Ухвала суду № 31314655, 14.05.2013, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"14" травня 2013 р.Справа № 921/375/13-г/9УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув матеріали справи

за позовом Тернопільського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави, вул. Білецька, 51, м. Тернопіль, 46000 в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46000

до відповідача Підволочиського управління житлово-комунального господарства, смт. Підволочиськ, вул. Садова, 1, 47800.

про cтягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу в наслідок самовільного розміщення побутових відходів в сумі 2 634 грн. 78 коп.

За участю представників сторін:

прокуратури: Васильківська Ольга Анатоліївна - посвідчення № 015035 від 05.02.13 р. позивача: Мазур Тетяна Василівна - довіреність № 1-1/1867 від 11.05.11 р. відповідача: не з'явився

Сторони та прокурор, в порядку ст.ст. 64, 77 ГПК України, про дату, час, та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Фіксація судового процесу технічними засобами (звукозапис) в порядку ст. 81-1 ГПК України не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Прокурору та представникам сторін роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України.

Суть справи: Тернопільський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави, вул. Білецька, 51, м. Тернопіль, 46000 в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Підволочиського управління житлово-комунального господарства, смт. Підволочиськ, вул. Садова, 1 про cтягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу в наслідок самовільного розміщення побутових відходів в сумі 2 634 грн. 78 коп.

Позов обґрунтовується оглянутими в судовому засіданні оригіналами та долученими до позовної заяви копіями документів, а саме: Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 21.03.2013р.; претензії №1-1/4385 від 14.10.2011р.; припису від 27.03.2013р. №3-2/1570; Акту обстеження засміченої земельної ділянки від 21.03.2013р.; протоколу про адміністративне правопорушення №000557 від 27.03.2013р., та іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 10.04.2013р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 23.04.2013 р. о 15 год. 30 хв. У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 14.05.2013р. на 14 год. 00 хв., у зв'язку з неподанням сторонами витребуваних судом доказів.

В судовому засіданні 23.04.2013р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представники прокуратури та позивача в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали повною мірою. Одночасно надали суду належним чином завірену копію виписки УДКС України у Тернопільській області від 12.04.2013р. на підтвердження сплати збитків Підволочиським управлінням житлово-комунального господарства в повному обсязі.

У зв'язку із сплатою відповідачем збитків в розмірі 2634 грн. 78 грн. та керуючись вимогами п.1-1 ст.80 ГПК України, Державна екологічна інспекція у Тернопільській області просить суд припинити провадження у справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Проте, в процесі розгляду справи, надав докази оплати суми заборгованості в сумі 2634 грн. 78 коп., а саме платіжне доручення №1062 від 12.04.2013р.

Враховуючи зазначене, а також строк вирішення спору, визначений ст. 69 ГПК України, беручи до уваги те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, доводи позивача та оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 2 ГПК України Господарський суд порушує справи в тому числі і за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Згідно з ч.2 ст.21 ГПК України, позивачем є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права та охоронюваного законом інтересу.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа N 1-1/99 про представництво прокуратурою інтересів держави в арбітражному суді) зазначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Враховуючи зазначене, розглянувши та оцінивши обґрунтування позовних вимог прокурора щодо порушення інтересів держави, суд вважає, що прокурор звернувся з даним позовом до суду в межах своїх повноважень визначених ст. 121 Конституції України та ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та відповідно до правил встановлених ГПК України.

Відповідно до ст.13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно ст. 20 Закону №1264-ХІІ державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки відноситься до компетенції спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

Згідно зі ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі по тексту - Закону № 1264-ХІІ) використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Функції по здійсненню контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціонального використання відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну безпеку, у сфері поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами та захисту інтересів держави у цій галузі покладено на державну екологічну інспекцію у Тернопільській області, положення про яке затверджено Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19 лютого 2007 року №55.

Як встановлено судом, підставою для звернення прокурора та позивача до суду з позовною заявою став факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, який виражається у незаконному засміченні земельних ресурсів твердими побутовими відходами.

21.03.2012р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Голінським Ю.В. в присутності відповідального за природоохоронну сферу Підволочиського управління ЖКГ Гиса Б.М., проведено планову перевірку на предмет додержання вимог природоохоронного законодавства у діяльності Підволочиського управління житлово-комунального господарства (далі - Підволочиське УЖКГ), згідно якої виявлено, що Підволочиське УЖКГ проводить самовільне розміщення без відповідних дозвільних документів твердих побутових відходів на території Староміщенської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області в урочищі «Княжина», що є порушенням вимог Закону України «Про відходи».

Даний факт порушення підтверджується наданим суду, актом перевірки дотримання природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від 21.03.2013p., в якому зазначено, що позапланова перевірка проведена на підставі Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про державну екологічну інспекцію у Тернопільській області (наказ Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011р. №136), доручення прокуратури Тернопільської області №07/1/4-61 вих.-13 від 13.03.2013р. та направлення Держекоінспекції у Тернопільській області №397 від 18.03.2013 року (наказ від 18.03.2013р. №85).

За результатами проведеної перевірки було встановлено, що побутові відходи з території смт. Підволочиськ видаляються на сміттєзвалище загальною площею 3,0 га в урочищі «Княжина», що знаходиться на відстані 2,0 км від смт. Підволочиськ. Підприємством представлено рішення Підволочиської селищної ради №397 від 20.10.2011 року про виділення земельної ділянки під полігон твердих побутових відходів, проект землеустрою відведення земельної ділянки під полігон твердих побутових відходів.

Як встановлено перевіркою, документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою під сміттєзвалище відсутні, що є порушенням ст.ст.124,125 Земельного кодексу.

Підприємством представлено паспорт місця видалення відходів реєстраційний номер 13-1 від 03.07.2008р.

За результатами позапланової перевірки було видано припис від 27.03.2013року №3-2/1570 державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Голінського Ю.В.

Разом з тим, за результатами проведення обстеження засміченої земельної ділянки складено акт обстеження засміченої земельної ділянки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища, яким встановлено, що площа засміченої земельної ділянки становить 0,0485 га, а об'єм відходів, якими відбулось засмічення - 242,5 кв.м. відповідно до згаданого акту, земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту.

Зазначене порушення призвело до засмічення земельної ділянки і тим самим навколишньому природному середовищу завдано шкоду в розмірі 2634,78 грн.

Розрахунки розмірів шкоди, заподіяної відповідачем навколишньому природному середовищу в результаті його неправомірних дій, а саме внаслідок засмічення земельних ресурсів твердими побутовими відходами, здійснено відповідно до «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27 жовтня 1997 року №171, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 25 квітня 2007 року за №422/13689.

Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності.(п.1.2. Методики)

Збитки розраховуються за формулою Р = А x Б x Г x П x К x К x К, де Р - розмір шкоди від засмічення земель, грн; А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5; Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100. Г - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала ОЗ засмічення, грн./кв.м; П - площа засміченої земельної ділянки кв.м; К - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що ЗЗ характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6; К - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за НВ додатком 5; К - коефіцієнт еколого-господарського значення земель ЕГ визначається за додатком 2.

Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена.

Згідно Розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земельних ресурсів твердими побутовими відходами на вказаних землях площі 0,0485 га масою 242,5 м.куб. розмір шкоди становить 2634,78 грн.

Також, 27.03.2013р. за результатами перевірки державним інспектором Голінським Ю.В. складено протокол про адміністративне правопорушення № 000557.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З поданих позивачем доказів (копії виписки УДКС у Тернопільській області від 12.04.2013р.) вбачається, що відповідачем після порушення провадження у справі повністю сплачено суму заборгованості в сумі 2634,78 грн., що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №1062 від 12.04.2013р., завіреного банком, на суму 2634,78 грн.

Одночасно, від позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі за вих.№1-1/2401 від 14.05.2013р. за підписом Заступника начальника Ференц Є.М. у зв'язку із відсутністю предмета спору.

Зазначене клопотання підтримано представниками прокуратури у судовому засіданні.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи зазначене, а також те, що долучені позивачем докази у справі підтверджують повну сплату основної суми боргу, суд приходить до висновку, що станом на день розгляду справи, предмет спору між сторонами в частині стягнення суми основного боргу відсутній, відтак, провадження у справі в частині стягнення 2634,78 грн. основного боргу підлягає припиненню у відповідності до п. 11 частини 1 ст. 80 ГПК України.

Щодо розподілу судового збору у справі, то суд зазначає наступне.

Статтею 49 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

З 01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VI, яким, зокрема, встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви за місцем розгляду справи справляється судовий збір, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Статтею 5 вказаного Закону також встановлено перелік осіб, звільнених від сплати судового збору.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір", останній справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Пунктом 2.1 вказаної статті передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується за ставкою - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1720,50 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (68820 грн.).

Приймаючи до уваги, що відповідачем повністю сплачено суму боргу після звернення прокурора та позивача до суду з позовною заявою, тобто після 09 квітня 2013р., а саме 12.04.2013р., оцінивши докази представлені в матеріалах справи, суд вважає, що справу доведено до судового розгляду з вини відповідача.

Враховуючи зазначене, суд судовий збір в сумі 1720,50 грн. покладає на відповідача у справі та він стягується в доход Державного бюджету України, на підставі ст.ст.44, 49 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст. 42 - 47, 22, 33, 43, 44, 47,49, п. 1-1 ст. 80, ст. 86, 116 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ

1. Припинити провадження у справі.

2. Стягнути з Підволочиського управління житлово-комунального господарства, смт. Підволочиськ, вул. Садова, 1, 47800, (код ЄДРПОУ 03353800) - 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору у дохід Державного бюджету України (одержувач УДКСУ м. Тернопіль 22030001, р/р 31217206783002 у ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ одержувача 37977726, код ЄДРПОУ суду 03500022, код класифікації доходу 22030001).

3. Видати наказ.

Суддя В.Л. Гевко