Ухвала суду № 31315010, 21.05.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №607/1469/12 Головуючий у 1-й інст. Прищепа Т.П.

Категорія 27 Доповідач Трояновська Г. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів Миніч Т.І., Забродського М.І.

при секретарі Ямковій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" на рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 27 березня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2011 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В обґрунтування вимог позивач зазначав, що 02.07.2007 року між ним та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ЕМ-12-07, за яким останній отримав 30 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01.07.2009 року. З метою забезпечення виконання зобов»язання за кредитним договором 02.07.2007 року з поручителем ОСОБА_2 було укладено договір поруки №ЕМ-12-07, згідно з яким поручитель відповідає за виконання договірних зобов»язань по кредитному договору в тому ж розмірі, що і позичальник. Оскільки відповідачі не виконують зобов"язання належним чином ПАТ КБ „Приватбанк" просило стягнути з них у солідарному порядку на свою користь заборгованість, яка станом на 12.11.2010 року складає 41 568,65 грн., з яких 16691,62 грн. - заборгованість за кредитом, 15443,29 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 9433,74 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов»язань за кредитним договором та судові витрати.

Рішенням Ємільчинського районного суду Житомирської області від 27 березня 2013 року позов ПАТ КБ „ПриватБанк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк" заборгованість по кредиту, відсотках та пені в розмірі 41 568,65 грн., а також 537,68грн. судових витрат. В частині вимог про стягнення заборгованості в солідарному порядку по кредиту, відсотках, пені, судовому збору з ОСОБА_2 відмовлено у зв»язку з закінченням строків пред»явлення позову до поручителя.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ „ПриватБанк" просить рішення суду змінити в частині відмови у стягненні заборгованості з ОСОБА_2 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги. Зазначає, що поручитель повинен відповідати перед кредитором солідарно з боржником, момент припинення поруки залежить від строку дії основного зобов»язання, а порука припиняється з припиненням основного зобов»язання за кредитним договором. Вважає, що оскільки зобов»язання за кредитним договором відповідач ОСОБА_1 не виконав та кредитний договір продовжує діяти, то і строк припинення дії договору поруки не наступив.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.07.2007 року між ПАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №ЕМ-12-07, у відповідності до умов якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 30 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення - 01.07.2009 року(а.с.7-10). З метою забезпечення виконання зобов»язання за кредитним договором Банком 02.07.2007 року з поручителем ОСОБА_2 було укладено договір поруки №ЕМ-12-07, згідно з умовами якого поручитель відповідає за виконання договірних зобов»язань по кредитному договору в тому ж розмірі, що і позичальник(а.с.12).

Банк свої зобов"язання виконав, а ОСОБА_1, в порушення взятих на себе зобов»язань, не здійснював своєчасно періодичних платежів по кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором.

З огляду на наведене суд першої інстанції на підставі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з позичальника - відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, відсотках, пені в розмірі 41 568грн.65коп.

Суд також дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні вимог до поручителя ОСОБА_2 у зв»язку з тим, що Банк не звернувся до суду з вимогою про стягнення з нього заборгованості в солідарному порядку з позичальником протягом шестимісячного строку з дня настання строку виконання основного зобов»язання.

Так, відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Як роз»яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.24 своєї постанови № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов»язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов»язань за цим договором строк пред»явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку виконання зобов»язання у повному обсязі або у зв»язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції , що кредитний договір між Банком та ОСОБА_1 укладено 02.07.2007 року з кінцевим терміном повернення кредиту, тобто виконання зобв»язання - 01.07.2009року. Позивач звернувся з вимогами про стягнення заборгованості з поручителя в солідарному порядку з позичальником - 11 березня 2011 року, тобто поза межами шестимісячного строку з моменту настання строку виконання зобов»язання у повному обсязі.

Відтак Банк втратив право вимоги до поручителя, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові до ОСОБА_2

Є безпідставними посилання в апеляційній скарзі на те, що пунктом 10 Договору поруки сторони визнали, що цей договір діє до повного виконання зобов»язань за кредитним договором, а оскільки зобов»язання за кредитним договором ОСОБА_1 виконані не були та кредитний договір продовжує діяти до цього часу, то відповідно і строк припинення дії договору поруки не наступив.

Так, у абзаці 4 п. 24 вищезазначеної постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз"яснено, що сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов»язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов»язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або подією, яка має неминуче настати.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення на підставі наданих сторонами та досліджених у судовому засіданні доказів, повно і всебічно з"ясувавши обставини, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог і заперечень.

Рішення суду є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 209,218,303,307,308,313,314,315,317,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" відхилити.

Рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 27 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді