Ухвала суду № 31320607, 16.05.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: № 22-ц/790/2780/13 Справа: № 629/814/13-ц Категорія: «інші справи» Головуючий 1 інстанції: Мішуровська С.Т. Доповідач: Піддубний Р.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року. м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: судді Піддубного Р.М.,

суддів: Малінської С.М., Швецової Л.А.,

при секретарі: Колісник Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою начальника відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04 березня 2013 року по справі за скаргою Акціонерної компанії «Харківобленерго» на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області, -

встановила:

У березні 2012 року Акціонерна компанія «Харківобленерго» (АК «Харківобленерго») звернулася до суду зі скаргою, мотивуючи яку зазначила, що 10 квітня 2012 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь АК «Харківобленерго» 851 грн. 58 коп. заборгованості з оплати послуг постачання електричної енергії та 107 грн. 30 коп. судового збору. 08 листопада 2012 року вказаний наказ разом із заявою про відкриття виконавчого провадження було передано до відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області (Лозівський ВДВС) для примусового виконання. Постановою від 15 листопада 2012 року державний виконавець Лозівського ВДВС Гапон Є.В. відмовив у прийнятті до провадження та відкритті виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу з тих підстав, що у виконавчому документі не зазначено дату народження боржника ОСОБА_1 Посилаючись на те, що такі дії державного виконавця не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ст. 18 цього закону не містить вимог щодо обов'язкового зазначення дати народження фізичної особи-боржника, АК «Харківобленерго» просила визнати дії державного виконавця неправомірними, скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язати державного виконавця Лозівського ВДВС прийняти до виконання та відкрити виконавче провадження з примусового виконання судового наказу від 10 квітня 2012 року.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04 березня 2012 року скаргу АК «Харківобленерго» задоволено. Визнано дії державного виконавця Лозівського ВДВС Гапон Є.В. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження за виконавчим документом № 2025/2213/2012 від 10 квітня 2012 року неправомірними, скасовано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 08 листопада 2012 року та зобов'язано державного виконавця Гапон Є.В. прийняти до виконання і відкрити виконавче провадження за виконавчим листом № 2025/2213/2012, виданим Лозівським міськрайонним судом Харківської області на підставі рішення від 10 квітня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АК «Харківобленерго» заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 851 грн. 58 коп. та 107 грн. 30 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі начальник Лозівського ВДВС, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу від 04 березня 2012 року скасувати. В обґрунтування скарги зазначив, що пред'явлений до виконання судовий наказ не відповідав вимогам п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не містив зазначення дати народження боржника, а тому державний виконавець обґрунтовано відмовив у відкриття виконавчого провадження за таким виконавчим документом.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника АК «Харківобленерго», перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що дії державного виконавця Лозівського ВДВС щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів погоджується з такими висновками з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 08 листопада 2012 року АК «Харківобленерго» до Лозівського ВДВС було передано виданий 10 квітня 2012 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь АК «Харківобленерго» 851 грн. 58 коп. заборгованості з оплати послуг постачання електричної енергії та 107 грн. 30 коп. судового збору.

Постановою державного виконавця Лозівського ВДВС Гапон Є.В. від 15 листопада 2012 року відмовлено у прийнятті до провадження та відкритті виконавчого провадження з примусового виконання вищевказаного судового наказу.

Підставою прийняття такого рішення стала відсутність у судовому наказі зазначення дати народження боржника.

Умови і порядок виконання рішень судів у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» (Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 2 Закону передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України, а статтею 11 встановлено обов'язок державного виконавця вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Вимоги до виконавчого документа встановлені ст. 18 Закону.

Так, пунктом 3 ч. 1 ст. 18 Закону в редакції, яка діяла на час винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови, було передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Оскільки вищевказаною правовою нормою, якою встановлені вимоги до виконавчого документа, не передбачено обов'язкового зазначення у виконавчому документі дати народження боржника, яка має бути зазначена лише у разі, якщо відома суду, а відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону з метою захисту інтересів стягувача державному виконавцю надано право одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії державного виконавця щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з підстав відсутності у виконавчому документі дати народження боржника є неправомірними.

Разом з тим, не можна погодитись з висновками суду щодо задоволення вимог АК «Харківобленерго» про скасування постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та не має повноважень щодо скасовання прийнятих державним виконавцем рішень (постанов).

За таких обставин апеляційна скарга Лозівського ВДВС підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції в частині задоволення вимог про скасування постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження - скасуванню, із залишенням ухвали суду в іншій частині без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу начальника відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області задовольнити частково.

Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04 березня 2013 року в частині скасування постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області від 08 листопада 2012 року - скасувати, у задоволенні скарги Акціонерної компанії «Харківобленерго» в цій частині відмовити.

В іншій частині ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді