Ухвала суду № 31331653, 22.05.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-ц/778/2481/13р. Головуючий у 1 інстанції: Притуло Л.В.

Суддя-доповідач: Крилова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

15 травня 2013 року м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.

Суддів: Дзярука М.П.

Трофимової Д.А.

При секретарі: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 березня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ТАСкомбанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2012 року ПАТ «ТАСкомбанк» звернулося до суду із вищевказаним позовом, в якому зазначало, що відповідно до укладеного договору № КФ (03) 236-07 від 19.06.2007 року ОСОБА_4 отримав 19.06.2007 року кредит у розмірі 70000 гривень. У порушення норм закону та умов договору ОСОБА_4 зобов'язання за вищевказаним кредитним договором належним чином не виконував. У зв'язку з чим станом на 09.08.2012 року заборгованість ОСОБА_4 становить 182748,85 гривень, а саме: поточна заборгованість за кредитом - 34416,87 гривень, прострочена заборгованість за кредитом - 18387,52 гривень, прострочені відсотки за кредитом за період з 21.07.2012 року по 08.08.2012 року - 640,96 гривень, прострочені відсотки за кредитом з 01.03.2010 року по 01.08.2012 року - 22068,83 гривень, пеня за період з 19.09.2008 року по 08.08.2012 року - 107234,67 гривень. В забезпечення зобов'язання за кредитним договором № КФ (03) 236-07 від 19.06.2007 року, між позивачем та відповідачем було укладено іпотечний договір № ЗФ(03) 236-07 від 19.06.2007 року, відповідно до якого відповідач передав в іпотеку позивачу об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, а саме: житловий будинок загальною площею 38,1 кв.м., житловою площею 24,1 кв.м., що належить відповідачу на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину. Загальна заставна вартість предмету застави складає 102551,87 гривень. Станом на 11.09.2012 року ринкова вартість предмету іпотеки становить 86522 гривень. 20.08.2012 року відповідачу була направлена вимога з проханням погасити заборгованість за кредитним договором № КФ (03) 236-07 від 19.06.2007 року. Однак, станом на 04.10.2012 року вимога відповідачем не виконана.

Посилаючись на зазначені обставини, просило суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № КФ (03)236-07 від 19.06.2007 року, шляхом проведення прилюдних торгів звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: на житловий будинок, загальною площею 38,1 кв.м., житловою площею 24.1. кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.07.2004 року, яке посвідчено державним нотаріусом Мелітопольської державної нотаріальної контори Запорізької області Лайзорик О. Ф., реєстраційний номер 2-17652, встановивши початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 86522 гривні та стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 865,22 гривень.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 березня 2013 року позовну заяву задоволено в повному обсязі.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № КФ (03)236-07 від 19.06.2007 року, шляхом проведення прилюдних торгів звернуто стягнення на нерухоме майно, а саме: на житловий будинок, загальною площею 38,1 кв.м., житловою площею 24.1. кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.07.2004 року, яке посвідчено державним нотаріусом Мелітопольської державної нотаріальної контори Запорізької області Лайзорик О. Ф., реєстраційний номер 2-17652.

Початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації - 86522 гривні.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ТАСкомбанк» витрати по сплаті судового збору в сумі 865 гривень 22 копійки.

Не погоджуючись з рішенням районного суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати повністю та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 308 ЦПК передбачає підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. За її змістом Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Доводи апеляційної скарги зводяться до трьох мотивів, з яких апелянт вважає незаконним рішення суду.

Так, зокрема, він зазначає, що стягнення заборгованості є одним зі способів захисту порушеного права, який вже був використаний позивачем.

З цього приводу суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні правильно послався на постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» N 5, від 30.03.2012 р.

Так, у п. 9 зазначеної постанови йдеться про наступне. Право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Другий довід апеляційної скарги полягає у тому, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону щодо його змісту в частині зазначення обов'язкових реквізитів, передбачених ст. 39 Закону «Про іпотеку»

Але в цій частині доводи апелянта не узгоджуються з фактичним обставинами справи, оскільки рішення суду містить як початкову ціну предмета іпотеки так і спосіб звернення стягнення шляхом проведення прилюдних торгів тощо.

Безпідставним є довід апелянта і про те, що належним чином не оформлена земельна ділянка, на якій розташований жилий будинок, а отже на думку апелянта це унеможливлює звернення стягнення. Такий довід не ґрунтується на законі, земельна ділянка не була предметом іпотеки, договір іпотеки не оспорений, не визнаний недійсним.

Враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив відповідне закону рішення, судова колегія не вбачає підстав для його скасування і задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 березня 2013 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: