Рішення № 31323478, 20.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4551/13 20.05.13

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Завод сантехнічних заготовок", м.Київ

до: Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2", м.Київ про: стягнення 58832,58 грн.

Суддя: Капцова Т.П.

Представники :

від позивача: Британчук М.В. - пред. за довір.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Відкрите акціонерне товариство "Завод сантехнічних заготовок" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" 58 832,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що ним на підставі Договору на виконання монтажних робіт №900 від 01.08.2011р., укладеного з відповідачем, виконано роботи, які відповідачем в повному обсязі оплачені не були, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 41 153,20 грн. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті за Договором, позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано 3 % річних в розмірі 1342,83 грн. та пеню в сумі 16 336,55 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.13р. порушено провадження у справі №910/4551/13 та призначено розгляд справи на 08.04.13р.

У судове засідання 08.04.13р. з'явився представник позивача. Через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення додаткових документів по справі. У судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів.

Представник відповідача у судове засідання 08.04.2013р. не з'явився, проте, через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.13р. продовжено строк розгляду спору у справі № 910/4551/13 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 20.05.2013р.

У судове засідання 20.05.13р. представник позивача з'явився та надав пояснення по справі. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомлено.

В матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які свідчать про те, що відповідачем 18.03.13 та 12.04.13 було отримано відповідно ухвалу суду про порушення провадження по справі від 13.03.13р. та ухвалу суду про відкладення розгляду справи від 08.04.13р., у зв'язку з чим, відповідач був повідомлений про дату та час розгляду справи судом.

З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 18.03.13 року та ухвала суду про відкладення розгляду справи від 08.04.2013 р. були надіслані судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи (ст.64 ГПК України).

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового розгляду, не надав суду відзиву та документів, витребуваних судом, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

20.05.2013р. у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним позовні вимоги.

У судовому засіданні 20.05.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.08.2011р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено Договір на виконання монтажних робіт №900 від 01.08.2011р. (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, виконавець зобов'язався виконати монтажні роботи, за номенклатурою (видами), у кількості та за цінами, визначеними у Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного Договору, у відповідності до вимог проектної документації та ДБН, та передати належно виконані роботи замовнику згідно Акту здачі-приймання робіт, а замовник зобов'язався прийняти такі роботи та оплатити їх на умовах визначених даним Договором.

Згідно п.1.2. Договору, роботи виконуються на об'єкті замовника - «Перша черга будівництва комплексу будівель житлового та соціально-культурного призначення з вбудовано-прибудованими торгівельно-офісними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Воскресенській, 7 в Дніпровському районі м.Києва».

Відповідно до п. 2.1. Договору, ціна договору зазначається у Специфікації (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною даного Договору і орієнтовно становить - 158 444,54 грн. з ПДВ.

Згідно п.2.2. Договору, оплата робіт здійснюється замовником на наступних умовах:

- 90 % попередньої оплати вартості робіт по Договору, згідно рахунку-фактури, виставленого виконавцем, протягом 3-х банківських днів з дати підписання договору сторонами;

- 10 % (остаточний розрахунок) протягом 3-х банківських днів з дати підписання останнього акту здачі-приймання робіт.

Відповідно до п.2.3. Договору, розрахунки здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, в національній валюті України.

Згідно п.7.1. Договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2011 р., а в частині взаєморозрахунків - до повного їх завершення.

Судом встановлено, що позивачем виконано роботи, передбачені Договором, на суму 136 153,20 грн., що підтверджується:

- Актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за вересень 2011 року на суму 115 459,20 грн. та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року;

- Актом приймання виконаних будівельних робіт №4 за січень 2012 року на суму 8604,00 грн.;

- Актом приймання виконаних будівельних робіт №5 за січень 2012 року на суму 10297,20 грн.;

- Актом приймання виконаних будівельних робіт №6 за січень 2012 року на суму 1792,80 грн.;

- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2012 року.

Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками останніх, у зв'язку з чим, приймаються судом як належні докази, що підтверджують виконання позивачем договірних зобов'язань.

Однак, як зазначає позивач, виконані позивачем роботи, відповідачем оплачені в повному обсязі не були.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем частково оплачено виконані позивачем роботи на суму 95 000,00 грн., а саме: 01.08.2011р. відповідачем сплачено 30 000,00 грн., 10.08.2011р. відповідачем сплачено 20 000,00 грн., 16.08.11р. відповідачем сплачено 20 000,00 грн., 06.09.2011р. відповідачем сплачено 25 000,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору ним були повністю проведені розрахунки з позивачем.

Отже, враховуючи те, що позивачем були виконані роботи згідно умов Договору на суму 136 153,20 грн., відповідачем оплачено 95 000,00 грн., на час розгляду спору вартість неоплачених відповідачем робіт склала 41 153,20 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши Договір на виконання монтажних робіт №900 від 01.08.2011р., укладений сторонами, суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.2.2. Договору, оплата робіт здійснюється замовником на наступних умовах:

- 90 % попередньої оплати вартості робіт по Договору, згідно рахунку-фактури, виставленого виконавцем, протягом 3-х банківських днів з дати підписання договору сторонами;

- 10 % (остаточний розрахунок) протягом 3-х банківських днів з дати підписання останнього акту здачі-приймання робіт.

З огляду на те, що Акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2012 не містять дати їх підписання, вважається, що вказані акти приймання виконаних будівельних робіт були підписані сторонами 31.01.12р., у зв'язку з чим, відповідач повинен був оплатити виконані позивачем роботи, з урахуванням п.2.2. Договору, в термін до 04.02.12р.

Судом встановлено, що зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт у термін встановлений п. 2.2. Договору, відповідачем в повному обсязі не виконано.

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи підтверджується вищезазначеними актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані позивачем роботи у розмірі 41 153,20 грн.

Одночасно з цим, у зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором позивач в позовній заяві, крім стягнення суми основного боргу, просить стягнути з відповідача пеню в сумі 16 336,55 грн. та 3 % річних в сумі 1342,83 грн.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивач здійснив розрахунок 3 % річних з суми боргу 41 153,20 грн. за період з 03.02.2012р. по 06.03.13р.

Суд перевірив надані Позивачем розрахунки трьох процентів річних та пені з огляду на наступне.

З огляду на те, що відповідач повинен був оплатити виконані позивачем роботи в термін до 04.02.12р., позивач має право на нарахування 3 % річних та пені з 04.02.12р.

Таким чином, суд здійснює перерахунок 3 % річних з суми боргу 41 153,20 грн. за період з 04.02.2012р. по 06.03.13р.

41 153,20 грн. (сума заборгованості) * 3 % /365* 397 (за період з 04.02.12 р. по 06.03.13 р.) = 1342,83 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 3 % річних в розмірі 1342,83 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач здійснив розрахунок пені у сумі 16 336,55 грн. за період з 03.02.2012р. по 03.08.2012р. з суми боргу 41 153,20 грн.

Вимогами статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових зобов'язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.5.1. Договору, у разі порушення строків оплати замовник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожний день прострочення платежу.

За перерахунком суду, в межах шестимісячного строку для нарахування пені, розмір пені з суми боргу 41 153,20 грн. за період з 04.02.12 р. по 03.08.12 р. становить 3096,61 грн.

З огляду на те, що за перерахунком суду розмір пені склав 3096,61грн., а позивачем заявлено про стягнення 16 336,55 грн. пені, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 3096, 61 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає доведеними позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 41 153,20 грн., 3 % річних у розмірі 1342,83 грн. та пені у сумі 3096, 61 грн., у зв'язку з чим, в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" (02105, м.Київ, вул.Тампере, буд.13-Б, код ЄДРПОУ 04012721) на користь Відкритого акціонерного товариства "Завод сантехнічних заготовок" (03062, м.Київ, вул. Екскаваторна, будинок 24, код ЄДРПОУ 05503272) 41 153 (сорок одну тисячу сто п'ятдесят три) грн. 20 коп. - суми основного боргу, 1342 (одну тисячу триста сорок дві) грн. 83 коп. - 3 % річних, 3096 (три тисячі дев'яносто шість) грн. 61 коп. - пені та 1333 (одну тисячу триста тридцять три) грн. 31 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 21.05.2013р.

Суддя Капцова Т. П.