Рішення № 31320537, 17.05.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: 22-ц/790/2887/13 Справа: № 2032/1787/12 Категорія: «трудові правовідносини» Головуючий 1 інстанції: Нестеренко О.С. Доповідач: Піддубний Р.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді: Піддубного Р.М.,

суддів: Малінської С.М., Швецової Л.А.,

при секретарі: Колісник Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Сахновщинський молокозавод» на заочне рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 24 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сахновщинський молокозавод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

встановила:

У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з названим позовом, в обґрунтування якого зазначила, що 09 серпня 2011 року відповідно до наказу № 10-К її було прийнято на роботу на посаду бухгалтера до Закритого акціонерного товариства «Сахновщинський молокозавод», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сахновщинський молокозавод» (ПАТ «Сахновщинський молокозавод»). Наказом № 10-К від 30 березня 2012 року її було звільнено з роботи на підставі п.4 ст.40 КЗпП України. Посилаючись на те, що в день звільнення остаточний розрахунок з нею відповідачем проведено не було, з урахуванням уточнених у грудні 2012 року позовних вимог, ОСОБА_1 просила стягнути з ПАТ «Сахновщинський молокозавод» на її користь заборгованість по заробітній платі за період з 01 лютого 2012 року по 30 березня 2012 року в сумі 2 961 грн. 81 коп., а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 березня 25 по вересня 2012 року в сумі 15 156 грн. 27 коп., а всього стягнути 18 118 грн. 08 коп.

Заочним рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 24 грудня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ПАТ «Сахновщинський молокозавод» на користь ОСОБА_1 2 961 грн. 81 коп. заборгованості по заробітній платі за період з 01 лютого 2012 року по 30 березня 2012 року, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 березня 2012 року по 25 вересня 2012 року в сумі 15 156 грн. 27 коп., допущено негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Сахновщинський молокозавод», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заявлених ОСОБА_1 позовних вимог відмовити. В обґрунтування скарги зазначив, що в день звільнення позивачка не працювала, з вимогою про розрахунок до адміністрації не зверталась, 16 травня 2012 року позивачці було направлено листа з проханням з'явитися та отримати належні їй кошти, але ОСОБА_1 не з'явилася, а тому відсутня вина відповідача у не проведення з нею остаточного розрахунку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та її представника, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з вини ПАТ «Сахновщинський молокозавод» позивачці не було виплачено в день звільнення належні їй від підприємства кошти, а тому наявні передбачені ст. 116, 117 КЗпП підстави для стягнення на її користь 2 961 грн. 81 коп. заборгованості по заробітній, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 березня 2012 року по 25 вересня 2012 року в сумі 15 156 грн. 27 коп.

Проте повністю погодитись з такими висновками не можна з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що з що з 09 серпня 2011 року ОСОБА_1 працювала на посаді бухгалтера у ПАТ «Сахновщинський молокозавод», а наказом № 10-К від 30 березня 2012 року її було звільнено з роботи на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України за прогули без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, визначальним для покладення на роботодавця передбаченого ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов'язку щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є наявність вини власника або уповноваженого ним органу у невиплаті належних звільненому працівникові сум в день його звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення працівником вимоги про розрахунок, якщо той в день звільнення не працював.

Встановлено та не заперечується сторонами, що в день звільнення ОСОБА_1 не працювала.

Як убачається із матеріалів справи, 16 травня 2012 року на адресу ОСОБА_1 відповідачем було направлено листа, який відповідачка отримала 23 травня 2012 року, з проханням з'явитися на підприємство для отримання заробітної плати та розрахункових виплат.

Доводи ОСОБА_1 про те, що вона неодноразово з'являлася до відповідача з метою отримання розрахунку, але не була допущено на територію підприємства, є безпідставними, оскільки не підтверджуються належними доказами. Не доведено позивачкою й факту пред'явлення нею у будь-який спосіб вимоги до відповідача про проведення з нею розрахунку. Крім того, матеріали справи не містять даних про розмір середньомісячної або середньоденної заробітної плати ОСОБА_1, клопотання про витребування у відповідача відповідної довідки в суді апеляційної інстанції позивачкою не заявлено.

За таких обставин вина відповідача у невиплаті звільненому працівникові сум у строки, зазначені в зазначені в статті 116 цього Кодексу, відсутня, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення, у зв'язку з чим рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В частині стягнення заборгованості по заробітній платі рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи, а тому підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сахновщинський молокозавод» задовольнити частково.

Заочне рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 24 грудня 2012 року в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Сахновщинський молокозавод» на користь ОСОБА_1 15 156 грн. 27 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 березня 2012 року по 25 вересня 2012 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині відмовити.

В іншій частині рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 24 грудня 2012 року залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді