Рішення № 31325229, 22.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8118/13 22.05.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 13 046,56 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Храмов Я. М. - представник за довіреністю № 7 від 02.01.2013

від відповідача: Станіславський А.Є. - представник за довіреністю № 124 від 09.04.13.

В судовому засіданні 22.05.13, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства ««Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 13046,56 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ЗАТ «АСК «Інго Україна» на підставі договору страхування наземних транспортних засобів № 240570139 від 22.06.09, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Сітроен», державний номер АА 6899 ЕА, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 1191, 1166, 1172 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «ЗИЛ», державний номер П 6467 КХ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована ПрАТ «СК Каштан», позивачем було направлено останньому регресну вимогу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитків, позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 13046, 56 грн.

Ухвалою суду від 25.04.13 порушено провадження у справі № 910/8118/13 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 15.05.13.

В судове засідання 15.05.13 представник позивача з'явився, надав документи на виконання вимог ухвали суду, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача надав відзив на позов, відповідно до якого проти позову заперечує з наступних підстав. Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено порядок відшкодування шкоди у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, а саме - у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновловальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку встановленому законодавством.

Пунктом 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» проведення оцінки майна с обов'язковим у випадках визначений збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Позивачем вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Сітроен», д.н. АА 6899 ЕА, визначена на підставі Звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику № 31, згідно якого матеріальний збиток складає 13289,11 грн.

Відповідач зазначає, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування на підставі рахунку-фактури № 1806 (ТОВ «А1С-СІТРОЕН-ЦЕНТР»), згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля «Сітроен»,д.н. АА 6899 ЕА складає 14 056,56 грн. Виплата страхового відшкодування склала 13 556,56 грн. (14 056.56 грн. -500.00 грн. франшизи). З огляду на вищезазначене, Відповідач стверджує, що позовні вимоги можуть бути задоволенні лише в частині вимог на загальну суму 13 289,11 грн. з подальшим вирахуванням франшизи: (13 289.1 1 грн. - 500,00 грн. - 510,00 грн.) = 12 279,11 грн., з якою погоджується відповідач.

У судовому засіданні 15.05.13 оголошувалась перерва до 22.05.13.

18.05.13 на адресу господарського суду надійшла інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ щодо полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого було застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу "ЗИЛ 110", державний номер П6467КХ.

У судове засідання 22.05.13 представники сторін з'явились, надали пояснення по суті спору, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

За договором страхування засобів наземного транспорту № 240570139 від 22.06.2009р. ЗАТ «АСК «Інго Україна» було застраховано автомобіль «Сітроен», державний номер АА 6899 ЕА, страхувальником та вигодонабувачем за договором є ТОВ СП «Дніпро Мотор», водії - всі співробітники підприємства на законних підставах, строк дії страхового полісу з 27.07.09 по 26.07.10.

Згідно довідки відділу ДАІ Києво-Святошинського району при УДАІ ГУМВС України в Київській області № 8569255, 05.02.2010р. у н/п Віта-Поштова Київської області на вул. Лісовій, 7 мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобіля ЗИЛ 110, державний номер П 6467 КХ, що належить Кулику Василю Михайловичу, яким керував Хотинченко Василь Миколайович, з автомобілем «Сітроен», державний номер АА 6899 ЕА, що належить ТОВ СП «Дніпро Мотор», під керуванням водія Рижова Сергія Олександровича.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Хотинченком В.М. вимог п. 2.3 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.02.2010р.

Згідно Звіту № 31 про оцінку автомобіля від 15.02.10, що проведена оцінювачем Лапко Е.М. (свідоцтво ФДМУ МФ № 5871), матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Сітроен», державний номер АА 6899 ЕА, в результаті його пошкодження при ДТП складає 13289,11 грн.

25.02.2010 р. власник застрахованого транспортного засобу - автомобіля «Сітроен», державний номер АА 6899 ЕА, звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

За страховим випадком - ДТП що сталась 05.02.2010р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 50442 від 19.03.2010р. по договору страхування № 240670139 від 22.06.2009р. визначено суму страхового відшкодування в межах фактичних затрат на ремонт автомобіля на підставі рахунку-фактури № 1806 від 10.02.10 та № 00384 від 11.02.10 в загальному розмірі 13556,56 грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням № 3143 від 22.04.2010р.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу, відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобов'язанні, отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина водія, який керував автомобілем ЗИЛ 110, державний номер П 6467 КХ, підтверджується постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.02.2010р.

В матеріалах справи наявна інформація МТСБУ щодо полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу - автомобіля ЗИЛ 110, державний номер П 6467 КХ, а також копія цього полісу, відповідно до якої згідно Полісу серії ВС № 5170575 між відповідачем, як страховиком, та громадянином Хотинченком В.М. як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 10.02.2009 р. до 09.02.2010р. включно, забезпечений транспортний засіб - ЗИЛ, державний номер П 6467 КХ, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 25500,00 грн., розмір франшизи 510 грн.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Сітроен», державний номер АА 6899 ЕА, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до ПрАТ «АСК «Інго Україна» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування № 240570139 від 22.06.2009р, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України № 3-118гс11 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), яка згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль «Сітроен», державний номер АА 6899 ЕА .

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС № 5170575) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25500 грн., франшиза - 510 грн.

В матеріалах справи наявна копія регресної вимоги позивача за вих. № 2487 від 21.07.2010р., а її отримання відповідачем підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення № 776638 від 26.07.10.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу сума 13046,56 грн. (розмір страхового відшкодування сплаченого позивачем за мінусом франшизи: 13556,56 грн. - 510 грн. = 13046,56 грн.), що і заявляється позивачем до стягнення.

Стосовно заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву щодо встановлення розміру страхового відшкодування, яке підлягає стягненню з відповідача, на рівні 12 279,11 грн., суд зазначає наступне. У Висновках Верховного Суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України за І півріччя 2012 року зазначено, що відповідно до ст. 27 Закону України від 7 березня 1996 р. N 85/96-ВР "Про страхування", ст. 993 ЦК до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (постанова Верховного Суду України від 12 березня 2012 р. у справі N 3-12гс12).

Крім того, відповідно до умов договору страхування наземних транспортних засобів № 240570139 від 22.06.09, укладеного між позивачем та ТОВ СП «Дніпро Мотор», виплата страхового відшкодування здійснюється без вирахування зносу на деталі та вузли, що підлягають заміні в ході ремонту ТЗ (п.2 Полісу). Пунктом 9.2.1.2 договору страхування наземних транспортних засобів № 240570139 від 22.06.09 передбачена можливість здійснення позивачем страхової виплати на підставі рахунків СТО. Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність заявлення позовних вимог щодо стягнення страхового відшкодування, розрахованого на підставі суми фактичних затрат, понесених позивачем, які підтверджуються наявними в матеріалах справи рахунками-фактури № 1806 від 10.02.10 та № 00384 від 11.02.10.

Враховуючи не здійснення виплати відповідачем на користь позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату судового збору в розмірі 1 720,50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» (01021 м. Київ, Кловський узвіз, 12, офіс 37, ідентифікаційний код 32071894) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (01054 м. Київ, вул. Воровського, 33, ідентифікаційний код 16285602) 13 046 (тринадцять тисяч сорок шість) грн. 56 коп. страхового відшкодування, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судових витрат.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.05.2013 р.

Суддя Пукшин Л.Г.