Постанова № 31325654, 30.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2013 р. Справа №2а-18091/09/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15.20

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стойки В.В.

при секретарі судового засідання Мангуш З.В.

за участю

представника позивача Ляховського О.П.,

представника відповідача Плохіх В.О.

розглянувши позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Костянтинівський металургійний завод" до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0001221542/1-243721 від 22 вересня 2009 року,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Костянтинівський металургійний завод" звернулося до суду з позовною заявою до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0001221542/1-243721 від 22 вересня 2009 року.

В ході судового засідання позивач уточнив позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001221542/1-243721 від 22 вересня 2009 року стосовно зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у червні 2009 року у розмірі 15 693,00 грн., про що подав у судове засідання заяву про уточнення позовних вимог.

Позивач не згоден з висновками податкового органу, оскільки відповідно до п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередніх податкових періодах. У поданій ПАТ «Костянтинівський металургійний завод» декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року згідно п.п. 7.7.2 «б» Закону України «Про податок на додану вартість» включено залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування за листопад 2008 року у сумі 126 607,00 грн., за грудень 2008 року у сумі 3 111,00 грн., за січень 2009 року у сумі 6 840, 00 грн., за лютий 2009 року у сумі 3 364,00 грн., за березень 2009 року у сумі 10 535,00 грн., та за квітень 2009 року у сумі 41 390 грн. Наявність залишку від'ємного значення після бюджетного відшкодування за усі вказані періоди підтверджується несплаченим податковим кредитом станом на 01.05.2009 року. З них заявлено до бюджетного відшкодування за листопад 2008 року - 125 553,00 грн., за січень 2009 року - 3 239,00 грн., за березень 2009 року - 7 600,00 грн., за квітень 2009 року - 8093,00 грн., про що свідчать платіжні доручення за травень 2009 року. Також, при проведенні перевірки перевіряючим підтверджується залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування за листопад 2008 року у сумі 126 607,00 грн., за грудень 2008 року у сумі 3 111,00 грн., за січень 2009 року у сумі 6 840,00 грн., та знімається залишок від'ємного значення за лютий 2009 року у сумі 3 364,00 грн., за березень 2009 року у сумі 10 535,00 грн., та за квітень 2009 року у сумі 41390 грн. і відповідно сума бюджетного відшкодування за березень 2009 року - 7 600,00 грн. та квітень 2009 року - 8093,00 грн. з посиланням на той факт, що у раніше проведених перевірках залишок від'ємного значення за вказані періоди не було підтверджено.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, та зазначив, що діяв відповідно до вимог законодавства, що підприємством при визначенні суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року порушено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), встановлений пунктом 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Як свідчать матеріали перевірки, сума бюджетного відшкодування по рядку 25.1 Декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року в розмірі 15693,00 грн. була задекларована: частково із залишку від'ємного значення Декларації з ПДВ за березень 2009 року в сумі 7600,00 грн., частково із залишку від'ємного значення Декларації з ПДВ за квітень 2009 року в сумі 8093,00 грн. Крім того, матеріалами акту перевірки підприємства від 15.06.2009 року № 526/23-3-33467279 та прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 26.06.2009 року № 0000282343/0-16857 підтверджено, що частина залишку від'ємного значення Декларації з ПДВ за березень 2009 року в сумі 7600,00 грн. є частиною заниженого бюджетного відшкодування по Декларації з ПДВ за квітень 2009 року - 75861,00 грн., тому не може бути врахована при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів. Також, матеріалами акту перевірки ПАТ "Костянтинівський металургійний завод" від 17.07.2009 року № 645/15-2-33467249 та прийнятим податковим повідомленням - рішенням від 27.07.2009 року № 0001031542/0-19155 підтверджено, що частина залишку від'ємного значення Декларації з ПДВ за квітень 2009 року в сумі 8093,00 грн. є частиною заниженого бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за травень 2009 року - 41390,00 грн., тому не може бути врахована при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів. У зв'язку з чим просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Костянтинівський металургійний завод" (далі за текстом - ПАТ "Костянтинівський металургійний завод") згідно свідоцтва про державну реєстрацію, - є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 07 квітня 2005 року, включено до ЄДРПОУ за № 33467279.

Відповідач, - Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (далі за текстом - Костянтинівська ОДПІ Донецької області ДПС), у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, - є суб'єктом владних повноважень.

Костянтинівською ОДПІ Донецької області ДПС було проведено документальну невиїзну перевірку ПАТ "Костянтинівський металургійний завод" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок по декларації за червень 2009 року, за результатами якої було складено акт від 13 серпня 2009 року № 735/15-2-33467279 /а.с. 26-37/(далі за текстом - акт перевірки) яким було встановлено, в тому числі порушення п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) від 03.04.97 року.

За результатами акту перевірки № 735/15-2-33467279 від 13 серпня 2009 року позивачу винесено податкове повідомлення - рішення № 0001221542/1-24372 від 22 вересня 2009 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 15 693,00 грн. за червень 2009 року.

Суд приходить до висновку про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0001221542/1-24372 від 22 вересня 2009 року в повному обсязі з огляду на такі обставини.

Як вбачається з матеріалів справи за результатами акту Костянтинівською ОДПІ Донецької області ДПС було встановлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ по податковому повідомленню-рішенню від 22 вересня 2009 року № 0001221542/1-24372 на суму 15 693,00 грн.

Судом встановлено, що у додатку 2 до декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року відображена частина залишка від'ємного значення фактично сплаченого покупцями товарів (робіт, послуг) постачальниками таких товарів (робіт, послуг) за строкою 7 колонка 4 - 7 600,00 грн., за строкою 8 колонка 4 - 8 093,00 грн., що разом у сумі становить 15 693,00 грн.

При цьому, 7 600,00 грн. - це сума залишку несплаченого податкового кредиту за березень 2009 року, а 8 093,00 грн. - це залишок несплаченого податкового кредиту за квітень 2009 року, тобто суми податку на додану вартість, сплачені позивачем постачальникам товарів (робіт, послуг) у квітні 2009 року не брали участь у формуванні суми бюджетного відшкодування у червні 2009 року у розмірі 15 693,00 грн.

Пункт 1.8 статті 1 Закону про ПДВ передбачає, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом.

Порядок обчислення і сплати податку визначається статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, підпунктом 7.7 якої визначається порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Підпункт 7.7.1 передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховуються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Таке правило зазначено абзацом третім наведеного підпункту.

Підпунктом 7.7.2 передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Згідно із Законом про ПДВ обов'язок щодо визначення об'єкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку - продавця товару. Обов'язок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну в підтвердження сплати податку Законом покладений на платника податку - покупця.

Таким чином наведеними законодавчими приписами не обмежено суму бюджетного відшкодування показниками податкової звітності певного податкового періоду.

Крім того, одержання певної суми бюджетного відшкодування є правом, а не обов'язком платника, яке може бути реалізовано у будь-який час у межах строку, встановленого підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Як вбачається з акту перевірки та пояснень представників позивача та відповідача висновки акту перевірки та прийняте спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем з урахуванням висновків актів перевірок від 15.06.2009 року № 526/23-3-33467279 та від 17.07.2009 року № 645/15-2-33467279 про не підтвердження залишку від'ємного значення у минулих періодах.

На підставі висновків актів перевірки № 526/23-3-33467279 від 15.06.2009 року та № 645/15-2-33467279 від 17.07.2009 року відповідачем були прийняті податкові повідомлення рішення, які були оскаржені позивачем у судовому порядку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.01. 2010 року по справі № 2-а-17473/09/0570 скасовано податкове повідомлення-рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції від 26.06.2009р. №0000282343/0-16857 (форма «В2»), яким податковим органом було підтверджено, що частина залишку від'ємного значення Декларації з ПДВ за березень 2009 року в сумі 7600,00 грн. є частиною заниженого бюджетного відшкодування по Декларації з ПДВ за квітень 2009 року - 75861,00 грн. Зазначене рішення постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.12.2010 року було скасовано.

Втім, 14 березня 2013 року Ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Костянтинівський металургійний завод" по справі № 2-а-17473/09/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства "Костянтинівський металургійний завод" до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.12.2010 року скасовано. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2010 року залишено без змін.

Крім того, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року по справі № 2а-18062/09/0570 скасовано податкове повідомлення-рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції від 27 липня 2009 року № 0001031542/0-19155 (форма «В»), яким податковим органом було підтверджено, що частина залишку від'ємного значення Декларації з ПДВ за квітень 2009 року в сумі 8093,00 грн. є частиною заниженого бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за травень 2009 року - 41390,00 грн.

07 квітня 2011 року Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року у справі 2а-18062/09/0570 залишено без задоволення. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року у справі 2а-18062/09/0570 - залишено без змін.

21 березня 2012 Ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області по справі № 2а-18062/09/0570 залишено без задоволення а Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року та Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.04.2011 залишено без змін

Отже зазначеними рішеннями судів встановлено, що позивачем дотримано порядок формування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень та травень 2009 року.

Як було встановлено у судовому засіданні та підтверджено представником відповідача при проведенні перевірки та розрахунках спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не було враховано, що позивач оскаржує висновки актів перевірки.

Таким чином, на думку суду, розрахунки по спірному податковому повідомленню-рішенню про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є необґрунтованими, оскільки здійсненні без врахування рішень суду по попереднім податковим періодам.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин, у тому числі враховуючі обставини, встановлені у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2010 року та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14 березня 2013 року по справі №2-а-17473/09/0570 та у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року та ухвалі Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року по справі № 2а-18062/09/0570, суд вважає, що позивачем в судовому засіданні доведений факт неправомірності винесення податкового повідомлення-рішення №0001221542/1-243772 від 22 вересня 2009 року. Відповідачем в судовому засіданні не надані докази правомірності винесення податкового повідомлення-рішення №0001221542/1-243772 від 22 вересня 2009 року.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні " органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин, у тому числі враховуючі обставини, встановлені у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2010 р. та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14 березня 2013 р. по справі №2-а-17473/09/0570 та у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року та ухвалі Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року по справі № 2а-18062/09/0570, суд вважає, що позивачем в судовому засіданні доведений факт неправомірності винесення податкового повідомлення-рішення № 0001221542/1-24372 від 22 вересня 2009 року, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже виходячи з вищенаведеного суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Костянтинівський металургійний завод" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Костянтинівський металургійний завод" до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0001221542/1-243721 від 22 вересня 2009 року - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у сумі 3,40 грн.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 30 квітня 2013 року у присутності представника відповідача.

Повний текст постанови виготовлений 30 квітня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.