Ухвала суду № 31333141, 21.05.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/1721/13 21.05.2013 21.05.2013 21.05.2013

Провадження №22-ц/784/1625/13 Головуюча у 1-й інстанції Селіщева Л.І.

Категорія 27 Доповідач апеляційної інстанції Самчишина Н.В.

Ухвала

Іменем України

21 травня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої - Шолох З.Л.,

суддів: Серебрякової Т.В., Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання - Богуславською О.М.,

за участю: відповідачки ОСОБА_2, її представника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 05 березня 2013 року, ухваленого у справі

за позовом

публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Елта - Трейдінг» (далі - ТОВ «Елта - Трейдінг»), про звернення стягнення на предмет іпотеки

та за зустрічним позовом

ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», третя особа - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання договору іпотеки припиненим та усунення перешкод у здійсненні права власності,

встановила:

20 березня 2012 року публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (далі Банк) пред'явив до суду позов до ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, який обґрунтував наступним.

28 лютого 2007 року відкрите акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є Банк, уклав з ТОВ «Елта - Трейдінг» договір відновлюваної кредитної лінії № 20-02/07, за умовами якого Банк надав, а позичальник взяв грошові кошти у розмірі 1 000 000 грн. під зворотне зобов'язання останнього повернути їх частинами до 27 лютого 2009 року, зі сплатою процентів за користування ними, виходячи із процентної ставки 18 % річних.

17 вересня 2007 року укладено додаткову угоду № 1, якою збільшено ліміт кредитування до 1 215 000 грн.

03 листопада 2008 року додатковою угодою № 3 внесені зміни, згідно яких позичальник зобов'язався сплачувати відсотки за користування кредитними коштами в строк з 26 числа кожного місяця, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця за наступними ставками:

-18% річних за період з 28 лютого по 19 червня 2008 року;

- 20% річних за період з 20 червня по 02 листопада 2008 року;

-23 % річних за період з 03 листопада до строку повернення кредитних коштів;

-30% річних від суми невиконаного своєчасно зобов'язання до 27 лютого 2009 року;

- 30 % річних за період з 27 лютого 2009 року до дня фактичного погашення заборгованості.

01 березня 2007 року на забезпечення виконання названого договору Банк уклав з ОСОБА_2, нотаріально посвідчений іпотечний договір, із змінами внесеними додатковою угодою від 18 вересня 2007 року, за яким остання, як майновий поручитель, передала в іпотеку Банку належні їй житловий будинок та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розміром 1 000 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, заставною вартістю 1 354 213 грн.

Не дивлячись на належну договірну поведінку Банку, ТОВ «Елта - Трейдінг» взятого на себе обов'язку не виконував, в зв'язку з чим, за період з 01 березня 2007 року по 30 червня 2011 року виникла заборгованість: по кредиту - 779 500 грн. 00 коп., по відсоткам за користування кредитом - 652 940 грн. 46 коп., всього 1 432 440 грн. 46 коп.

На нагадування Банком про необхідність виконання кредитних зобов'язань в повному обсязі ні позичальник, ні іпотекодавець не реагували.

Посилаючись на вказані обставини та уточнюючи позовні вимоги, Банк просив суд в рахунок погашення зазначеної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів.

Заперечуючи проти позову Банку, 24 січня 2013 року ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_5, пред'явила зустрічний позов про визнання договору іпотеки припиненим та усунення перешкод у здійсненні нею права власності, який обґрунтувала наступним.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21 березня 2012 року ТОВ «Елта - Трейдінг» ліквідоване. На підставі цього рішення, 17 квітня 2012 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис про його припинення.

Посилаючись на виписані обставини та припинення основного зобов'язання, у зв'язку з ліквідацією ТОВ «Елта - Трейдінг», уточнюючи позовні вимоги відповідачка просила іпотечний договір, визнати таким, що припинив дію та усунути перешкоди у здійсненні прав власності на житловий будинок та земельну ділянку, шляхом виключення та скасування записів про обтяження іпотекою з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 січня 2013 року позов Банку із зустрічним позовом ОСОБА_2 об'єднані в одне провадження.

Рішенням того ж суду від 05 березня 2013 рок відмовлено у задоволенні позову Банку, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Іпотечний договір, укладений між Банком та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 01 березня 2007 року за реєстровим № 352, визнано таким, що припинив свою дію. Відмовлено у задоволені інших позовних вимог ОСОБА_2

Вирішено питання розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі Банк, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та положенням чинного цивільного законодавства, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Банку задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання іпотечного договору таким, що припинив свою дію відмовити.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, ОСОБА_2 посилалася на її необґрунтованість.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у позові Банку та частково задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що кредитне зобов'язання між Банком та ТОВ «Елта - Трейдінг», яке є основним, припинено, у зв'язку з ліквідацією юридичної особи - позичальника, вимоги Банку визнані погашеними, у зв'язку з цим, вважав припиненим і іпотечний договір, а тому прийшов до висновку про відсутність підстав звернення стягнення на предмет іпотеки та наявності підстав для визнання іпотечного договору таким, що припинив свою дію.

Водночас, через відсутність звернення до органу державної реєстрації про припинення іпотеки, суд вважав передчасними позовні вимоги ОСОБА_2 про виключення та скасування записів про обтяження майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, тому відмовив у їх задоволенні. І в цій частині рішення суду не оскаржувалося.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області погоджується з обставинами та правовідносинами, встановленими судом першої інстанції, його висновки щодо припинення іпотеки вважає вірними, обґрунтованими й законними.

Із матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що 28 лютого 2007 року відкрите акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є Банк, уклав з ТОВ «Елта - Трейдінг» договір відновлюваної кредитної лінії № 20-02/07, за умовами якого Банк надав, а позичальник взяв грошові кошти у розмірі 1 000 000 грн. під зворотне зобов'язання останнього повернути їх частинами до 27 лютого 2009 року, зі сплатою процентів за користування ними, виходячи із процентної ставки 18 % річних.

17 вересня 2007 року укладено додаткову угоду № 1, якою збільшено ліміт кредитування до 1 215 000 грн.

03 листопада 2008 року додатковою угодою № 3 внесені зміни, згідно яких позичальник зобов'язався сплачувати відсотки за користування кредитними коштами в строк з 26 числа кожного місяця, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця за наступними ставками:

-18% річних за період з 28 лютого по 19 червня 2008 року;

- 20% річних за період з 20 червня по 02 листопада 2008 року;

-23 % річних за період з 03 листопада до строку повернення кредитних коштів;

-30% річних від суми невиконаного своєчасно зобов'язання до 27 лютого 2009 року;

- 30 % річних за період з 27 лютого 2009 року до дня фактичного погашення заборгованості.

01 березня 2007 року на забезпечення виконання вказаного зобов'язання Банк уклав з ОСОБА_2, нотаріально посвідчений іпотечний договір, із змінами внесеними додатковою угодою від 18 вересня 2007 року, за яким остання, як майновий поручитель, передала в іпотеку Банку належні їй житловий будинок та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розміром 1 000 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, заставною вартістю 1 354 213 грн.

ТОВ «Елта - Трейдінг» взятого на себе обов'язку не виконував, в зв'язку з чим, за період з 01 березня 2007 року по 30 червня 2011 року виникла заборгованість: по кредиту - 779 500 грн. 00 коп., по відсоткам за користування кредитом - 652 940 грн. 46 коп., всього 1 432 440 грн. 46 коп.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21 березня 2012 року ТОВ «Елта - Трейдінг» ліквідоване. На підставі цього рішення, 17 квітня 2012 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис про його припинення.

Відповідно до статей 509, 546 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням або завдатком.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання, зокрема, виконання зобов'язання може забезпечуватися іпотекою.

Статтями 3,7,11 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя зі іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

При цьому, іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

За п. 1 ч. 1 і ч. 3 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" у разі припинення основного зобов'язання, в тому числі і внаслідок його припинення ліквідацією юридичної особи, як обов'язковий наслідок, припиняється й іпотека.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Згідно із ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21 березня 2012 року ТОВ «Елта - Трейдінг» ліквідоване. На підставі цього рішення, 17 квітня 2012 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис про його припинення.

Таким чином, грошове зобов'язання ТОВ «Елта - Трейдінг» перед Банком припинено у зв'язку з ліквідацією цієї юридичної особи.

За таких обставин, хоча Банк і звернувся до суду з даним позовом ще до припинення юридичної особи в установленому законом порядку, але враховуючи, що на час ухвалення рішення судом першої інстанції юридична особа - боржник була припинена, суд першої інстанції правильно виходив з того, що з припиненням основного зобов'язання, припинив свою дію іпотечний договір, а тому дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки та наявності підстав для визнання іпотечного договору таким, що припинив свою дію.

Така ж позиція викладена і у постанові Верховного Суду України від 07 листопада 2012 року по справі №6-129 цс12, яка відповідно до положень ч.1 ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правові акти, що містять зазначену норму права, та для всіх судів України.

А тому, доводи апеляційної скарги про те, що на час звернення до суду і зобов'язання позичальника, і зобов'язання іпотекодавця були та є чинними, а тому не було підстав для відмови у задоволенні позову є необґрунтованими.

Рішення суду в частині вирішення зустрічного позову про усунення перешкод у здійсненні прав власності на житловий будинок та земельну ділянку, шляхом виключення та скасування з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, записів про обтяження іпотекою, не оскаржувалося, а тому не було предметом апеляційного перегляду.

За такого, підстав для скасування або зміни рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, немає.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відхилити, а рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 05 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуюча Судді: