Постанова № 31322234, 15.05.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2013 року Справа № 912/64/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

при секретарі судового засідання: Ревкова Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Вознюк Є.В.. представник, дов. № 14-61 від 22.03.13

від відповідача: Богушевич Є.А., представник, дов. № 07/01-106 від 19.12.12

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 12.03.2013 року у справі № 912/64/13-г

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Кіровоградгаз", м. Кіровоград

про стягнення 86943 грн. 02 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 12.03.2013 р. (суддя Мохонько К.М.) позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ВАТ по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 19 663 грн. 33 коп. інфляційних втрат, 15 726 грн. 51 коп. 3 % річних, 5000 грн. пені, 1738 грн. 86 коп. сплаченого судового збору.

В задоволенні решти позову - відмовлено.

Рішення суду мотивоване ст.ст. 526, ч.3 ст.551 ЦК України, 231 ГК України.

Не погодившись з рішенням суду Позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що правомірно та на підставі Договору № 14/291/11 від 31.01.11 нарахував втрати від інфляційних процесів, 3% річних та пеню Відповідачу. Позивач наголошує, що відповідно до ст.. 233 ГК України, зменшення розміру неустойки передбачено у випадку, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, і можливе за рішенням суду. При цьому суд, як зазначає позивач, в оскаржуваному рішенні не надав обґрунтування щодо наявності збитків. Також зазначає, що Вищим господарським судом України було прийнято ряд постанов в яких колегії суддів приходять до висновку, що відсутність вини відповідача у виникненні боргу, його важкий фінансовий стан не є винятковим випадком та підставою для зменшення неустойки. При розгляді даної справи, суд дослідив лише ступінь виконання зобов'язання божником, не виконавши при цьому вимоги закону щодо оцінки майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні, ті інших інтересів сторін, які заслуговують на увагу, що призвели до порушення ст..551 ЦК України та ст..233 ГК України. Відповідачем не надано жодних належних доказів щодо винятковості таких обстави. Вважає рішення суду від 12.03.2013р. таким, що підлягає скасуванню в частині зменшення пені.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі та зазначив, що у зв'язку з несвоєчасними розрахунками контрагентів за договорами, в тому числі і відповідача, позивач несе збитки у сумі 10 271 185 000 грн., що перевищує розмір заявлених штрафних санкцій. Просить рішення суду скасувати, задовольнивши апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що джерелом надходження коштів за природний газ для власних потреб об'єктів, які знаходяться на балансі покупця є власний прибуток. Проте згідно постанови НКРЕ від 17.03.2011р. «Про затвердження порядку формування інвестиційних програм газопостачальних, газотранспортних підприємств» відповідач зобов'язаний був вкласти протягом 2011-2012 року 71 073 620 грн. у розвиток та модернізацію газопроводів Кіровоградської області та встановлення безкоштовно лічильників населенню області. У випадку невиконання даних вимог відповідач був би позбавлений ліцензії на розподіл та постачання природного газу. ВАТ «Кіровоградгаз» вживало і вживає всіх необхідних заходів для своєчасних розрахунків населення та суб'єктів господарювання. яким поставляється природній газ. За період з 01.10.2011р. по 30.09.2012р. відповідачем знято показники лічильників у 1 319 085 осіб, виписано 61 278 попереджень на суму 25 085 616,15 грн., укладено 1 622 угоди про погашення заборгованості на суму 1 839 082,87 грн., припинено постачання природного газу 2 865 особам з загальною сумою заборгованості 2 632 479,79 грн., подано 443 позовні заяви на суму 755 973,23 грн. На підставі виставлених претензій теплогенеруючими підприємствами області відшкодовано відповідачу 1 792 777, 39 грн. заборгованості. Загальний розмір заборгованості населення (в тому числі пільги та субсидії), установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, релігійних організацій станом на 01.02.2013р. становить 76 426 775,37 грн. Несвоєчасні розрахунки вищенаведених споживачів стали причиною несвоєчасного розрахунку з позивачем та призвели до тяжкої матеріальної ситуації відповідача. Для виконання своїх зобов'язань відповідач змушений був укласти договір кредитної лінії на загальну суму 15 000 000 грн. Незважаючи на значну заборгованість споживачів. зобов'язання відповідача по інвестиційним програмам 2011 та 2012 роках відповідач у повному обсязі розрахувався з позивачем за отримані обсяги природного газу. Стягнення штрафних санкцій призведе до вкрай тяжких наслідків - анулювання відповідних ліцензій, у зв'язку з невиконанням відповідачем інвестиційної програми із-за відсутності коштів. Станом на сьогоднішній день Кіровоградська область вже працює на пониженому тиску на ГРС. Просить рішення суду залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

31.01.11р. між ПАТ Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ПАТ "Кіровоградгаз" укладений договір № 14/291/11 про купівлю-продаж природного газу, з додатковими угодами №№1 - 10.

Згідно п.1.1 якого постачальник (позивач) зобов'язується у 2011 році поставити покупцеві імпортований природний газ в обсязі до 377,0 тис. куб. м., а покупець (відповідач) прийняти та оплатити природний газ.

Газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для власних потреб об'єктів, які знаходяться на балансі Покупця.

Згідно п.2.1 Договору, Продавець передає Покупцеві у 2011 р. газ в обсязі до 377,0 тис.куб.м.

Як вбачається з п.5.1. Договору ціна за 1000 куб.м природного газу з ПДВ складає 2845 грн. 61 коп.

Договір поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 1 січня 2011 року і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2011 року включно, а у частині розрахунків до їх повного здійснення. Договір підписаний представниками сторін та посвідчений печатками.

Оплата за газ здійснюється Покупцем виключного грошовими коштами шляхом 100% оплати вартості обсягів газу до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В додаткових угодах № 1 від 02.02.11р., № 2 від 05.04.11р., № 3 від 27.07.11р., № 4 від 31.08.11р., № 5 від 30.09.11р., № 6 від 11.10.11р., № 7 від 30.12.11р., № 8 від 31.01.12р., № 9 від 29.02.12р., № 10 від 30.03.12р., № 11 від 27.04.12р. сторони змінювали ціну природного газу, обсяги поставки, строк дії основного договору. Додаткові угоди підписані представниками сторін та посвідчені печатками.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.525, ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання умов договору сторонами складені акти приймання-передачі природного газу: від 31.01.11р. на суму 212939 грн. 69 коп.; від 28.02.11р. на суму 201097 грн. 85 коп.; від 31.03.11р. на суму 166976 грн. 82 коп.; від 30.04.11р. на суму 88786 грн. 73 коп.; від 31.05.11р. на суму 6504 грн. 98 коп.; від 30.06.11р. на суму 6282 грн. 40 коп.; від 31.07.11р. на суму 3797 грн. 26 коп.; від 31.08.11р. на суму 3296 грн. 02 коп.; від 30.09.11р. на суму 3288 грн. 21 коп.; від 31.10.11р. на суму 11107 грн. 62 коп.; від 31.10.11р. на суму 75996 грн. 44 коп.; від 29.02.12р. на суму 297052 грн. 10 коп.; від 31.03.12р. на суму 188394 грн. 58 коп.; від 30.04.12р. на суму 80243 грн. 21 коп.; від 31.05.12р. на суму 10181 грн. 29 коп.; від 30.06.12р. на суму 3407 грн. 12 коп.; від 31.07.12р. на суму 1748 грн. 28 коп.; від 31.08.12р. на суму 91 грн. 55 коп.; від 30.09.12р. на суму 296 грн. 46 коп.

Загальна вартість переданого газу становить 1361488 грн. 61 коп. Всі акти підписані представниками сторін та посвідчені печатками.

Відповідач свої зобов'язання за договором виконував поступово та розрахувався за газ здійснивши останній платіж 15.11.12р., чим порушив п. 6.1 договору.

Позивач звернувся до суд з позовом про стягнення з відповідача 19 663 грн. 33 коп. інфляційних втрат, 15 726 грн. 51 коп. 3 % річних та 51 553,18 грн. пені.

Згідно ст..625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір інфляційних втрат та 3% річних позивачем розрахований правильно, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 15 726,51 грн. та інфляційних втрат у сумі 19 663,33 грн. задоволенні судом обґрунтовано.

Згідно ч.1 ст.216, ч.1, 2 ст.218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.2 Договору сторони встановили, що у разі невиконання покупцем умов щодо оплати. покупець зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.

Позивач просив стягнути пеню у розмірі 51 553,18 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також повинен врахувати інші інтереси сторін.

При розгляді даної справи в частині стягнення пені колегією суддів встановлено, що:

- відповідач не є фактичним споживачем газу, оскільки згідно п.1.1. Договору газ використовувався виключно для власних потреб об'єктів, які знаходяться на балансі покупця;

- заборгованість за спожиту теплову енергію виникла в зв'язку з несплатою мешканцями житлових будинків та бюджетними організаціями і установами спожитого ними газу;

- діючим законодавством не надано право відповідачу нараховувати та стягувати пеню за несвоєчасну сплату за спожитий газ з населення;

- відповідач сплатив суму боргу добровільно у зв'язку з чим позов не пред'являвся;

- вина відповідача у виникненні заборгованості відсутня;

- відповідачем приймалися заходи для відшкодування споживачами газу заборгованості з метою подальшого перерахування позивачу;

- з відповідача стягнуто 35 389,84 грн. інфляційних втрат та 3% річних, що відповідно до закону компенсує втрати позивача, що виникли у зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язань відповідачем;

- фінансовий стан, в якому знаходиться позивач, виник не лише з дій відповідача, а й інших суб'єктів господарювання з якими у позивача укладені договори.

З урахуванням даних обставин колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо зменшення розміру пені до 5 000 грн.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з вищенаведеним. Рішення господарського суду слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 101 -103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 12.03.2013 року у справі № 912/64/13-г залишити без змін.

Повний текст постанови складено 20.05.2012р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ Л.В. Чоха

___ Л.О.Чимбар