Рішення № 31321977, 21.05.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0603/2-1216/11 Головуючий у 1-й інст. зАМЕГА о.в.

Категорія 27 Доповідач Гансецька І. А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Гансецької І.А.

суддів: Микитюк О.Ю.,

Товянської О.В.

при секретарі: Дехтієвській Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Приватбанк» на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11 березня 2013 року,

встановила:

У січні 2011 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з даним позовом. В обгрунтування позовних вимог зазначило, що 14.12.2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідачка отримала кредит в сумі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідачка не виконала умови договору, в зв'язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 11006,48 грн., яку позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11 березня 2013 року Публічному акціонерному товариству комерційний Банк «Приватбанк» в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» просить скасувати рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11 березня 2013 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 дійсно подала до ПАТ КБ «Приватбанк» заяву з метою отримання кредиту, однак позивач не надав суду доказів на підтвердження отримання нею платіжної картки, за допомогою якої остання могла розпоряджатися грошовими коштами, наданими Банком та виконувати зобов'язання відповідно до укладеного договору.

Однак, погодитись з такими висновками суду не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено договір SAMDN40000010543020 про відкриття та обслуговування карткового рахунку. Даний договір укладений за заявою відповідачки, в якій вона просить відкрити рахунок та надати банківські послуги.

Відповідач ознайомилась з тарифами банку та отримала повний перелік інформації про умови кредитування в ПАТ КБ «Приватбанк», що підтверджується її особистим підписом (а.с.8-9).

Згідно з статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

В договорі, укладеному між сторонами, зазначені всі істотні умови, які сторони досягли під час укладення кредитного договору.

Згідно з ст. 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають на підставі договору або правочину. Договором на обслуговування карткового рахунку, укладеним між Клієнтом та ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідно до п.п. 6.1-6.14 Умов і правил надання банківських послуг (а.с.11) передбачено, що клієнт зобов'язаний не передавати картки, ПІНи третім особам, не використовувати картки або нанесені на них дані у цілях, які не передбачені договором або суперечать чинному законодавству, вживати заходів щодо запобігання втрати (крадіжки) карток, ПІНа (персонального ідентифікаційного номера) або інформації, нанесеної на картку і магнітну смугу, або їхнього незаконного використання.

Клієнт зобов'язаний інформувати Банк, а також правоохоронні органи за фактом втрати картки, ПІНа, або одержання повідомлення про їхнє незаконне використання.

У триденний строк після усної заяви про втрату картки, ПІНа надати письмову заяву до Банку, яка має містити докладний виклад обставин втрати картки та/або ПІНа або відомі власнику відомості про їхнє незаконне використання, дату і час заяви клієнтом про подію, що відбулася.

В період з 16.03.2007 року по 06.06.2011 року по кредитній картці ОСОБА_2 було здійснено ряд операцій через банкомат, що підтверджується випискою по рахунку, наданою позивачем.

Крім зазначеного, з метою здійснення транзакції необхідно було здійснити авторизацію, тобто ввести коректний ПІН-код, без якого проведення будь-яких операцій неможливо.

Відповідачка до Банку із заявою або телефонним дзвінком про втрату, крадіжку, передачу іншій особі картки не зверталася.

За умовами правил надання банківських послуг (а.с.11), клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви про блокування коштів на картрахунку.

Відповідно до ст. 1069 ЦКУ якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів, банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Таким чином, держатель картки несе відповідальність за проведення даних операцій, а також зобов'язаний погасити заборгованість по договору.

Відповідно, відповідати за транзакції з приводу поповнення рахунку повинна ОСОБА_2

Постанова Національного Банку України від 30.04.2010 N 223 «Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів» встановлює загальні вимоги Національного банку України до емісії банками, філіями іноземних банків спеціальних платіжних засобів (карток) і визначає порядок здійснення операцій з їх використанням.

Так, згідно п. 6.2. вищевказаної Постанови НБУ Держатель зобов'язаний надійно зберігати спеціальний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.

Відповідно до п.6.9. користувач, як виняток, до часу подання повідомлення та/або заяви емітенту несе збитки, обумовлені незаконними діями/сумнівними операціями зі спеціальними платіжними засобами, які відбулися в результаті використання втраченого спеціального платіжного засобу, до максимальної суми, яка не може перевищувати 1 500 гривень, крім випадків, коли користувач діяв з порушенням правил використання спеціального платіжного засобу або умисно, у разі чого така максимальна сума не застосовується.

Користувач зобов'язаний негайно повідомити емітента або визначену ним юридичну особу про втрату спеціального платіжного засобу в порядку та формі, установлених договором. В іншому разі емітент не несе відповідальності за платіжні операції, ініційовані за допомогою цього спеціального платіжного засобу, до отримання такого повідомлення, якщо інше не встановлено договором.

В порушення Умов та Правил надання банківських послуг та Постанови НБУ відповідач не вчинила жодних дій, що могли запобігти виникненню заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Боржник звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання.

Відповідачка таких доказів суду не надала.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,309,313,314,316,317,319,324,

325 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний Банк «Приватбанк» задовольнити.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11 березня 2013 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Позов Публічного акціонерного товариства комерційний Банк «Приватбанк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 11006,48 грн. заборгованості за кредитним договором та 229,40 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на нього може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: