Ухвала суду № 31316435, 25.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2013 р.Справа № 820/1919/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2013р. по справі № 820/1919/13-а

за позовом Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Благодатний"

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби, звернувся до суду з поданням до товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Благодатний", в якому просить суд стягнути з розрахункових рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Благодатний" суму коштів за податковим боргом у розмірі 117789,99 грн. на користь Державного бюджету України на бюджетний рахунок одержувача № 31110029700227, одержувач УДК у Зміївському районі (код 24134337), банк одержувача ГУ ДКСУ Харківської області, МФО 851011.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2013 року провадження у адміністративній справі за поданням Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Благодатний" про стягнення коштів за податковим боргом закрито.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник позивача та представник відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про закриття провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", основним завданням органів ДПС України є здійснення контролю за своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають його власності.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", однією із функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних спеціалізованих державних податкових інспекцій є подача до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетами і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно з п. п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, начальник державної податкової інспекції вправі звернутися до суду щодо стягнення коштів платника податків, що має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «ВС «Благодатний» зареєстроване Зміївською районною державною адміністрацією Харківської області.

Контролюючим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка боржника, за наслідками якої складено акт № 911/22/34713214 від 02.11.2012 р.. На підставі вищевказаного акту винесені податкові повідомлення-рішення №0000402210 та №00004122 від 21.11.2012 р. У встановлені строки боржником винесені податкові повідомлення-рішення не оскаржувались. На час звернення до суду боржником сума податкового зобов'язання частково сплачена.

Згідно облікових карток загальна сума податкового боргу складає 117789,99 грн., а саме: податок на додану вартість (30 14010100) - 21972,27 грн.; податок на прибуток ( 30 11021000) - 95817,63 грн.

Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, ст. 36).

Колегія суддів вважає хибним висновок суду першої інстанції, щодо закриття провадження у справі з посиланнями на п.2 ч. 4 ст. 183-3 КАС України виходячи з наступного.

Позиція щодо наявності спору про право при застосуванні ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства висвітлюється у Офіційному Віснику України від 28.10.2011р. № 40, а також в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від №571/11/13-11.

Так, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесенні відповідного подання (платник податків оскаржив до суду рішення про застосування адміністративного арешту (п. 94.11 ст. 94 Податкового кодексу); оскаржено податкове повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання, тощо). При цьому незгода платника податків з рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, зазначених у ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також зі змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Колегія суддів зауважує, що у встановлені строки відповідачем винесене податкове-повідомлення рішення не оскаржувалось. Крім того, боржником сума податкового зобов'язання частково сплачена.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зауважує, відповідачем не надано жодних доказів незгоди платника податків з рішеннями податкових органів, що були підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

За таких обставин, оскільки судом першої інстанції при прийнятті ухвали від 14.03.2013 року неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про повернення позову, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2013 року та направлення справи № 820/1919/13-а до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2013р. по справі № 820/1919/13-а скасувати.

Справу за позовом Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Благодатний" про стягнення коштів за податковим боргом направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Бершов Г.Є.Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бершов Г.Є.