду першої інстанції погодитись не можна виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 559 ЦК України та п.22 постанови Пленуму ВССУ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

В своїх письмових запереченнях на позов, а також в апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 заперечуючи проти позову посилається на те, що своєї згоди як поручителя на підвищення процентної ставки по спірному кредитному договору вона не давала і зв'язку з підвищенням процентної ставки з 12,5% річних до 25% відбулося збільшення її відповідальності, а тому вважає, що відбулося припинення поруки у відповідності до вищенаведеної норми закону.

В матеріалами справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили про надання згоди поручителя на підвищення процентної ставки по кредитному договору.

Доводи позивача про обізнаність поручителя ОСОБА_1 про підвищення процентної ставки не свідчать як і п. 1.1 договору поруки від 08 червня 2007 року про можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди.

За таких обставин договір поруки між ПАТ "Родовід Банк" і ОСОБА_1 слід вважати припиненим, а відповідно не може бути солідарної відповідальності боржника і поручителя перед банком, а вона покладається на боржника.

Вищезазначених обставин справи та вищезазначених норм матеріального права судом першої інстанції не було враховано, що є підставою скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення у відповідності до п. 3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 4 березня 2013 року скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», код ЄДРПОУ 14349442, МФО 321712, що знаходиться у м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 17 заборгованість за кредитним договором № 276/АА-006.07.2 в сумі 111 892, 21 грн. (сто одинадцять тисяч вісімсот дев'яносто два) та витрати по сплаті судового збору в сумі 1118,92 грн. (одна тисяча сто вісімнадцять).

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: