Постанова № 31324993, 15.05.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2013 р. Справа № 16/64/5022-953/2012

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Матущака О.І.,

суддів Дубник О.П.,

Скрипчук О.С.

розглянувши апеляційну скаргу фермерського господарства "Агрофірма "Базис" с.Кочубіївка Черкаської області

на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 04.04.2013 р.

у справі № 16/64/5022-953/2012

за позовом фермерського господарства "Агрофірма "Базис" с.Кочубіївка Черкаської області

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" с.Петриків Тернопільської області

про стягнення 440 200 грн. суми основного боргу за отриманий товар, 102 027, 60 грн. штрафних санкцій за несвоєчасний розрахунок та 20 008 грн. 3 % річних (розстрочення виконання рішення суду)

за участю представників сторін:

від позивача: Музика Г.І. - за довіреністю від 29.11.2012 р.

від відповідача: Флиста Г.Є. - за довіреністю від 01.02.2012 р.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Тернопільської області у даній справі від 10.12.2012 р. позов задоволено частково і стягнуто з відповідача на користь позивача 440 200 грн. основного боргу, 13 206 грн. - 3% річних та 9 068,12 грн. судового збору, а 25.12.2012 р. видано відповідний наказ який надіслано позивачу.

Постановою відділу ДВС Тернопільського районного управління юстиції від 13.02.2013 р. відкрито виконавче провадження на виконання зазначеного вище рішення суду і надано строк до 20.02.2013 р. для добровільного його виконання.

Іншою постановою цього ж відділу ДВС від цього 13.02.2013 р. постановлено накласти арешт на усе рухоме та нерухоме майно боржника, проте, докази виконання вказаної постанови та акти опису активів боржника у матеріалах справи відсутні.

Листом за вих. № 7491/3-44/05 від 04.04.2013 р., відділ ДВС Тернопільського районного управління юстиції, надісланим адресу суду факсимільним зв'язком 04.04.2013 р. повідомив, що станом на дату надсилання такого повідомлення рішення суду у даній справі не виконано. У вказаному листі, інформація про можливе часткове виконання рішення суду, не значиться.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області в межах даної справи у відповідності до ст.121 Господарського процесуального кодексу України задоволено заяву відповідача та розстрочено виконання зазначеного рішення від 10.12.2012 р. на період з квітня 2013 р. по березень 2015 р. із сплатою щомісяця суми 19 269,75 грн., а за останній місяць сплати - березень 2015 р., 19 269,87 грн. При цьому, представник позивача у засіданні суду 04.04.2013 р. під час розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду участі не приймав, письмових заперечень щодо поданої заяви не подав, хоча згідно повідомлення про вручення поштового відправлення суду № 203230000549 отримав його представник за довіреністю за два дні до судового засідання, тобто 02.04.2013 р.

Вказана вище ухвала мотивована тим, що боржником до матеріалів справи подано ряд документів, які підтверджують важкий фінансовий стан останнього, а саме:

1) звіт про фінансові результати за 2012 рік, в якому зазначено, що у ТОВ "Славпродукт" за звітний період відсутній прибуток, а також відсутні збитки.

2) балансову довідку №007 від 01.04.2013 р., в якій повідомляється, що станом на 31.03.2013 р. балансова вартість усієї продукції власного виробництва (консервації), яка знаходиться на складах, що належать "Філії Волочиський консервний завод" ТОВ "Славпродукт" за адресою м. Волочиськ, вул. Копачівська, 2, складає: - ряд бал. 120 (незавершене виробництво) - 7524731,86 грн.; ряд бал. 130 (готова продукція) - 2401304,50 грн.; загальна сума всієї продукції - 9926036,36 грн.;

3) податкову вимогу від 31.01.2013 р., в якій зазначено, що сума податкового боргу ТОВ "Славпродукт" за орендну плату з юридичних осіб становить 10782,97 грн.;

4) акт опису майна №1/19 від 27.03.2013 р. складеного на підставі рішення начальника Волочиського відділення Хмельницької МДПІ яким було описано майно ТОВ "Славпродукт" і віднесено до податкової застави, а саме, горошок кількістю 4547 банок на суму 22 735,00 грн.;

5) додатковий договір №5 від 02.04.2013 р. до договору кредитної лінії №ВКЛ-2002608 від 19.10.2010 р. який передбачає (п.2), зокрема, що у разі прострочення кінцевого терміну повернення заборгованості за кредитом, визначеного в п.п.1.1.1. цього договору, процента ставка за користування кредитом встановлюється в розмірі 46% річних та починає застосовуватися до взаємовідносин сторін за цим договором починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) повернення заборгованості за кредитом по день фактичного погашення простроченої заборгованості за кредитом;

6) акти від 30.11.2012 р., від 31.12.2012 р., від 31.01.2013 р., від 31.01.2013 р., від 28.02.2013 р., від 28.02.2013 р., від 29.03.2013 р., від 31.03.2013 р. в процесі розштабелювання був виявлений брак та бій деяких видів консервів, які утворились в процесі замерзання та розмерзання продукції при її зберіганні в неопалюваному складі в зимовий період;

7) додаток до колективного договору, затвердженого зборами трудового колективу згідно протоколу №2 від 27.04.2012 р. яким передбачено, що за погодженням сторін на підприємстві на сезонні місяці червень-листопад позмінна робота: початок роботи 8.00, обідня перерва 13.00 до 14.00, кінець роботи 20.00, вихідні дні по змінному графіку. В зв'язку з особливими умовами виробництва пов'язаних з сезонними роботами, при яких не може бути доодержана встановлена для працівників пов'язаних з виробничим процесом щоденна та щотижнева тривалість робочого часу, встановити підсумковий облік робочого часу тривалістю шість місяців;

8) довідку серії АА №789327 з ЄДРПОУ, видана 24.01.2013р. та статут товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт", затверджений зборами учасників ТОВ Славпродукт" згідно протоколу №4 від 17.08.2012 р., згідно яких однією з видів діяльності ТОВ "Славпродукт" є, зокрема, інші види перероблення та консервування фруктів та овочів.

На підставі зазначених вище доказів суд першої інстанції прийшов до висновку, що на даний час ТОВ "Славпродукт" не має можливості одноразово в повній сумі сплатити заборгованість, яка виникла у боржника перед стягувачем, оскільки боржник здійснює свою господарську діяльність посезонно (сезонними місяцями є червень-листопад), продукція яка знаходиться на складах (незавершеного виробництва та готова продукція) не реалізована, наявність іншої кредиторської заборгованості, наявність податкового боргу, тощо.

Відтак, судом першої інстанції встановлено наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду від 10.12.2012 р.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, позивачем через суд першої інстанції подано апеляційну скаргу у якій в цілому зазначено, що заявником не подано належних доказів, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, оскільки враховуючи зміст заяви відповідача про розстрочення виконання рішення, судом першої інстанції не встановлено факту фактичного виконання постанови відділу ДВС про накладення арешту на майно та кошти відповідача саме на виконання рішення суду у даній справі. Крім цього, звертає увагу апеляційної інстанції на те, що боржник не сплативши хоча б частини боргу, ставить під сумнів подальшу діяльність відповідача, а також, судом невірно було надано оцінку тим обставинам, що згідно поданим самим же боржником доказам, ним було реалізовано готової продукції на суму 387 716 грн. в період з 28.02.2013 р. по 01.04.2013 р. і при цьому не сплачено позивачу на виконання судового рішення хоча найменшої його частини.

Таким чином, позивач просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду від 10.12.2012 р., відмовити.

У поданих апеляційному суду 14.05.2013 р. письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідачем в цілому зазначено ті ж обставини, якими обґрунтовано оскаржувану ухвалу а також зазначено, що примусове виконання судового рішення призведе до блокування фінансово-господарської діяльності відповідача а наявність у боржника значної кількості основних фондів на суму 6 335 тис. грн. які перебувають у банківській іпотеці гарантують їх експлуатацію, виготовлення продукції з подальшою реалізацією та можливість виконання рішення суду при умові щомісячних часткових розрахунків. Таким чином, відповідач просить оскаржувану ухвалу суду залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги, відмовити.

Представники сторін під час розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні підтримали подані відповідно апеляційну скаргу та заперечення на неї.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.04.2013 р.(у складі колегії суддів: головуючий суддя Матущак О.І., судді Галушко Н.А., Скрипчук О.С.) апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 15.05.2013р.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 15.05.2013 р. у зв'язку із зайнятістю судді Галушко Н.А. у іншому судовому процесі, у склад колегії для розгляду даної справи введено замість судді Галушко Н.А. - суддю Дубник О.П.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та додані до неї документи, заслухавши в судовому засіданні доводи та заперечення представників сторін, апеляційний суд враховуючи зазначені вище встановлені обставини, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню а оскаржувана ухвала скасуванню як така, що прийнята на підставі недоведених обставин що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими а також на підставі неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Так, у відповідності до ст.ст. 115, 121 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

При наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При відстрочці або розстрочці виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд на загальних підставах може вжити заходів до забезпечення позову.

Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ж п.7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Враховуючи зазначені вище обставини та конкретні норми чинного законодавства в сукупності із рекомендаціями Вищого господарського суду України, судова колегія приходить до наступних висновків.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції суб'єктивно обґрунтована обставинами неможливості виконання судового рішення боржником (відповідачем у даній справі) лише у добровільному порядку та з урахуванням лише його прав та інтересів.

Об'єктивні обставини неможливості виконання рішення суду чи наявність ускладнень під час його виконання в примусовому порядку, які могли бути подані виключно органом державної виконавчої служби, взагалі не досліджувалися і сторонами суду не подавалися.

Також, не були предметом судового дослідження обставини, які впливають на права та законні інтереси стягувача (позивача у даній справі) враховуючи також те, що рішення суду приймалося за наслідками уже порушеного права позивача на право отримання грошових коштів; обов"язковість виконання судового рішення; наявність стислих процесуальних строків щодо розгляду справи, пред'явлення наказу до виконання та саме безпосередньо виконання судового рішення і т.д.

Зазначені у оскаржуваній ухвалі обставини неможливості виконання судового рішення боржником у добровільному порядку на підставі поданих ним же доказів, також не дають достатньо підстав вважати про наявність таких обставин, оскільки згідно балансової довідки відповідача № 040 від 28.02.2013 р. вартість готової продукції складає суму 2 789 020,1 грн., а згідно такої ж довідки № 077 від 01.04.2013 р. вартість такої продукції уже складає суму 2 401 304,5 грн., що свідчить про зменшення активів (реалізацію готової продукції) та відповідно про отримання коштів боржником у період виконання рішення суду і відсутність фактів хоча б часткової сплати заборгованості; наявність активів у боржника (готова продукція) які не відносяться до основних фондів, що використовуються для здійснення основних видів діяльності і на яку можливо звернути стягнення з метою примусового виконання рішення; наявність заборгованості перед іншими кредиторами свідчать про надання їм переваги враховуючи відсутність рішень судів по таких зобов'язаннях, поряд з обов'язком виконання рішення суду у даній справі.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34 та ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідачем не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували обгрунтованність вимоги про розстрочення виконання судового рішення внаслідок наявності обставин, що ускладнюють його примусове виконання або роблять його неможливим.

При зміні чи скасуванні ухвали суду першої інстанції, апеляційний господарський суд проводить новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України. Таким чином, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу фермерського господарства "Агрофірма "Базис" с.Кочубіївка Черкаської області задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Тернопільської області у справі №16/64/5022-953/2012 від 04.04.2013 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" с.Петриків Тернопільської області про розстрочення виконання рішення суду у справі №16/64/5022-953/2012 від 10.12.2012 р., відмовити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Славпродукт» (47720, с.Петриків, Тернопільська область, вул. Об'їзна, 12/6а, код ЄРДПОУ 34042038) на користь фермерського господарства «Агрофірма «Базис» (20323, с.Кочубіївка, Черкаська область, вул.Леніна, 53, код ЄРДПОУ 00857048) 573, 50 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Господарському суду Тернопільської області видати наказ на виконання даної постанови.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Матеріали справи скеровуються до господарського суду Тернопільської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 21.05.2013 р.

Головуючий суддя Матущак О.І.

Судді Дубник О.П.

Скрипчук О.С.