Ухвала суду № 31320859, 14.05.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13390/12/0170/25

14.05.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Мунтян О.І. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Радух Ю.А.

за участю сторін:

представник позивача- Закритого акціонерного товариства "Кар'єр Старокримський"- Семенник Ольга Олександрівна, довіреність № 1 від 13.05.13,

представник відповідача- Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С. ) від 19.12.12 у справі № 2а-13390/12/0170/25

за позовом Закритого акціонерного товариства "Кар'єр Старокримський" (а/с 7,Старий Крим, Кіровський район, Автономна Республіка Крим, 97345)

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82 В,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98112)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.12.12 у справі № 2а-13390/12/0170/25 позов Приватного акціонерного товариства "Кар'єр Старокримський" - задоволено: визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення - рішення, винесені 25.09.2012 Феодосійською об'єднаної Державною податковою інспекцією АР Крим ДПС № 0001012201 та № 0001022201.

Не погодившись з постановою суду, представник Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що з 03 по 07.09.2012 відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ «Кар'єр Старокримський» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, при здійсненні фінансово - господарських операцій з ТОВ «Кримстройіндустрія», ПП «Пан Буд» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012, за результатами якої складено акт № 1172/2201/31179753 від 13.09.2012 (а.с. 19-38).

На підставі висновків акту, відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення :№ 0001022201 від 25.09.2012, яким ПрАТ «Кар'єр Старокримський» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств усього на суму 2098,25 гривень, з яких 2062 гривень - основний платіж та 36,25 гривень - штрафні санкції (а.с. 39);№ 0001012201 від 25.09.2012 року, яким ПрАТ «Кар'єр Старокримський» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1814,25 гривень, з яких 1784 гривень - основний платіж та 30,25 гривень - штрафні санкції (а.с. 40).

09.04.2010 року між фірмою ТОВ «Кримстройіндустрія» та ПрАТ «Кар'єр Старокримський» укладено договір № 82 на підготовку кадрів по атестації зварників, згідно з яким Замовник доручив, а ТОВ «Кримстройіндустрія» прийняла на себе атестацію двох спеціалістів - зварників Замовника. Вартість робіт за договором склала 700 гривень, в тому числі ПДВ - 583,33 гривень (а.с. 41).

13.04.2010 позивачу виставлений рахунок на оплату послуг, якій був оплачений ПрАТ «Кар'єр Старокримський» 20.04.2012 (а.с. 44,55).

Роботи з проведення атестації були фактично виконані ТОВ «Кримстройіндустрія», що підтверджується протоколами засідання атестаційної комісії № 345, 346 від 15.04.2010, згідно з якими перевірено рівень знань працівників ПрАТ «Кар'єр Старокримський» ОСОБА_4 та ОСОБА_5, актом здачі - приймання виконаних робіт, підписаним обома сторонами договору та виданими на підставі проведеної атестації посвідченнями зварників (а.с. 48-53).

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дійсно працюють на посаді електрозварників на підприємстві ПрАТ «Кар'єр Старокримський» та відповідно роботодавець повинен забезпечувати проходження ними атестації не рідше одного разу на два роки, відповідно до Правил атестації зварників, затверджених Наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 61 від 19.04.1996 року(а.с. 96,97).

16.04.2010 ТОВ «Кримстройіндустрія» виписано позивачу податкову накладну № 114-л на суму 700 гривень, в тому числі ПДВ 166,67 гривень (а.с. 46).

06.08.2010 ЗАТ «Кар'єр Старокримський» подано до Феодосійської міжрайонної ДПІ декларацію з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року, в якій задекларовані витрати, понесені на проведення атестації його робітників (а.с. 98-99).

20.05.2010 позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року разом з Додатком № 5, згідно з яким ним включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 116,67 гривень, на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ «Кримстройіндустрія» (а.с. 104-106).

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Позивачем при проведенні перевірки надана вся необхідна первинна документація, яка підтверджує факт здійснення підприємством господарської операції з отримання у ТОВ «Кримстройіндустрія» послуг з атестації, використання цих послуг в господарській діяльності підприємства та відповідно правомірність віднесення витрат по придбанню цих послуг до валових.

Протоколи засідань атестаційної комісії ТОВ «Кримстройіндустрія» та посвідчення зварників, видані ОСОБА_5 та ОСОБА_4, повністю відповідають вимогам, що висуваються до оформлення таких документів, встановлених Наказом Держнаглядохоронпраці України № 61 від 19.04.1996.

Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів у Законі України «Про податок на додану вартість не передбачено.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару продавцю, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку).

Певні обмеження щодо формування податкового кредиту були передбачені пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), яки при цьому обов'язково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону.

Будь-яких невідповідностей виписаної контрагентом позивача накладної встановленим законодавствам вимогам, відповідачем в акті перевірки не викладено та судом також не встановлено.

10.05.2011 між ПП «Пан Буд» (Продавець) та ЗАТ «Кар'єр Старокримський» (Покупець) укладено Договір № 81, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця належне йому майно (труби), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити це майно. Ціна договору склала 10000 гривень з ПДВ (а.с. 42-43).

На виконання цього Договору, ПП «Пан Буд» поставлено позивачеві товар (труби 57*3) кількістю 1,4560 тон загальною вартістю 10000 гривень, в тому числі ПДВ - 1666,67 гривень, що підтверджується видатковою накладною № 362 від 11.05.2011 (а.с. 45).

За фактом поставки, 11.05.2011 ПП «Пан Буд» виписано позивачу податкову накладну на загальну суму 10000 гривень, в тому числі ПДВ - 1666,67 гривень (а.с. 47).

Отриманий товар був повністю оплачений позивачем на користь контрагента, що підтверджується платіжним дорученням від 13.05.2011 (а.с. 54).

Фактичне отримання цього товару та його використання в подальшій господарській діяльності позивача також підтверджується актом списання матеріальних цінностей за травень 2011 року, відповідно до якого ці труби були видані за складу для проведення ремонтних робіт; накладною про внутрішнє переміщення цього товару з центрального складу до відповідального отримувача, а також актом списання цих труб у зв'язку із їх використанням для проведення ремонту (а.с. 114-117).

05.08.2011 позивачем подано до Феодосійської міжрайонної ДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року, в якій були задекларовані понесені витрати на придбання товару від ПП «Пан Буд» (а.с. 100-103).

16.06.2011 ПрАТ «Кар'єр Старокримський» подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2011 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Пан Буд» у розмірі 1666,67 гривень (а.с. 107-109).

Відповідач вважає договір купівлі - продажу між ПП «Пан Буд» та ПрАТ «Кар'єр Старокримський» також нікчемним, оскільки перевіркою було встановлено, що діяльність контрагента позивача спрямована на отримання податкової вигоди та ці відносини мали безтоварний характер.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Колегія суддів зазначає, що судом досліджені всі необхідні первинні документи, які підтверджують факт здійснення позивачем господарської операції з придбання у ПП «Пан Буд» труб, оприбуткування цього товару в бухгалтерському обліку (а.с. 110-113), їх використання в господарській діяльності підприємства та відповідно правомірність віднесення витрат по придбанню цього товару до валових.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів\ послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.. 201 цього Кодексу).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Проте, відповідачем не було надано ніяких доказів, які б свідчили про наявність розбіжностей між даними позивача та його контрагентами та доказів повідомлення позивача платника податків про виявлення таких розбіжностей, у випадку їх наявності.

Судова колегія зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту виникають у разі наявності сукупності обставин , а саме : наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст.. 201 ПК України.

Документи ПрАТ «Кар'єр Старокримський» підтверджують фактичне здійснення ним операцій з придбання товарів від ПП «Пан Буд».

Стосовно посилань відповідача щодо нікчемності угод ПрАТ «Кар'єр Старокримський» з його контрагентами колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 204 Цивільного Кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).

Тобто, підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами перевірок контрагентів платника податку та процесуальними документами кримінальної справи.

В той же час, відповідно до ст.. 204 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним

Жодних фактів, які б свідчили про порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладення та виконання позивачем з ТОВ «Кримстройіндустрія» та ПП «Пан Буд» правочинів, відповідачем при проведенні перевірки не встановлено та суду також не надано.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що укладені між позивачем та його контрагентами угоди не відповідають зазначеним вимогам.

Таким чином, позивач здійснював податковий облік відповідно до вимог чинного законодавства, а тому висновки податкової інспекції щодо неправомірного формування ним валових витрат на загальну суму 8916,66 гривень та неправомірного внесення ним до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 1784 гривень є протиправними.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.12.12 у справі № 2а-13390/12/0170/25 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.12.12 у справі № 2а-13390/12/0170/25 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 травня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко