Ухвала суду № 31313868, 15.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" травня 2013 р. м. Київ К-32751/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сумського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Сумський агролісгосп» на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2010 по справі №2а-858/10/1870 за позовом Сумського агролісогосподарського підприємства «Сумський агролісгосп» до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Сумського агролісогосподарського підприємства «Сумський агролісгосп» до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0000662300/0 від 14.10.2009 про донарахування позивачеві податку на додану вартість в сумі 83608,00грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 41808,00грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2010, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю у позивача підстав для застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 19.10.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 14.12.2010 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просив скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2010, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема, ст. 81 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168/97-ВР).

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №134/23/14013667/116 від 05.10.2009, складеного за результатом позапланової виїзної перевірки Сумського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Сумський агролісгосп» щодо додержання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 30.06.2009, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000662300/0 від 14.10.2009 про донарахування позивачеві податку на додану вартість в сумі 83608,00грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 41808,00грн.

Фактичною підставою для визначення позивачеві податкових зобов'язань слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.п. «а» п. 81 .11 ст. 81 Закону України №168/97-ВР внаслідок завищення податкового зобов'язання по податку на додану вартість по спеціальній декларації та заниження податкового кредиту по загальній декларації. При цьому податковий орган виходив з того, що позивач, як сільськогосподарський товаровиробник, користувався спеціальним режимом оподаткування та до спеціальної декларації з податку на додану вартість відніс податок на додану вартість з продажу продукції лісового господарства, дров, тех.сировини, будівельного лісу, половника, пиломатеріалів, що не зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД.

Відповідно до статті 81 Закону №168/97-ВР спеціальний режим оподаткування може обрати сільськогосподарське підприємство, яке провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства.

При цьому сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних періодів сукупно (пункт 81.6 статті 81 Закону №168/97-ВР).

Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про митний тариф України» (далі - УКТ ЗЕД), якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовлюються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником (пункт 81.7 статті 81 Закону №168/97-ВР).

Доводи позивача, що поставлена продукція є сільськогосподарською зводяться до того, що продукти, що отримуються внаслідок життєдіяльності лісових ресурсів та їх обробки та переробки, класифікуються за окремими позиціями УКТ ЗЕД і відносяться як до груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, так і до інших груп, зокрема до групи 06 під кодом 0602 90 41 00.

Разом з тим, до групи 06 під кодом 0602 90 41 00 УКТ ЗЕД відносяться «дерева лісові» та «інші».

Проте, у примітці до групи 06 додатоку до Закону України «Про Митний тариф України» визначено, що за умови дотримання винятків, зазначених у другій частині назви товарної позиції 0601, до цієї групи належать тільки живі дерева та рослини, включаючи розсаду овочів, що поставляються з парників, оранжерей чи розсадників для висадки чи для декоративних цілей.

Враховуючи зазначене, для підприємств, які проводять діяльність у сфері лісового господарства, спеціальний режим оподаткування поширюється лише на операції, що здійснюються в межах видів діяльності, визначених Законом України №168/97-ВР і Переліком та в результаті яких відбувається поставка сільськогосподарських товарів, що відповідають визначенню, наданому пунктом 81.7 статті 81 Закону України №168/97-ВР.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що здійснення позивачем діяльності у сфері лісового господарства, повинна оподатковуватися податком на додану вартість поза межами спеціального режиму оподаткування у загальновстановленому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Сумського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Сумський агролісгосп» залишити без задоволення, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв