Постанова № 31328516, 14.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 р. Справа № 816/528/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

представника позивача Фоменко Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2013р. по справі № 816/528/13-а

за позовом Іноземного підприємства "Делекспо-груп"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

04 лютого 2013 року Іноземне підприємство "Делекспо-груп" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протиправними дій стосовно визнання договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомості та земельних ділянок між Іноземним підприємством "Делекспо-груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Альянс Плюс" неукладеними; визнання протиправними дій стосовно визнання відсутності у Іноземного підприємства "Делекспо-груп" права власності на об'єкти нерухомості та земельні ділянки при укладанні договорів купівлі-продажу з ТОВ "Авто-Тех-Комплект" (37411167, м. Кременчук) та ТОВ "Автомазсервіс" (35436420, м. Київ); встановлення відсутності компетенції (повноважень) у Кременчуцької ОДПІ щодо визнання договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомості та земельних ділянок між Іноземним підприємством "Делекспо-груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Альянс Плюс" неукладеними; встановлення відсутності компетенції (повноважень) у Кременчуцької ОДПІ зазначати про відсутність у Іноземного підприємства "Делекспо-груп" права власності на об'єкти нерухомості та земельні ділянки при укладанні договорів купівлі-продажу з ТОВ "Авто-Тех-Комплект" (37411167, м. Кременчук) та ТОВ "Автомазсервіс" (35436420, м. Київ).

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що зазначаючи про неукладеність господарських угод відповідач виходить за межі своєї компетенції та порушує норми чинного законодавства України, а саме: частини 1 статті 638, статті 640 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 180 Господарського кодексу України, визначаючи істотними умовами договору обов'язок оплати та відсутність заборони на відчуження майна.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні, зазначив, що ціна та обов'язок оплати об'єктів нерухомості та земельних ділянок, відсутність заборони на їх відчуження є істотними умовами договорів купівлі-продажу, а отже при фактичному недотриманні сторонами договорів істотних умов, зазначених в договорах, вони вважаються неукладеними. У зв'язу із відсутністю у позивача права власності на об'єкти нерухомості та земельні ділянки, договори купівлі-продажу, укладені між позивачем та ТОВ "Авто-Тех-Комплект", ТОВ "Автомазсервіс", щодо подальшої реалізації об'єктів нерухомості та земельних ділянок є також неукладеними, у зв'язку із недотриманням всіх істотних умов договору.

14 березня 2013 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду адміністративний позов Іноземного підприємства "Делекспо-груп" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання дій протиправними задоволено частково. Визнано протиправними дії Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області стосовно визнання в акті перевірки від 04.12.2012 року № 5183/22-209/36865067 договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомості та земельних ділянок між Іноземним підприємством "Делекспо-груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Альянс Плюс" неукладеними. Визнано протиправними дії Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області стосовно визнання в акті перевірки від 04.12.2012 року № 5183/22-209/36865067 відсутності у Іноземного підприємства "Делекспо-груп" права власності на об'єкти нерухомості та земельні ділянки при укладанні договорів купівлі-продажу з ТОВ "Авто-Тех-Комплект" (37411167, м. Кременчук) та ТОВ "Автомазсервіс" (35436420, м. Київ). У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове судове рішення, яким провадження у справі закрити. При цьому відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, зокрема ст.. 20, 86 Податкового кодексу України. Також зазначив, що акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки, акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, тобто, він не є обов'язковим до виконання та не тягне сам по собі для платника податків правових наслідків. Відповідач також вважає, що діяльність працівників контролюючого органу з проведення перевірки суб'єктів господарювання є лише службовою діяльністю таких осіб на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом перевірки вимог чинного законодавства. Тому, як акт перевірки, так і дії посадових осіб податкового органу з проведення перевірки та зі складення цього акта не створюють жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання, не змінюють стану його суб'єктивних прав.

В запереченнях на апеляційну скаргу Іноземне підприємство "Делекспо-груп" просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом ч.8 ст. 3 КАС України позивачем в адміністративній справі є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов.

За приписами ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Статтею 104 КАС України передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно - правових відносин.

З наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів КАС має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Таким чином особа, яка звертається до адміністративного суду з позовом має довести наявність порушення оскаржуваними діями суб'єкту владних повноважень її прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин, які потребують судового захисту.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Під час проведення перевірок органи державної податкової служби мають право вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.п. 20.1.8. п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками.

Таким чином, акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Відповідно до пункту 3 розділу 1, пункту 7 розділу 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації № 984 від 22 грудня 2010 року та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, тобто, він не є обов'язковим до виконання та не тягне сам по собі для платника податків правових наслідків.

Так само і діяльність працівників контролюючого органу з проведення перевірки суб'єкта господарювання є лише службовою діяльністю таких осіб на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом перевірки вимог чинного законодавства. Тому, як, власне, акт перевірки, так і дії посадових осіб податкового органу з проведення перевірки та зі складення цього акта не створюють жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання, не змінюють стану його суб'єктивних прав.

При цьому, контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень.

Оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження податкового повідомлення - рішення, прийнятого на підставі такого акту.

В даному випадку Товариством не подано будь-яких доказів існування порушення або оспорювання його прав на момент звернення до адміністративного суду з цим позовом. А відтак, за відсутності факту порушення прав позивача суд не вправі заборонити відповідачеві вчиняти певні дії відносно тих прав та обов'язків, які, на думку позивача, можуть виникнути у майбутньому.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог позивача є безпідставною, такою що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, тому підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст. 202 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 р. по справі № 2а-816/528/13-а - скасувати в частині визнання протиправними дій Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області стосовно визнання в акті перевірки від 04.12.2012 року № 5183/22-209/36865067 договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомості та земельних ділянок між Іноземним підприємством "Делекспо-груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Альянс Плюс" неукладеними та визнання протиправними дій Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області стосовно визнання в акті перевірки від 04.12.2012 року № 5183/22-209/36865067 відсутності у Іноземного підприємства "Делекспо-груп" права власності на об'єкти нерухомості та земельні ділянки при укладанні договорів купівлі-продажу з ТОВ "Авто-Тех-Комплект" .

Ухвалити нову постанову, якою в цій частині позову іноземному підприємству «Делекспо - груп» в позові відмовити.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013р. по справі № 2а-816/528/13-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: СУДДЯ Сіренко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 20.05.2013 р.