Постанова № 31329464, 15.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2013 р. Справа №805/5837/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 годин 27 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І.,

при секретарі судового засідання Тимохіній Я.Ю.,

за участю:

представника позивача - Панченко Н.О.,

відповідача - не з'явилась

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку в розмірі 812,61 гривень,

В С Т А Н О В И В:

Мар'їнська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулась до суду із позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку в розмірі 812,61 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач - ОСОБА_2, має заборгованість перед бюджетом по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 812,61гривень, яка виникла внаслідок застосування спрощеної системи оподаткування та звітності. Оскільки заборгованість у добровільному порядку не була сплачена, то позивач у межах своїх повноважень звернувся до суду з адміністративним позовом та просить суд стягнути з відповідача 812,61 гривень заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. Просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином. Причин неявки суду не повідомила, клопотань щодо відкладення розгляду справи або про розгляд справи без її участі суду не надала.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається за відсутністю осіб, які не з'явились, на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовими нормами, які слід застосувати до спірних відносин, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідач - ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа - підприємець 26 листопада 2007 року Мар'їнською районною державною адміністрацією Донецької області за № 2 244 000 0000 002497, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 13). Як платник податків відповідач перебуває на обліку в Мар'їнській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби з 27 листопада 2007 року за № 3999, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 452 від 20.03.2013 року (а.с. 14).

На підставі поданої відповідачем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (а.с. 7), має статус платника єдиного податку, що підтверджується корінцем свідоцтвом платника єдиного податку (а.с. 8).

Згідно наданої облікової картки платника податків, станом на 31 березня 2013 року відповідач мав заборгованість у розмірі 812,61 гривень, з них: сума недоїмки - 808,21 гривень, сума пені - 4,4 гривень (а.с. 25). Станом на момент розгляду справи вказана заборгованість відповідачем у добровільному порядку сплачена не була.

Заявлена до стягнення заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем єдиного податку.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені розділом 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридичні особи або фізичні особи-підприємці можуть самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

ОСОБА_2 19 січня 2012 року звернулась до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування з 1 січня 2012 року (а.с. 7). Згідно із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідачем обрані види діяльності: 55.40.0 «діяльність барів» та 92.72.0 «інші види рекреаційної діяльності». Обрана ставка єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати та група 2.

Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву. Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до органу державної податкової служби заяву. (пункту 298.2 Податкового кодексу України).

Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку відповідно п. 291.4. статті 291 ПК України.

Згідно з п. 293.6 ст. 293 ПК України, у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

Друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Відповідно до п. 293.2. статті 293 ПК України, фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць. Так, для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Пунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України, визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (пунктом 293.2 статті 293 Податкового кодексу України).

Рішенням Мар'їнської міської ради Донецької області ради від 29.12.2011 року встановлено фіксовану ставку єдиного податку для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку, що здійснюють види діяльності класифіковані згідно КВЕД 55 «діяльність готелів (тимчасове розміщування) - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно до поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування на 2012 рік, обрано вид діяльності: 93.29 «організування інших видів відпочинку та розваг», на які Мар'їнською міською радою затверджено ставку податку у розмірі 20% від мінімальної заробітної плати.

Пунктами 293.6. та 293.7 статті 293 Податкового кодексу України передбачено, що у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності або здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності. Оскільки відповідачем в заяві на застосування спрощеної системи оподаткування визначено декілька видів господарської діяльності, місцем здійснення господарської діяльності визначено - Україна, він має сплачувати єдиний податок виходячи зі ставки 20 % мінімальної заробітної плати.

Із врахуванням встановленого розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня 2012 року у 2012 році (з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року - 1073 грн.) щомісячний розмір єдиного податку, що підлягав оплаті відповідачем складає 214,60 грн., а на 1 січня 2013 року у 2013 році (з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року - 1147 грн.) щомісячний розмір єдиного податку, що підлягав оплаті відповідачем складає 229,40 грн.

Станом на 20.11.2012 року за ОСОБА_2 рахувалась переплата по єдиному податку з фізичних осіб у розмирі 79,19 гривень.

За 2012 рік не сплачено податок за період з листопада по грудень на загальну суму 429,20 гривень.

У 2013 році податок відповідачем не сплачувався, у зв'язку з чим виникла недоїмка у розмірі 688,20 гривень, за період з січня по березень включно.

Відповідно до п. 294.4 статті 294 Податкового кодексу України, для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, встановлено, що платники єдиного податку першої та другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до пункту 295.2 статті 295 Податкового кодексу України, нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої та другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку.

Згідно зі статтею 300 Податкового кодексу України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

9 січня 2013 року Мар'їнською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби сформовано податкову вимогу № 1 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язання у розмірі 350,01 гривень. Дана податкова вимога,згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отримана відповідачем особисто 31.01.2013 року, про що свідчить її підпис (а.с. 12).

19.02.2013 року ОСОБА_2 частково сплачено суму недоїмки в розмірі 230,00 гривень.

Станом на момент розгляду справи, відповідачем у добровільному порядку не сплачено єдиний податок, за період з листопада 2012 року по березень 2013 року включно, у розмірі 812,61 гривень, з них: сума недоїмки - 808,21 гривень, сума пені - 4,4 гривень.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, встановлено що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З огляду на викладене, позов Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з єдиного податку підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 14, 16, 20, 87, 95, 291, 293-295, 300 Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку в розмірі 812,61 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість зі сплати єдиного податку в розмірі 812 (вісімсот дванадцять) гривень 61 копійка на користь місцевого бюджету Мар'їнськоїміської ради, код ЄДРПОУ 34686762, код платежу 15050200, р/р 31510970700294, призначення платежу *;101;3001702133;18050400 єдиний податок, банк отримувача ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834316.

Постанову прийнято в нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 15 травня 2013 року, в присутності представника позивача.

Постанову складено у повному обсязі 20 травня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.