Ухвала суду № 31328496, 21.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 р.Справа № 2а-1670/7277/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукнафтопродукт Груп" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2012р. по справі № 2а-1670/7277/12

за поданням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукнафтопродукт Груп"

про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИЛА:

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція у Полтавській області Державної податкової служби (далі по справі - позивач) звернулось до суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукнафтопродукт Груп" (далі по справі - відповідач), в якому просила суд:

- підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукнафтопродукт Груп" (ідентифікаційний код 37074083), застосованого на підставі рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про накладення адміністративного арешту майна згідно з пунктом 94.7 статті 94 розділу ІІ Податкового кодексу України від 19 листопада 2012 року № 1.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 року подання задоволено.

Підтверджено обґрунтованість адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукнафтопродукт Груп" (ідентифікаційний код 37074083), застосованого на підставі рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про накладення адміністративного арешту майна згідно з пунктом 94.7 статті 94 розділу ІІ Податкового кодексу України від 19 листопада 2012 року № 1.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні подання в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Податкового кодексу України.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 275798 (а.с. 14) видами діяльності ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" є роздрібна торгівля пальним, оптова торгівля пальним, роздрібна торгівля з лотків та на ринках, технічне обслуговування та ремонт автомобілів, будівництво будівель.

Платник податків взятий на облік в органах державної податкової служби 25 травня 2010 року за № 58874 та відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100294795 серії НБ № 201596 (а.с. 13), відповідач є платником податку на додану вартість з 27 липня 2010 року.

05 листопада 2012 року о 14:12 розпочато фактичну перевірку господарського об'єкта АЗС № 16 ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп", що розташована за адресою: Полтавський район, с. Супрунівка, вул. Київська, як платника податків.

На виконання норми пункту 94.7 статті 94 Податкового кодексу України 16 листопада 2012 року головним державним податковим ревізором-інспектором Шабаловим О.Ю. складено протокол № 1 про тимчасове затримання майна відповідача (а.с. 9-10).

На підставі відомостей, зазначених у протоколі від 16 листопада 2012 року № 1 заступником начальника Кременчуцької ОДПІ Куликом О.Б. о 09:50 19 листопада 2012 року прийнято рішення про накладення адміністративного арешту майна відповідача згідно з пунктом 94.7 статті 94 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Приймаючи рішення про задоволення подання, суд першої інстанції виходив з того, що заявник діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 листопада 2012 року о 14:12 розпочато фактичну перевірку господарського об'єкта АЗС № 16 ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп", що розташована за адресою: Полтавський район, с. Супрунівка, вул. Київська, як платника податків.

У ході проведеної перевірки встановлено невідповідність готівкових коштів у сумі 5,21 грн., чим порушено вимоги пунктів 12, 13 статті 3, статті 6 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

В межах проведення фактичної перевірки, контролюючим органом проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, коштів, здійснено зняття залишків товарно-матеріальних цінностей (палива), про що складено акт інвентаризації на АЗС ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" від 05 листопада 2012 року (а.с. 8). Зазначеним актом зафіксовано наступні залишки паливно-мастильних матеріалів:

- бензину автомобільний А-95-Євро виду 1 ДСТУ 4839:2007-3419,0 куб.дм. за ціною 11,10 грн.;

- бензину автомобільний А-95 ДСТУ 4063-2001-10727,0 куб. дм. за ціною 10,90 грн.;

- бензину автомобільний А-92 ДСТУ 4063-2001-11073,0 куб.дм. за ціною 10,60 грн.;

- палива дизельного підвищеної якості (євро) марки В виду II, ДСТУ 4840:2007-9598,00 куб.дм. за ціною 9,80 грн.

Надаючи оцінку наданої до вказаного товару документації позивач дійшов висновку щодо невідповідності вимогам "Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04 червня 2007 року № 271/121, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 липня 2007 року за № 762/14029, паспортів на бензин, а саме: в паспортах якості відсутні дати та номери актів відбирання проб, паспорти якості завірені штампом ТОВ "Кременчукнафтопродуктсервіс", відсутні підписи начальника лабораторії.

З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення перевірки ДПС у Полтавській області на підставі статті 84 Податкового кодексу України прийнято рішення про проведення експертизи бензинів та пального від 05 листопада 2012 року № 2811/10/22-335.

Актом відбирання проб нафти на нафтопродуктів б/н від 05 листопада 2012 року (а.с. 7) підтверджено факт відібрання проби залишків пального для проведення експертизи.

Згідно висновку експертизи (а.с. 79-80) бензин автомобільний А-92, ТОВ "КНПГ", резервуар 15, ПРК-01-02 від 05 листопада 2012 року за показниками "концентрація фактичних смол", "детонаційна стійкість: октанове число за дослідним методом" та бензин автомобільний А-92, ТОВ "КНПГ", резервуар 11, ПРК-№ 2 від 05 листопада 2012 року показниками "концентрація фактичних смол" не відповідають вимогам ДСТУ 4063-2001.

З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення експертизи досліджувались зразки пального "А-92, резервуар 15" та "А-92, резервуар 11", що підтверджується пунктами 4, 16 результатів дослідження від 05 листопада 2012 року № 19/1-12.3/8413 (далі за текстом - висновок експертизи) (а.с. 68-80), внаслідок чого судом відхиляються доводи представників відповідача про відсутність в матеріалах висновку експертизи відомостей щодо дослідження зразків пального "А-92, резервуар 15".

Отже, податковий орган в ході проведення перевірки констатував факт невідповідності бензину А-92 кількістю 11073,0 куб.дм вимогам ДСТУ 4063-2001 та дійшов висновку про невідповідність вказаного пального прибутковим документам; а також встановив, що документи щодо надходження бензину А-92 кількістю 11073,0 куб.дм вимогам ДСТУ 4063-2001 не надано, власника не встановлено, товари не обліковані у встановленому законодавством порядку, чим порушено вимоги пункту 12 статті 3 та статті 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Загальна сума необлікованих товарів, згідно проведеної перевірки, на АЗС відповідача склала 117373,80 грн.

Колегією суддів посилання відповідача на неправомірність надання зразків нафтопродуктів, відібраних в ході проведення фактичної перевірки, для дослідження до Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України, в той час, коли, в акті відбирання проб нафти та нафтопродуктів б/н від 05 листопада 2012 року визначено експертною установою ДП УкрНДІНП "МАСМА", відхиляються.

При цьому колегія суддів зазначає, що Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України є експертною установою та має належну акредитацію, внаслідок чого відсутні підстави ставити під сумнів результати проведених зазначеним органом досліджень.

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, заявником надано логічні та обґрунтовані пояснення, згідно яких експертна установа Державної митної служби надала послуги з дослідження зразків нафтопродуктів на безоплатних умовах та в розумні строки, в той час, коли умови ДП УкрНДІНП "МАСМА" відрізнялись від вказаних економічною доцільністю.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 94.7 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт майна може бути також застосований до товарів, які виготовляються, зберігаються, переміщуються або реалізуються з порушенням правил, визначених митним законодавством України чи законодавством з питань оподаткування акцизним податком, та товарів, у тому числі валютних цінностей, які продаються з порушенням порядку, визначеного законодавством, якщо їх власника не встановлено.

У цьому випадку службові (посадові) особи контролюючих органів або інших правоохоронних органів відповідно до їх повноважень тимчасово затримують таке майно із складенням протоколу, який повинен містити відомості про причини такого затримання з посиланням на порушення конкретної законодавчої норми; опис майна, його родових ознак і кількості; відомості про особу (особи), в якої було вилучено такі товари (за їх наявності); перелік прав та обов'язків таких осіб, що виникають у зв'язку з таким вилученням. Форма зазначеного протоколу затверджується Кабінетом Міністрів України.

Керівник підрозділу правоохоронного органу, у підпорядкуванні якого перебуває службова (посадова) особа, яка склала протокол про тимчасове затримання майна, зобов'язаний невідкладно поінформувати керівника органу державної податкової служби (його заступника), на території якого здійснено таке затримання, з обов'язковим врученням примірника протоколу.

На підставі відомостей, зазначених у протоколі, керівник органу державної податкової служби (його заступник) приймає рішення про накладення арешту на таке майно або відмову в ньому шляхом неприйняття такого рішення.

Рішення про накладення арешту на майно повинне бути прийняте до 24 години робочого дня, що настає за днем складення протоколу про тимчасове затримання майна, але коли відповідно до законодавства України орган державної податкової служби закінчує роботу раніше, то такий строк закінчується на час такого закінчення роботи.

У разі якщо рішення про арешт майна не приймається протягом зазначеного строку, майно вважається звільненим з-під режиму тимчасового затримання, а посадові чи службові особи, які перешкоджають такому звільненню, несуть відповідальність відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання норми пункту 94.7 статті 94 Податкового кодексу України 16 листопада 2012 року головним державним податковим ревізором-інспектором Шабаловим О.Ю. складено протокол № 1 про тимчасове затримання майна відповідача (а.с. 9-10).

Колегія суддів, дослідивши зазначений протокол, вважає за необхідне зазначити, що останній відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1239 "Про затвердження форми протоколу про тимчасове затримання майна", виходячи з наступних міркувань.

З матеріалів справи вбачається, що зазначений вище документ має певні недоліки в частині зазначення дати складання, а саме: у Протоколі від 16 листопада 2012 року № 1 про тимчасове затримання майна відповідача вказано лише число та місяць складення, а графа, призначена для зазначення року заповнення податковим ревізором-інспектором залишилась не заповненою.

Між тим, колегією суддів з'ясовано, що описаний недолік мав місце внаслідок допущення технічної помилки представника контролюючого органу.

Колегія суддів приймає вказані пояснення заявника, оскільки останні є логічними і послідовними та, з урахування того, що факт проведення перевірки та заходів, вжитих у ході її здійснення, підтверджується й іншими документами, що наявні в матеріалах справи, а допущена контролюючим органом помилка в тексті протоколу не мала впливу на результати перевірки.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі відомостей, зазначених у протоколі від 16 листопада 2012 року № 1 заступником начальника Кременчуцької ОДПІ Куликом О.Б. о 09:50 19 листопада 2012 року прийнято рішення про накладення адміністративного арешту майна відповідача згідно з пунктом 94.7 статті 94 розділу ІІ Податкового кодексу України № 1 (а.с. 11).

Зазначене рішення вручене відповідачу 19 листопада 2012 року про що свідчить підпис представника ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" у графі про отримання примірника вказаного документа.

Згідно вимог пункту 2 частини 5 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, визначених статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

Разом із тим, доказів оскарження дій контролюючого органу та його рішень, скасування або невідповідності закону та фактичним обставинам рішення про накладення адміністративного арешту майна відповідача згідно з пунктом 94.7 статті 94 розділу ІІ Податкового кодексу України № 1 відповідачем не надано, а судом самостійно при виконанні приписів статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України у частині офіційного з'ясування всіх обставин у справі не встановлено.

За змістом пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

При цьому, перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.

В ході судового розгляду колегією суддів досліджено рішення від 19 листопада 2012 року № 1, яке вважається обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам податкового законодавства за формою та змістом виходячи з наступних міркувань.

Колегією суддів перевірена правомірність підстав проведення перевірки, підтверджено наявність численних порушень з боку відповідача, що відображені в матеріалах фактичної перевірки, встановлено факт зберігання та реалізації товарів з порушенням порядку, визначеного законодавством, якщо їх власника не встановлено.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що при винесенні рішення про накладення адміністративного арешту майна згідно з пунктом 94.7 статті 94 розділу ІІ Податкового кодексу України від 19 листопада 2012 року № 1 заступник начальника Кременчуцької ОДПІ діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Податковим кодексом України, з використанням цих повноважень з метою, з якою це повноваження надано, а відтак адміністративний арешт майна ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп" є правомірним та накладеним з дотримання вимог чинного законодавства.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукнафтопродукт Груп" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2012р. по справі № 2а-1670/7277/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.Судді(підпис) (підпис) Пянова Я.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.