Постанова № 31314344, 16.05.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року Справа № 5017/2133/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Першиков Є.В.

судді: Данилова Т.Б. (доповідач), Ходаківська І.П.

розглянувши матеріали касаційної скарги державного підприємства "Придніпровська залізниця" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 12.02.2013р.у справі господарського суду№5017/2133/2012 Одеської областіза позовомдержавного підприємства "Придніпровська залізниця"додержавного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" про за участю представників сторін: позивача - відповідача -стягнення 241 238,72грн. пр. Барчунінов К.О. - дов. №37 від 01.01.13р. пр. Казмирчук Д.В. - дов. №166 від 01.01.13р. пр. Коваленко Ю.М. - дов. №36 від 01.01.13р. не з'явивсяВ С Т А Н О В И В:

У липні 2012 року державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" про стягнення 240680,00грн., з яких 120 340,00грн. - штраф, який нарахований відповідачу за неправильно зазначений у залізничній накладній №42337774 код вантажоодержувача, 120 340,00грн. - штраф, який нарахований за неправильно зазначену у залізничній накладній №42337774 адресу вантажоодержувача (з урахуванням заяви позивача про часткове припинення провадження у справі).

Позовні вимоги були вмотивовані залізничною накладною №42337774, актами загальної форми №11908 від 11.04.2012 та №11910 від 11.04.2012, якими підтверджено неправильне зазначення коду вантажоодержувача та його адреси, та ст.ст.118, 122, 129 Статуту залізниць України, а також п.5.5 Правил оформлення перевізних документів.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.11.2012р. (суддя Смелянець Г.Є.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2013р. (головуючого судді Гладишевої Т.Я., суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 24 068,00грн. штрафу за неправильне зазначення в залізничній накладній №42337774 коду та адреси вантажоодержувача, посилаючись на обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а також клопотання відповідача про зменшення суми штрафу.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення і постанову в частині зменшення штрафу на 216 612,00грн. та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача штраф у повному обсязі.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників залізниці, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 08.04.2012р. зі станції відправлення Іллічівськ Одеської залізниці ДП "Іллічівський морський торговельний порт" відправлений вантаж у вагонах №56956741, №56968902, №53634259, №53514956, №53503132, №56995046, що підтверджується залізничною накладною №42337774.

У вказані залізничній накладній вантажовідправником зазначено, що одержувачем вантажу на станції Запоріжжя-Ліве є ПАТ "ЕВРАЗ Днепродзержинський КХЗ", код одержувача 3168, а адреса - 51901 м. Дніпродзержинськ, вул. Колеусовська. При цьому правильність внесених у накладну відомостей підтверджена відправником ОСОБА_5 та засвідчена ЕЦП.

Попередні судові інстанції встановили, що при прибутті вагонів №56956741, №56968902, №53634259, №53514956, №53503132, №56995046 з вантажем на станцію призначення Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці було встановлено факт неправильного зазначення коду та адреси одержувача, а саме було виявлено, що відправником замість правильного коду №3857 вказаний код №3168 та замість правильної адреси одержувача: м. Запоріжжя, вул Діагональна, 4 вказана адреса м. Дніпропетровськ, вул. Колеусовська, 1. Про вказані обставини було відправлено телеграму №632 від 11.04.2012р., а зазначені вагони поставлені на затриману колію для з'ясування вантажоодержувача.

11.04.2012р. ст. Іллічівськ Одеської залізниці на ст. Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці відправила телеграму №94, якою повідомила про неправильне зазначення вантажовідправником в електронному та паперовому документі одержувача вантажу та просила вважати вірним одержувача ПАТ "Запоріжкокс" та вірним код одержувача 3857.

Тією ж датою вантаж, який надійшов на ст. Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, виданий вантажоодержувачу ПАТ "Запоріжкокс".

Такі обставини підтверджуються актами загальної форми №11908 від 11.04.2012р., №11909 від 11.04.2012р., №11910 від 11.04.2012р., як того вимагають приписи пункту 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334 та зареєстрованих Міністерством юстиції України 08.07.2002р. за №567/6855.

Відповідно до ст.23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відповідно до ч.1 ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно зі ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Таким чином, з правового аналізу ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України вбачається, що штраф за вказані порушення нараховується один.

Згідно Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, в тому числі графу "Одержувач" та в яких вказується точне та повне найменування одержувача, адресу та його код. Правильність внесених у накладну відомостей представник відправника підтверджує своїм підписом.

Отже, саме на відправника покладається обов'язок заповнення комплекту перевізних документів, а також надається можливість, до укладання договору перевезення, перевірити внесені до перевізного документу відомості і при необхідності скласти новий документ.

Судами встановлено, що у накладній №42337774 правильність внесених відомостей підтвердив своїм підписом представник відправника - відповідача.

Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що відправник свої зобов'язання належним чином не виконав.

Відповідно до ст.908 ЦК України, ст.306 ГК України загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються у встановленому порядку.

Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України для засвідчення невідповідності обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, під час залізничних перевезень фіксуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Таким чином, акт загальної форми є підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним коду та найменування одержувача.

Згідно із п.5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відтак враховуючи приписи ст.ст.122, 118 Статуту залізниць України, з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, що становить 24 068,00грн. х 5 = 120 340,00грн.

Факт неправильного зазначення у залізничній накладній №42337774 коду та адреси одержувача вантажу не спростовується відповідачем, яким проведено відомче розслідування та сплачено залізниці додаткові витрати платіжним дорученням №2759 від 26.07.2012р.

Одночасно, судами встановлено, що відповідно до клопотання вх.№27908/2012 від 12.09.2012р. відповідач просить суд зменшити розмір штрафу в 10 разів до розміру провізної плати, що складає 24 068грн. з посиланням на ст.551 Цивільного кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України та п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, а також на наявність обставин, які свідчать про скрутне матеріальне становище відповідача (встановлення режиму неповного робочого часу, скорочення штату працівників, наявність грошових коштів виключно для виконання бюджетних зобов'язань, обмеження закупівлі товарно-матеріальних цінностей тощо), а також на те, що відповідач добровільно оплатив додаткові витрати залізниці, відтак остання не понесла ніяких збитків.

Клопотання відповідача про зменшення суми належного до стягнення штрафу визнано судами обґрунтованим та задоволено, оскільки згідно ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічні положення містяться у ч.1 ст.233 Господарського кодексу України.

Приписами статті 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено право суду при прийнятті рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз вищенаведених законодавчих норм свідчить про те, що вони застосовуються за наявності певних умов на розсуд суду та не є імперативними.

Таким чином, господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, вправі зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати. Відтак суди правомірно, враховуючи приписи п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України, ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, зменшили розмір штрафу до 24068,00грн.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги державного підприємства "Придніпровська залізниця", оскільки судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства "Придніпровська залізниця" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2013р. у справі №5017/2133/2012 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий Є. Першиков

Судді Т. Данилова

І. Ходаківська