Постанова № 31327054, 21.05.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2013 р.Справа № 5017/2763/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Мирошниченко М. А.,

суддів: Головей В. М. та Шевченко В. В.,

при секретарі судового засідання - Подуст Л.В.

за участю представників :

ПАТ „НАК Нафтогаз України" - не з'явився,

КП „Теплопостачання міста Одеси" - Чуприна Л.С. (за дорученням),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України"" на ухвалу господарського суду Одеської області від 08.04.2013 р. про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 13.03.2013 р. по справі №5017/2763/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України"" до Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" про стягнення 150 440 072 грн. 67 коп..

ВСТАНОВИЛА:

Публічним акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України"" у господарському суді Одеської області було пред'явлено позов до Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" про стягнення 150 440 072 грн. 67 коп.

За вказаним позовом було відкрито провадження у справі №5017/2763/2012.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.03.2013 р. провадження у справі №5017/2763/2012 в частині заявлених вимог про стягнення основного боргу в розмірі 55 634 272,48 грн. припинено. В решті частині позов задоволено частково, а саме на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України"" (далі позивач) з Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" стягнуто : 66 567 942, 95 грн. - основного боргу; 9344 566,89 грн. - пені; 16289661,17 грн. - штрафу; 772345,78 грн. втрат від інфляції; 1831283,40 грн. - 3% річних та 64380,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Зазначене судове рішення набуло законної сили і на його виконання видано наказ.

25.03.2013 р. Боржник (відповідач) - Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси" звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про розстрочення на три роки виконання вищезазначеного судового рішення, додавши до заяви графік розстрочки.

В обґрунтування своєї вимоги боржник послався на тяжке фінансове становище , яке виникле в нього не з його вини, а також на те, що виконання цього рішення без розстрочки може привести до його банкрутства, що в свою чергу приведе припинення теплопостачання місту Одеса.

Ухвалю господарського суду Одеської області від 28.03.2013р. вказану заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.04.2013р. о 15.20.

Ухвалю господарського суду Одеської області від 8.04.2013р. вказану заяву задоволено частково. Суд розстрочив виконання рішенням господарського суду Одеської області від 13.03.2013 р. справі №5017/2763/2012 в частині стягнення грошових сум на два роки наступним чином:

1) у квітні 2013 року - 1 000 000, 00 грн. 13) у квітні 2014 року -5 165 047,07 грн.

2) у травні 2013 року - 1 000 000, 00 грн. 14) у травні 2014 року - 5 165 047,07 грн.

3) у червні 2013 року - 1 000 000, 00 грн. 15)у червень 2014 року 5 165 047,07 грн.

4) у липні 2013 року - 1 000 000, 00 грн. 16) у липні 2014 року -5 165 047,07 грн..

5) у серпні 2013 року - 1 000 000, 00 грн. 17) у серпні 2014 року -5 165 047,07 грн.

6) у вересні 2014 року - 1 000 000, 00 грн. 18) у вересні 2014 року - 5 165 047,07 грн.

7) у жовтні 2013 року - 1 000 000, 00 грн. 19) у жовтні 2014 року - 5 165 047,07 грн.

8) у листопаді 2013 року - 5 165 047,07 грн. 20) у листопаді 2014 року - 5 165047,07 грн.

9) у грудні 2013 року - 5 165 047,07 грн. 21) у грудні 2014 року - 5 165 047,07 грн.

10) у січні 2013 року - 5 165 047,07 грн. 22) у січні 2014 року -5 165 047,07 грн.

11) у лютому 2013 року - 5 165 047,07 грн. 23) у лютому 2014 року -5 165 047,07 грн.

12) у березні 2014 року - 5 165 047,07 грн. 24) у березні 2014 року -5 165 047,07 грн.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у який просить скасувати цю ухвалу та відмовити відповідачу в задоволенні його заяви про розстрочення судового рішення . Обґрунтовуючи свою позицію скаржник зазначає, що у місцевого суду не було передбачених чинним законодавством правових підстав для такого розстрочення, а зазначені відповідачем доводи, які були визнані судом обґрунтованими, не можуть бути підставами для розстрочення виконання рішення.

Скаржник також заявив клопотання про відновлення йому строку на оскарження цієї ухвали, обґрунтувавши причину його пропуску.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.05.2013р. скаржнику відновлено строк на подання апеляційної скарги, її прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.05.2012р. о 14.30, про що сторони , відповідно до приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені. (рекомендаційним поштовим відправленням і телефонограмами).

У письмовому відзиві на скаргу боржник просив залишити її без задоволення, а ухвалу місцевого суду без змін.

До відзиву боржник додав докази які обґрунтовують його позицію щодо заперечення на скаргу.

Представник скаржника (позивача /стягувача) в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про день час та місце розгляду справи і колегія суддів, враховуючи вказані обставини, а також скорочений строк розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого суду, прийняла рішення про розгляд справи за його відсутністю.

Оскільки представник відповідача/ боржника не заявив клопотання про фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів така фіксація не здійснювалась але вівся протокол судового засідання.

Колегія суддів залучила до матеріалів справи додаткові докази додані боржником до відзиву на скаргу.

Представник відповідача (боржника) в усних поясненнях наданих суду просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, запереченнях на неї дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Згідно приписів ч.1 ст. 121 ГПК України, господарським судам надано право після ухвалення рішення по справі (в процесі його виконання), відстрочити або розстрочити у виняткових випадках виконання судового рішення при наявності обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим .

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення суду на новий строк, який визначається господарським судом. Розстрочка - це виконання судового рішення по частинам у вказані господарським судом строки

Відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України викладеної у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал постанов господарських судом України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи-наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець пов'язує відстрочення або розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

З наданих відповідачем суду першої інстанції при розгляді справи по суті, а також суду апеляційної інстанції при розгляді цієї апеляційної скарги належних та достатніх доказів ( довідки щодо дебіторсько-кредиторської заборгованості, протоколу з погашення заборгованості, розрахунку заборгованості з різниці тарифів) вбачається, що відповідач довів факт свого тяжкого фінансового становища, яке виникло в тому числі у зв'язку з несплатою населенням надаваних відповідачем послуг.

Крім того загальновідомим фактом, який згідно приписів ст.35 ГПК України не потребує доказування, є той факт, що тарифи на теплопостачання для населення є збитковими для теплопостачальних підприємств, в т.ч. і для відповідача, а держава несвоєчасно і не в повному обсягу відшкодовує їм збитки від різниці між заниженими тарифами на теплопостачання та ціною на газ, який використовується на це теплопостачання і який поставляється позивачем.

Викладене свідчить, що тяжкий фінансовий стан відповідача утворився не з його вини, а в силу об'єктивних незалежних від нього причин і ці причини є виключними обставинами.

Слід також зазначити, що під час розгляду спору про стягнення заборгованості по суті відповідач погасив її частково, сплативши 55 634 272,48 грн. що свідчить про його намагання виконувати, в незалежності від вищевказаних обставин, свої зобов'язання перед позивачем.

При таких обставинах відсутність грошових коштів у відповідача дійсно ускладнює і роблять неможливим виконання рішення, а одночасне, тобто без розстрочення, стягнення з відповідача присуджених до стягнення грошових коштів (66 567 942, 95 грн. - основного боргу; 9344 566,89 грн. - пені; 16289661,17 грн. - штрафу; 772345,78 грн. втрат від інфляції; 1831283,40 грн. - 3% річних та 64380,00 грн. витрат по сплаті судового збору) може привести до припинення його господарської діяльності , що в свою чергу потягне за собою зрив теплопостачання в цілому регіоні - місті Одеса та може викликати соціальну напругу.

Слід також враховувати, що місцевий суд задовольнив заяву боржника лише частково розстрочивши виконання судового рішення про стягнення вищевказаної значної грошової суми лише на два роки, тобто враховував при цьому і інтереси стягувача /позивача.

Крім того з наданих відповідачем суду апеляційної інстанції платіжних доручень вбачається, що він належними чином виконує умови наданої йому ухвалою господарського суду Одеської області від 8.04.2013р. розстрочки

Водночас скаржник у порушення приписів ст. 33 ГПК України не надав суду будь-яких доказів які б свідчили, що розстрочення виконання рішення суду може привести до негативних наслідків для нього.

Доводи скаржника, що він сам несе збитки у зв'язку з невиконання відповідачем своїх зобов'язань не приймаються судом до уваги, оскільки, по -перше, позивач не довів наявність таких збитків саме у зв'язку невиконанням відповідачем умов укладеного між ними договору стягнення за яким було предметом спору по цієї справі, а по-друге, при наявності і доведеності таких збитків позивач не позбавлений можливості звернутись до суду з позовом про стягнення їх з відповідача.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов обґрунтованого, тобто такого що відповідає фактичним обставинам та наявним у справі доказам, висновку, щодо наявності поважних причин та виняткових обставин для розстрочення виконання свого рішення.

Доводи скаржника про те, що його не було повідомлено належним чином про розгляд заяви відповідача не приймаються до уваги з огляду на таке.

Матеріали справи безумовно свідчать, що місцевий суд прийнявши своєю ухвалою від 28.03.2013 р. заяву відповідача до розгляду направив її копію, як то вимагають приписи чинного процесуального законодавства, позивачу, тобто виконав покладений на нього обов'язок.

Згідно приписів ст.121 ГПК України заява про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання має бути розглянута, у десятиденний строк, а ст. 53 ГПК України не надає господарському суду права продовжувати строки, встановлені цім кодексом .

Отже передбачений статтею 121 ГПК строк розгляду питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання не може бути продовжено.

Неухильне дотримання всіма судами згаданого десятиденного строку, а також процесуального порядку розгляду є невід'ємною складовою законності, як однієї з основних засад судочинства, та передбаченого ч. 2 ст. 19 Конституції України обов'язку суду, як органу державної влади, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене місцевий суд призначивши розгляд заяви у встановлений строк, повідомивши про це належним чином позивача і не маючи можливості продовжувати цей строк та відкладати розгляд заяви, обґрунтовано розглянув цю заяву за відсутністю позивача .

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування ухвали місцевого суду про надання розстрочки виконання рішенням господарського суду Одеської області від 13.03.2013 р. у справі №5017/2763/2012.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99,101-106,121 ГПК України, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 08.04.2013р. про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 13.03.2013р. по справі №5017/2763/2012 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України"" без задоволення.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено і підписано 21.05.2013р.

Головуючий: Мирошниченко М. А.

Судді: Головей В. М.

Шевченко В. В.