Постанова № 31313136, 14.03.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

14 березня 2013 року Справа № 1170/2а-3843/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фінансового управління Кіровоградської міської ради, Управління капітального будівництва Кіровоградської міської ради до Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Кіровоградська міська рада, про визнання незаконними дій, скасування рішень суб'єкта владних повноважень, -

В С Т А Н О В И В:

Фінансове управління Кіровоградської міської ради (позивач-1), Управління капітального будівництва Кіровоградської міської ради (позивач-2) 05.08.2011 року звернулись до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області (відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Кіровоградська міська рада (третя особа), в якому просять суду:

1) визнати протиправними:

- дії головного контролера-ревізора Корнієнко І.Ф. по винесенню ним довідки до акту ревізії бюджету м. Кіровограда від 22.10.2010 р. б/н.;

- дії заступника начальника КРУ в Кіровоградській області Пономаренка А.М. по винесенню подання про зменшення бюджетних асигнувань розпоряднику коштів від 30.11.2010 р. №11-08-15-15/6782;

- дії начальника КРУ в Кіровоградській області Вечеринського І.В. та в.о. начальника відділу інспектування органів державної влади КРУ в Кіровоградській області Король В.А. по винесенню та затвердженню довідки щодо бюджетного правопорушення від 30.11.2010 р.;

2) скасувати:

- довідку до акту ревізії бюджету м. Кіровограда від 22.11.2010 р. б/н.;

- акт ревізії міського бюджету м. Кіровограда у фінансовому управлінні Кіровоградської міської ради від 22.10.2010 року за №08-09/387 в частині визначення бюджетним порушенням фінансування ремонту пам'ятника архітектури місцевого значення Будинок колишнього суду, що знаходиться за адресою: вул. Велика Пермська, 2 в м. Кіровограді (на даний час будинок апеляційного суду Кіровоградської області);

- подання про зменшення бюджетних асигнувань розпоряднику коштів від 30.11.2010 р. № 11-08-15-15/6782;

- довідку щодо бюджетного правопорушення від 30.11.2010 р..

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі зазначили, що при проведенні ревізії правильності використання коштів спеціального фонду (бюджету розвитку) міського бюджету головним розпорядником коштів - УКБ Кіровоградської міської ради протягом 2008-2009 років встановлено використання коштів міського бюджету спеціального фонду (бюджету розвитку) у сумі 948,53 тис. грн. на капітальний ремонт будівлі по вул. Велика Пермська, 2 - балансоутримувач Апеляційний суд Кіровоградської області, який утримується за рахунок коштів Державного бюджету, що є порушенням вимог ст.85 Бюджетного кодексу України в частині заборони планування видатків та фінансування установ з різних бюджетів.

На думку відповідача кошти міського бюджету спеціального фонду (бюджету розвитку) у сумі 948,53 тис. грн. використані не за цільовим призначенням. Позивачі вважають такі висновки необґрунтованими, а прийняті за результатами ревізій документи такими, що підлягають скасуванню.

Представники позивачів-1-2 та третьої особи позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити. Про розгляд справи в порядку письмового провадження не заперечували.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином /а.с.52 т.2/, про причину неявки до суду не повідомив, заяв (клопотань) не надав. З поданих до суду письмових пояснень зазначив, що ревізією правильності використання коштів спеціального фонду міського б'юджету у сумі 948,53 тис. грн. встановлено, що протягом 2008-2009 років головним розпорядником коштів - УКБ Кіровоградської міської ради, кошти міського бюджету спеціального фонду використані на капітальний ремонт будівлі по вул. Велика Пермська, 2 в м. Кіровограді (балансоутримувач - Апеляційний суд Кіровоградської області, який утримується за рахунок коштів Державного бюджету), що є порушенням вимог статті 85 Бюджетного кодексу України, в частині заборони асигнування видатків та фінансування установ з різних бюджетів. Зазначене порушення відображено в Акті ревізії від 22 жовтня 2010 року 08-09/387.

Позивачами ставиться вимога про скасування зазначеного акта ревізії, довідки до акта ревізії.

Однак, акт перевірки та довідка до акту не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків, а отже, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Подання ж є лише супровідним листом до звідки щодо бюджетного правопорушення. Таким чином, якщо предметом позову є скасування акта перевірки суб'єкта владних повноважень, то відкрите провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу.

Згідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частина 6 статті 128 КАС України передбачає, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вказане, беручи до уваги повідомлення представника відповідача про день слухання справи, суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.93 р. №2939-XII, в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин, (далі Закон №2939-XII), головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Згідно ст.10 Закону №2939-ХІІ, Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право: перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси і інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані та занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

20.12.2012 року ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду здійснено заміну неналежного відповідача - Контрольно-ревізійне управління в Кіровоградській області, на належного - Державну фінансову інспекцію в Кіровоградській області /а.с.211 т.1/.

В розумінні ст.3 КАС України, Державна фінансова інспекція в Кіровоградській області є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до пункту 2.2 Плану контрольно-ревізійної роботи на IV квартал 2010 року, ревізійною групою контрольно-ревізійного управління у складі начальника відділу державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм, місцевих бюджетів та діяльності бюджетних установ КРУ в Кіровоградській області, головного державного аудитора цього ж відділу, головного контролера-ревізора відділу інспектування органів державної влади та провідного контролера-ревізора Кіровоградського ОКРВ, на підставі направлень від 04.10.2010 р. (№555, 564, 569) та №620 від 11.10.2010 р., виданих начальником контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області, проведено ревізію міського бюджету міста Кіровограда у фінансовому управлінні Кіровоградської міської ради.

Період проведення перевірки з 01.01.2008 р. по 01.10.2010 р..

За наслідками проведеної перевірки було складено наступні документи: 1) довідку до акту ревізії бюджету м. Кіровограда від 22.10.10 р. б/н. /а.с.18-22 т.1/; 2) акт ревізії міського бюджету м. Кіровограда у фінансовому управлінні Кіровоградської міської ради від 22.10.10 р. №08-09/387 /а.с.23-24 т.1/; 3) подання про зменшення бюджетних асигнувань розпоряднику коштів від 30.11.10 р. №11-08-15-15/6782 /а.с.25 т.1/; 4) довідку щодо бюджетного правопорушення від 30.11.10 р. /а.с.26 т.1/; 5) довідку зустрічної звірки з питання цільового використання коштів бюджету розвитку міського бюджету, виділених на капітальний ремонт будівель м. Кіровограда управлінню капітального будівництва Кіровоградської міської ради від 20.10.10 р. №08-09/371 /а.с.27-28 т.1/.

Згідно змісту вказаних документів, в ході проведеної ревізії правильності використання коштів спеціального фонду (бюджету розвитку) міського бюджету головним розпорядником коштів - УКБ Кіровоградської міської ради протягом 2008-2009 років встановлено використання коштів міського бюджету спеціального фонду (бюджету розвитку) у сумі 948,53 тис. грн. на капітальний ремонт будівлі по вул. Велика Пермська, 2 - балансоутримувач Апеляційний суд Кіровоградської області, який утримується за рахунок коштів Державного бюджету, що є порушенням вимог ст. 85 Бюджетного кодексу України в частині заборони планування видатків та фінансування установ з різних бюджетів.

На думку відповідача, кошти міського бюджету спеціального фонду (бюджету розвитку) у сумі 948,53 тис. грн. використані позивачами не за цільовим призначенням з чим категорично не погоджуються останні.

Зокрема, позивачі вказують, що Будинок колишнього суду, що знаходиться за адресою: вул. Велика Пермська, 2/57, є пам'яткою містобудування, архітектури місцевого (не державного - як зазначено відповідачем) значення в Кіровоградській області (охоронний номер 18-Кд). Внесена до Переліку пам'яток містобудування, архітектури, садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення та виявлених пам'яток, затвердженого 07.08.1997 р. розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №261-р. Отже, видатки на капітальний ремонт будівлі по вулиці В. Пермська, 2/57, здійснено з місцевого бюджету відповідно до п.8 статті 91 Бюджетного кодексу України на охорону пам'яток архітектури місцевого значення, що само по собі не суперечить вимогам статті 85 Бюджетного кодексу України.

Адміністративний суд погоджується з цим з огляду на таке.

Відповідно до ст.ст.181, 182 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно ст.ст.316, 317, 318, 319, 327 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом (ч.2 ст.144 Господарського кодексу України).

Згідно інформації ОКП «Кіровоградське ООБТІ» від 21.10.2010 року №2006-3, право на власність по вул. В. Пермська, 2, в м. Кіровограді не зареєстровано /а.с.10 т.2/.

Частина 2 статті 85 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній до 01.01.2011 року), забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів цим Кодексом, а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на фінансування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, за винятком державних професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів державної форми власності. При цьому фінансування зазначених навчальних закладів за рахунок коштів місцевих бюджетів може здійснюватися виключно у разі перевиконання доходної частини загального фонду відповідного бюджету.

Згідно пункту 8 частини 1 статті 91 Бюджетного кодексу, до видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на типове проектування, реставрацію та охорону пам'яток архітектури місцевого значення.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні, Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Стаття 2 Закону вказує, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до делегованих повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування відноситься забезпечення охорони пам'яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

Стаття 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» вказує, що до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження.

Судом встановлено, що відповідно до Закону України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» від 23.09.2008 р. №574-УІ, будинок окружного суду по вул. В.Пермська, 2/57 в м. Кіровограді (1845 року) належить до пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації /а.с.53 т.2/.

Відповідно до інформації відділу охорони культурної спадщини Кіровоградської обласної державної адміністрації від 29.10.2010 р. №01-26-219, будівля Будинок колишнього суду 1846 р., що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. В. Пермська, 2/57, є пам'яткою містобудування, архітектури місцевого значення в Кіровоградській області (охоронний № 18-Кд) та внесена до Переліку пам'яток містобудування, архітектури, садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення та виявлених пам'яток, затвердженого розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 7 серпня 1997 року №261-р /а.с.43 т.2/.

З огляду на вказане, матеріалами справи спростовано доводи відповідача в частині того, що Будинок колишнього суду, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. В. Пермська, 2/57 є пам'яткою архітектури саме державного значення, у зв'язку з чим позивачами порушено вимоги статті 85 Бюджетного кодексу України в частині нецільового використання бюджетних коштів.

Проте, заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Згідно до вимог ч.1-2 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Як вбачається із змісту заявлених позивачами вимог, останні просять, по-перше, визнати дії відповідача (в частині винесення довідки до акту ревізії бюджету м. Кіровограда від 22.10.2010 р. б/н.; подання про зменшення бюджетних асигнувань розпоряднику коштів від 30.11.2010 р. №11-08-15-15/6782; довідки щодо бюджетного правопорушення від 30.11.2010 р.) протиправними, по-друге, скасувати рішення відповідача, як суб'єкта владних повноважень, які на думку позивачів порушують їх права та інтереси (довідку до акту ревізії бюджету м. Кіровограда від 22.11.2010 р. б/н.; акт ревізії міського бюджету м. Кіровограда у фінансовому управлінні Кіровоградської міської ради від 22.10.2010 р. №08-09/387; подання про зменшення бюджетних асигнувань розпоряднику коштів від 30.11.10 р. №11-08-15-15/6782, довідку від 30.11.10 р. щодо бюджетного правопорушення).

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року за №550 затверджено Порядок проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою (далі - Порядок №550), згідно якого акт ревізії - це документ, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати.

Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

Згідно пункту 35 Порядку №550, результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На першому титульному аркуші акта ревізії, який оформляється на бланку контролюючого органу, зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складення (назва міста, села чи селища) та номер примірника.

Акт ревізії містить:

- вступну частину, в якій зазначаються підстава для проведення ревізії, тема ревізії, повна назва об'єкта контролю, його місцезнаходження, відомості про організаційно-правову форму та форму власності, дати початку і закінчення ревізії, період, який підлягав ревізії, перелік посадових осіб контролюючого органу та залучених спеціалістів, що проводили ревізію, перелік посадових осіб, які відповідали за фінансово-господарську діяльність об'єкта контролю у період, що підлягав ревізії;

- констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, а також висновок про наявність або відсутність порушень законодавства.

Виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції контролюючого органу, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

За результатами проведення ревізії з окремих питань програми посадовими особами контролюючого органу та залученими спеціалістами, що проводили ревізію в складі групи, можуть за рішенням керівника групи складатися довідки, які підписуються відповідною посадовою особою контролюючого органу чи спеціалістом та працівниками об'єкта контролю, що є відповідальні з цих питань. Довідки складаються в одному примірнику, видаються керівнику групи для прийняття рішення щодо включення до акта ревізії викладених в них фактів та долучаються до матеріалів ревізії. На вимогу об'єкта контролю йому можуть бути видані копії довідок.

Статтею 10 Закону України «Про контроль-ревізійну службу в Україні», в редакції станом на 20.11.2012 р., визначено права контрольно-ревізійного управління.

Так, з системного аналізу даної норми права вбачається, що формами рішення Управління є вимоги та постанови про накладення на керівників осіб підконтрольних установ адміністративних стягнень.

Дане визначено п.п.7, 9, 10 згаданого Закону.

Отже, довідка до акту ревізії бюджету м. Кіровограда від 22.11.2010 р. б/н.; акт ревізії від 22.10.10 р. №08-09/387 не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків, а отже, не породжують правовідносини, що можуть бути предметом спору. Дані документи носять лише інформаційний (доказовий) характер та не підлягають скасуванню в судовому порядку.

Щодо подання про зменшення бюджетних асигнувань розпоряднику коштів від 30.11.2010 р. №11-08-15-15/6782; довідки щодо бюджетного правопорушення від 30.11.2010 р., то дані документи, на думку суду, теж не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків.

Так, відповідно до п.п.8 п.1 ст.7 Бюджетного кодексу, України бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Пункт 1 статті 119 Бюджетного кодексу України передбачає, що нецiльове використання бюджетних коштiв, тобто витрачання їх на цiлi, що не вiдповiдають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рiшенням про мiсцевий бюджет, видiленим бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслiдком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштiв на суму коштiв, що витраченi не за цiльовим призначенням, i притягнення вiдповiдних посадових осiб до дисциплiнарної, адмiнiстративної чи кримiнальної вiдповiдальностi у порядку, визначеному законами України.

Механізм, передбаченого кодексом зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів, визначено «Порядком зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулих роках», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.06 р. №492 (далі - Порядок №492), чинного до - 25.03.2011 року.

Так, використання бюджетних коштів, здійснене з порушенням чинного законодавства, і відповідно до пункту 2 Порядку №492 кваліфікується як нецільове використанням бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 3 Порядку №492, підставою для зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів є акт (інший документ), складений за результатами ревізії (перевірки) відповідно до законодавства посадовою особою органу, уповноваженого здійснювати контроль за дотриманням бюджетного законодавства (далі - контролюючий орган), у якому зафіксовано факт нецільового використання бюджетних коштів (далі - акт).

Згідно до пункту 6 Порядку №492, у разі встановлення факту нецільового використання бюджетних коштів контролюючий орган подає до Мінфіну (місцевого фінансового органу, головного розпорядника бюджетних коштів) засвідчену підписом керівника контролюючого органу копію акта, що скріплений печаткою такого органу.

До акта додається довідка контролюючого органу про бюджетне правопорушення за формою та у порядку, що встановлюються Мінфіном.

Одночасно з поданням зазначених документів керівник контролюючого органу приймає в установленому законодавством порядку рішення про зупинення операцій з бюджетними коштами розпорядника бюджетних коштів, який вчинив бюджетне правопорушення, за відповідними кодами економічної класифікації видатків та відповідною бюджетною програмою (функцією).

Відповідач виконав вказані вимоги, направив до фінансового управління Кіровоградської міської ради 30.11.10 р. поданням №11-08-15-15/6782 та довідку щодо бюджетного правопорушення від 30.11.10 р..

Слід зазначити, що відповідачем рішення про зупинення операцій з бюджетними коштами розпорядника бюджетних коштів, який вчинив бюджетне правопорушення, за відповідними кодами економічної класифікації видатків та відповідною бюджетною програмою (функцією) не приймалось, що не заперечується й самими позивачами /а.с.25 т.2/.

Згідно до п.7 Порядку №492, протягом п'яти робочих днів після надходження документів, передбачених пунктом 6 цього Порядку, Міністр фінансів (керівник місцевого фінансового органу, головний розпорядник бюджетних коштів) приймає рішення про зменшення бюджетних асигнувань у поточному бюджетному періоді розпоряднику бюджетних коштів (далі - рішення про зменшення асигнувань) за кодами економічної класифікації видатків та відповідною бюджетною програмою (функцією), за якими встановлено факт нецільового використання бюджетних коштів, крім бюджетних асигнувань за захищеними статтями видатків бюджету.

У відповідності до п.10 Порядку №492, рішення про зменшення бюджетних асигнувань доводиться до Державного казначейства, його територіального органу, який здійснює обслуговування розпорядника бюджетних коштів, та до контролюючого органу, за документами якого було прийнято таке рішення. У разі неприйняття такого рішення про це письмово інформується відповідний контролюючий орган з обґрунтуванням причин.

Даного рішення розпорядником бюджетних коштів теж не було прийнято, що не спростовано позивачами.

Таким чином, подання про зменшення бюджетних асигнувань розпоряднику коштів від 30.11.2010 р. № 11-08-15-15/6782 та довідка щодо бюджетного правопорушення від 30.11.2010 р. скасуванню не підлягають, оскільки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не порушують права та інтереси позивачів. На думку суду, права та інтереси позивачів могли б бути порушені у зв'язку з прийняттям рішення про зупинення операцій з бюджетними коштами розпорядника бюджетних коштів, проте останнє не було прийнято.

Протиправності у діях відповідача в частині винесення довідки до акту ревізії бюджету м. Кіровограда від 22.10.10 р. б/н.; подання про зменшення бюджетних асигнувань розпоряднику коштів від 30.11.10 р. №11-08-15-15/6782; довідки щодо бюджетного правопорушення від 30.11.10 р. теж не встановлено в ході розгляду справи по суті.

З огляду на вказане, адміністративний суд прийшов до висновку, що заявлені позивачами вимоги не підлягають задоволенню.

Проте, адміністративний суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З огляду на вищевказане, за загальним правилом суд не може виходити за межі позовних вимог, тобто не може застосовувати інший спосіб захисту, ніж зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших законодавчих приписів, ніж ті, про які зазначає позивач.

Як роз'яснив Верховний Суд України у п. 3 постанови Пленуму N 14 від 18.12.2009 р. "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: - лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; - повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; - вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Як зазначалось судом, ст.10 Закону України «Про контроль-ревізійну службу в Україні», в редакції станом на 20.11.2012 р., визначено основні права контрольно-ревізійного Управління.

Згідно до п.7 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в України», Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Встановлено, що на адресу фінансового управління Кіровоградської міської ради 30.11.10 р. за №11-08-15-15/6781 відповідачем направлено лист-вимогу, згідно до змісту якого у порядку п.7 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в України» зобов'язано вжити відповідні заходи щодо відшкодування УКБ Кіровоградської міської ради коштів у сумі 948,53 тис. грн., що використані не за цільовим призначенням. Крім того повідомлено, що у відповідності до ст.15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються. Роз'яснено, що пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №1673 від 29.11.06 р. «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та використанням державного майна і фінансових ресурсів» передбачена відповідальність керівника за невиконання вказаних вимог. Термін надання інформації про вжиті заходи - до 15.12.2010 р. /а.с.36-38 т.2/.

Отже, в даному випадку лист-вимога є вже рішенням суб'єкта владних повноважень, сприяє виникненню прав і обов'язків, а отже, породжує правовідносини, що можуть бути предметом спору в адміністративному судочинстві. Крім того, невиконання вимог листа-вимоги породжує виникнення й інших негативних наслідків, передбачених законодавством.

20.12.2010 року у листі «Про усунення порушень ревізії» позивачами повідомлено, що не погоджуючись з висновком КРУ в Кіровоградській області щодо нецільового використання коштів бюджету розвитку у сумі 948,5 тис. грн. на капітальний ремонт будівлі по вул. Велика Пермська, 2, підготовлені матеріали для оскарження у судових органах акту ревізії в частині визначення бюджетним правопорушенням фінансування ремонту зазначеної будівлі /а.с.39-40 т.2/.

Оскільки судом в ході розгляду справи спростовано доводи відповідача в частині того, що Будинок колишнього суду, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. В. Пермська, 2/57 є пам'яткою архітектурного значення державного значення, у зв'язку з чим позивачами порушено вимоги статті 85 Бюджетного кодексу України, суд, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивачів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій, приходить до висновку про вихід за межі позовних вимог та скасування пункту 7 листа-вимоги від 30.11.2010 року №11-08-15-15/6781 в частині вжиття відповідних заходів щодо відшкодування управлінням капітального будівництва Кіровоградської міської ради коштів у сумі 948,53 тис. грн.., що використані не за цільовим призначенням.

Згідно до частини 1 статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідності до норм частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Керуючись ст.ст.2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Фінансового управління Кіровоградської міської ради, Управління капітального будівництва Кіровоградської міської ради - відмовити.

2. Скасувати пункт 7 листа-вимоги Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області «Про усунення порушень» від 30 листопада 2010 року №11-08-15-15-6781 в частині вжиття відповідних заходів щодо відшкодування управлінням капітального будівництва Кіровоградської міської ради коштів у сумі 948,53 тис. грн., що використані не за цільовим призначенням.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько