Рішення № 31333010, 22.05.2013, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/595/13-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" травня 2013 р. смт Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді - Тустановського А.О.

при секретарі - Тарєлкіній Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою

Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійний вимог - ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

встановив:

ПАТ КБ «ПриватБанк» 02.04.2013 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відповідача і інших зареєстрованих та проживаючих в житловому будинку (предмет іпотеки) осіб.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача вказав, що 08.04.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та третьою особою ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № NKVSGI0000006834, згідно якого банк надав в користування ОСОБА_3 кредит в розмірі 200000 грн. з кінцевим терміном повернення 08.04.2026 року, зі сплатою за користування кредитом 15,0 % річних. Банком обов'язок щодо видачі кредиту третій особі виконано. ОСОБА_3 взяв на себе зобов'язання щомісячно здійснювати погашення кредиту, відсотків, комісії та інші витрати, але за час користування кредитом третя особа неналежним чином виконував свої зобов'язання, що призвело до збитків позивача.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 08.04.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки № NKVSGI0000006834, згідно якого відповідач надала в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме:

- житлове домоволодіння, яке складається з двох кам'яних будинків, зазначених в плані літерою А, загальною площею 28,80 кв.м., житловою площею 14,20 кв.м, та літерою Б, загальною площею 54,40 кв.м, житловою площею 29,70 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором третя особа станом на 27.02.2013 року має заборгованість у сумі 453996,18 грн., з них:

- заборгованість за кредитом - 198264,08 грн.;

- заборгованість за відсотками за користування кредитом - 110053,28 грн.;

- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 104406,44 грн.;

- штраф (процентна складова) - 41272,38 грн..

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надійшла заява якою просить справу слухати в його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, щодо винесення заочного рішення не заперечує.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. До суду надала заяви від 17.04.2013 року, 13.05.2013 року та 21.05.2013 року про відкладення розгляду справи у зв'язку із знаходженням на лікуванні. При цьому відповідач не надала будь-яких підтверджуючих документів необхідності її перебування на лікуванні та неможливості у зв'язку із цим з'явитися в судове засідання, а тому суд визнав причини неявки ОСОБА_2 до суду неповажними.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надав заяву від 21.05.2013 року про відкладення розгляду справи у зв'язку із знаходженням у відрядженні. При цьому ОСОБА_3 не надав будь-яких підтверджуючих документів його перебування у відрядженні та неможливості у зв'язку із цим з'явитися в судове засідання, а тому суд визнав причини неявки третьої особи до суду неповажними.

Згідно ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що у справі можливо ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.04.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та третьою особою ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № NKVSGI0000006834, згідно якого банк надав в користування ОСОБА_3 кредит в розмірі 200000 грн. з кінцевим терміном повернення 08.04.2026 року, зі сплатою за користування кредитом 15,0 % річних. Банком обов'язок щодо видачі кредиту третій особі виконано. ОСОБА_3 взяв на себе зобов'язання щомісячно здійснювати погашення кредиту, відсотків, комісії та інші витрати, але за час користування кредитом третя особа неналежним чином виконував свої зобов'язання, що призвело до збитків позивача.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 08.04.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки № NKVSGI0000006834, згідно якого відповідач надала в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме:

- житлове домоволодіння, яке складається з двох кам'яних будинків, зазначених в плані літерою А, загальною площею 28,80 кв.м., житловою площею 14,20 кв.м, та літерою Б, загальною площею 54,40 кв.м, житловою площею 29,70 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Вказане домоволодіння належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого Веселинівською селищною радою Миколаївської області 29.02.2008 року, зареєстрованого в Веселинівській філії Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації 29.02.2008 року за № 772, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17931657, реєстраційний номер 22206589.

Згідно п. 1.2. вказаного договору іпотеки іпотека також поширюється і на земельну ділянку загальним розміром 1330,0 кв.м, на якій розташоване домоволодіння і яка належить іпотекодавцю ОСОБА_2 на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 918588, виданого Веселинівською селищною радою Миколаївської області 18.02.2008 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів за № 010801000133.

Вартість предмету іпотеки, якої сторони дійшли згоди та яка визначена шляхом проведення оцінки становить 140000,0 грн., що визначено у п. 1.3. договору іпотеки. При цьому, п. 1.4. договору іпотеки сторони погодили, що у випадку задоволення вимог іпотеко держателя за рахунок предмету іпотеки у будь-якому випадку його вартість буде визначатися на підставі акту незалежної оцінки нерухомого майна або встановлюється за домовленістю сторін.

Останнє погашення кредиту третьою особою ОСОБА_3 було здійснено 03.12.2009 року, а тому у зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором третя особа станом на 27.02.2013 року має заборгованість у сумі 453996,18 грн., з них:

- заборгованість за кредитом - 198264,08 грн.;

- заборгованість за відсотками за користування кредитом - 110053,28 грн.;

- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 104406,44 грн.;

- штраф (процентна складова) - 41272,38 грн..

При цьому, згідно п. 1.1. договору про іпотечний кредит від 08.04.2008 року № NKVSGI0000006834 відсоткова ставка становить 15,0 % річних. Пунктом 2.4. договору встановлено обов'язок третьої особи позичальника щомісяця до 08 числа кожного місяця здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані відсотки ануїтетними платежами в сумі не менше 2713,41 грн.. Зі змісту п. 6.2. договору виходить, що у разі порушення позичальником зобов'язання по погашенню кредиту, останній сплачує відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі, що нараховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом, що становить 30,0 %, а тому у зв'язку із порушеннями ОСОБА_3 зобов'язань по погашенню кредиту банком починаючи з 11.11.2008 року було застосовано подвійну проценту ставку в розмірі 30,0 % нараховану на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Також, сторони договору про іпотечний кредит від 08.04.2008 року № NKVSGI0000006834 в п. 6.4. погодили, що кредитор має право при порушенні позичальником будь-якого зобов'язання, передбаченого п. п. 2.4., 6.2. договору, нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити пеню в розмірі 0,15 від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Крім того, п. 6.6. зазначеного договору передбачена сплата штрафу у розмірі 10 % від суми невиконаного зобов'язання.

З огляду на зазначене вище, суд вважає, що розрахунок заборгованості третьої особи ОСОБА_3 за договором про іпотечний кредит від 08.04.2008 року № NKVSGI0000006834 складено відповідно до умов цього договору. Разом з тим, суд не погоджується із загальним розміром вимог і всіх його складових, що визначені позивачем у розрахунку заборгованості. Тобто, на думку суду застосування позивачем неустойки обох видів (пені і штрафу) суперечить ст. 61 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а тому суд прийшов до висновку про необхідність виключення із загального розміру вимог позивача такої складової, як штраф (процентна складова) в розмірі 41272,38 грн.. У зв'язку із чим заборгованість третьої особи ОСОБА_3 станом на 27.02.2013 року складає 412723 грн. 80 коп., з них:

- заборгованість за кредитом - 198264,08 грн.;

- заборгованість за відсотками за користування кредитом - 110053,28 грн.;

- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 104406,44 грн..

Відповідно до ст. 526, ч. 1 ст. 533 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до закону та умов договору.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини боргу позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати відсотків.

Відповідно до п. п. 3.2., 3.3., 4.2., 4.3. договору іпотеки № NKVSGI0000006834 від 08.04.2008 року у разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором або договором іпотеки, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки та за його рахунок задовольнити свої вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Також, згідно ч. 1 ст. 33 Закону України „Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. При цьому, ч. 3 цієї ж статті передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.

У п. 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині звернення стягнення на житлове приміщення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 412723 грн. 80 коп. шляхом продажу предмета іпотеки з укладенням від імені іпотекодавця договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку», одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

Також, згідно ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що письмова вимога позивача щодо добровільного звільнення житлового будинку (предмету іпотеки) була направлена лише третій особі ОСОБА_3 (а. с. 8), натомість відповідач і інші мешканці іпотечного майна такої вимоги не отримували.

З огляду на вказане, суд переконаний, що позовна вимога про виселення відповідача і інших зареєстрованих та проживаючих в житловому будинку (предмет іпотеки) осіб є передчасною, а тому в зазначеній позовній вимозі слід відмовити.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої стороні понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

Платіжними дорученнями від 04.03.2013 року та від 28.02.2013 року позивач сплатив судовий збір в сумі 114,70 грн. (а. с. 1) та 3441 грн. (а. с. 2). Зважаючи на те, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача частково в сумі 3128,21 грн..

На підставі викладено, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212-215, 224 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № NKVSGI0000006834 від 08.08.2008 у розмірі 412723 грн. 80 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: житлове домоволодіння, яке складається з двох кам'яних будинків, зазначених в плані літерою А, загальною площею 28,80 кв.м., житловою площею 14,20 кв.м, та літерою Б, загальною площею 54,40 кв.м, житловою площею 29,70 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку загальним розміром 1330,0 кв.м, на якій розташоване домоволодіння, шляхом їх продажу Публічним акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, інших документів, необхідних для продажу та оформлення об'єкту нерухомості, у тому числі отримання усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу нерухомого майна, по ціні, яка встановлюється за домовленістю між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а у випадку не досягнення такої домовленості - на підставі оцінки майна, проведеною суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижче звичайних цін на ці види майна.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в сумі 3128,21 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте Веселинівським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача шляхом подачі відповідної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії заочного рішення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Веселинівського районного

суду Миколаївської області: Тустановський А.О.